Суд: Чернігівський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів
Дата: 06 серпня 2026 р.
Справа: №750/14874/25
Суддя: Скрипка А. А.
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
іменем України
07 серпня 2026 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 750/14874/25
Головуючий у першій інстанції – Супрун О. П.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/359/26
Чернігівський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді: Скрипки А.А.
суддів: Онищенко О.І., Шарапової О.Л.
секретар: Мальцева І.В., Зеляк Ю.Г.
учасники справи:
апелянт (особа, яка не брала участь у справі): ОСОБА_1
позивач: ОСОБА_2
відповідач: приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріальнього округу Красногор Олександр Володимирович
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м.Чернігова у складі судді Супруна О.П. від 31 жовтня 2025 року, місце постановлення ухвали - м.Чернігів, про задоволення заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріальнього округу Красногора Олександра Володимировича про визнання протиправною та скасування постанови приватного нотаріуса,
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2025 року ОСОБА_2 звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Красногора О.В. про визнання протиправною та скасування постанови приватного нотаріуса, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Красногора О.В. від 28.10.2025 року №353/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії та зобов`язати повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 06.05.2025 року про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті батька - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Разом із даною позовною заявою позивачем було подано до суду заяву про забезпечення позову, у якій він просив заборонити приватному нотаріусу Чернігівського міського нотаріального округу Красногору О.В. вчиняти будь-які дії щодо оформлення спадкового майна, яке належало ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування заяви про забезпечення позову, ОСОБА_2 зазначав, що в разі невжиття відповідних заходів, виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог, може бути неможливим.
Оскаржуваною ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 31.10.2025 року, заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову - задоволено. Заборонено приватному нотаріусу Чернігівського міського нотаріального округу Красногору О.В. вчиняти будь-які дії щодо оформлення спадкового майна, яке належало померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , особа, яка не брала участі у справі, просить скасувати ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 31.10.2025 року по справі №750/14874/25 за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову. В доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 вказує, що оскаржувана ухвала від 31.10.2025 року постановлена судом першої інстанції із порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт ОСОБА_1 зазначає, що вона є спадкоємцем за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , спадкова справа №70/2025 заведена 06.05.2025 року. За доводами апелянта, 31.10.2025 року вона звернулась до суду першої інстанції із заявою про залучення її до участі у справі в якості третьої особи. Апелянт стверджує, що розгляд цивільної справи в суді впливає на її права, оскільки вона є спадкоємцем за заповітом, а позивач вважає, що має право на обов`язкову частку в спадщині. Доводи апеляційної скарги вказують, що ініціюючи забезпечення позову, ОСОБА_2 у заяві не обґрунтував, в чому полягають об`єктивні ризики невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду у даній справі. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_2 не надано суду жодних доказів на підтвердження існування очевидного та об`єктивного характеру загрози порушення прав позивача, при цьому, зміст поданої заяви зводиться до відображення припущень ОСОБА_2 . За доводами апеляційної скарги, судом першої інстанції не враховано, що у заяві про забезпечення позову, ОСОБА_2 не доведено, що його права, як позивача, можуть бути порушені у разі невжиття заходів забезпечення позову та невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. При цьому, суд першої інстанції в ухвалі не зазначив час дії ухвали та не вказав, які конкретно дії заборонено вчиняти нотаріусу. Апелянт стверджує, що її права, як спадкоємця за заповітом, порушуються, оскільки розгляд цивільної справи може тривати значний проміжок часу, спадкове майно, на яке будуть оформлювати свої права спадкоємці, пошкоджено та зруйновано внаслідок воєнної агресії, і оформлення спадщини та компенсації займе значний час. Апелянт ОСОБА_1 звертає увагу, що син спадкодавця - позивач ОСОБА_2 , на день відкриття спадщини (смерті спадкодавця) не досяг пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України ”Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, тобто, не має права на обов`язкову частку в спадщині.
В судовому засіданні апеляційного суду представник апелянта ОСОБА_1 - адвокат Чікова Т.А. підтримала вимоги та доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.
В судове засідання апеляційного суду апелянт ОСОБА_1 , позивач ОСОБА_2 (а.с.51, 106), відповідач - приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Красногор О.В., належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду даної справи, не з`явилися.
Відповідно до приписів ч.2 статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасника судового розгляду справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що спадкодавець ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.7).
06.05.2025 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Красногора О.В. із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.
Того ж дня приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Красногором О.В. було відкрито спадкову справу після смерті ОСОБА_3 за №70/2025.
Постановою приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Красногора О.В. від 28.10.2025 року №353/02-31 ОСОБА_2 було відмовлено в отриманні свідоцтва про право на спадщину за законом та повернуто документи.
У вказаній спадковій справі наявний заповіт, складений ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_1 , посвідчений 19.04.2025 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Присковою А.В. за р. №165,166.
Не погодившись із постановою приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Красногора О.В. від 28.10.2025 року №353/02-31, ОСОБА_2 звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Красногора О.В. про визнання протиправною та скасування постанови приватного нотаріуса, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Красногора О.В. від 28.10.2025 року №353/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії та зобов`язати повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 06.05.2025 року про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Разом із даною позовною заявою позивачем було подано до суду заяву про забезпечення позову, у якій він просив заборонити приватному нотаріусу Чернігівського міського нотаріального округу Красногору О.В. вчиняти будь-які дії щодо оформлення спадкового майна, яке належало ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування заяви про забезпечення позову, ОСОБА_2 зазначав, що в разі невжиття відповідних заходів, виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог, може бути неможливим.
Оскаржуваною ухвалою Деснянського районного суду м.Чернігова від 31.10.2025 року, заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову - задоволено. Заборонено приватному нотаріусу Чернігівського міського нотаріального округу Красногору О.В. вчиняти будь-які дії щодо оформлення спадкового майна, яке належало померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
Як вбачається із оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 31.10.2025 року, задовольняючи вимоги заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову, суд першої інстанції послався на ті обставини, що у спадковій справі наявний заповіт, складений ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_1 , посвідчений 19.04.2025 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Присковою А.В. за р. №165, 166. Зважаючи, що після смерті ОСОБА_3 відкрита спадкова справа, а позивач отримав відмову в отриманні свідоцтва про право на спадщину, виникає спір щодо права власності на спадкове майно. Зазначене вище, на думку суду першої інстанції, свідчить про існування реальної загрози того, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони приватному нотаріусу Чернігівського міського нотаріального округу Красногору О.В. вчиняти будь-які дії щодо оформлення спадкового майна, яке належало ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , можуть призвести до негативних наслідків, існує реальна загроза того, що до моменту ухвалення судом рішення в справі інші спадкоємці можуть отримати у приватного нотаріуса свідоцтво на спадщину, на більшу, ніж їм належить, частку спадкового майна, що може призвести до значного порушення спадкових справ позивача.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 вказують, що ініціюючи забезпечення позову, ОСОБА_2 у заяві не обґрунтував, в чому полягають об`єктивні ризики невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду у даній справі. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_2 не надано суду жодних доказів на підтвердження існування очевидного та об`єктивного характеру загрози порушення прав позивача, при цьому, зміст поданої заяви зводиться до відображення припущень ОСОБА_2 . За доводами апеляційної скарги, судом першої інстанції не враховано, що у заяві про забезпечення позову, ОСОБА_2 не доведено, що його права, як позивача, можуть бути порушені у разі невжиття заходів забезпечення позову та невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. При цьому, суд першої інстанції в ухвалі не зазначив час дії ухвали та не вказав, які конкретно дії заборонено вчиняти нотаріусу. Апелянт стверджує, що її права, як спадкоємця за заповітом, порушуються, оскільки розгляд цивільної справи може тривати значний проміжок часу, спадкове майно, на яке будуть оформлювати свої права спадкоємці, пошкоджено та зруйновано внаслідок воєнної агресії, і оформлення спадщини та компенсації займе значний час. Апелянт ОСОБА_1 звертає увагу, що син спадкодавця - позивач ОСОБА_2 , на день відкриття спадщини (смерті спадкодавця) не досяг пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України ”Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, тобто, не має права на обов`язкову частку в спадщині.
Апеляційний суд вважає, що вказані вище доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 31.10.2025 року, виходячи із наступного.
Згідно із приписами ч.2 статті 149 Цивільного процесуального кодексу України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до ч.1 статті 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову (ч.2 статті 150 ЦПК України).
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності, необхідно враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до Закону, як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає із фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду, в разі задоволення позову.
Як вбачається із матеріалів справи, у спадковій справі за №70/2025, відкритій після смерті ОСОБА_3 , наявний заповіт, складений ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_1 , посвідчений 19.04.2025 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Присковою А.В. за р. №165,166.
ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Красногора О.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
Як вбачається із повідомлення №б/н від 30.10.2025 року, приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Красногор О.В. повідомив ОСОБА_1 , що у зв`язку із поданням позову по спадковій справі №70/2025 від 06.05.2025 року після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та на підставі статті 42 Закону України ”Про нотаріат”, вчинення нотаріальних дій по вищевказаній спадковій справі зупиняється до вирішення справи судом (а.с.22,зворот).
Приймаючи до уваги наведене вище, доводи апеляційної скарги не спростовують вірного по суті висновку суду першої інстанції відносно того, що із врахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження вимог заяви про забезпечення позову, між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а вид забезпечення позову, який просить застосувати позивач, відповідає позовним вимогам. Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив у оскаржуваній ухвалі від 31.10.2025 року, що наведені у заяві ОСОБА_2 про забезпечення позову доводи та матеріали позовної заяви дають підстави для висновку, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони приватному нотаріусу Чернігівського міського нотаріального округу Красногору О.В. вчиняти будь-які дії щодо оформлення спадкового майна, яке належало ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , можуть призвести до негативних наслідків, існує реальна загроза того, що до моменту ухвалення судом рішення в справі інші спадкоємці можуть отримати у приватного нотаріуса свідоцтво на спадщину, на більшу, ніж їм належить, частку спадкового майна, що може призвести до значного порушення спадкових справ позивача.
Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не містять в собі підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 31.10.2025 року, постановленої судом із додержанням норм права, які регламентують дані правовідносини.
За даних обставин, апеляційна скарга ОСОБА_1 - підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Деснянського районного суду м. Чернігова від 31.10.2025 року - підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями: 367, 368, 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 31 жовтня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Головуючий: Судді:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua