Рішення від 18 серпня 2026 р. у справі №752/11254/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/11254/26

Провадження №: 2/752/10721/26

РІШЕННЯ

Іменем України

19.08.2026 м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Кирильчук І. А.,

при секретарі - Стороженко С. О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка навчається,

в с т а н о в и в:

У квітні 2026 року через систему «Електронний суд» до Голосіївського районного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 із позовом, у якому просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання повнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 5000 грн щомісячно, починаючи з дня настання повноліття сина з 21 березня 2026 року і до закінчення навчання, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позов обґрунтований тим, що сторони перебували у шлюбі, під час якого народився син, який у подальшому розірвано. На підставі судового рішення з відповідача раніше стягувались аліменти на утримання сина до досягнення ним повноліття. На даний час син досяг повноліття, однак продовжує навчання у державному закладі загальної середньої освіти, у зв`язку з чим не має можливості працевлаштуватись, потребує матеріальної допомоги та перебуває на утриманні позивача.

Після досягнення сином повноліття відповідач ухиляється від утримання дитини, матеріальної допомоги добровільно не надає, хоча має таку можливість, так як отримує пенсійне забезпечення за вислугою років (військовий пенсіонер, полковник) та є працездатною особою. Позивач вважає, що відповідач зможе щомісячно сплачувати аліменти у твердій грошовій сумі - 5000 грн без погіршення його матеріального стану у період навчання сина у державному закладі загальної середньої освіти з 21 березня 2026 року (настання повноліття) по 30 червня 2026 року (завершення навчання - Постанова КМУ №1003 від 20.08.2025 р. «Про початок навчального року під час воєнного стану в Україні»).

З огляду на досягнення дитиною повноліття та продовження ним навчання, позивач звернулась до суду з вимогою про стягнення аліментів відповідно до статті 199 СК України.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 11 травня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 про стягнення аліментів, залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`ять днів з дня отримання ухвали.

14 травня 2026 рокучерез систему «Електронний суд» до суду надійшли матеріали на усунення недоліків.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 25 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у вказаній справі з призначенням розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, учасникам процесу роз`яснено право подати заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань відповідно до положень чинного ЦПК України.

Копія позову з додатками була направлена відповідачу позивачем при зверненні до суду в системі «Електронний суд» у порядку виконання вимог абзацу 2 частини першої статті 177 ЦПК України.

Відповідач по справі повідомлявся судом про розгляд справи у встановленому законом порядку, шляхом направлення поштової кореспонденції на адресу зареєстрованого місця проживання, однак поштове відправлення повернулось з відміткою «Повернення. Адресат відсутній».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Згідно постанов Верховного Суду від 20 січня 2023 року у справі № 465/6147/18, від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19, від 30 листопада 2022 року у справі № 725/486/22, суд, який комунікує з учасником за допомогою повідомлених ним засобів, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву до суду не надходило.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Суд установив, що 19 квітня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено шлюб, який 13 лютого 2015 року було розірвано рішенням Голосіївського районного суду міста Києва.

З копії свідоцтва про народження вбачається, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Станом на день звернення із указаною позовною заявою ОСОБА_3 набув повноліття.

Відповідно до довідки Управління освіти Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації № 02-08/238 від 19 березня 2026 року, ОСОБА_3 навчається в 11-Д класі ліцею № 227 міста Києва.

Матеріали справи не містять відомостей про розмір доходу відповідача, водночас будь-яких доказів, які б свідчили про його непрацездатність або відсутність можливості надавати матеріальну допомогу, суду не надано. З огляду на це, суд виходить із того, що відповідач є працездатною особою та має можливість брати участь в утриманні повнолітнього сина, який продовжує навчання.

Клопотань про витребування доказів, з метою визначення майнового стану відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 pоку та набула чинності для України 27 вересня 1991 pоку, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Вимогами статті 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і обов`язків і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статті 198 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку допомогу надавати.

Відповідно до частини першої статті 198 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, визначених у статті 183 цього Кодексу.

Частиною першою та другою статті 199 СК України передбачено, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку із цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Відповідно частини третьої статті 199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до статті 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до вимог частини першої статті 184 СК України, якщо платник податків має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмірі аліментів у твердій грошовій сумі.

За змістом статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від обов`язку сплати аліментів, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на повнолітню дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Відповідно до роз`яснень викладених у Постанові Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3, від 15 травня 2006 року обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Враховуючи те, що повнолітній син відповідача продовжує навчання, у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, враховуюче те, що обов`язок з утримання дитини покладається на батьків спільно, натомість відповідач в добровільному порядку не бере участь в утриманні сина, суд вважає, що відповідач спроможний сплачувати аліменти на повнолітню дитину, яка продовжує навчання.

Обов`язок утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчання, є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, причому обов`язком особистим, індивідуальним. Батьки мають всебічно сприяти розвитку дитини, яка хоча й досягла повноліття, однак продовжує навчання з метою здобуття спеціальності, що забезпечить їй можливість у подальшому працевлаштуватися та мати власний незалежний від батьків дохід. Забезпечення умов для такого розвитку та навчання пов`язане з належним наданням матеріальної допомоги, що має бути достатньою та не ставити повнолітнього у становище вибору між можливістю подальшої освіти і здобуття спеціальності та між необхідністю працевлаштування для власного матеріального забезпечення.

Суд зазначає, що частиною другою статті 199 СК України передбачено, що право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Враховуючи наведене, виходячи з обов`язку батьків утримувати дитину, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, з урахуванням матеріального становища сторін, зокрема, суд враховує, що відповідач особа працездатного віку, медичного висновку про патологічний стан здоров`я відповідача та/або про наявне захворювання (травму), яка б виключала його можливість працювати та отримувати дохід, матеріали справи не містять, а тому суд вважає необхідним позов задовольнити.

Беручи до уваги вищевикладене, суд за наявності для того законних підстав приходить до висновку про можливість стягнення аліментів на утримання дитина, яка продовжує навчання, у твердій грошовій сумі у розмірі 5000,00 грн щомісячно.

Суд, вирішуючи питання про стягнення аліментів керується загальними принципами, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно із становищем одержувача аліментів.

Відповідачем доказів у розрізі положень статей 76-81 ЦПК України неможливості надавати матеріальну допомогу на утримання сина суду не надав.

Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказів, що свідчили б про відсутність у відповідача можливості надавати матеріальну допомогу сину, який продовжує навчання, у спростування зазначеного позивачем суду не надано.

У той же час, суд не погоджується з періодом стягнення аліментів, про який просить позивач, зокрема, з дня настання повноліття сина з 21 березня 2026 року.

Так, відповідно до вимог статті 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

При цьому суд враховує, що даний позов надійшов на адресу суду через систему «Електронний суд» 27 квітня 2026 року, тому період, за який підлягають стягнення аліменти на утримання дитини становить з 27 квітня 2026 року та до закінчення навчання - 30 червня 2026 року.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави повинно бути стягнено судовий збір у справі у розмірі 1052,16 грн, оскільки позивач була звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду.

На підставі викладеного та керуючись статями 182, 184, 198-200 Сімейного кодексу України, статями 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265,274-279,280-284, 430 ЦПК України,

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка навчається, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 5000 грн щомісячно, починаючи з 27 квітня 2026 року та до закінчення навчання - 30 червня 2026 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1052,16 грн (одна тисяча п`ятдесят дві гривні 16 коп.).

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Допустити до негайного виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .

Повне рішення суду виготовлено 19 серпня 2026 року.

Суддя І. А. Кирильчук