Рішення від 06 серпня 2026 р. у справі №209/7353/24 — Південний районний суд міста Кам’янського

Суд: Південний районний суд міста Кам’янського

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про позбавлення батьківських прав

Дата: 06 серпня 2026 р.

Справа: №209/7353/24

Суддя: Бушанська О. В.

№ 209/7353/24

№ 2/207/58/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року м.Кам`янське

Південний районний суд у місті Кам`янському у складі:

головуючого судді Бушанської О.В.

за участю секретаря судового засідання Трохименко К.О.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 , м.Кам`янське, Дніпропетровська область

до ОСОБА_3 , м.Кам`янське, Дніпропетровська область

третя особа Орган опіки та піклування виконавчого комітету Кам`янської міської ради, м.Кам`янське, Дніпропетровська область

про позбавлення батьківських прав

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа Орган опіки та піклування виконавчого комітету Кам`янської міської ради про позбавлення батьківських прав, в якому просить позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав щодо малолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що позивач ОСОБА_1 перебувала з відповідачем ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі. Рішенням Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20.05.20219 шлюб між ними розірвано. Від шлюбу сторони мають малолітню доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідач тривалий час ухиляється від обов`язків по вихованню доньки, матеріально її не забезпечує, долею та життям дитини не цікавиться. З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що заява ОСОБА_1 по факту несплати аліментів її колишнім чоловіком ОСОБА_3 внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.08.2024, правова кваліфікація кримінального правопорушення ч.1 ст.164 КК України. На даний час дитина ОСОБА_6 проживає разом з позивачкою та знаходиться на повному її утриманні. Згідно з характеристиками, наданими педагогами навчальних закладів та гуртків, які відвідує дитина, її вихованням та розвитком займається виключно позивачка. Натомість, батько не приймає участі у вихованні та навчанні доньки, не цікавиться освітніми, творчими успіхами дитини, не приймає участі у матеріальному забезпеченні доньки. Крім того, відповідач веде антигромадський спосіб життя, зловживає наркотичними засобами, у зв`язку з чим притягався до адміністративної відповідальності. Турбуючись про долю своєї малолітньої доньки ОСОБА_7 , враховуючи її інтереси, позивачка вимушена звернутись до суду з даним позовом.

У відзиві на позовну заяву відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначає, що він має інтерес до своєї дитини, бажає брати участь у її вихованні, спілкуватися із нею, навіть враховуючи, що стосунки із позивачкою не склалися. Просить суд врахувати, що після розірвання шлюбу донька залишилася проживати з позивачкою. Проте, позивачка не допускає його до спілкування з донькою та забороняє йому брати участь у її вихованні. Після припинення сімейних відносин він постійно надсилав позивачці повідомлення з проханням надати реквізити для перерахунку аліментів на утримання доньки та з проханням дозволити йому спілкуватися і брати участь у її вихованні. Його повідомлення позивачка проігнорувала. 03.09.2019 він звертався до Баглійської служби у справах дітей м.Кам`янське із заявою про встановлення порядку побачень з донькою, але дійти згоди не вдалося. Також, Південним районним судом міста Кам`янського відкрито провадження за його позовом до ОСОБА_1 про визнання способу участі у спілкуванні та вихованні дитини, усунення перешкод щодо участі у вихованні доньки та вільному спілкуванні з нею. Висновок органу опіки та піклування від 20.02.2025 вих.№20/153 щодо доцільності/недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , суперечливий, недостатньо обґрунтований. Зокрема, він викликає сумнів у своїй обґрунтованості через те, що одночасно на засіданні було встановлено графік його участі у вихованні малолітньої доньки, що свідчить про певний рівень його активності в житті дитини, а також визначено доцільність позбавлення його батьківських прав стосовно неї. На цей час він має заборгованість зі сплати аліментів, яку сплачує та сплачує аліменти. Він не має можливості в повному обсязі сплатити заборгованість, але займається пошуком постійної роботи та доходу, у тому числі для сплати боргу.

У відповіді на відзив представник позивача посилається на те, що факт ухилення відповідача від обов`язків по вихованню малолітньої доньки підтверджується доданими до позовної заяви доказами, зокрема: розрахунком державного виконавця зі сплати аліментів, з якого вбачається, що відповідач ухилився від обов`язку матеріального утримання доньки; вироком Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29.10.2024, яким ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення відносно дитини; характеристиками, наданими педагогами навчальних закладів та гуртків, які відвідує дитина, з яких вбачається, що її вихованням, навчанням та розвитком займається виключно мати, натомість батько не приймає участі у вихованні та навчанні доньки, не цікавиться освітніми, творчими успіхами дитини, не приймає участь у матеріальному забезпеченні доньки. Відповідач, зазначаючи про те, що має бажання виховувати дитину, спілкуватися з нею, але перешкоджає йому виконувати батьківські обов`язки, не надав жодного належного, допустимого і достатнього доказу того, що йому чиняться перешкоди у спілкуванні з дитиною. При цьому, дитини вже виповнилось сім років, відповідача вона останнього разу бачила ще до досягнення однорічного віку, тому не пам`ятає його, не сприймає за батька, протягом тривалого часу батьки не змінив ставлення до виховання дитини, не вчинив жодних дій, які би вказували на його намагання спілкуватися з донькою, підтримувати з нею стосунки чи в будь-який спосіб проявляти батьківські обов`язки. Зазначені фактори свідчать про винну поведінку батька, який свідомо нехтує своїми обов`язками, та їх можна розцінювати як ухилення від виховання дитини. Після ухвалення зазначеного вище вироку, заборгованість зі сплати аліментів на у тримання доньки збільшилась, та згідно розрахунку державного виконавця, станом на 24.02.2025 становить 221807,74 грн.

Присутні у судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач та його представник позовні вимоги не визнали, просили відмовити у їх задоволенні.

Заслухавши пояснення присутніх учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд враховує наступне.

Судом встановлено, що 02.08.2017 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладеного шлюб, який був зареєстрований Заводським районним у місті Кам`янське відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №334.

Від даного шлюбу сторони мають малолітню доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20.05.2019 розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Наказом Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19.11.2018 у справі №207/3651/18 стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини всіх видів доходу, щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 18 жовтня 2018 року до досягнення дитиною віку повноліття.

15.03.2019 державним виконавцем Південного відділу державної виконавчої служби міста Кам`янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Матяш А.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання виконавчого листа №207/3651/18.

13.09.2019 державним виконавцем Південного відділу державної виконавчої служби міста Кам`янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Матяш А.С. винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, якою встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

13.09.2019 державним виконавцем Південного відділу державної виконавчої служби міста Кам`янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Матяш А.С. винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання, якою встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_3 у праві полювання до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

13.09.2019 державним виконавцем Південного відділу державної виконавчої служби міста Кам`янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Матяш А.С. винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, якою ОСОБА_3 встановлені відповідні обмеження до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

13.09.2019 державним виконавцем Південного відділу державної виконавчої служби міста Кам`янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Матяш А.С. винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, якою встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_3 у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

14.01.2021 державним виконавцем Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Матяш А.С. винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що належать ОСОБА_3

22.04.2021 державним виконавцем Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Матяш А.С. винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все нерухоме майно, що належать ОСОБА_3

06.08.2024 за №05/28.5-34/7655 головним державним виконавцем Лінік С. на адресу ОСОБА_8 надіслано роз`яснення щодо можливості притягнення боржника до кримінальної відповідальності, в якому повідомлено, що ОСОБА_9 має право звернутися до правоохоронних органів з заявою (повідомленням) про вчинення боржником кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України.

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, ОСОБА_3 станом на 31.07.2024 має заборгованість у розмірі 210931,66 грн.

Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань свідчить про те, що 22.08.2024 за заявою ОСОБА_1 зареєстровано кримінальне провадження №12024046790000182 та внесені відомості про кримінальне правопорушення за ч.1 ст.164 КК України.

Відповідно до характеристики, виданої 14.08.2024 директором Ліцею №24, ОСОБА_5 , вихованка старшої групи «Квіточки», зарахована до дошкільного підрозділу «Мрія» комунального закладу «Ліцей №24» Кам`янської міської ради з 01.08.2023. Мати, ОСОБА_1 займає активну життєву позицію, відповідально ставиться до виконання своїх материнських обов`язків, взаємодіє з адміністрацією та педагогами закладу на засадах взаєморозуміння та поваги. Батько, ОСОБА_3 , протягом навчального року не приймав участі у матеріальному забезпеченні доньки, її вихованні та розвитку, не цікавиться освітніми, творчими успіхами дитини, побутовими проблемами. Батьківські збори не відвідував, з адміністрацією та педагогами закладу не взаємодіє.

Відповідно до характеристики, виданої директором ЗДО №7 «Пролісок», ОСОБА_6 відвідувала заклад дошкільної освіти з 01.09.2020 по травень 2022 року. Завжди дитину до дитячого садочка приводила та забирала мати ОСОБА_1 . Інколи забирала з закладу бабусі дитини. Батько ОСОБА_3 з педагогами закладу не контактував, не цікавився розвитком дитини у дитячому садку.

Комунальним закладом «Ліцей №24» Кам`янської міської ради видано довідку від 27.09.2024 №211 в тому, що ОСОБА_3 , батько ОСОБА_5 , не приймає участі у навчанні та вихованні доньки, не спілкується з вчителями, матеріальної допомоги школи не надає.

Комунальним закладом спеціалізованої мистецької школи №6 Кам`янської міської ради складено характеристику на ОСОБА_10 , з якої вбачається, що мати, ОСОБА_11 , забезпечувала систематичне відвідування занять, вчасно сплачувала за навчання у школі, цікавилася успіхами дитини, допомагала ОСОБА_7 виконувати домашні вправи та завдання, спілкувалася з викладачами закладу та супроводжувала дитину на заняття. Батько, ОСОБА_3 , протягом навчання успіхами дитини не цікавиться, з адміністрацією закладу не спілкувався, за завчання кошти не сплачував.

Комунальним закладом спеціалізованої мистецької освіти «Мистецька школа №1» Кам`янської міської ради складено характеристику на ОСОБА_5 , з якої вбачається, що мати, ОСОБА_1 , забезпечує систематичне відвідування занять у мистецькій школі, вчасно сплачує кошти за навчання, цікавиться досягненнями дитини, спілкується з викладачами. ОСОБА_12 на заняття супроводжує бабусі - ОСОБА_13 . Батько, ОСОБА_3 , у мистецькій школі не з`являвся, з викладачами не спілкувався, кошти за навчання не сплачував.

Комунальним закладом «Кам`янський фаховий музичний коледж імені Мирослава Скорика» Дніпропетровської обласної ради у характеристиці на ученицю 2-го класу ОСОБА_5 зазначено, що мати, ОСОБА_1 , приймає активну участь у процесі навчання: завжди вчасно, за розкладом, дитина присутня на уроці, завжди має чистий, акуратний одяг, що відповідає розміру, сезону, погодним умовам тощо. Мати серйозно ставиться до навчання дитини та допомагає виконувати домашнє завдання. Всі питання щодо організації процесу навчання, виховання та фінансів вирішуються суто з матір`ю. За період навчання спілкування викладачів з батьком, ОСОБА_3 , особисто або по телефону, не було.

Вчителем логопедом ОСОБА_14 складено характеристику сім`ї ОСОБА_5 , з якої вбачається, що мати, ОСОБА_1 , забезпечує систематичне навчання, створює необхідні умови, допомагає дитині виконувати тренувальні вправи, купує необхідні навчальні посібники та зошити. Батько, ОСОБА_3 , протягом навчання з вчителем не контактував, не цікавився розвитком та успіхами дитини.

Відповідно до характеристики, складеної ФОП ОСОБА_15 , ОСОБА_5 навчалася у дитячому клубі раннього розвитку «Умка» з квітня 2019 року до грудня 2022 року. Мати, ОСОБА_1 , забезпечувала відвідування навчального клубу, приймала участь на заняттях разом з донькою, відвідувала святкові заходи, сплачувала за навчання. Батько - ОСОБА_3 , за весь період навчання у дитячому клубі не з`являвся, навчання не сплачував, з педагогами зв`язок не підтримував, здібностями доньки не цікавився.

Вчителем англійської мови ОСОБА_16 складено характеристику сім`ї ОСОБА_5 , за змістом якої, мати, ОСОБА_1 , забезпечує систематичне навчання, створює належні умови, купує необхідні навчальні посібники та зошити, займається вихованням та розвитком дитини у повному обсязі. З батьком, ОСОБА_3 , за весь період навчання не зустрічалася, зв`язок не підтримувала, здібностями та знаннями доньки не цікавився.

Постановою Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12.12.2023 у справі №209/6611/23, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 19.01.2024, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні і адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Вказана постанова мотивована тим, що провина ОСОБА_3 в скоєнні адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП підтверджується протоколом серії ААД № 489840 про адміністративні правопорушення від 16.10.2023 року, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.10.2023 року о 13:50 год., де зазначено, що зіниці ока не реагують на світло, виражена пітливість, сухість в порожнині рота, почервоніння очей; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 24.11.2021 року в графі результатів до якого зазначено наркотичне сп`яніння, від підпису відмовився під відеофіксацію; висновок КНП КМР «МЛ №1» № 580/1 від 07.10.2023 року відносно ОСОБА_3 де зазначено, що він перебуває в стані наркотичного сп`яніння; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 273288 від 07.10.2023.

Вироком Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29.10.2024 у справі №209/7924/24, ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, та призначено йому покарання у виді 2 (двох) років пробаційного нагляду, з покладенням відповідних обов`язків.

Під час ухвалення зазначеного вище вироку, судом встановлено, що у період часу з 18 жовтня 2018 року по 30 червня 2024 року ОСОБА_3 злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що призвело до виникнення заборгованості зі сплати таких коштів у розмірі, що сукупно склав суму виплат за 5 років 8 місяців відповідних платежів, а саме у розмірі 207515,16 гривень.

У висновку від 20.02.2025 вих.№20/153 щодо доцільності/недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зазначено, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є доцільним.

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, ОСОБА_3 станом на 24.02.2025 має заборгованість у розмірі 221807,74 грн.

Комунальним підприємством Кам`янської міської ради «Добробут» складено побутову характеристику на ОСОБА_3 , з якої вбачається, що в період роботи Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Добробут» скарг від мешканців будинку АДРЕСА_1 на громадянина ОСОБА_3 не надходило.

Відповідно до довідки Комунального некомерційного підприємства Кам`янської міської ради «Міська лікарня №9» від 30.08.2024 №1-06/287, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в реєстру у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває та за медичною допомогою не звертався.

Присутня у судовому засіданні позивач пояснила, що відповідач з самого народження доньки не цікавився її життям, з дитиною він не спілкується з її однорічного віку. Вона неодноразово просила відповідача спілкуватися з донькою, але він ігнорував її прохання. Він не надавав матеріальну допомогу на утримання доньки, аліменти не сплачував. Протягом 6 років він не сплатив жодної копійки на дитину. Відповідач зловживає наркотичними засобами. Спільні знайомі розповідали їй, що він спілкується з людьми, які вживають наркотики. Під час її вагітності, він поводив себе агресивно, його поведінка була неадекватна. Він не допомагав їй з дитиною, погрожував їй, вчиняв сварки, вона боялась його, тому забрала деякі речі та разом із донькою поїхала жити до своєї матері. Коли дитині виповнився 1 рік, вона організувала свято та запросила відповідача. Він прийшов та почав хватати її за руки, кричав на неї. Він був в стані наркотичного сп`яніння, це було видно по його поведінці та очам. Він намагався забрати дитину, погрожував розправою, у зв`язку з чим вона була змушена піти зі свята разом з дитиною. Після цього, він не спілкувався з дитиною. Коли дитини було 2 місяці, вона була змушена працювати, щоб матеріально забезпечити родину. Відповідач ніде не працював. На даний час вона проживає з іншим чоловіком, який виховує її доньку з2-х років, донька вважає його батьком. Поява в житті доньки біологічного батька негативно вплине на її психологічний стан. Протягом 7 років відповідач не намагався зустрітися з донькою. До досягнення донькою однорічного віку, у неї виявили хворобу, тому вона звернулася за допомогою до матері відповідача і вона змусила його приїхати до неї. Один раз він возив її з донькою у лікарню у м.Дніпро для обстеження, де лікар сказав, що дитині потрібне тривале лікування. Відповідач дав їй зарплатну картку, якою вона користувалась 2 місяця, після чого картка була заблокована. Матері відповідача вона не створювала перешкоди у спілкуванні з онукою, оскільки їй було потрібно, щоб бабуся доглядала за дитиною, поки вона була на роботі. Мати відповідача припинила спілкуватися з онукою після розірвання шлюбу між нею та відповідачем.

Присутній у судовому засіданні відповідач пояснив, що після досягнення донькою однорічного віку, позивач створювала йому перешкоди у спілкуванні з дитиною. У 2019 році він звертався до органу опіки та піклування з метою вирішення питання щодо спілкування з дитиною, проте вказане питання не було вирішено, докази такого звернення у нього відсутні. Коли дитині було 6 місяців, він віддав позивачу свою зарплатну картку, вона користувалась нею поки не закінчився термін дії картки. На даний час позивач перешкоджає йому у спілкуванні з донькою. Він хоче бути батьком своїй дитині та заперечує проти позбавлення його батьківських прав. На даний час він має заборгованість по сплаті аліментів, проте щомісячно сплачує на утримання дитини 3200,00 грн. Сплачувати аліменти у більшому розмірі, він не має можливості. Наркотичні засоби він не вживає, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває. Він хотів спілкуватися з донькою після досягнення нею 6-річного віку без присутності позивача. Під час святкування першого року доньки, між ним та позивачем виникла сварка, оскільки вона не відповідала на його дзвінки, це його образило. На даний час донька навчається в Ліцеї №24 у 2-а класі. Класний керівник сказав його матері, що позивач заборонила відпускати доньку з ними, тому він не відвідує ліцей. Чим цікавиться донька йому не відомо. До досягнення донькою однорічного віку, у неї виявили дисплазію, у зв`язку з чим він разом із позивачем неодноразово возив доньку до лікаря, а також на масаж та електрофорез. Про те, що у доньки астма він дізнався під час судового розгляду. Він не мав можливості привітати доньку із днем народження через перешкоди з боку позивача. Його пасивна позиція щодо дитини виникла через особисті відносини з позивачем, яка вважає дитину своєю власністю. Останній раз він бачив доньку 30.10.2018.

Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_17 пояснила, що вона є подругою мами ОСОБА_1 , вони дружать приблизно 20 років. Після народження ОСОБА_7 , ОСОБА_18 ігнорував виховання дитини, не утримував її матеріально. Коли дитині було приблизно 2 тижні, ОСОБА_19 разом з донькою стала проживати у мами. З слів мами ОСОБА_19 , їй відомо, що ОСОБА_18 під час їх спільного проживання вчиняв сварки. Коли у дитини виявили проблеми зі здоров`ям, вона возила ОСОБА_19 разом з донькою в лікарню на своєму авто. Лікування ОСОБА_7 оплачувала мама ОСОБА_19 . Відповідач не надавав кошти на утримання доньки. ОСОБА_19 не чинила ОСОБА_18 перешкоди у спілкуванні із донькою, навпаки просила його зустрітися з ОСОБА_7 . Вона залишалась доглядати за дитиною один раз на тиждень, при цьому ОСОБА_19 завжди казала їй, якщо прийде ОСОБА_18 чи його мама, щоб вона пускала їх в квартиру та надавала можливість спілкуватися з донькою, але вони не приходили. Про відносини між позивачем та відповідачем їй відомо зі слів матері ОСОБА_19 .

Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13 пояснила, що ОСОБА_1 є її донькою. Від шлюбу з відповідачем у них народилась донька - ОСОБА_5 . Влітку 2017 року, будучи вагітною, донька стала проживати з нею. Донька казала їй, що не може проживати разом з ОСОБА_18 , оскільки він поводить себе неадекватно та агресивно, постійно провокує скандали. Зі слів знайомих їй відомо, що ОСОБА_18 вживає наркотичні засоби. Після народження ОСОБА_7 донька проживала разом з ОСОБА_18 , але він не змінив своє ставлення до родини, продовжував вчиняти сварки, поводився агресивно. У січні 2018 року донька разом з дитиною стала проживати з нею. ОСОБА_18 до них не приходив, матеріальну допомогу не надавав, життям дитини не цікавився. Донька пішла працювати коли ОСОБА_7 було 2 місяці, оскільки не було коштів на утримання дитини. Під час перебування доньки на роботі, за дитиною доглядали вона та її чоловік, інколи приходила мама ОСОБА_18 . Коли у ОСОБА_7 виявили проблеми зі здоров`ям, вона подзвонила матері ОСОБА_18 , після цього вони прийшли разом з ОСОБА_18 . ОСОБА_18 відвіз ОСОБА_19 разом дитиною в лікарню на обстеження, гроші на лікування він не давав. ОСОБА_19 запросила його на 1 рік народження ОСОБА_7 , він приїхав та вчинив скандал, під час якого ображав ОСОБА_19 , погрожував їй, у зв`язку з чим вона змушена була піти зі святкування раніше. Після того, як дитини виповнився 1 рік, ОСОБА_18 з ОСОБА_7 не спілкувався, з днем народження та іншими святами її не вітав. ОСОБА_19 не забороняла ОСОБА_18 спілкуватися з донькою, навпаки просила його про це. На даний час ОСОБА_7 не знає, що ОСОБА_18 її батько. У доньки інший чоловік, якого ОСОБА_7 вважає за батька. Він займається вихованням дитини з 2 років, матеріально її забезпечує.

Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_20 пояснила, що вона є двоюрідною сестрою ОСОБА_1 , яка перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 . Вона спілкувалась з ОСОБА_18 , вони разом проводили час в одній компанії. Потім ОСОБА_18 припинив спілкуватися з ними та став спілкуватися з компанією, в якій вживають наркотичні засоби. До народження доньки, під час вагітності ОСОБА_19 проживала у матері. Після народження доньки ОСОБА_19 неодноразово дзвонила ОСОБА_18 , намагалася залучити його до участі в житті дитини, не забороняла йому спілкуватися з донькою, але він ухилився від спілкування з дитиною, матеріальну допомогу на її утримання не надавав. Коли дитині був 1 рік, ОСОБА_19 подзвонила їй та попросила її зустріти у дворі, оскільки боялася ОСОБА_18 . Він приїхав слідом за ОСОБА_19 , кричав на неї та ображав. Вона питала ОСОБА_18 чому він не спілкується з донькою, він сказав, що буде спілкуватися з нею коли їй виповниться 6 років. На даний час вона не бачить у ОСОБА_18 наміру спілкуватися з донькою.

Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_21 пояснила, що вона знайома з позивачкою. Коли ОСОБА_19 була на роботі, вона 2-3 рази на тиждень доглядала її доньку ОСОБА_7 . Відповідач, як батько дитини, участь у її вихованні не приймав. Коли ОСОБА_19 йшла на роботу, вона казала, якщо прийдуть бабуся або батько, щоб вона пускала їх в квартиру та була присутня під час їх зустрічі з дитиною, проте вони не приходили. ОСОБА_7 ніколи не згадувала про батька. Зі слів ОСОБА_19 їй відомо, що ОСОБА_18 вживає наркотичні засоби.

Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_22 пояснила, що ОСОБА_1 її сусідка. ОСОБА_19 просила її 2-3 рази на тиждень доглянути її доньку ОСОБА_7 . При цьому, ОСОБА_19 казала, якщо прийде ОСОБА_18 або його мама, щоб я їх пускала в квартиру, але ніхто не приходив. ОСОБА_19 в її присутності неодноразово телефонувала ОСОБА_18 , проте він не відповідав. ОСОБА_7 ніколи не розповідала їй про батька. На даний час ОСОБА_19 проживає з іншим чоловіком, якого ОСОБА_7 називає батьком, між ними добрі відносини. З ОСОБА_18 вона особисто не спілкувалась. Зі слів ОСОБА_19 , їй відомо, що ОСОБА_18 вживає наркотичні засоби.

Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_23 пояснила, що позивач перебувала у шлюбі з її сином ОСОБА_3 . Від даного шлюбу у них народилась донька ОСОБА_7 . ОСОБА_18 не мав можливості спілкуватися із донькою, оскільки ОСОБА_19 влаштовувала скандал, вигнала його. Коли ОСОБА_19 повідомила, що у дитини проблеми з ніжками, вона разом з ОСОБА_18 приїхали до неї. ОСОБА_19 була схвильована станом здоров`я доньки, у неї сталася істерика, вона кричала на ОСОБА_18 нецензурними словами в присутності дитини. ОСОБА_19 перешкоджала ОСОБА_18 у спілкуванні з дитиною. Він мав можливість спостерігати за донькою зі сторони, коли він намагався наблизитися до доньки, позивач влаштовувала скандал. ОСОБА_18 , щоб не травмувати дитину, більше не підходив до неї. У серпні-вересні 2019 року ОСОБА_18 звертався до органу опіки та піклування з заявою про вирішення питання щодо спілкування з донькою, яке рішення було прийнято з цього питання їй не відомо. Ініціатором сварок була ОСОБА_19 , відносини між ними погіршилися після реєстрації шлюбу. Вона зверталась до суду з позовом про усунення перешкод у спілкуванні з онукою, позовні вимоги були задоволені. На даний час вона не спілкується з онукою, оскільки дитина сказала, що не бажає цього спілкування. ОСОБА_18 не вживає наркотичні засоби. Вона спілкувалась з директором школи, в якій навчається ОСОБА_7 та її класним керівником. ОСОБА_18 до школи не ходив, оскільки позивач попередила вчителів, щоб його пускали до школи. Їй не відомо коли ОСОБА_18 останній раз спілкувався з донькою. На даний час ОСОБА_18 працює та сплачує аліменти на утримання доньки.

Частиною першою ст.2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 ЦК України цивільне судочинство здійснюється на засадах справедливості, добросовісності та розумності.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною першою статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до пункту 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року (далі - Конвенція про права дитини), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до пункту 1 статті 18 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ст.51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Пунктами 1, 3 статті 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (пункту 1 статті 18 Конвенції).

Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частини восьма, дев`ята статті 7 СК України).

Пунктами 1-6 ч.1 ст.164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

При розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою (ч.4 ст.19 СК України).

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (ч.6 ст.19 СК України).

Статтею 171 СК України встановлено, що дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Частиною 4 ст.263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справ, має оціночний характер, залежить від конкретних обставин справи та особистості учасників цих правовідносин (постанови Верховного Суду від 12.02.2024 у справі №202/1931/22, від 28.02.2024 у справі №303/4697/22, від 23.10.2024 у справі №464/2040/23).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 29.01.2024 у справі № 185/9339/21 зазначено, що тлумачення змісту пункту 2 частини першої статті 164 СК України дає можливість зробити висновок, що ухилення від виконання обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна оцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків. Подібні правові висновки щодо застосування відповідних норм СК України викладені у постановах Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №553/2563/15-ц, від 23.01.2020 у справі №755/3644/19 та від 23.06.2021 у справі № 953/17837/19.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29.04.2020 у справі № 522/10703/18 зазначено, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення батька спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин.

Відповідно до ст.81 ЦПК України доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення його батьківських прав, покладено на позивача (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.11.2023 у справі № 358/689/22).

Суд вважає, що позивачем не наведено виняткових обставин, які можуть бути підставою для позбавлення відповідача батьківських прав. Самі лише доводи позивача про те, що відповідач не піклується про свою дитину, ухиляється від виконання батьківських обов`язків, має заборгованість по аліментам не можуть бути достатніми підставами для позбавлення його батьківських прав.

Крім того, позивачем не зазначено, яка реальна мета має бути досягнута шляхом позбавлення відповідача батьківських прав, як це змінить існуючу ситуацію на кращу і сприятиме захисту інтересів дитини.

Аналізуючи наданий виконавчим комітетом Кам`янської міської ради висновок щодо доцільності/недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , суд вважає, що цей висновок є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини на можливість збереження сімейних зв`язків з батьком, не містить відомостей щодо наявності виключних обставин, підтверджених відповідними доказами, які б свідчили про свідоме нехтування ОСОБА_3 своїми обов`язками та які б були законною підставою для застосування такого крайнього заходу впливу, як позбавлення його батьківських прав.

Крім того, суд зауважує, що державні органи взагалі не розглядали інші менш радикальні заходи, передбачені законодавством (соціальний супровід, попередження про недопущення неналежного ставлення до виконання батьківських обов`язків тощо) з метою змінити поведінку ОСОБА_3 по відношенню до дитини.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги встановлені обставини, а також те, що позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, суд доходить до висновку про відсутність підстав для позбавлення відповідача батьківських прав, оскільки таке позбавлення не буде відповідати якнайкращим інтересам дитини.

Водночас, суд вважає, що в діях відповідача має місце неналежне виконання батьківських обов`язків відносно доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому його слід попередити про необхідність змінити ставлення до її виховання.

Відповідно до приписів ст.141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.141,259,263,265,268,354,355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Орган опіки та піклування виконавчого комітету Кам`янської міської ради про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Попередити ОСОБА_3 , про необхідність належного виконання обов`язків щодо виховання і утримання малолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та покласти на орган опіки та піклування Кам`янської міської ради контроль за виконанням батьківських обов`язків відповідачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В.Бушанська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua