Постанова від 12 травня 2026 р. у справі №175/4974/26 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/4974/26

Провадження № 3/175/2052/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 року с-ще Слобожанське

Суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Заборський В.О., за участю захисника – адвоката Єдаменко Є.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 4 ст. 121 КУпАП, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №613184 від 12.03.2026, водій ОСОБА_1 12.03.2026 о 15:30 у м. Підгороднє, траса М 29 180 км блокпост, керував транспортним засобом «Volkswagen», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з тріщинами сколами на лобовому склі в зоні роботи склоочисників, чим порушив ДСТУ 3649 п.6.8.5 та ст. 37 Закону України «Про дорожній рух», чим вчинив повторне правопорушення, передбачене ч.ч.1, 2, 3 ст. 121 КУпАП протягом року, чим порушив п. 31.1 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.4 ст.121 КУпАП.

В судове засіданні ОСОБА_1 не з`явився. Захисник Єдаменко Є.А. під час розгляду справи просив закрити провадження у справі за відсутності події та складу правопорушення, посилаючись на те, що ПДР України передбачено виключний перелік технічних несправностей, за наявності яких забороняється експлуатація транспортних засобів. Перелік технічних несправностей, наведений в розділі 31 ПДР України, не містить такої несправності, як тріщина на вітровому склі в зоні роботи склоочисників, а тому в розумінні ПДР України, тріщина на склі автомобіля не віднесена до технічної несправності автомобіля. Наявність вказаного дефекту скла фактично свідчить про його пошкодження, а не про технічну несправність автомобіля.

Заслухавши захисника, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно положень ст.252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя повинен всебічно, повно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Диспозицією ч.1 ст.121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Частиною 4 ст.121 передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - третьою цієї статті.

Згідно вимог п.31.1 ПДР технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 10 КУпАП визначено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, але всупереч цим вимогам, відповідного доказового матеріалу у справі на обґрунтування складеного протоколу не забезпечено.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 , крім протоколу про адміністративне правопорушення до справи долучені:

- витяг з адмінпрактики про притягнення ОСОБА_1 10.07.2025 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.121 КУпАП постановою серії ЕНА/5190441;

- світлина транспортного засобу «Volkswagen», на якій жодних тріщин або сколів не видно;

- рапорт інспектора СРПП ВП №2 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області Тарасова Т. згідно якого, під час несення служби на блокпосту траса М29 180 км був зупинений транспортний засіб, державний номерний знак НОМЕР_2 (FТР), з тріщинами з колами на лобовому склі в зоні роботи склоочисників, під керуванням водія ОСОБА_1 , що не відповідає ДСТУ 3649 п.6.8.5 та статті 37 Закону України «Про дорожній рух» та пункту 31.1 ПДР.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.121 КУпАП, у зв`язку із порушенням вимог ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання».

У ДСТУ 3649:2010 викладені вимоги до технічного стану автотранспортних засобів, які знаходяться в експлуатації. Згідно з пунктом 1.1 ДСТУ 3649:2010 цей стандарт поширюється на колісні транспортні засоби (далі - КТ3) категорій М, MG, N, NG, О, призначені для перевезення вантажів та (або) пасажирів, а також на КТ3, які за своєю конструкцією та обладнанням призначені для виконання спеціальних робочих функцій, або призначені для перевезення пасажирів чи вантажів певних категорій, на дорогах загального користування.

Пунктом 6.8. ДСТУ 3649:2010 передбачено вимоги до інших елементів конструкції. Зокрема, підпунктом 6.8.5 пункту 6.8 ДСТУ 3649:2010 визначено, що на вітровому склі КТЗ не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників. Разом з тим, приписами ДСТУ 3649:2010 такі пошкодження не віднесено до технічних несправностей автомобіля.

Відповідно до п.31.3 ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів: а) у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху; б) якщо вони не пройшли обов?язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю); в) якщо номерні знаки не відповідають вимогам відповідних стандартів; г) у разі порушення порядку встановлення і використання спеціальних світлових і звукових сигнальних пристроїв.

Згідно п.31.4 ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, зокрема: 31.4.1 гальмові системи; 31.4.2 рульове керування; 31.4.3 зовнішні світлові прилади; 31.4.4 склоочисники і склоомивачі вітрового скла; 31.4.5 колеса і шини; 31.4.6 двигун; 31.4.7 інші елементи конструкції.

Так, згідно п.31.4.4 ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів у разі таких технічних несправностей: а) не працюють склоочисники, б) не працюють передбачені конструкцією транспортного засобу склоомивачі.

За змістом п.31.5 ПДР, у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил.

У протоколі як технічна несправність, з якою відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється поліцейським вказана наявність тріщин сколами на лобовому склі в зоні роботи склоочисників, яке не входить до переліку порушень, з якими забороняється експлуатація транспортних засобів. Крім того, в протокол не зазначено, якого розміру та довжини були тріщини на лобовому склі, чи обмежували вони оглядовість з місця водія і погіршували його прозорість, оскільки вимоги ГОСТ 5727-88 «Скло безпечне для наземного транспортного засобу. Загальні технічні умови» не допускають наявність тріщин завдовжки більш ніж 50 мм на вітровому склі в зоні роботи склоочисників транспортного засобу. На долученій до протоколі світлині будь-яких тріщин або сколів не видно.

Суд зазначає, що особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.

Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20 вересня 2016 року, заява № 926/08), суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У справі «Барбера, Мессегу і Джабардо проти Іспанії» від 06 грудня 1998 року (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Вищевикладене свідчить про те, що особою уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Так як під час розгляду справи було встановлено, що в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 121 КУпАП, а саме відсутні фото/відео матеріали, які б підтверджували наявність тріщин або сколів на лобовому склі в зоні роботи склоочисників автомобіля «Volkswagen», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким на момент складання протоколу керував ОСОБА_1 , а наявні в матеріалах справи зображення автомобіля не дають змоги встановити даний факт, вважаю, що провадження в справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 9, 10, 121, 247, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: В.О.Заборський