Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №588/1214/24 — Сумський апеляційний суд

Справа №588/1214/24 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Огієнко О. О.

Номер провадження 33/816/82/26 Суддя-доповідач Рунов В. Ю.

Категорія 156 КУпАП

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 липня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 588/1214/24 за апеляційною скаргою захисника СУМЦОВА Є. С. на постанову судді Тростянецького районного суду Сумської області від 11.09.2024, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1

визнаний винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП,

установив:

У поданій апеляційній скарзі захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 – адвокат СУМЦОВ Є. С. просить поновити строк апеляційного оскарження, скасувати постанову судді та закрити провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, оскільки відсутні докази того, що останній є суб`єктом господарювання, а також, що він здійснював реалізацію горілки без марок акцизного збору.

Постановою судді Тростянецького районного суду Сумської області від 11.09.2024 ОСОБА_2 визнаний винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, і на нього накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 5100 грн із конфіскацією предметів торгівлі (3 літрів горілки Finlandia без марок акцизного податку) та без конфіскації виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі. Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Згідно постанови судді, ОСОБА_2 29.06.2024 близько 12 год. 06 хв. у с. Кам`янецьке по вул. Механізаторів поблизу буд. 60, здійснював продаж горілки «Фінляндія» без марок акцизного збору, чим порушив вимоги ст. 15 Закону України «Про державне врегулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв тютюнових виробів».

Будучи відповідно вимог ст. 277-2 КУпАП, своєчасно сповіщеним у встановленому законом порядку про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився і будь-якого клопотання про відкладення апеляційного розгляду справи від нього не надійшло, а його захисником подано заяву щодо розгляду апеляційної скарги без його участі, тому апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги у їх відсутність, оскільки це не суперечить вимогам ст. 268, 271 і 294 КУпАП і судовій практиці ЄСПЛ, згідно якої право на доступ до суду, закріплене у §1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 р (далі – Конвенція), «…не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання; Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції і повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець…» (рішення від 12.07.2001 у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адамс II проти Німеччини» (Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany); «…заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання…» (рішення від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» (Uniуn Alimentaria Sanders S. A. v. Spain); «…обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається на відповідні державні судові органи; розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору; нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції…» (рішення від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України»); «…саме на національні суди покладено обов`язок створення умов для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним, суд має вирішувати, чи відкладати судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричиняє невиправдані затримки у провадженні…» (рішення від 06.09.2007 у справі «Цихановський проти України», від 18.10.2007 у справі «Коновалов проти України»).

Відповідно ч. 1 ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи і копія цієї постанови протягом 3-х днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено, а згідно ч. 2 ст. 294 цього Кодексу постанова судді може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення; апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду; рівень доступу, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві; для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, та з боку держави не повинно чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У рішенні від 28.01.2021 у справі «Кушнір проти України» ЄСПЛ, констатуючи порушення п. 1 ст. 1 Конвенції, зазначив, «…що право на доступу до суду передбачає право на отримання належного повідомлення про судові рішення, особливо у випадках, коли апеляційна скарга може бути подана у конкретно встановлений строк; заявник не був присутній у судовому засіданні суду першої інстанції, оскільки засідання проводилося на підставі письмових доводів сторін і, таким чином, без їхнього виклику; отже, заявник не знав зміст постанови, прийнятої за результатами розгляду його позову, у тому числі наведене судом обґрунтування; це означає, що він не зміг би оскаржити постанову своєчасно, не маючи її паперової копії…» (п. 30-32).

Враховуючи, що повний текст постанови складено 16.09.2024, а апеляційна скарга подана 26.09.2024, то строк на апеляційне оскарження судового рішення підлягає поновленню, оскільки цей процесуальний термін пропущений з поважних (об`єктивних) причин.

Перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вказана вище апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Зокрема, розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 195346 від 29.06.2024, суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_2 29.06.2024 близько 12 год. 06 хв. у с. Кам`янецьке по вул. Механізаторів поблизу буд. 60, здійснював продаж горілки «Фінляндія» без марок акцизного збору, що відповідає фактичним обставинам справи, належним чином умотивовано і, окрім протоколу, об`єктивно підтверджується наявними у справі доказами, а саме:

- копією заяви ОСОБА_3 до поліції від 29.06.2024, в якій він просить прийняти міри щодо особи, яка здійснювала продаж алкогольних напоїв по вул. Механізаторів, 60 в с. Кам`янецьке Тростянецького району;

- письмовими поясненнями ОСОБА_4 , згідно яких 29.06.2024 близько 12 год. 06 хв. у с. Кам`янецьке по вул. Механізаторів поблизу буд. 60 з автомобіля ГАЗ 2705 д. н. з. НОМЕР_1 здійснювався продаж горілки «Фінляндія» приблизно за 360 грн;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 , згідно яких він є фізичною особою-підприємцем та має у власності автомобіль ГАЗ 2705 д. н. з. НОМЕР_1 , на якому здійснює продаж продуктів харчування. 29.06.2024 близько 12:06 на вказаному автомобілі він знаходився за адресою: АДРЕСА_2 . У цей час до нього підійшов чоловік та запитав чи є у них в продажу алкоголь. ОСОБА_2 повідомив, що продається горілка «Фінляндія» вартістю 360 грн, після чого чоловік пішов. Через декілька хвилин підійшов ще один чоловік та повідомив, що йому стало відомо про факт продажу алкоголю військовослужбовцям в даному місці. Після чого чоловік зателефонував на лінію «102». Через деякий час приїхали працівники поліції, яким він видав 3 літри горілки «Фінляндія»;

- довідкою поліцейського СРПП ВП № 1 (м. Тростянець) Охтирського РВП ГУНП в Сумській області від 29.06.2024, згідно якої в ході виконання службових обов`язків було складено протокол серії ВАД № 195346 за ч. 1 ст. 156 КУпАП на ОСОБА_2 , у ході чого було вилучено 3 літри горілки «Фінляндія» без марок акцизного податку.

Доказами в справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо (ч. 1 ст. 251 КУпАП).

Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 156 КУпАП настає, за роздрібну або оптову торгівля алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.

Що стосується доводів апеляційної скарги захисника про недоведеність вчинення ОСОБА_2 правопорушення, апеляційний суд вважає їх необґрунтованими та такими, що не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Як убачається з матеріалів справи, у своїх письмових поясненнях ОСОБА_2 безпосередньо визнав, що є фізичною особою-підприємцем та володіє автомобілем ГАЗ 2705 д. н. з. НОМЕР_1 , за допомогою якого здійснює торгівлю продуктами харчування. У судовому засіданні суду першої інстанції вказана обставина ОСОБА_2 також не оспорювалася. Відтак, відсутність у матеріалах справи окремого документа про державну реєстрацію суб`єкта господарювання не спростовує його статусу, оскільки ця обставина була підтверджена особою особисто та не була спростована в ході провадження.

Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_4 , 29.06.2024 близько 12:06 у с. Кам`янецьке по вул. Механізаторів, поблизу буд. № 60, з автомобіля ГАЗ 2705 д. н. з. НОМЕР_1 здійснювався продаж горілки «Фінляндія» за ціною близько 360 грн. Вказані обставини узгоджуються з письмовими поясненнями самого ОСОБА_2 , який підтвердив факт перебування у вказаний час на зазначеному автомобілі за вказаною адресою, а також те, що на запит особи щодо наявності алкоголю він повідомив про можливість продажу горілки «Фінляндія» вартістю 360 грн.

Таким чином, ОСОБА_2 підтвердив не лише факт наявності у нього алкогольної продукції, а й обставини її пропонування до продажу (реакція на запит покупця, визначення асортименту та ціни). Це безпосередньо узгоджується з відомостями, наданими ОСОБА_4 .

За таких обставин посилання захисника на нечіткість кваліфікації дій ОСОБА_2 як торгівлі спростовуються змістом досліджених доказів. Для встановлення об`єктивної сторони правопорушення не є обов`язковим наявність пояснень виключно покупця, оскільки ці обставини можуть бути підтверджені сукупністю інших належних та допустимих доказів, які суд оцінює у їхньому взаємозв`язку.

Крім того, за вимогою працівників поліції ОСОБА_2 добровільно видав 3 літри горілки «Фінляндія», що об`єктивно підтверджує наявність у нього саме тієї алкогольної продукції, реалізація якої без марок акцизного податку зафіксована у протоколі.

Доводи захисника про невстановлення особи покупця, об`єму реалізації та факту отримання коштів також не спростовують висновків судді суду першої інстанції. Відсутність даних про конкретного покупця або доказів фінансової операції (передачі коштів) не виключає доведеність факту торгівлі іншими доказами, зокрема пропозицією товару та його ціни. ОСОБА_2 не надав жодного іншого логічного пояснення щодо походження чи призначення вилученої продукції, окрім як у контексті здійснення ним торгівлі.

Суддя суду першої інстанції обґрунтовано провів аналіз усіх доказів у їх сукупності, зокрема: заяви ОСОБА_3 про факт торгівлі; пояснень ОСОБА_4 щодо місця, часу, транспортного засобу та предмета продажу; власних пояснень ОСОБА_2 щодо обставин події; рапорту працівника поліції та довідки про вилучення алкогольної продукції без марок акцизного податку.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення, крім іншого, є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП), а завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).

Послідовність викладення в диспозиціях правових норм наведених вище завдань дає підстави для висновку, що застосування належної юридичної процедури є не самоціллю, а важливою умовою досягнення результатів адміністративного судочинства, визначених законодавцем як пріоритетні, охорона прав і свобод громадян, конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, сумлінного виконання своїх обов`язків.

Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, одержаній унаслідок істотного порушення прав та свобод людини, тобто імперативною законодавчою забороною використовувати результати процесуальних дій як докази охоплюються випадки, коли недотримання процедури їх проведення призвело до порушення конвенційних та/або конституційних прав і свобод людини.

Відтак, у кожному з вищезазначених випадків простежується чіткий зв`язок правил допустимості доказів з фундаментальними правами і свободами людини, гарантованими Конвенцією та/або Конституцією України, тому вирішуючи питання про вплив порушень на доказове значення отриманих у справі відомостей, суд повинен насамперед з`ясувати вплив цих порушень на ті чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема встановити, наскільки процедурні недоліки «зруйнували» або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання.

Здійснене апеляційним судом дослідження зазначених вище доказів дозволяє зробити однозначний та безсумнівний висновок, який виключає будь-яке інше розумне пояснення подій, які є предметом цієї справи, а за вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові судді обставин ОСОБА_2 здійснював торгівлю алкогольними напоями без марок акцизного збору, так як будь-який наявний у справі обґрунтований сумнів був спростований фактами, встановленими в судовому засіданні на підставі належних, достовірних, допустимих і достатніх доказів.

Суддя суду першої інстанції не вийшов за межі зазначених у протоколі обставин, розглянувши справу на підставі наданих сторонами (у тому числі й уповноваженою особою ГУ ДПС у Сумській області, яка склала протокол про адміністративне правопорушення – ч. 2 ст. 251, ст. 255 КУпАП) та досліджених у судовому засіданні доказів, достатніх у своїй сукупності і взаємозв`язку для доведення вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення ст. 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга – без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, –

постановив:

Постанову судді Тростянецького районного суду Сумської області від 11.09.2024 відносно ОСОБА_5 залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника СУМЦОВА Є. С. на цю постанову – без задоволення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В. Ю. Рунов