Суд: Львівський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про відшкодування шкоди, з них
Дата: 19 серпня 2026 р.
Справа: №463/1425/23
Суддя: Цяцяк Р. П.
Справа № 463/1425/23 Головуючий у 1 інстанції: Білоус Ю.Б.
Провадження № 22-ц/811/1556/26 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий – суддя Цяцяк Р.П.,
судді Ванівський О.М. та Копняк С.М.,
за участю: секретаря Якимчук Л.С.;
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , представника ОСОБА_3 , на ухвалу Личаківського районного суду міста Львова від 05 березня 2026 року,
В С Т А Н О В И В:
Оскаржуваною ухвалою відмовлено в клопотанні адвоката Гуменецького Ігоря Івановича, представника відповідача ОСОБА_3 , про поновлення строку на подачу клопотання про призначення судової лінгвістичної експертизи у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди і згадане клопотання залишено без розгляду (том 2, а.с. 29-30).
Згадану ухвалу оскаржив представник відповідача.
Апелянт просить оскаржувану ухвалу скасувати і постановити нову, «якою поновити строк на подання клопотання про призначення експертизи та задовольнити клопотання про призначення судової лінгвістичної експертизи», покликаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом норм процесуального права.
Вважає, що «суд помилково ототожнив пропуск строку з автоматичною відмовою, хоча процесуальний закон не містить заборони на призначення експертизи після підготовчого провадження».
Стверджує, що «представник відповідача не був присутній у підготовчому засіданні 16.12.2025 року з поважних причин. А саме у зв`язку з участю у справі по кримінальному провадженню, що підтверджує об`єктивну неможливість подати клопотання».
Вважає, що «відмова у призначенні експертизи, порушує про на захист прав людини (ст.6 Конвенції), позбавляє сторону відповідача можливості ефективного захисту, створює процесуальний дисбаланс між сторонами» (том 2, а.с. 45-46).
Представник апелянта подав до суду Клопотання про відкладення розгляду справи – з посиланням на те, що він перебуватиме у щорічній відпустці, а тому «не зможе взяти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції».
Розглянувши вищезгадане Клопотання про відкладення розгляду справи, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення цього клопотання, з огляну на наступне.
Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина 1), досліджуючи при цьому докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (частина 2), а частиною 2 статті 372 цього Кодексу встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Як вбачається зі змісту доводів апеляційної скарги, в ході апеляційного розгляду справи підлягає дослідженню та з`ясуванню наступне питання: чи були наявними правові підстави для задоволення клопотання представника відповідача про поновлення строку на подачу клопотання про призначення у даній справі судової лінгвістичної експертизи.
Тобто, з`ясуванню підлягає процесуальне питання, яке регламентовано положеннями ЦПК України і не потребує особистих пояснень учасників справи чи їхніх представників, оскільки таке повинно обґрунтовуватися письмовими доказами, які на час апеляційного розгляду вже мали б бути наявними у матеріалах справи.
У відповідача і його представника була можливість для наведення суду наявних у них доводів у поданій до суду апеляційній скарзі.
З метою забезпечення доступу до правосуддя в Україні запроваджено можливість участі учасника справи в судовому засіданні в цивільному процесі поза межами приміщення суду в режимі відеоконференції, однак, ні від відповідача, ні від його представника заяв до суду про участь у апеляційному розгляді справи в режимі відеоконференції не поступало.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні категорично заперечив можливість відкладення апеляційного розгляду справи, вважаючи заявлене представником відповідача клопотання зловживанням процесуальними правами з ціллю штучного затягування розгляду справи.
За вищенаведених обставин колегія суддів вважає можливим апеляційний розгляд справи за відсутності апелянта та його представника – на підставі наявних у справі даних та доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, заперечення доводів апеляційної скарги зі сторони позивача ОСОБА_1 ,перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Статтями 12 і 81 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а частиною 2 ст. 356 ЦПК України - що в апеляційній скарзі мають бути зазначені в чому полягає незаконність і (або) необгрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необгрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо); нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обгрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції (п.п. 5 і 6).
Як вбачається з мотивувальної частини оскаржуваної ухвали, відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про поновлення строку на подачу клопотання про призначення у даній справі судової лінгвістичної експертизи суд мотивував тим, що відповідно до положень статті 178 ЦПК України клопотання про призначення експертизи відповідачем подається разом з відзивом на позов і таке клопотання у відповідності до положень ст.197 ЦПК України вирішується у підготовчому засіданні, ухвалою якого (підготовчого засідання) у даній справі від 16.12.2025 року підготовче провадження у справі було закрито і справу призначено до судового розгляду по суті. І лише 29 січня 2026 року, тобто - через 1,5 місяця після закриття підготовчого провадження у справі, представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про призначення експертизи.
Дана цивільна справа перебуває в провадженні суду першої інстанції з лютого 2023 року, тобто станом на 26 січня 2026 року (день подання представником відповідача до суду клопотання про призначення експертизи) – майже 3 (три) роки.
За наведених обставин суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що наведені у клопотанні про поновлення процесуальних строків причини пропуску стороною відповідача цих строків (а саме – участь представника відповідача 16.12.2025 року (день підготовчого засідання) у іншому судовому засіданні) аж ніяк не можна визнати поважними, а тому прийшов до вірного висновку про відсутність правових підстав для поновлення відповідачу строку для звернення до суду з клопотанням про призначення експертизи.
В апеляційній скарзі не зазначено, в чому саме полягає незаконність і (або) необґрунтованість оскаржуваної ухвали (які саме обставини та (чи) докази, що мають значення для справи, судом встановлені та (чи) оцінені неповно та (або) неправильно); які саме нові обставини і (або) докази підлягають встановленню, дослідженню чи оцінці в ході апеляційного розгляду справи тощо; так само, як у ній не наведено заперечень проти доказів, використаних судом першої інстанції.
З урахуванням наведеного вище колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для скасування оскаржуваної ухвали (та, відповідно, для задоволення клопотання про поновлення строку на подачу клопотання про призначення судової лінгвістичної експертизи), а відтак – до висновку про залишення апеляційної скарги на цю ухвалу, доводи якої не спростовують наведених у ній висновків, без задоволення.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , представника ОСОБА_3 , залишити без задоволення, а ухвалу Личаківського районного суду міста Львова від 05 березня 2026 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повну постанову складено 20 серпня 2026 року.
Головуючий: Цяцяк Р.П.
Судді: Ванівський О.М.
Копняк С.М.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua