Суд: Дніпровський районний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Дрібне хуліганство
Дата: 29 березня 2026 р.
Справа: №175/2841/26
Суддя: Заборський В. О.
Справа № 175/2841/26
Провадження № 3/175/1162/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2026 року с-ще Слобожанське
Суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Заборський В.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
ВСТАНОВИВ:
02.02.2026 близько 17:30 год. ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: м. Підгороднє, вул. Широка, 91, перебуваючи з ознаками алкогольного сп`яніння вчинив хуліганські дії, а саме погрожував фізичною розправою, виражався нецензурною лайкою, за що передбачена відповідальність ст.173 КУпАП.
Про час та місце розгляду справи ОСОБА_1 повідомлено належним чином, однак до суду він не з`явився.
Постанова суду від 26.02.2026 щодо здійснення приводу ОСОБА_1 в судове засідання 30.03.2026 о 10:10 співробітниками поліції не була виконана.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вимогами ст.252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши письмові матеріали справи, надавши оцінку доказам в їх сукупності, приходжу до наступного висновку.
Згідно з положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушення інакше, як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Стаття 173 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Тобто, об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Хоча законодавство України не містить чіткого визначення поняття громадського порядку, однак безперечним є те, що він полягає у таких обумовлених потребами суспільства врегульованих правовими та іншими соціальними нормами умовах, які мають на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, створення нормальних, максимально сприятливих умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій.
Об`єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян, а обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, тобто громадське місце - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під`їзди, а також підземні переходи, стадіони. Під громадським місцем необхідно розуміти загальнодоступні місця, зокрема вулиці, сквери, парки, ринки, дворові території, частини будь-якої будівлі, споруди, які доступні або відкриті для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу.
Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №960161 від 02.02.2026, електронними рапортом, письмовими поясненнями ОСОБА_2 ..
Проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, оцінивши наведені докази в їх сукупності приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 , які виявилися у нецензурній лайці в громадському місці, наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та доведеності його винуватості.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, у зв`язку з чим ОСОБА_1 необхідно піддати адміністративному стягненню у виді штрафу.
ОСОБА_1 , який має статус учасника бойових дій, підлягає звільненню від сплати судового збору відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного та керуючись ст. 40-1,173, 251, 252, 280 КУпАП, суддя –
ПОСТАНОВИВ:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 (п`ятдесят одна) грн 00 коп.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя В.О. Заборський
Оригінал: reyestr.court.gov.ua