Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №761/23246/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/23246/26

Провадження № 3/761/4790/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Матвєєва Ю.О., за участю представника особи, відносно якої складено протокол про притягнення до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Спіца А.О., представника Координаційно-моніторингової митниці Державної митної служби України - Ясінської О.Я., розглянувши матеріали які надійшли від Координаційно-моніторингової митниці Державної митної служби України, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, працюючого керівником ТОВ «ЕМ-ДЖИ ТРЕЙД», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

Головним державним інспектором оперативного відділу № 1 Управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Координаційно-моніторингової митниці Петлюшенком М.Л. складено протокол про порушення митних правил №0105/UA126000/2026 від 16.04.2026 відносно громадянина ОСОБА_1 відповідно до якого останній вчинив дії, що мають ознаки порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України.

Вказаним протоколом встановлено, що 11.05.2025 о 00 год. 49 хв. через пункт пропуску «Рава-Руська - Хребенне», митний пост «Рава-Руська», Львівської митниці, в напрямку «в`їзд», на адресу ТОВ «ЕМ-ДЖИ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 38537874, адреса: 49038, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Пастера, будинок 4), у контейнері HASU5132460, на вантажному автомобілі з номерними знаками НОМЕР_1 / НОМЕР_2 (країна реєстрації - Україна), через митний кордон України переміщено товар, який задекларовано як: «Мотоцикли нові в частково розібраному стані для зручності транспортування, з двигуном внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом і робочим об`ємом циліндрів двигуна 373,27 см?, вимагають збірки та подальшого налаштування, не містять у своєму складі радіоелектронних засобів, тип двигуна бензиновий: Марка: «BAJAJ», модель DOMINAR 400 - 42 шт., календарний рік виготовлення - 2024, модельний рік виготовлення - 2024, номер шасі/номер двигуна:

НОМЕР_3 НОМЕР_5

НОМЕР_6 НОМЕР_7

НОМЕР_8 НОМЕР_9 НОМЕР_10

НОМЕР_11

НОМЕР_12

Торговельна марка «BAJAJ». Виробник «BAJAJ AUTO LIMITED» у кількості 42 шт., походженням з Республіки Індія, код товару згідно з УКТ ЗЕД 8711301000, вагою брутто 9 450 кг, вагою нетто 7 476 кг, вартістю 60 480 дол. США, що на дату переміщення складає 2 510 603,42 грн (курс НБУ станом на 11.05.2025: 1 долар США -41,51130000грн).

При переміщенні товарів через митний кордон України керівником ТОВ «ЕМ-ДЖИ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 38537874) ОСОБА_1 до Львівської митниці подано: електронну митну декларацію типу «ІМЕЕ», якій присвоєно реєстраційний номер UA209000/2025/803357 від 08.05.2025(MRN 25UA209000803357U1); інвойс № 263042670 від 12.02.2025; автотранспортну накладну (CMR) № HASU5132460 від 04.05.2025.

З метою митного оформлення та випуску товарів у вільний обіг керівником ТОВ «ЕМ-ДЖИ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 38537874) ОСОБА_1 до відділу митного оформлення № 4 митного поста «Львів-північний» Львівської митниці подано електронну митну декларацію типу «ІМДЕ», якій присвоєно реєстраційний номер UA209140/2025/011593 від 12.05.2025 (MRN25UA209140011593U2) з такими товаросупровідними документами: пакувальний лист № 263042670 від 12.02.2025; інвойс №263042670 від 12.02.2025; коносамент № BSPL/GDA/024-730 від 21.02.2025; автотранспортну накладну (CMR) HASU5132460 від 04.05.2025; супровідний документ T1 №25PL22080NSFQJ2M1 від 04.05.2025; декларація про походження товару №263042670 від 12.02.2025; рахунок 1815 від 01.03.2026; рахунок фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №2671 від 08.05.2025; довідка про транспортні витрати №б/н від 08.05.2025; зовнішньоекономічний контракт № LT291223 від 29.12.2023 (надавався в попередніх випадках митного оформлення); договір перевезення №С1301/25 від 13.01.2025 (надавався в попередніх випадках митного оформлення).

Відповідно до вищевказаних електронних митних декларацій та товаросупровідних документів з Індії до України, вищезазначений товар переміщено через митний кордон України від індійської компанії - відправника/продавця «BAJAJ AUTO LIMITED» (MUMBAI PUNE ROAD AKURDI PUNE 411035 INDIA), на адресу одержувача/декларанта/особи, відповідальної за фінансове врегулювання/покупця - ТОВ «ЕМ-ДЖИ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 38537874, адреса: 49038, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Пастера, будинок 4).

Декларування товару здійснено шляхом електронного цифрового підпису, керівником ТОВ «ЕМ-ДЖИ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 38537874) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) згідно з графами 14 та 54 вищевказаних електронних митних декларацій.

Окрім того, у графі 44 вищевказаних електронних декларацій, за кодом документа «1001» (статус особи яка подає митну декларацію), ОСОБА_1 зазначено символ «1», який вказує, що декларант самостійно у власних інтересах та від власного імені здійснює декларування.

В протоколі зазначено, що допустимість використання відомостей з офіційного веб-сайту «https://icegate.gov.in» урядових органів Республіки Індія, як джерела належної доказової бази, підтверджено Департаментом кіберполіції Національної поліції України (лист від 19.11.2025 № 81452-2025).

Згідно з відомостями Національного порталу електронної комерції Індійської митної служби «ICEGATE» в порту «NHAVA SHEVA SEA» оформлено 12.02.2025 переміщення контейнеру HASU5132460 (рахунок 8120978), який опломбовано пломбою ML-IN2186389, з товаром вагою брутто 9 450 кг, у кількості 42 місць, вартістю 8 619 193,8 індійських рупій, що дорівнює 99 414 дол. США (експортний курс валют Республіки Індія станом на 12.02.2025 складає: 1 дол. США = 86,7 індійських рупій).

За результатами порівняння відомостей, наявних на офіційному Національному порталі електронної комерції індійської митниці «ICEGATE» (далі - «ICEGATE») та документів, на підставі яких вищезазначені товари переміщені через митний кордон України в зоні діяльності Львівської митниці, за рядом ознак встановлено, що вони стосуються однієї партії товарів.

Співпадіння полягає у відомостях щодо:

-дати - 12.02.2025 (інвойс / відомості виконання робіт «ICEGATE»);

-порту - «NHAVA SHEVA SEA» (інвойс та коносамент / відомості «ICEGATE»);

-контейнера - HASU5000234 (інвойс та коносамент / відомості «ICEGATE»);

-номеру пломби - ML-IN2186389 (коносамент / відомості «ICEGATE»);

-ваги брутто товару - 9 450 кг (інвойс, коносамент / відомості «ICEGATE»);

-кількості місць - 42 шт. (інвойс, коносамент / відомості «ICEGATE»).

Відмінність полягає у відомостях щодо вартості товару:

-згідно інвойсу № 263042670 від 12.02.2025 вартість 60 480 дол. США;

- згідно «ICEGATE» вартість 8 619 193, 8 індійських рупій / 99 414 дол. США.

Різниця (заниження) вартості складає 38 934 дол. США.

Враховуючи вищевикладене, митним органом встановлено, що громадянин України ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, вартість яких складає 99 414 дол. США, що на дату переміщення дорівнює 4 126 804,38 грн (курс НБУ станом на 11.05.2025: 1 долар США = 41,51130000 грн), шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товарів.

Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.

15.07.2026р. від представника ОСОБА_1 - Тасліцького Г.І. надійшло клопотання про закриття провадження у справі, яке мотивовано тим, що відомості з офіційного веб-сайту https://icegate.gov.in, відповідно до Наказу № 476, є лише джерелом довідкової інформації, яке може бути використано під час аналізу, виявлення та оцінки ризиків. Матеріали справи не містять доказів щодо належного звернення за ініціативою Координаційно-моніторингової митниці Державною митною службою України до митного органу Республіки Індія та відповідного отримання офіційної відповіді на такий запит, як то передбачено розділом ІІІ Наказу Держмитслужби від 22.02.2023 року № 60. Вказана норма встановлює чітку послідовність дій митного органу: спочатку отримання належних, достовірних доказів і лише на їх підставі складання відповідного протоколу про ПМП. В противагу чіткій, зрозумілій та міжнародно визнаній процедурі збору доказів, Координаційно-моніторингова митниця надала суду кілька папірців невідомого походження, із яких не відомо, хто саме (прізвище, ім`я, по батькові) отримав надану інформацію, які повноваження у цієї людини щодо зняття вказаної інформації з сайту, за якою процедурою вона знята, у який спосіб, під яким іменем і з якою роллю здійснювалося опрацювання інформації на зазначеному сайті, оскільки отримання даних з порталу «ICEGATE» вимагає попередньої реєстрації із чітким зазначенням ролі користувача у міжнародному ланцюзі постачання. Оскільки Координаційно-моніторингова митниця проігнорувала законну процедуру міжнародної взаємодії, отримані нею роздруківки не мають статусу належного та допустимого доказу. Крім того, зазначив, що інформація з іноземного сайту за своєю природою є електронними даними, порядок її подання до суду регламентується законом. Відповідно до статті 99 КАС України, веб-сайти (сторінки), бази даних та інші дані в електронній формі є електронними доказами. Електронні докази повинні подаватися в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис (КЕП) відповідно до вимог законів України. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, визначеному законом, при цьому паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Координаційно-моніторинговою митницею повністю проігноровано ці процесуальні вимоги. Матеріали справи містять звичайні паперові роздруківки сторінок інтернету без накладення КЕП посадової особи. З них неможливо встановити технічні метадані: з якого пристрою, у який час, у який спосіб і під яким обліковим записом здійснювався доступ до індійського порталу. У матеріалах не вказано прізвище, ім`я, по батькові та обсяг процесуальних повноважень особи, яка здійснювала вивантаження цих даних. Ці роздруківки є анонімними, незавіреними, їх автентичність перевірити неможливо, тому вони не є доказом у розумінні закону. Більш того, посилання на лист Департаменту кіберполіції від 19.11.2025 № 81452-2025 є підміною понять з боку митного органу, оскільки Кіберполіція у своєму листі лише констатувала технічний факт - що зазначений домен дійсно належить державним органам Індії. Проте Департамент кіберполіції не є судовим органом і не наділений процесуальними повноваженнями визначати допустимість, належність та автентичність доказів. Сам по собі факт приналежності сайту уряду Індії не перетворює неідентифіковані та незавірені роздруківки (скріншоти) на законний процесуальний доказ. Твердження інспектора про наявність невідповідності між вартістю товару є безпідставним, а митний орган взагалі оминув зазначити, які саме з поданих декларантом документів містять неправдиві відомості, що свідчить про неконкретність обвинувачення. Також адвокат зауважив, що митне оформлення товару за декларацією № UA209140/2025/011593 було успішно завершено 12.05.2025 року та товар випущено у вільний обіг. Єдиною формою митного контролю щодо таких товарів, встановленою статтею 336 МКУ, є "пост-митний контроль", порядок здійснення якого імперативно регламентований статтею 344-1 Митного кодексу України. Такий контроль розпочинається з доперевірочного аналізу, який надає право митному органу надіслати декларанту письмовий запит з переліком документів, відомостей та пояснень, які необхідно надати для перевірки (строк на відповідь - 15 календарних днів). Частиною 5 статті 344-1 МКУ чітко встановлено, що у разі виявлення за результатами доперевірочного аналізу невідповідностей в документах або відомостях, митний орган приймає рішення щодо проведення документальної перевірки за наявності підстав, визначених статтями 346 або 351 МКУ. Лише у разі, якщо під час або за результатами таких офіційних перевірок виявлено ознаки правопорушень, посадові особи вживають заходів щодо складання протоколу (ч. 9 ст. 344-1 МКУ). Направлення повідомлень про проведення документальної перевірки, запитів та наказів здійснюється в один із чітко визначених способів (в електронній формі із дотриманням вимог законодавства про електронний документообіг, у паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення, або шляхом вручення під особистий підпис). ТОВ «ЕМ-ДЖИ ТРЕЙД» не отримувало від Держмитслужби та її відокремлених підрозділів (митниць) жодного запиту в межах доперевірочного аналізу та законодавчо встановленого повідомлення про документальну перевірку. На переконання сторони захисту, лише дотримання вказаних форм митного контролю при встановлені фактів заниження ціни товару надають законність доказам митниці. Координаційно-моніторингова митниця повністю проігнорувала весь правовий алгоритм, встановлений статтею 344-1 МКУ. Посадові особи митниці без проведення передбаченої законом процедури контролю одразу вдалися до складання Протоколу про ПМП. Окремо звернув, увагу на те, що підставою для переміщення автомобільного вантажу є транспортні (перевізні) документи (міжнародні товаротранспортні накладні CMR) та транзитні документи. Окремо слід зазначити, що митна декларація типу «ІМДЕ» подається вже після фактичного переміщення товарів через митний кордон України з метою їх випуску у вільний обіг, а тому відомості, зазначені в ній, не можуть кваліфікуватися як підстава для переміщення товарів у розумінні диспозиції ч. 1 ст. 483 МК України. Оскільки інвойс не є обов`язковим документом для перетину кордону автомобільним транспортом, подання його декларантом не могло мати на меті приховування товарів від митного контролю під час їх безпосереднього переміщення. Так, ОСОБА_1 було фактично сплачену ціну за товар, що підтверджується первинними фінансовими документами підприємства: Бухгалтерською довідкою від 04.06.2026 року № 04-06/2026, платіжною інструкцією від 07.10.2025 року № 495 (виконавець платежу АТ «СЕНС БАНК»), які підтверджують, що за зазначену партію товару іноземному контрагенту було сплачено саме 60 480 дол. США, що повністю відповідає даним інвойсу № 263042670 від 12.02.2025 року. Сама по собі наявність розбіжностей між комерційними документами сторін та інформацією в іноземній електронній базі «ICEGATE» не робить український інвойс підробленим, а відомості в ньому неправдивими. Декларант в Україні не бере участі в митному оформленні товару в країні відправлення (Індії) та не може впливати на зміст відомостей, які експортер вносить до своїх митних баз. Порядок та методологія внесення, обробки та відображення інформації в митних базах Індії не відомі. Більш того, сам виробник товару «BAJAJ AUTO LIMITED» у своєму офіційному листі від 01.04.2026 року підтвердив відпускну ціну товару для українського покупця на рівні, зазначеному в комерційній документації підприємства. Таким чином, у діях ОСОБА_1 повністю відсутній умисел на подання документів із завідомо неправдивими відомостями, оскільки декларант заявив ту вартість товару, яку він дійсно узгодив із продавцем та фактично сплатив через банківську установу. Наявність будь-яких інших відомостей в іноземних базах даних «ICEGATE» не може спростовувати первинні фінансові документи резидента України. У зв`язку з чим адвокат просив провадження у справі про порушення митних правил № 761/23246/26 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України за протоколом № 0105/UA126000/2026 від 16.04.2026 р. закрити на підставі п. 1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

05.08.2026 р. від представника Координаційно-моніторингової митниці Державної митної служби України Григораша Д.І. надійшли заперечення на клопотання про закриття провадження, яке мотивовано тим, що саме за результатами проведеної аналітично - пошукової роботи встановлено факт заниження митної вартості товарів шляхом подання до митного оформлення документів із завідомо неправдивими відомостями щодо вартості товарів. Скріншот веб-сторінки сайту Національного порталу електронної комерції індійської митниці «ICEGATE» (далі - «ICEGATE») є електронним доказом, оскільки містить інформацію в електронній формі щодо обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Пунктом 8 статті 4 МК України визначено, що декларант - особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування. Пунктом 3.8 розділу 3 Загального додатку Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур, ратифікованої Законом України від 05.10.2006 року N 227-V, визначено, що декларант несе відповідальність перед митною службою за достовірність даних, представлених у декларації, а також за сплату мит та податків.Отже, декларантом є ТОВ «ЕМ-ДЖИ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 38537874), в особі директора ОСОБА_1 . Разом з тим, звертає увагу, що бухгалтерська довідка лише підтверджує той факт, що ТОВ «ЕМ-ДЖИ ТРЕЙД» відобразило у своєму обліку та оплатило суму, зазначену в інвойсі (в даному випадку, це 60 480 доларів США). Водночас вона не підтверджує достовірність самої вартості товару та не спростовує можливості того, що інвойс містив недостовірні відомості щодо вартості товару. Також необхідно взяти до уваги, що завод-виробник компанія "BAJAJ AUTO LIMITED" надав лише інформативний лист щодо остаточної загальної вартості товару за комерційним рахунком № 263042670 від 12.02.2025 без надання належного підтвердження у вигляді експортних декларацій та безпосередньо інвойсів.

07.08.2026 від представника ОСОБА_1 - Тасліцького Г.І. надійшла відповідь на заперечення представника Координаційно-моніторингової митниці, яка мотивована тим, що Координаційно-моніторинговою митницею в першу чергу порушено зазначену норму 19 Конституції України, оскільки ані в протоколі про порушення митних правил, ані в матеріалах справи, що було надано Координаційно-моніторинговою митницею суду першої інстанції не доведено дотримання процедури збору інформації з сайту Індійської митниці, як єдиної і достатньої підстави складання Протоколу про порушення митних правил. Сам по собі факт розміщення певних відомостей на офіційному сайті іноземного органу ще не свідчить про їх зміст, юридичну природу та можливість використання як доказу у справі про порушення митних правил. Зокрема, із такого веб ресурсу неможливо достовірно встановити, чи відображена в ньому фактурна, статистична, митна, довідкова чи інша вартість товару, які методики її визначення застосовувалися, чи є наведені відомості остаточними, а також чи не містять вони технічних особливостей або скорочень, характерних виключно для інформаційних систем відповідної держави. Саме тому у випадку, коли підставою для висновку про порушення митних правил є інформація, отримана з інформаційних ресурсів іноземної держави, митний орган повинен діяти у порядку, передбаченому пунктом 3 частини першої статті 491 Митного кодексу України, шляхом отримання відповідного офіційного підтвердження.Додатково зазначено, що згідно з підпунктом «г» пункту 1 частини 1 статті 335 МКУ, при перевезенні автомобільним транспортом комерційні документи (інвойси, рахунки-фактури) надаються «за наявності». Законодавець прямо вказав, що інвойс не є імперативним (обов`язковим) документом, на підставі якого здійснюється пропуск (переміщення) товару через державний кордон. Підставою для переміщення автомобільного вантажу є транспортні (перевізні) документи (міжнародні товаротранспортні накладні CMR) та транзитні документи.Митний орган фактично проігнорував значну частину письмових доказів, наданих стороною захисту. Аналіз заперечень свідчить, що митницею вибірково оцінено лише окремі документи, тоді як без будь-якої правової оцінки залишилися виписки з банківського рахунку, платіжні інструкції, акт звірки взаєморозрахунків між сторонами, а також електронне повідомлення продавця, надіслане ще до переміщення товару, до якого був долучений саме той комерційний інвойс, що надалі використовувався під час митного оформлення.Із заперечень фактично випливає, що сторона захисту повинна спростувати будь-яку вигадану митницею "можливість" того, що інвойс міг містити іншу вартість товару. При тому, що сама Координаційно-моніторингова митниця навіть не намагалась належним і достовірним способом довести свої сумніви. Такий підхід суперечить основоположним принципам адміністративного провадження, оскільки перекладає обов`язок доказування із органу, який склав протокол про порушення митних правил, на особу, яку притягують до відповідальності.

У судовому засіданні представник Координаційно-моніторингової митниці Державної митної служби України Ясінська О.Я., просила визнати ОСОБА_1 винним з підстав, зазначених у протоколі, та застосувати до нього адміністративне стягнення, встановлене санкцією ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.

Представник Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - Спіца А.О. заперечувала проти притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, з підстав, викладених у клопотанні від 15.07.2026 та просила закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст.247 КУпАП.

Заслухавши доводи учасників, дослідивши матеріали справи, та документи, надані учасниками, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають под митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Склад правопорушення - це сукупність названих у законі ознак, за наявності яких небезпечне і шкідливе діяння визнається конкретним правопорушенням. Такі ознаки мають об`єктивний і суб`єктивний характер. Тобто при складанні протоколу про порушення митних правил, інспектором митниці повинні бути враховані ознаки складу правопорушення та викладені винні дії особи повинні відповідати диспозиції статті за якою особа притягується до відповідальності за порушення митних правил. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.

Диспозиція ч. 1 ст. 483 МК України передбачає переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто, з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу, як підстави для переміщення товарів, підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві дані. Таким чином, основним безпосереднім об`єктом є встановлений порядок переміщення товарів та ТЗ через митний кордон України.

Об`єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи. Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто, усвідомленням особою, яка вчинила правопорушення, характеру незаконного переміщення товарів через митну територію України. Не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України (п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду від 03 червня 2005 року № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил»).

При цьому, що стосується використання документів, то суду необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Тобто ті, що подаються митному органу на кордоні та є підставою для пропуску товару на митну територію України.

Доказами у справі про порушення митних правил, згідно ч. 1 ст. 495 МК України, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, при митному оформленні товару декларантом були подані всі документи, передбачені як обов`язкові, які були оформлені у встановленому порядку та містили всі реквізити, необхідні для ідентифікації товару.

Відповідно до ст. 49, 58 МК України митною вартістю товарів, що переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну.

З протоколу про порушення митних правил вбачається, що позиція митного органу повністю та виключно ґрунтується на роздруківках сторінок іноземного інтернет-порталу «ICEGATE», де відображено іншу вартість товару.

При цьому, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 336 МК України, митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу

Однак, матеріали справи не містять доказів здійснення такої процедури. Відомості з іноземних інформаційних ресурсів, не підтверджені офіційною відповіддю митних органів країни відправлення на міжнародний запит. За таких обставин суд не може визнати достатнім доказом лише інформацію, самостійно отриману митним органом із відкритого іноземного інформаційного ресурсу, оскільки така інформація без її офіційного підтвердження компетентним органом іноземної держави не дає можливості достовірно встановити, що відображена у ній вартість є саме митною чи фактурною вартістю товару.

Саме по собі право митного органу самостійно здійснювати митний контроль та виявляти можливі порушення митних правил не звільняє його від обов`язку належним чином перевірити та підтвердити обставини, покладені в основу протоколу.

Крім того, інформація в електронній формі є електронним доказом і має подаватися в оригіналі або в електронній копії, засвідченій Кваліфікованим електронним підписом (КЕП). Митницею ж надано звичайні паперові роздруківки без цифрового завірення, що унеможливлює перевірку джерела їх походження. Лист Департаменту кіберполіції НПУ від 19.11.2025 № 81452-2025 підтверджує лише технічне існування домену, але не наділяє надані митним органом документи статусом процесуального доказу.

Як встановлено судом, підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України стало те, що із отриманих з Національного порталу електронної комерції індійської митниці «ICEGATE» відомостей щодо експортного оформлення встановлено інформацію про вартість товару у контейнері HASU5132460, яка відрізняється від інформації в наданих ТОВ «ЕМ-ДЖИ ТРЕЙД» товаросупровідних документах, без яких неможливо отримати дозвіл на переміщення через митний кордон та дозвіл на проведення митного оформлення товарів.

Разом з тим, з долучених до справи документів вбачається, що ОСОБА_1 , як керівник ТОВ «ЕМ-ДЖИ ТРЕЙД», на виконання зовнішньоекономічних угод замовив поставку товарів, а індійським заводом-виробником «BAJAJ AUTO LIMITED» виставлено товариству інвойс № 263042670 від 12.02.2025 на мотоцикли вартістю 60 480 доларів США.

Документи, які стали підставою для митного оформлення товару, були виготовлені та надані ТОВ «ЕМ-ДЖИ ТРЕЙД» саме індійським виробником «BAJAJ AUTO LIMITED».

Як вбачається з наданих представником документів, зокрема бухгалтерської довідки ТОВ «ЕМ-ДЖИ ТРЕЙД» від 04.06.2026 № 04-06/2026, платіжної інструкції від 07.10.2025 № 495, успішно виконаної через АТ «СЕНС БАНК», та офіційного листа індійського заводу-виробника «BAJAJ AUTO LIMITED» від 01.04.2026 року, ТОВ «ЕМ-ДЖИ ТРЕЙД» дійсно узгодило з виробником ціну в розмірі 60 480 доларів США і саме цю суму реально та в повному обсязі сплатило через банківську установу. Заявлена вартість повністю відповідає фактично сплаченим коштам та даним відображеним у інвойсі № 263042670 від 12.02.2025.

Окрім цього, оцінюючи доводи сторони захисту, суд встановив, що митне оформлення товару за декларацією № UA209140/2025/011593 було успішно завершено 12.05.2025 року, і вантаж було випущено у вільний обіг. З цього моменту контроль за достовірністю задекларованих відомостей міг здійснюватися виключно у формі пост-митного контролю.

Відповідно до ч.2 ст. 344-1 МК України пост-митний контроль здійснюється шляхом проведення: доперевірочного аналізу митних декларацій, митне оформлення яких завершено; документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Стаття 344-1 МК України передбачає обов`язковий і послідовний алгоритм: проведення доперевірочного аналізу, направлення підприємству письмового запиту про надання документів, а в разі виявлення розбіжностей - винесення офіційного наказу про призначення документальної перевірки відповідно до статей 346, 351 МК України. Протокол про порушення митних правил може бути складений тільки за результатами такої перевірки. В матеріалах справи, відсутні відомості, щодо проведення документальної перевірки ТОВ «ЕМ-ДЖИ ТРЕЙД».

Таким чином, протокол про порушення митних правил фактично ґрунтується не на належних і допустимих доказах, а на припущенні про можливу недостовірність заявленої вартості товару.

Складаючи протокол про порушення митних правил за вказаною статтею МК України, Координаційно - моніторингова митниця не звернула уваги, що саме на неї покладено обов`язок довести не лише те, що подані ОСОБА_1 до митного органу документи містять неправдиві відомості, але й те, що останній був обізнаний про це. Тобто, подаючи документи з неправдивими відомостями, усвідомлював протиправний характер своїх дій та бажав настання наслідків цих дій.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, оскільки митним органом не доведено вчинення останнім дій, що утворюють об`єктивну та суб`єктивну сторону правопорушення.

Стаття 62 Конституції України закріплює принцип презумпції невинуватості, відповідно до якого особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З урахуванням того, що матеріали справи не містять достатніх, допустимих та належних доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, за обставин, викладених у протоколі про порушення митних правил, суд приходить до висновку, що провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 9-11, 221, 247, 252, 256, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 483, 527, 528, 529 Митного кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Ю.О. Матвєєва

18 серпня 2026 року