Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №676/926/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 676/926/26

Провадження № 33/820/615/26

Суддя Хмельницького апеляційного суду Вітюк І.В., за участю секретаря Цугеля А.В. розглянула у судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – адвоката Білінської Л.В. на постанову Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 квітня 2026 року,

в с т а н о в и л а:

Постановою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 квітня 2026 року

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , українця, громадянина України,

визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень (сімнадцять тисяч гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665 грн. 60 коп. судового збору.

За постановою суду, ОСОБА_1 26 січня 2026 року о 16 годині 09 хвилин в м. Кам`янець-Подільському Хмельницької області по вул. Лесі Українки, 4, керував транспортним засобом – автомобілем «Porsche Cayenne», д.н.з. НОМЕР_1 , із ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та в закладі охорони здоров`я водій відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду, захисник подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову місцевого суду та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Свої вимоги аргументує тим, що рішення є незаконним та винесеним з порушенням вимог КУпАП, без належної оцінки доказів по справі.

Вказує, що вина ОСОБА_1 не доведена, а суд першої інстанції безпідставно поклав в основу постанови лише протокол та не надав належної оцінки всім доказам і обставинам справи.

У працівників поліції, на думку захисту, були відсутні законні підстави для направлення ОСОБА_1 на огляд у заклад охорони здоров`я, оскільки зазначені ними ознаки наркотичного сп`яніння не підтверджуються відеозаписом та іншими доказами.

ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду, а лише відмовився залишити свій транспортний засіб, побоюючись мобілізації, а тому його поведінка неправильно кваліфікована працівниками поліції як відмова від огляду.

Зазначає, що поліцейські чинили психологічний тиск на ОСОБА_1 , оскільки вимога пройти огляд використовувалася як привід для примусової доставки його до РТЦК та СП.

Стверджує про порушення права на захист ОСОБА_1 у суді першої інстанції.

Крім того просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, вважає, що він пропущений з поважних причин, оскільки справу розглянуто 16 квітня 2026 року у відсутності ОСОБА_1 , а повний текст постанови захисник ОСОБА_2 отримала лише 29 червня 2026 року, після чого 08 липня.2026 року подала апеляційну скаргу.

У поданих доповненнях до апеляційної скарги захисник зазначає, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, оскільки такий факт не підтверджується наявними у справі доказами, в тому числі відеозаписом.

В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Білінська Л.В. не з`явилися, подавши письмове клопотання про розгляд апеляційної скарги у їх відсутність.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Згідно з вимогами ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно з вимогами ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою) правомочним розглядати скаргу.

З врахуванням того, що суд першої інстанції 16 квітня 2026 року розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 , а повний текст постанови захисник Білінська Л.В. отримала лише 29 червня 2026 року, апеляційний суд приходить до висновку про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження постанови Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 квітня 2026 року та вважає за необхідне його поновити.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.ст.252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вказані вимоги закону при розгляді даної справи судом першої інстанції виконані в повній мірі.

Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП.

Фактичні обставини огляду, підстави та процедура його проведення, повністю узгоджуються з вимогами закону.

Дані відеозапису з нагрудної камери інспектора поліції достатньо повно відображають обставини зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, узгоджуються із ними і не викликають жодних сумнівів у їх відповідності фактичним обставинам справи. Так, відеозапис містить необхідну інформацію щодо обставин, які підлягають встановленню, зокрема, фактичні дані, які вказують на те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції. Під час спілкування з правопорушником працівники поліції виявили у нього ознаки наркотичного сп`яніння та запропонували пройти огляд в закладі охорони здоров`я, від якого ОСОБА_1 відмовився.

Доводи апеляційної скарги про недоведеність вини ОСОБА_1 є безпідставними та спростовуються матеріалами справи. Висновок суду першої інстанції ґрунтується не лише на даних, зафіксованих у протоколі про адміністративне правопорушення, а й на сукупності належних та допустимих доказів, зокрема відеозаписах, якими зафіксовано факт керування транспортним засобом і відмову водія від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Посилання апелянта на відсутність законних підстав для направлення ОСОБА_1 на огляд у заклад охорони здоров`я є необґрунтованими, оскільки працівниками поліції виявлені у водія ознаки наркотичного сп`яніння, що відповідно до вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху давало підстави вимагати проходження огляду. При цьому відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП настає, зокрема, за сам факт відмови від проходження огляду у встановленому законом порядку.

Встановлення наявності у водія ознак наркотичного сп`яніння належить до дискреційних повноважень працівників поліції, що здійснюються на підставі безпосереднього спостереження за поведінкою особи.

Доводи про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від огляду, а лише не бажав залишити транспортний засіб через побоювання доставки до РТЦК та СП, не спростовують встановленого судом факту відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, який підтверджується відеозаписом та іншими матеріалами справи.

Не знайшли свого підтвердження і доводи апеляційної скарги про вчинений психологічний тиск на ОСОБА_1 з боку поліцейських, які оформляли матеріали про адміністративне правопорушення щодо нього. Відеозапис не містить ознак здійснення тиску на водія, погроз чи залякування, все відбувалося коректно та ввічливо.

Щодо доводів про порушення права на захист, апеляційний суд зазначає наступне.

Суд першої інстанції використав усі передбачені законом способи повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце судового розгляду: судову повістку направлено за його адресою, а після її повернення з відміткою «адресат відсутній» повідомлення про виклик завчасно розміщено на офіційному вебсайті Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області. Незважаючи на належне повідомлення, ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився та не повідомив про причини своєї неявки. Відповідно до статті 268 КУпАП його участь у розгляді справи за частиною першою статті 130 КУпАП не є обов`язковою, тому суд обґрунтовано розглянув справу за його відсутності.

Отже, висновок місцевого суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи й підтверджується сукупністю зібраних і перевірених апеляційним судом доказів, які є належними та достатніми для такого висновку.

Даних про те, що в справі неправильно застосовано норми матеріального права чи допущено порушення норм процесуального права при дослідженні місцевим судом доказів, перевіркою матеріалів справи не встановлено.

Доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.

Протокол про адміністративне правопорушення складений в силу ст.255 КУпАП уповноваженою на те особою, відповідає вимогам ст.256 КУпАП щодо місця, часу вчинення та суті адміністративного правопорушення, повністю узгоджується з даними, які містяться у відеозаписі, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об`єктивності вищевказаних матеріалів, апелянтом не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду.

Адміністративне стягнення на правопорушника накладено у відповідності до вимог ст.ст.33, 34 КУпАП України, з врахуванням його особи, ступеня та характеру скоєного, в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП України.

За таких обставин, враховуючи підвищену суспільну небезпечність правопорушень, пов`язаних з керуванням транспортними засобами у стані сп`яніння та відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння, апеляційний суд вважає, що накладене адміністративне стягнення є необхідним і достатнім для запобігання вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень.

Таким чином, при апеляційному розгляді справи істотних порушень норм процесуального права не виявлено, підстав для скасування чи зміни постанови місцевого суду не встановлено.

З огляду на викладене, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Постанову Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника – без задоволення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Хмельницького

апеляційного суду І.В. Вітюк