Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №681/1218/26 — Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/1218/26

Провадження 3/681/236/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2026 р. м. Полонн

Суддя Полонського районного суду Хмельницької області Іллюк С.В.,

розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліцейської діяльності № 1 Шепетівського районного управління поліції ГУ НП в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі ID-картки № НОМЕР_1 , виданий 17.01.2024, жительки АДРЕСА_1 , не працюючої, громадянки України,

за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Відповідно до даних протоколу серії ВБА № 138816 від 06.08.2026, 04.08.2026 близько 10 год. 00 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , вчинила відносно свого чоловіка ОСОБА_2 домашнє насильство, тобто умисні дії економічного та психологічного характеру, а саме умисно відібрала у нього банківську картку, на яку надходить пенсія, та паспорт, чим позбавила його власних коштів, внаслідок чого могла бути завдана шкода його психічному здоров`ю.

Такими діями, на думку автора протоколу, ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження підлягає закриттю за відсутністю в діянні ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 1 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. ст. 251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам.

Розв`язуючи питання доведеності її винуватості у вчиненні нею адміністративного правопорушення, суд вказує на таке.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 245 цього Кодексу завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За положеннями ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Суд звертає увагу, що вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, повинно бути підтверджено поясненнями свідків, потерпілих або іншими доказами, визначеними у ст.ст. 269, 272 КУпАП, що є необхідним елементом складу даного правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення повинен чітко відповідати приписам ст. 256 КУпАП, особливо в частині викладення фабули правопорушення, яка, як зазначено вище фактично є обвинуваченням.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Об`єктивну сторону цього правопорушення складають певні дії (бездіяльність), реальне настання шкідливих наслідків та причинний зв`язок між ними.

Системний аналіз існуючого національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.

Тому важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».

Відповідно до п. 3 ч. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Наказом МВС України № 1376 від 06.11.2015 затверджено Інструкцію з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції (надалі - Інструкція).

В п. 15 Розділу ІІ Інструкції зазначено, що до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, хоча про дату та час розгляду справи повідомлялася належним чином.

Суд зазначає, що факт конфлікту на побутовому рівні зафіксовано поліцейськими в матеріалах справи, які суд детально дослідив та оцінив у їх сукупності.

Зокрема, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВБА № 138816 від 06.08.2026 формально зафіксовано фабулу правопорушення стосовно вилучення банківської картки та паспорта (а.с. 1). Ця подія також підтверджується рапортом поліцейського від 04.08.2026, згідно з яким надійшло повідомлення на лінію 102 від ОСОБА_2 про те, що дружина не віддає йому паспорт та банківські картки, не готує їсти (а.с. 2).

Окрім цього, у своїх поясненнях від 04.08.2026 ОСОБА_1 зазначила, що чоловік прийшов додому в стані алкогольного сп`яніння та почав вимагати банківську картку. Вона пояснила, що не віддала її, оскільки він хотів витратити пенсію на алкоголь, після чого між ними відбулася сварка і чоловік хапав її за волосся та шию (а.с. 3).

Зі свого боку, у письмових поясненнях від 04.08.2026 ОСОБА_2 вказав, що прийшов додому та попросив свої речі, однак дружина відмовилася віддати його паспорт та картку, почала штовхатися та сваритися (а.с. 4).

Факт конфлікту між подружжям також зафіксовано у терміновому заборонному приписі стосовно кривдника від 06.08.2026, винесеному строком на 5 діб (а.с. 6).

Такі самі обставини відсутності насильства підтвердив сам потерпілий ОСОБА_2 у своїй письмовій заяві, поданій до суду 19.08.2026. У цій заяві він просив суд проводити засідання без його участі та вказав, що не має жодних претензій до своєї дружини ОСОБА_1 . Також він зазначив, що сусіди не зрозуміли ситуацію та викликали поліцію, і просив суд закрити справу (а.с. 12).

З огляду на наведене та детально досліджені докази, сам лише факт наявності між членами однієї сім`ї конфліктної ситуації, що виникла на ґрунті побутової сварки щодо витрачання коштів на алкоголь, не може свідчити про вчинення економічного чи психологічного домашнього насильства в розумінні вимог ст. 173-2 КУпАП та ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Окрім того, у протоколі зазначено, що цими діями «могла бути завдана шкода», однак диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП чітко передбачає, що дії мають призвести до наслідків, внаслідок яких була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю.

Таким чином, вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення не доведено за стандартом «поза розумним сумнівом», а тому в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013 року, заява № 36673/04) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.

Враховуючи те, що суд має право розглядати справу виключно в межах складеного протоколу, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 1 КУпАП.

Згідно із закріпленим у ст. 62 Конституції України принципом презумпції невинуватості, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення, а також усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд має право обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування.

Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 за ст. 173-2 ч. 1 КУпАП, не може бути підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки обставини викладені в протоколі не підтверджуються сукупністю доказів, а отже, протокол не відповідає вимозі його достатності, що є підставою для закриття провадження.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведені обставини, інших доказів вчинення нею правопорушення матеріали справи не містять, а тому суд вважає, що провадження у справі слід закрити у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

За таких обставин провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись наведеним, ч. 1 ст. 247 КУпАП суд,

п о с т а н о в и в:

Закрити провадження в справі відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 1 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Сергій ІЛЛЮК