Рішення від 17 серпня 2026 р. у справі №516/118/26 — Теплодарський міський суд Одеської області

Справа №516/118/26

Провадження №2/516/148/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 рокум.Теплодар

Теплодарський міський суд Одеської області в складі

головуючого судді Под`ячевої І.Д.,

при секретарі Прущак С.В.,

розглянувши в місті Теплодар у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільної сумісної власності подружжя,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності, а саме по частині на автомобіль Ford Focus 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN код № НОМЕР_2 за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Також позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію за частину автомобіля Ford Focus 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN код № НОМЕР_3 розмірі 151500, 205 грн..

30 квітня 2026 року позивач звернувся із уточненими вимогами в яких просив, припинити право спільної сумісної власності позивача – ОСОБА_1 на автомобіль Ford Focus 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 та стягнути з відповідача компенсацію за частину автомобіля, що є у спільній сумісній власності у розмірі 151500 грн..

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в період з 10.06.2016 року по 20.11.2024 року перебували у шлюбі. В шлюбі, а саме 28.08 2021 року, позивачем та відповідачем придбано автомобіль, який був зареєстрований на ОСОБА_2 .. Після розлучення позивач та відповідач не можуть дійти згоди щодо поділу спільного майна, зокрема автомобілю. Оскільки автомобіль придбаний в шлюбі він є спільною сумісною власністю подружжя. Оскільки автомобіль знаходиться в користуванні відповідача, позивач згоден на грошову компенсацію у розмірі 151500 грн..

Представник відповідача звернувся до суду із заявою про розгляд справи за їх відсутності та звернувся до суду із відзивом на позов, в якому позов не визнає та окремо зазначає, що у період шлюбу значна частина спільного майна була придбана за рахунок її особистих коштів, отриманих, зокрема, від продажу належного їй до шлюбу автомобіля Daewoo Matiz. Надалі ці кошти використовувались для придбання інших транспортних засобів та потреб сім`ї. Після розлучення позивач фактично залишив відповідач із дитиною без засобів до існування та наполягав на виїзді з квартири, в якій залишились речі придбані у шлюбі. Позивач не виконує батьківський обов`язок щодо утримання дитини та сплачує аліменти у розмірі близько 3000 гривень на місяць, однак цієї суми об`єктивно недостатньо для повноцінного забезпечення потреб дитини, так як він відвідує додаткові заняття, проходить масажі та процедури для зору, що потребує постійних витрат.

Автомобіль потрібен відповідачу для роботи та забезпечення потреб дитини, оскільки дитина ходить до школи в інший населений пункт, не за місцем проживання.

Також представник відповідача у відзиві на позов зазначає, що позивачем не доведено вартість автомобіля та не зазначено всі реєстраційні данні автомобіля.

У відповіді на відзив, представник позивача зазначає, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що спірний автомобіль був придбаний за її кошти, оскільки позивач також продав свій власний автомобіль Toyota Carina E та вони разом придбали новий автомобіль. Позивач стверджує, що належним чином утримує дитину та надає на утримання кошти у розмірі 3000-4000 грн, тобто той розмір який на цей час може надати. Належним чином здійснити оцінку транспортного засобу було не можливо, оскільки відповідач відмовлялась надати автомобіль для огляду, а тому позивач був змушений зробити оцінку за подібним транспортним засобом.

В судовому засіданні представник позивача відмовилась від вимог в частині припинення права спільної сумісної власності позивача – ОСОБА_1 на автомобіль Ford Focus 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , оскільки транспортний засіб проданий відповідачем та на цей час спірне майно належить третім особам.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи позивача та відповідача, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 ..

Так, судом встановлено, що 10 червня 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали шлюб, що підтверджується відповідним свідоцтвом серії НОМЕР_4 .

28.08 2021 року ОСОБА_2 зареєструвала автомобіль Ford Focus 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN код № НОМЕР_2 .

20 листопада 2024 року шлюб між позивачем та відповідачем розірвано на підставі рішення суду.

Згідно довідки щодо середньої ринкової ціни колісного транспортного засобу ідентичного (аналогічного) автомобілю Ford Focus 2014 року випуску, що був у користуванні від 18 квітня 2026 року вартість спірного транспортного засобу складає 303000,41 грн..

Згідно Договору купівлі продажу транспортного засобу від 05 травня 2026 року ОСОБА_2 відчужила транспортний засіб Ford Focus 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN код № НОМЕР_2 , за ціною 10000 грн..

ОСОБА_2 транспортний засіб відчужено після відкриття провадження у справі, про що позивач дізнався лише в суді, тобто відчуження транспортного засобу відбулось без згоди позивача.

В судовому засіданні представник позивача звернувся до суду із усним клопотанням про відмову від частині позовних вимог, а саме в частині припинення права спільної сумісної власності позивача – ОСОБА_1 на автомобіль Ford Focus 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , оскільки транспортний засіб проданий відповідачем та на цей час спірне майно належить третім особам.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Згідно ст. 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Суд переконався щодо обізнаності сторони позивача про наслідки закриття провадження у справі.

З урахуванням встановлених обставин справи та зазначених норм цивільного процесуального законодавства, суд приходить до висновку, що клопотання представника позивача щодо закриття провадження у справі в частині припинення права спільної сумісної власності позивача – ОСОБА_1 на автомобіль Ford Focus 2014 року випуску є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача компенсації вартості 1/2 частини автомобіля Ford Focus 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN код № НОМЕР_5 , суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.60 ч.1,3 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна , що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини і чоловіка є рівними, якщо інше не передбачено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно ч. 3 ст. 65 СК України для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї (частина четверта статті 65 СК України).

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пунктах 22, 30 постанови від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. У випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

У випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв`язку з цим - неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Цей підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв`язку з припиненням її права на спільне майно.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц (провадження № 61-9018сво18) та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.10.2020 року у справі № 483/812/19 ( провадження № 61-20774св19 ).

Згідно довідки щодо середньої ринкової ціни колісного транспортного засобу ідентичного (аналогічного) автомобілю Ford Focus 2014 року випуску, що був у користуванні від 18 квітня 2026 року вартість спірного транспортного засобу складає 303000,41 грн. ( а.с. 70-80 ).

Інших доказів в підтвердження вартості відчуженого майна сторонами не надано.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження дійсної вартості спірного транспортного засобу та не спростовано належними доказами визначений оцінювачем розмір його вартості та правом ініціювання перед судом призначення відповідної експертизи для з`ясування таких обставин відповідач не скористався.

Договірна ціна зазначена у договорі купівлі-продажу не відображає ринкової ціни транспортного засобу. Інших доказів за правилами ст.ст. 76-81 ЦПК України відповідачем не надано.

В ході розгляду справи не встановлено наявності згоди позивача на відчуження спірного автомобіля, а тому виходячи з права одного з подружжя на відповідну компенсацію вартості відчуженого не в інтересах сім`ї майна, суд приходить до висновку, що позивач має право на відповідну компенсацію вартості відчуженого не в інтересах сім`ї майна.

При цьому судом враховано, що не згода відповідача щодо компенсації позивачу вартості спільного майна зводиться до наявності спору між сторонами з приводу розміру аліментів на утримання дитини, які сплачує позивач, однак спір щодо розміру аліментів є предметом розгляду в іншій цивільній справі та не впливає на поділ майна, яке є спільною власністю подружжя.

Також відповідачем у відзиві на позов фактично визнано, що автомобіль є спільним майном подружжя, та придбавався за спільні кошти.

Таким чином, враховуючи, що спірний транспортний засіб сторонами придбано за час перебування в зареєстрованому шлюбі та він належить до спільного майна подружжя, відповідач здійснив його продаж без отримання згоди позивача, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 151500 грн. в рахунок компенсації вартості 1/2 частини спірного транспортного засобу, виходячи з його ринкової ( дійсної ) вартості, а тому позов в цій частині є обґрунтований та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 4, 19, 258-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільної сумісної власності подружжя –задовольнити частково.

Закрити провадження у справі в частині припинення права спільної сумісної власності ОСОБА_1 на автомобіль Ford Focus 2015 року випуску, державний номер НОМЕР_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 , АДРЕСА_2 ) 151500 грн. компенсації вартості 1/2 частини автомобіля Ford Focus 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN код № НОМЕР_5 .

В іншій частині відмовити у задоволенні позовних вимог.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І. Д. Под`ячева

Повний текст виготовлено та підписано 20.08.2026 року.