Суд: Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 18 серпня 2026 р.
Справа: №336/3364/26
Суддя: Дацюк О. І.
ЄУН: 336/3364/26
Провадження №: 2/336/3021/2026
РІШЕННЯ
Іменем України
19 серпня 2026 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Дацюк О.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, —
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , вказавши, що рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 29.04.2020 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) боржника, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 30.01.2020 року і до повноліття дитини.
Наразі позивачеві встановлено другу групу інвалідності, у зв`язку з чим у нього змінились доходи та збільшились витрати, пов`язані із лікуванням.
Враховуючи наведені обставини, позивач просить змінити розмір аліментів, що стягуються з нього на користь ОСОБА_2 (конкретний розмір частки, про визначення якої просить позивач, не вказано).
Ухвалою суду від 14.04.2026 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 08.05.2026 року відкрите провадження та справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників.
Відповідач у наданий судом строк своїм правом подання до суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не скористалась, відзив на позов не подала, заперечення щодо розгляду справи в спрощеному порядку подано не було, будь-яких клопотань та заяв від відповідача подано до суду не було, відтак у відповідності до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
В ході розгляду справи сторонами заяви чи клопотання не подавались.
При дослідженні матеріалів справи встановлено наступне.
Згідно витягу з актового запису про народження батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 29.04.2020 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання ОСОБА_3 у розмірі 1/3 частини всіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30.01.2020 року до повнолітня дитини.
Позивач ОСОБА_1 11.07.2025 року набув статусу особи із інвалідністю 2 групи.
Згідно із рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи причиною інвалідності є поранення або захворювання, одержані під час проходження військової служби.
Експертами вказано про відсутність потреби ОСОБА_1 у соціальній чи побутовій реабілітації, у сфері зайнятості та працевлаштування, також зазначено, що ОСОБА_1 не має загальних обмежень в професійній діяльності, що можуть значно вплинути на погіршення здоров`я та не потребує професійної чи трудової реабілітації.
Водночас згідно з рекомендаціями, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, ОСОБА_1 має помірний ступінь обмеження здатності до самообслуговування та значний ступінь обмеження здатності до пересування та трудової діяльності.
Згідно із довідкою ГУ ПФУ в Запорізькій області ОСОБА_1 отримує пенсію у розмірі 8454,92 гривні на місяць.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789 ХІІ(78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
У відповідності до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
Ураховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.
Обов`язок батьків утримувати дітей до досягнення ними повноліття закріплений ч.2 ст.51 Конституції України та, ст. 180 Сімейного кодексу України.
Стаття 181 ч. 3 СК України вказує, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
З досліджених судом доказів, на які посилається позивач, обґрунтовуючи позов, доведеним є зміни стані здоров`я позивача, який набув статусу особи із інвалідністю.
Крім того, наразі ОСОБА_3 досяг трирічного віку та суду не було надано доказів того, що матір дитини перебуває у відпустці по догляду за дитиною, є непрацездатною, тощо, а відтак вона має рівні із батьком дитини обов`язки щодо матеріального забезпечення сина.
Оскільки позивачем не уточнено, до якого розміру він просить знизити розмір аліментів, крім того, позивач, посилаючись на те, що він несе додаткові витрати у зв`язку з необхідністю лікування, жодних доказів на підтвердження цього не надав, а також в матеріалах справи відсутні документи на підтвердження характеру хвороби позивача та ступеню його обмеження у можливостях працювати, тож суд вбачає підстави для зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 до 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму доходу для дитини відповідного віку, починаючи з набрання рішенням законної чинності і до досягнення дитиною повноліття.
При цьому у новому розмірі аліменти мають сплачуватись з дня набрання рішенням законної сили, що узгоджується з положеннями абз. 4 п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року.
Позивачем не заявлено вимог про стягнення з відповідача судового збору на свою користь, тому судом не вирішувалось питання про розподіл судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 279, 352, 354 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів задовольнити.
Зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 29.04.2020 року, до частини з усіх видів його доходу (заробітку), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму, щомісячно, починаючи дня набрання рішенням суду законної сили та до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повноліття.
Відповідно до ст. 265 ч. 5 ЦПК України зазначаються наступні відомості:
Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя О.І. Дацюк
Повний текст рішення суду складений 19.08.2026 року
19.08.26
Оригінал: reyestr.court.gov.ua