Рішення від 18 серпня 2026 р. у справі №950/2349/26 — Лебединський районний суд Сумської області

Суд: Лебединський районний суд Сумської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: визнання права власності

Дата: 18 серпня 2026 р.

Справа: №950/2349/26

Суддя: Стеценко В. А.

Справа № 950/2349/26

Номер провадження 2/950/1243/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2026 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді - Стеценка В. А.,

за участю секретаря – Радковської О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лебедині справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності;

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з даним позовом до відповідачки, мотивуючи свої вимоги тим, що 25.04.2026 року між ними був укладений договір купівлі - продажу нежитлового приміщення гаража загальною площею 157,0 кв.м та земельної ділянки під ним площею 0,0217 га з кадастровим номером 5910500000:01:028:0480 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, які розміщені по АДРЕСА_1 .

Того ж дня позивачка передала відповідачці грошові кошти в сумі 425 000 грн., а остання – зобов`язалася нотаріально посвідчити укладений договір до 25.06.2026 року.

Однак відповідачка від свого обов`язку щодо оформлення в нотаріальній формі договору купівлі – продажу майна ухилилася, тому позивачка звернулася до суду і просила визнати за нею право власності на вищевказане нерухоме майно.

В судове засідання позивачка не з`явилася, в наданій суду заяві підтримала позовні вимоги, просила розглянути справу за її відсутності.

Відповідачка в судове засідання також не з`явилася, в наданій суду заяві позовні вимоги визнала в повному обсязі та просила розглянути справу за її відсутності.

Беручи до уваги те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

З паспортів, карток, витягу (а.с. 4-6), досліджених в судовому засіданні вбачається, що позивачкою є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована по АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , а відповідачкою є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована по АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

З рішення, витягів, договору, технічного паспорту, звітів (а.с. 7-15, 20-25), досліджених в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_2 на праві власності належать розміщені по АДРЕСА_1 :

¦нежитлове приміщення гаража цегляного під літ. «Ж/6», 1917р. побудови загальною площею 157,0м2;

¦земельна ділянка площею 0,0217га з кадастровим номером 5910500000:01:028:0480 з цільовим призначенням – для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства.

З договору, акту (а.с. 16-17), досліджених в судовому засіданні вбачається, що 25.04.2026 року між сторонами був укладений договір купівлі - продажу нежитлового приміщення гаража загальною площею 157,0 кв.м та земельної ділянки під ним площею 0,0217 га з кадастровим номером 5910500000:01:028:0480 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, які розміщені по АДРЕСА_1 , згідно якого позивачка передала відповідачці грошові кошти в сумі 425 000 грн., а остання – зобов`язалася нотаріально посвідчити укладений договір до 25.06.2026 року.

З листа (а.с. 18), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що 02.07.2026 року позивачка зверталася до відповідачки з вимогою прибути до Лебединської державної нотаріально контори для оформлення договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, розташованого по АДРЕСА_1 .

З інформаційного листа (а.с. 19), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що управлінням «ЦНАП» виконавчого комітету Лебединської міської ради було відмовлено позивачці у проведенні державної реєстрації права власності за нею на нежитлове приміщення, розташоване по АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу, укладеного у простій письмовій формі.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява обґрунтована, між сторонами мають місце цивільні правовідносини і позов підлягає до задоволення, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що 25.04.2026 року між сторонами був укладений договір купівлі - продажу нежитлового приміщення гаража загальною площею 157,0 кв.м та земельної ділянки під ним площею 0,0217 га з кадастровим номером 5910500000:01:028:0480 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, які на належать відповідачці на праві власності, розміщені по АДРЕСА_1 . Згідно договору позивачка передала відповідачці грошові кошти в сумі 425 000 грн., а остання – зобов`язалася нотаріально посвідчити укладений договір до 25.06.2026 року.

Однак від свого обов`язку щодо оформлення в нотаріальній формі договору купівлі – продажу майна відповідачка ухилилася і договору укладено не було.

Вказані обставини стверджуються матеріалами справи і не були оспорені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджуються письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до ст. ст. 316, 317 ЦК України громадяни України можуть бути суб`єктами права власності на підставах, не заборонених законом.

Згідно з вимогами ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Суд бере до уваги, що згідно вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюються на засадах змагальності сторін і кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень та вважає, що позивачкою було доведено, що відповідачка не виконала своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу нерухомого майна, а позивачка виконала свої обов`язки за цим договором належним чином.

Крім того, суд враховує, що відповідачка визнала позовні вимоги, що укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна та право власності продавця на це майно підтверджується письмовими доказами і тому вважає необхідним задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2-5, 12, 76-80, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 182, 220, 328, 392 ЦК України;

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності задовільнити.

Визнати за ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на придбані у ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ) згідно Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення гаража та земельної ділянки під ним від 25 квітня 2026р. на розміщені по АДРЕСА_1 :

¦нежитлове приміщення гаража цегляного під літ. «Ж/6», 1917р. побудови загальною площею 157,0м2;

¦земельну ділянку площею 0,0217га з кадастровим номером 5910500000:01:028:0480 з цільовим призначенням – для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня його проголошення.

Суддя Володимир СТЕЦЕНКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua