Рішення від 19 серпня 2026 р. у справі №590/599/26 — Ямпільський районний суд Сумської області

Справа № 590/599/26

Провадження № 2/590/382/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2026 селище Ямпіль

Суддя Ямпільського районного суду Сумської області Сатарова О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» /ЄДРПОУ – 44280974 адреса: 08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3/,

Представник позивача: Адвокат Ткаченко Юлія Олегівна /ІПН - НОМЕР_1 Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ПТ №2099 від 03.04.2018 р./

до відповідача ОСОБА_1 /Дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_2 адреса реєстрації: АДРЕСА_1 /

про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2026 року позивач ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором позики №74819588.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (ідентифікаційний код юридичної особи — 39861924) та ОСОБА_1 було укладено Договор позики №74819588 від 17.02.2022. На виконання умов вказаного договору позикодавець надав відповідачу грошові кошти. Надалі право вимоги за цим договором перейшло до ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП». Оскільки відповідач у добровільному порядку не виконує своїх зобов`язань щодо повернення отриманих коштів та сплати нарахованих платіжних сум у визначені строки, утворилася заборгованість. У зв`язку з порушенням умов договору позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором позики у загальному розмірі 8 157,30 гривень, з яких:

?сума заборгованості за основною сумою боргу (тілом позики) — 5 650,00 гривень;

?сума заборгованості за відсотками — 2 507,30 гривень.

Також позивач просить покласти на відповідача судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору в розмірі 2 662,40 гривень та витрат, понесених на професійну правничу допомогу, в розмірі 4 500,00 гривень.

Рух справи в суді першої інстанції

Ухвалою Ямпільського районного суду Сумської області від 30.06.2026 справу прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Ухвалою суду від 30.06.2026 клопотання позивача про витребування доказів задоволено.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі 30.06.2026 надіслано відповідачу за зареєстрованим місцем її проживання, отримано членом сімї 07.07.2026 /а.с. 18, 23/

Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, в ухвалі про відкриття провадження відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, відзиву на позовну заяву та роз`яснено право подати заяву із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Будь-яких заяв або клопотань у справі від сторін до суду не надано, також не надходили відзив на позовну заяву, клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи з повідомленням сторін.

Разом з тим відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 83 ЦПК).

Фактичні обставини справи

Між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих в кредит, та відповідальності за неналежне виконання зобов`язань позичальником.

Так, 17.02.2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (ідентифікаційний код юридичної особи – 39861924) (первинний кредитор) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний код фізичної особи – НОМЕР_2 ) (Відповідач) було укладено ДОГОВІР ПОЗИКИ (НА УМОВАХ ПОВЕРНЕННЯ ПОЗИКИ В КІНЦІ СТРОКУ ПОЗИКИ) № 74819588 (надалі – Договір позики), за умовами якого Позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 5 650,00 грн. строк позики – 15 днів зі сплатою процентів у розмірі 1.99 % в день (базова процентна ставка/фіксована). Договір укладено в електронній формі, підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису FDcsoCSoW5, у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін та Рахунок відповідача: НОМЕР_3 зазначені в розділі реквізити сторін.

Відповідача ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , ідентифікований Товариством з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" шляхом використання одноразового ідентифікатора, що є аналогом електронного підпису відповідно до вимог законодавства України, що підтверджується довідкою про ідентифікацію.

Згідно листа №30/01/26-40380 від 30.01.2026 року /за п.9/, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» підтверджує, що на банківський рахунок Відповідача на підставі платіжної інструкції №925dab20-1da1-41d4-9eaf-e21d5b0ac908 було перераховано кошти на виконання умов Договору позики №74819588.

Виконання Договору позики ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» в частині перерахування коштів на рахунок Відповідача на виконання умов Договору позики №74819588 підтверджується Довідкою Вих. № КД-000150976/ТНПП Від 16.04.2026 р.: Дата 17.02.2022 року; 2) Номер платежу 925dab20-1da1-41d4-9eaf-e21d5b0ac908; 3) Сума 5650.00 грн.; 4) Отримувач Голобурда Владислав - ЕПЗ номер НОМЕР_3 ; Та копією платіжної інструкції/Операція 925dab20-1da1-41d4-9eaf-e21d5b0ac908.

Наданою на виконання ухвали суду про витребування доказів від 30.06.2026 АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформацією підтверджується, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ). Зарахування коштів в сумі 5650,00 грн 17.02.2022 має відображення у виписці по рахунку № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ) за період з 17-02-2022-20-02-2022 p. /а.с. 24-25/.

29.09.2022 р. ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Сіроко Фінанс» (ідентифікаційний код юридичної особи – 42827134) уклали Договір факторингу № 028-290922 від 29.09.2022 р. за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №74819588 від 17.02.2022 р. (Договір факторингу №028-290922 від 29.09.2022 р., витяг з Реєстру прав вимог № 29/09/22 від 29.09.2022 р. а.с. ).

05.12.2025 р. ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (ідентифікаційний код юридичної особи – 44280974) уклали Договір факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025 р. за умовами якого Позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №74819588 від 17.02.2022 р. (Договір факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025 р., витяг з Реєстру прав вимог від 30.01.2026 р. а.с. ).

Відповідно до Реєстру прав вимог №30/01/26 від 30.01.2026 року – Кредитодавець відступив Позивачу право вимоги заборгованостей до Боржників на умовах передбачених Договором факторингу № 05/12/25-01 від 05.12.2025 року в тому числі до Відповідача в сумі 8 157,30 грн., з яких 5 650,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 2 507,30 грн. - сума заборгованості за відсотками.

На підтвердження розміру заявлених вимог позивачем надано до суду розрахунок суми заборгованості за Договором позики №74819588 від 17.02.2022 року, складений стосовно боржника ОСОБА_1 . Досліджений судом розрахунок містить детальне визначення структури боргу, періоду (строку), за який провадиться стягнення нарахувань, заборгованість становить 8 157,30 грн.

З наданих позивачем розрахунків вбачається, що умови договору позики відповідачем виконані не були.

Норми права, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах та

Висновок суду

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, оспорюваний договір був укладений сторонами в електронній формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Установлено, що договір позики між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому відповідач через особистий кабінет на веб-сайті позикодавців подала заявки на отримання позики за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання позик, після чого позикодавці надіслали відповідачу за допомогою засобів зв`язку на вказаний нею номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який заявник використала для підтвердження підписання договору позики.

Встановивши, що без здійснення вказаних дій відповідачем договір позики не був би укладений сторонами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вказаний правочині відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договорів, укладених у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).

На підтвердження позовних вимог позивачем було надано підписаний Відповідачем у електронному вигляді кредитний договір /договір позики/, докази отримання на виконання договору кредитних коштів у безготівковій формі, розрахунки заборгованості.

Уклавши такий договір на умовах, викладених в ньому, відповідач тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов`язання виконувати умови, які були закріплені в ньому.

У відповідності до умов договору, кошти надаються позичальнику у безготівковій формі на банківську картку вказану власноручно позичальником при укладанні договору.

Доказів того, що персональні дані відповідача були використані іншими особами для укладення кредитного договору від його імені, матеріали справи не містять.

Таким чином, суд приходить до висновку, що кредитний договір /договорі позики/, укладений в електронній формі між сторонами, відповідають вимогам Закону і доводять факт існування волевиявлення сторін на їх укладання.

Кредитні кошти за договором надавались відповідачу в безготівковій формі на реквізити належної йому /емітованої на його ім`я/ банківської карти.

Зворотних доказів того, що банківська картка, на яку були перераховані кредитні кошти, не належать відповідачу або що кредитні кошти не надходили на такий рахунок матеріали справи не містять. Крім того, відповідач визнав факт отримання кредиту.

Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно із частинами 1, 2 статті 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з матеріалами справи, усі істотні умови кредитного договору були чітко визначені та доведені до відома відповідача до моменту укладення договору. Вони містили розмір кредиту, порядок його надання, строки повернення, розмір процентної ставки, комісій та інші платежі.

Зі змісту розрахунків заборгованості вбачається, що проценти за користування кредитом були нараховані у відповідності до умов кредитних договорів.

Встановлений сторонами розмір відповідальності не суперечить принципам справедливості, розумності та добросовісності, а є наслідком договірної свободи сторін, гарантованої ст. 627 Цивільного кодексу України, та спрямований на стимулювання належного виконання зобов`язань. У зв`язку з цим підстав для зменшення розміру відсотків суд не вбачає.

Враховуючи зазначене, з урахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів, суд приходить до висновку про доведеність укладання та підписання Відповідачем з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» кредитного договору та невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення позичених в борг коштів та наявності в нього боргових зобов`язань, зокрема, в загальному розмірі заборгованості 8157,30 грн.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).

Відповідно до п.1 ч.1ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги по суті - це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом пункту 11 частини 1 статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», факторинг є фінансовою послугою.

Згідно з частиною 1 статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до частини 3 статті 1079 ЦК України, фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Як вбачається з матеріалів справи 05.12.2025 р. між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (ідентифікаційний код юридичної особи – 44280974) було укладено Договір факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025 , за яким право вимоги за кредитним договором укладеним з Відповідачем було відступлено новому кредитору, що підтверджується витягом з реєстру боржників.

Вищезгаданий договір не був визнаний недійсним в судовому порядку, а тому діє презумпція правомірності правочину і вважається, що такі правочини були вчинені та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» є належним позивачем, який має право вимагати повернення кредитних коштів.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про повне задоволення позовних вимог.

При розподілі судових витрат суд виходить з наступного.

Розглядаючи вимогу Позивача про стягнення з Відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 грн, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно.

Згідно з положеннями процесуального законодавства /ст.133 ЦПК України/, витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Судом встановлено, що на підтвердження понесених витрат Позивачем надано: Договір №22-08/25/ДІЛ про надання правничої допомоги від 22.08.2025, укладений з адвокатом Ткаченко Ю.О., який містить ДЕТАЛЬНИЙ ОПИС ПОСЛУГ та їх вартість. Витяг з Акту №9-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025р. від 25.02.2026р., яким зафіксовано надання наступних послуг:

- Вивчення наявних у Клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів (у разі відсутності у Клієнта необхідних документів/доказів, адвокат збирає їх самостійно шляхом направлення адвокатських запитів) по малозначних справах для формування позовної заяви – 500 грн.

- Судовий супровід в суді першої інстанції: Підготовка/складання та направлення/подача однієї позовної заяви до боржника за договором позики у малозначних справах, за необхідності інших заяв по суті справи, в електронній формі за посередництвом Єдиної судової інформаційнотелекомунікаційної системи, в тому числі представництво інтересів Клієнта в суді (Адвокат самостійно подає позовну заяву від імені Клієнта, представляє інтереси як представник Клієнта в суді) – 4000 грн.

Положеннями ч. 4 ст. 137 ЦПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

- складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

- часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

- обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

- ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).

Судом встановлено, що Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечував проти заявленого розміру витрат на правничу допомогу, посилаючись на їх неспівмірність та завищеність.

Оцінюючи обґрунтованість заявлених Позивачем витрат, суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 16 листопада 2022 року (справа №922/1964/21), згідно з якою при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Предметом розгляду у даній справі є стягнення заборгованості за кредитним договором, ціна позову становить 8157,30 грн. Вказана справа є малозначною у розумінні п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України, відноситься до категорій справ незначної складності, розглядається у спрощеному позовному провадженні, правовідносини між сторонами є врегульованими нормами Цивільного кодексу України та не потребували аналізу значного обсягу законодавства чи складної судової практики.

Аналізуючи наданий Позивачем Акт приймання-передачі виконаних робіт, суд зазначає, що такі види послуг як: «Вивчення наявних у Клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів …» (500 грн), фактично охоплюються та поглинаються складанням самої позовної заяви, за яку окремо нараховано 4000,00 грн. Окреме виділення цих дій як самостійних послуг призводить до дублювання та штучного збільшення вартості правової допомоги.

З урахуванням принципу розумності, справедливості та пропорційності судових витрат, зважаючи на ціну позову (8157,30 грн) та очевидну малозначність справи, заявлений розмір витрат на правничу допомогу в сумі 4500 грн, є неспівмірним із обсягом наданих послуг та предметом спору. Такий розмір гонорару перевищує 50% від суми самого боргу, що покладає на Відповідача надмірний тягар.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог Відповідача та зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з Відповідача, до справедливого та співмірного розміру — 1 000,00 грн.

Щодо стягнення судового збору

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в сумі 2662 грн. 40 коп. /а.с.1/.

З урахуванням задоволення позову та на підставі ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 83, 89, 141, 265, 268, ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_1 /Дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_2 адреса реєстрації: АДРЕСА_1 / на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» /ЄДРПОУ – 44280974 адреса: 08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3/ заборгованість за Договором позики №74819588 в розмірі 8 157,30 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 /Дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_2 адреса реєстрації: АДРЕСА_1 / на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» /ЄДРПОУ – 44280974 адреса: 08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3/ 3662,40 судових витрат, які складаються з: 2662,40 відшкодування зі сплати судового збору та 1000,00 грн витрат на правничу допомогу.

В решті вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 20.08.2026

Суддя : О.В. Сатарова