Постанова від 06 серпня 2026 р. у справі №317/2986/26 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 317/2986/26

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №317/2986/26 Головуючий в 1 інст.Каряка Д.О.

Провадження №33/807/1023/26 Доповідач в 2 інст.Сінєльнік Р.В.

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року місто Запоріжжя

Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Сінєльніка Р.В., за участю особи щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Охременка А.В., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою захисника-адвоката Охременка А.В. на постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 09 липня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , військовослужбовця ЗСУ, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 гривень в дохід держави.

Згідно з постановою суду, 17.05.2026 о 16:41 годині, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ-21213» номерний знак «Борода», по вул. Миру, 6 в с-щі Балабине, Запорізького району Запорізької області, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, почервоніння шкірного покриву обличчя. Від проходження у встановленому законодавством порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі водій відмовився. Від керування транспортним засобом ОСОБА_1 було відсторонено. Тим самим ОСОБА_1 порушено вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що суд в порушення вимог закону, не прийняв до свого розгляду клопотання захисника, сформоване та надіслане через підсистему «Електронний суд» 24 червня 2026 року, через те, що останнім долучено лише копію ордеру, що не дозволяє суду пересвідчитись у наявності повноважень захисника.

Таким чином, суд першої інстанції фактично позбавив ОСОБА_1 , конституційного права на правову допомогу, проігнорував подане клопотання про закриття провадження та не дослідив жодного юридичного аргументу, викладеного захистом.

Окрім цього, захисник звертає увагу на те, що жодних належних відомостей про долучення відеозапису, диска чи іншого технічного носія, а також інформації про технічний засіб, на який здійснювався запис, у протоколі не вказано.

Наявність у матеріалах справи диска чи флеш-накопичувача з відеозаписом, який фактично був переданий до суду, але не зафіксований у протоколі як додаток, свідчить про те, що цей доказ був отриманий судом поза встановленим законом процесуальним порядком.

Таким чином, за відсутності у постанові (протоколі) відомостей про технічний засіб відеофіксації, наданий відеозапис, не є належним доказом у справі та не може підтверджувати факт вчинення особою адміністративного правопорушення.

Також, захисник зазначає про те, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №594379 від 17.05.2026 не містить жодних відомостей про свідків, як і їхніх підписів.

Поліцейським було проігноровано вимоги ст. 266 КУпАП та Порядку № 1103, що автоматично тягне за собою недійсність усього процесу оформлення та огляду.

Сама лише наявність відеозапису в матеріалах справи (який, до того ж, не зазначений як додаток у протоколі) не може підміняти собою процесуальну фігуру свідка, оскільки закон вимагає саме присутності двохживих осіб, щодо неупередженості яких немає сумнівів.

Крім того, законодавство чітко зобов`язує поліцейського надати особі протокол для ознайомлення та підпису. У разі відмови водія від підписання, у протоколі робиться відповідна відмітка. Оскільки процедура фіксації будь-якої відмови (як від огляду, так і від підпису документів) за змістом ст. 266 КУпАП та Порядку №1103 вимагає участі свідків, одноосібний запис поліцейського «від підпису відмовився» не є належним підтвердженням такої відмови.

У вказаному протоколі підпис ОСОБА_1 відсутній.

При цьому у справі немає належним чином зафіксованого та підтвердженого свідками факту відмови від підписання. Це вказує на те, що водію взагалі не було надано документ для ознайомлення, або ж фіксація відмови відбулася з грубим порушенням закону.

Відсутність підпису особи (за відсутності законно оформленої відмови зі свідками) позбавляє протокол статусу офіційного документа та робить його недопустимим доказом.

З огляду на викладене, протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №594379 від 17.05.2026 не відповідає вимогам закону, а зафіксовані у ньому обставини не можуть бути покладені в основу висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 має постійне місце проживання та характеризується позитивно, до кримінальної чи адміністративної відповідальності ніколи не притягувався, на обліках у наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, та останній не скоював інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Таким чином, суд першої інстанції розглянув справу однобічно, неповно та з грубим порушенням процесуальних норм. Безпідставно відхиливши електронний ордер адвоката, суд повністю позбавив особу права на захист та штучно обмежив коло доказів, відмовившись розглядати клопотання сторони захисту. Окрім того, суд не здійснив об`єктивного аналізу матеріалів справи.

Заслухавши аргументи особи щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться:

- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 594379 від 17.05.2026, складеному відносно ОСОБА_1 за фактом порушення останнім п.2.5 ПДР України;

- у довідці інспектора адміністративної практики ЗРУП ГУНП в Запорізькій області про наявність/відсутність притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП, відповідно до якої ОСОБА_1 протягом року не притягувався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, не зафіксовано позбавлення права керування транспортними засобами. Під час оформлення протоколу було встановлено, що згідно з базою даних «ГСЦ - посвідчення водія» ІТС ІПНП, ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 15.08.1997 року, якого не мав при собі під час складання протоколу;

- у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних засобів, в результаті огляду, проведеного поліцейським, у ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, почервоніння шкірного покриву обличчя, однак огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних засобів не проводився у зв`язку з категоричною відмовою особи від проходження такого огляду;

- у направленні на медичний огляд водія транспортного засобу до КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та СЗХ» ЗОР, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17.05.2026, у зв`язку з виявленням поліцейським у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, почервоніння шкірного покриву обличчя, відповідно до якого ОСОБА_1 такий огляд не проводився у зв`язку з відмовою;

- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 17.05.2025 серії ЕНА № 7212128 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121-3 КУпАП з призначенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190,00 грн;

- відеозаписом, який міститься на DVD - диску, що долучений до матеріалів справи, на якому зафіксовані обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, а саме факт керування транспортним засобом та пропозиція поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу «AlcotestDrager» та у медичному закладі, у зв`язку з обґрунтованою підозрою, що особа перебуває в стані алкогольного сп`яніння та відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою приладу «AlcotestDrager» та у медичному закладі.

Дослідивши всі наявні докази у їх сукупності, суд дійшов до правильного висновку про те, що ці докази підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.

Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд безпідставно не прийняв до уваги клопотання захисника, сформоване та надіслане через підсистему «Електронний суд» 24 червня 2026 року про закриття провадження у справі № 317/2986/26 про адміністративне правопорушення за відсутності в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є необґрунтованими, виходячи з такого.

Так, суд дійшов висновку про те, що в матеріалах справи відсутні документи на підтвердження повноважень адвоката Охременка А.В. для представництва ОСОБА_1 в суді, а отже, зазначена обставина позбавляє суд можливості пересвідчитися у наявності повноважень адвоката Охременка А.В. на представництво інтересів ОСОБА_1 в суді, зокрема, права захисника на подачу клопотань в інтересах особи, що притягається до відповідальності, що в свою чергу, унеможливлює прийняття поданого адвокатом Охременком А.В. клопотання до розгляду.

Такі висновки суду ґрунтуються на вимогах чинного законодавства (ч.2 ст. 271 КУпАП) та належним чином вмотивовані в оскаржуваній постанові.

Апеляційний суд окремо зауважує на тому, що ОСОБА_2 як адвокат, повинен був бути обізнаний з вищевказаними вимогами закону.

Крім того, Щербина С.В. брав участь у судовому розгляді справи та мав можливість самостійно звернутись до суду із клопотанням про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо нього.

Доводи апелянта про те, що жодних належних відомостей про долучення відеозапису, диска чи іншого технічного носія, а також інформації про технічний засіб, на який здійснювався запис, у протоколі не вказано, а тому відеозапис не є належним доказом у цій справі, не є слушними, з огляду на таке.

З відеозапису вбачається, що його здійснено працівниками поліції, які складали протокол про адміністративне правопорушення, із застосуванням портативних відеореєстраторів (бодікамер), що прямо передбачено Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозаписів, засобів фото і кінозйомки, затвердженої Наказом МВС України №1026 від 18.12.2018 року.

Протокол серії ААД № 594379 надійшов до суду з доданим диском в конверті з написом «ААД 594379». Окрім того в протоколі зазначено, що до нього додані матеріали справи та «БК-10 (000003)». Отже, у суду немає сумнівів, що в сукупності ці відомості вказують на те, що співробітниками поліції до протоколу відносно ОСОБА_1 був доданий диск з відеозаписом подій, які були зафіксовані у відповідному порядку при вчиненні ОСОБА_1 вищезазначеного правопорушення та при оформленні вказаних матеріалів.

Відсутність, на думку захисника, інформації про технічний засіб, за допомогою якого здійснюється відеофіксація, ніяким чином не спростовує встановлених судом обставин, оскільки долучений до протоколу відеозапис сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає, оскільки отриманий у встановленому законом порядку, не містить ознак фальсифікації.

Також суд вважає за необхідне відхилити клопотання захисника про виклик та допит в якості свідка співробітниці поліції, яка оформлювала протокол відносно ОСОБА_1 , оскільки вказані обставини, які є предметом розгляду в суді по цій справі, повністю зафіксовані технічними засобами та були відтворені в суді при розгляді справи. Твердження захисника про те, що насправді ОСОБА_1 співробітники поліції відпустили без оформлення протоколу, про який він дізнався вже в суді, спростовуються вищезазначеним відеозаписом, з якого вбачається, що співробітники поліції роз`яснили ОСОБА_1 наслідки відмови від обстеження у вигляді складання протоколу за ст.130 КУпАП, а на останніх хвилинах ОСОБА_1 повідомили про складення протоколу за ст.130 КУпАП та запропонували його підписати, але ОСОБА_1 відмовився його підписувати.

Також, згідно з положеннями Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» у випадку зберігання інформації на кількох електронних носіях кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Один і той же електронний документ (відеозапис) може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали, відрізняються один від одного тільки часом та датою їх створення. Жодних вимог до працівників поліції долучати до матеріалів адміністративної справи свідоцтва на нагрудні камери законодавцем не передбачено.

Таким чином, відеозапис, що міститься в матеріалах справи та який містить фактичні дані щодо обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, є належним доказом у справі про адміністративне правопорушення, як це передбачено статтею 251 КУпАП.

Доводи апелянта щодо відсутності у протоколі про адміністративне правопорушення відомостей про свідків, також не є слушними, оскільки факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння зафіксований відеозаписом, який долучений до матеріалів справи, що, в свою чергу, відповідає вимогам чинного законодавства.

Доводи захисника-адвоката Охременка А.В. про відсутність у протоколі про адміністративне правопорушення підпису ОСОБА_1 , що, на думку адвоката, вказує на те, що водію взагалі не було надано документ для ознайомлення, або ж фіксація відмови відбулася з грубим порушенням закону, не відповідають дійсності та спростовуються дослідженим судом відеозаписом, з якого убачається, що ОСОБА_1 було роз`яснено про те, що його буде притягнено до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, та останній в категоричній формі відмовився підписувати протокол про адміністративне правопорушення та отримувати його копію.

Відомості про особу ОСОБА_1 , наведені в апеляційній скарзі, не спростовують правильність висновків суду про винуватість останнього.

Статтею 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В цьому випадку ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, що є окремим складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Отже, наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Всі докази, наявні в справі, узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з`ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку.

Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП, та є належним чином вмотивованою.

При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.

Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу захисника-адвоката Охременка А.В. залишити без задоволення.

Постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 09 липня 2026 року, щодо ОСОБА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її ви несення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду Р.В. Сінєльнік