Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №946/9557/24 — Одеський апеляційний суд

Суд: Одеський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: надання послуг

Дата: 10 серпня 2026 р.

Справа: №946/9557/24

Суддя: Назарова М. В.

Номер провадження: 22-ц/813/4607/26

Справа № 946/9557/24

Головуючий у першій інстанції Присакар О. Я.

Доповідач Назарова М. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Назарової М.В. (суддя-доповідач), Коновалової В.А., Кострицького В.В.,

учасники справи: позивач – Комунальне підприємство «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго», відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21 жовтня 2025 року, ухвалене Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області у складі: судді Присакара О.Я. в приміщенні того ж суду,

у цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2024 року Комунальне підприємство «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» звернулось до суду з вказаним позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив стягнути з відповідача на користь позивача: заборгованість за послуги з централізованого опалення в сумі 39,98 грн; заборгованість за послуги з постачання теплової енергії в сумі 5821,11 грн; заборгованість за абонентське обслуговування в розмірі 953,14 грн; витрати по сплаті судового збору в сумі 3028 грн.

Позов мотивував тим, що КП «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» забезпечує відповідача послугами з централізованого опалення, з постачання теплової енергії та з абонентського обслуговування за адресою: АДРЕСА_1 . Відносини, які склалися між позивачем та відповідачем регулювалися (регулюються) різним законодавством. В період надання послуги з централізованого опалення, а саме до 01.10.2022 року КП «ТМ Ізмаїлтеплокомуненерго» надавало послуги на підставі Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VII від 09.11.2017 (далі-Закон № 2189), Закону України «Про теплопостачання» № 2633-IV від 02.06.2005, «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 (далі-Правила № 630).

У відповідності до ч. 1 ст. 9 Закону № 2189-VII споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону № 2189-VII, індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори на надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом. Частиною 2 п. 5 ст. 7 Закону № 2189-VII передбачено, що індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Пунктом 12 Правил № 630 встановлено, що у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об`єму) квартири. Нарахування плати за послуги з централізованого опалення проведені на підставі тарифу, затвердженого рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради № 1285 від 26.11.2018. Пунктом 18 Правил № 630, плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Розрахунки помісячної вартості послуг проводились згідно з положеннями, передбаченими Законом № 2189 та Правилами № 630.

16.09.2024 року Одеським апеляційним судом було прийнято рішення по справі № 946/3478/22 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з централізованого опалення в сумі 4201,49 грн за період з 01.11.2019 року по 01.05.2022 року. Відповідач проводив оплату за надані послуги не в повному обсязі, в результаті чого за ним обліковується новоутворена заборгованість за послуги з централізованого опалення в розмірі 39,98 грн, яка утворилась за період з 01.05.2022 року по 01.10.2022 року. Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії», надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах (далі-Правила № 830). Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги, відповідно до статей 13 і 14 Закону № 2189-VII. Цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення (далі - послуга) індивідуальному споживачу (далі - споживач) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України. Типовий індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

Відповідно до п. 33 типового індивідуального договору, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу. Однак, в порушення зазначеного відповідач не проводив оплату, в результаті чого за ним в період з 01.10.2022 р. по 01.11.2024 р. обліковується новоутворена заборгованість за послугу з постачання теплової енергії в розмірі 5821,11 грн. Нарахування плати за послуги з абонентського обслуговування проведено на підставі наказів КП «ТМ ІЗМАЇЛТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО»: № 101 від 29.09.2022, № 117 від 01.12.2023, № 94 від 26.09.2023 «Про встановлення плати за абонентське обслуговування з надання послуги з постачання теплової енергії». Однак, в порушення зазначеного відповідач не проводив оплату за послуги, в результаті чого за ним, в період з 01.10.2022 р. по 01.11.2024 р., обліковується заборгованість за абонентське обслуговування в розмірі 953,14 грн.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі. Зазначив, що позивач не зазначив опалювальну площу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , при цьому опалювальна площа квартири є 41,8 кв.м. За період з 01.10.2022 року по 01.09.2024 року позивач сплатив 7643,70 грн, виходячи з опалювальної площі квартири 41,8 кв.м.

Вказував, що між ним та позивачем продовжувалися правовідносини на підставі Договору про надання послуг з централізованого опалення від 29 січня 2007 року. За період з 01.10.2022 року по 01.10.2024 року не надавалися абонентські послуги по квартирі відповідача. До позовних вимог позивача не може застосовуватися постанова Одеського апеляційного суду від 16.09.2024 року по справі № 946/3478/22 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з централізованого опалення в сумі 4201, 49 грн, оскільки там йшла мова про договір від 29.01.2007 року.

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21 жовтня 2025 року позов Комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» заборгованість за послуги з централізованого опалення в сумі 39 грн 98 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» заборгованість за послуги з постачання теплової енергії в сумі 5821 грн 11 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» заборгованість за абонентське обслуговування в розмірі 953 грн 14 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» витрати по сплаті судового збору в сумі 3028 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду в частині стягнення з нього заборгованості за опалення на суму 39,98 грн та у сумі 5821,11 грн скасувати, зменшити суму стягнення судового збору, в іншій частині судове рішення залишити без змін.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що предметом спору у даній справі є приміщення неопалюваної кухні розміру 7,4 кв.м, а тому розмір опалювальної квартири становить 41,8 кв.м, з розрахунку: 53,6 м2 (загальна площа квартири) – 7,4 кв.м (неопалювальна кухня) - 4,4 кв.м (лоджії та балкони).

Договір № 13096 від 20.01.2018 щодо надання послуг централізованого опалення укладався з дружиною скаржника ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Тому у відповідності до ст. 1218 ЦК України він прийняв усі права та обов`язки. Вказаний договір не припинено, оскільки у п. 31 договору передбачено, що укладається на 3 роки і набирає чинності з дня його укладання, договір вважається продовженим, якщо за місяць до його закінчення жодна із сторін не зробить письмової заяви про його розірвання. Тобто такий договір вважається чинним після 20.01.2021. У цьому договорі зазначено площу опалювальної квартири АДРЕСА_2 , яка становить 46,2 кв.м, без урахування площі балкону та лоджії – 41,8 кв.м.

Зазначає, що 01.10.2022 позивач з відповідачем уклав Типовий індивідуальний договір про надання послуг із постачання теплової енергії, п. 58 передбачено, що умови цього договору застосовуються до правовідносин, які існують між сторонами з 01.10.2022.

У рішенні суду не доведено та не спростовано Акт від 22.11.2019, в якому вказано, що кухня квартири АДРЕСА_2 відключена від системи центрального опалення, також не вказано та не спростовано довідку від 10.06.2023 житлового кооперативу «Моряк-2», де зазначено, що батарею опалення в квартирі АДРЕСА_2 не було встановлено на кухні розміром 7.4 кв.м, не зазначено про копії квитанції на оплату за опалення за жовтень 2019 року та листопад 2019 року.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову в цій справі є вимога про стягнення заборгованості у розмірі 6814,23 грн, тому справа є малозначною в силу прямої вказівки в ЦПК України.

Оскільки справа є малозначною, то розгляд апеляційної скарги проводиться без повідомлення учасників справи відповідно до приписів ч. 1 ст. 369 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 вказаної норми).

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Задовольняючи позов в повному обсязі, суду першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 фактично є споживачем теплової енергії після набуття права власності на квартиру, а нарахована за відповідні періоди заборгованість підтверджена матеріалами справи. Суд врахував попередню постанову Одеського апеляційного суду від 16.09.2024 року, якою було встановлено, що договір 2007 року був укладений із ОСОБА_2 і після її смерті припинився, водночас це не звільнило нового власника від оплати фактично наданих комунальних послуг. Площа квартири 49,2 м? була підтверджена технічним паспортом від 11.10.2019 року: із загальної площі 53,6 м? виключено 4,4 м? балконів та лоджії, саме 49,2 м? суд визнав правильною опалювальною площею.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.

Відповідно до положень статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, крім випадків, передбачених Законом.

Теплопостачальна організація зобов`язана забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору, а також норм і правил (ст. 25 Закону України «Про теплопостачання»).

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором; споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 3189-УП від 09 листопада 2017 року).

Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим; розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць (п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року).

Згідно Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ від 21.08.2019 № 830 (зі змінами та доповненнями), які діяли у спірний період утворення заборгованості, визначено значення термінів, зокрема, визначено, що опалювана площа (об`єм) приміщення - загальна площа (об`єм) приміщення без урахування площі лоджій, балконів, терас (п. 2).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 07 листопада 2019 року приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Єфимовою Т.І., зареєстрованого в реєстрі за № 4213, ОСОБА_1 є власником квартири, загальною площею 53,6 кв.м, житловою площею 28,6 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

При цьому, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцю з часу відкриття спадщини.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії», надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах (далі - Правила № 830).

Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги, відповідно до статей 13 і 14 Закону № 2189-VII.

Цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення (далі - послуга) індивідуальному споживачу (далі - споживач) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

Типовий індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

Виконавець має право змінити умови договору. У разі зміни виконавцем умов, крім зміни ціни договору, вони вступають в силу через 30 днів з моменту розміщення змінених умов на офіційному сайті міста Ізмаїла в розділі КП «ТМ Ізмаїлтеплокомуненерго» https://izmail-mr.od.gov.ua/umovu-postachannva.

Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

У разі зміни права власності або користування приміщенням у багатоквартирному будинку, з попереднім власником (користувачем) якого було укладено індивідуальний договір, договір з новим власником (користувачем) вважається укладеним із дня такої зміни.

Типовий індивідуальний договір опублікований на сайті та набрав чинності згідно процедури, визначеної Законом № 2189.

Відповідно до п. 5 ст. 13 Закону № 2189-VII, плата виконавцю послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.

Нарахування плати за послугу з постачання теплової енергії проведені на підставі тарифу, затвердженого рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області № 631 від 28.09.2022.

Разом з цим, відповідно до п. 2., п. 2.1. рішення Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області № 631 від 28.09.2022 з 1 жовтня 2022 року протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, на виконання вимог ст. 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» № 2479 від 29.07.2022, КП «ТМ ІЗМАЇЛТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО» має застосовувати тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послугу з постачання теплової енергії для категорії споживачів «населення» на рівні тарифів, що застосовувалися до споживачів станом на 24.02.2022, згідно рішення Ізмаїльської міської ради № 1285 від 26.11.2018.

Відповідно до п. 33 Типового індивідуального договору, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Згідно з даних по абоненту на ім`я ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок за № НОМЕР_1 , згідно якого квартира площею 49,2 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 01.10.2022 року по 01.10.2024 року квартира забезпечувалась послугами з постачання теплової енергії, в цей період нараховано – 13464, 81 грн, сплачено – 7643, 70 грн, заборгованість – 5821,11 грн, яку має сплатити відповідач.

Згідно з п. 11 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VII від 09.11.2017 плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг, що включає витрати виконавця:

- пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги;

- здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами;

- нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги;

- обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача):

- виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами.

Розрахунки помісячної вартості плати за абонентське обслуговування проводились згідно з положеннями, передбаченими Законом № 2189-VII та постанови КМ України від 21.08.2019 № 808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг, або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг».

Плата за абонентське обслуговування нараховується всім споживачам, яким надається послуга з постачання теплової енергії за індивідуальним договором. Вона визначається виконавцем комунальних послуг за їх фактичними витратами у розрахунку на 1 абонента в місяць, тобто не за обсяги спожитих послуг (ГКал), не на кв. м опалювальної площі, а в розрахунку на 1 абонента та виставляється, як окремий платіж.

Нарахування плати за послуги з абонентського обслуговування проведено на підставі наказів КП «ТМ ІЗМАЇЛТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО»: № 101 від 29.09.2022, № 117 від 01.12.2023, № 94 від 26.09.2023 «Про встановлення плати за абонентське обслуговування з надання послуги з постачання теплової енергії».

Відповідно по даних по абоненту на ім`я ОСОБА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_1 ) за обслуговування квартири за адресою: АДРЕСА_1 в період з 01.10.2022 року по 01.10.2024 року була нарахована плата за абонентське обслуговування в сумі 953, 14 грн, яку має сплатити відповідач.

Згідно Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ від 21.08.2019 № 830 (зі змінами та доповненнями) (діючих на момент утворення заборгованості за послугу з централізованого опалення), опалювана площа (об`єм) приміщення - загальна площа (об`єм) приміщення без урахування площі лоджій, балконів, терас (п. 2).

Згідно з технічного паспорту на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , складеного 11.10.2019 року квартира має загальну площу 53,6 кв.м.

Розмір опалювальної площі квартири становить 49,2 кв. м, що визначається як різниця між загальною площею квартири 53,6 кв. м та площею балконів і лоджії 4,4 кв. м, що підтверджується даними технічного паспорта та витягами з особового рахунку; саме площа 49,2 кв. м підлягає застосуванню при здійсненні розрахунку вартості послуг, наданих КП «ТМ ІТКЕ».

Відповідно по даних по абоненту на ім`я ОСОБА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_1 ) квартира за адресою: АДРЕСА_1 в період з 01.05.2022 року по 01.09.2022 року забезпечувалась послугами з централізованого опалення, в цей період нараховано – 1446,48 грн, сплачено – 1406,50 грн, заборгованість – 39,98 грн, яку має сплатити відповідач.

Рішенням Ізмаїльского міськрайонного суду Одеської області від 21.07.2023 року (справа № 946/3478/22) було відмовлено у задоволенні позову комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення квартири АДРЕСА_4 в сумі 4201 гривні 49 копійок за період з 01.11.2019 по 01.05.2022.

Постановою Одеського апеляційного суду Одеської області від 16.09.2024 рішення Ізмаїльского міськрайонного суду Одеської області від 21.07.2023 року скасовано та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з 01 листопада 2019 року по 01 травня 2022 року в сумі 4201 грн 49 коп.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28.11.2024 року було відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 16.09.2024 року.

Постановою Одеського апеляційного суду від 16.09.2024 року було встановлено, що споживач ОСОБА_2 сплачувала послуги з централізованого опалення на підставі Договору про надання послуг з централізованого опалення від 29 січня 2007 року із розрахунку 46,0 кв.м опалювальної площі квартири. Підстави встановлення у вказаному Договорі опалювальної площі 46,0 кв.м не відомі, КП «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» обґрунтовує дане тим, що така площа була встановлена без перевірки технічної документації на квартиру. Договір про надання послуг з централізованого опалення від 29 січня 2007 року був укладений зі споживачем ОСОБА_2 , яка померла у квітні 2019 року, і право власності на квартиру в порядку спадкування набув ОСОБА_1 . Зміна власника квартири як об`єкта надання послуг з централізованого опалення має наслідком укладення нового договору про надання послуг з централізованого опалення з новим споживачем, в даному випадку з ОСОБА_1 . Апеляційний суд вказав, що зі смертю ОСОБА_2 договірні відносини на підставі укладеного з цим споживачем Договору про надання послуг з централізованого опалення від 29 січня 2007 року припинилися, тому доводи відповідача та висновок суду першої інстанції про продовження дії вказаного Договору після смерті споживача ОСОБА_2 не відповідають закону.

Твердження відповідача про те, що опалювальна площа квартири становить 41,8 кв.м, є безпідставними та такими, що спростовані обставинами, встановленими судовим рішенням, яке набрало законної сили, а саме: постановою Одеського апеляційного суду від 16 вересня 2024 року у справі № 946/3478/22, в якій вже було досліджено питання щодо визначення опалювальної площі квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

У вказаній постанові судом встановлено, що за договором про надання послуг з централізованого опалення від 29 січня 2007 року оплата здійснювалася з розрахунку 46,0 кв.м опалювальної площі. При цьому судом прямо зазначено, що підстави встановлення саме такої площі у договорі невідомі, а КП «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» пояснювало її визначення тим, що така площа була встановлена без перевірки технічної документації на квартиру.

Таким чином, судовим рішенням, яке набрало законної сили, вже встановлено відсутність належного документального підтвердження площі, зазначеної у первісному договорі.

Більше того, суд у зазначеній постанові дійшов висновку, що після смерті ОСОБА_2 договір від 29 січня 2007 року припинив свою дію, оскільки право власності на квартиру перейшло до ОСОБА_1 як до нового власника.

Отже, посилання на площу 41,8 кв.м як на площу, що нібито підлягає застосуванню при визначенні розміру плати, не може ґрунтуватися на договорі з ОСОБА_2 , оскільки цей договір укладався з іншою особою та, як встановлено судом, припинив свою дію після її смерті.

Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, якщо у ній беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на це, висновки, зроблені судом у справі № 946/3478/22 щодо неналежного документального обґрунтування площі, мають бути враховані судом при вирішенні даного спору та не можуть бути повторно поставлені під сумнів шляхом посилання на ті самі обставини.

При цьому відповідачем не надано інших належних та допустимих доказів того, що саме 41,8 кв.м є фактичною та нормативно обґрунтованою опалювальною площею квартири у спірному періоді.

Натомість згідно з технічним паспортом на квартиру, складеним 11 жовтня 2019 року, загальна площа квартири становить 53,6 кв.м. Із цієї площі 4,4 кв.м припадає на балкони та лоджію, у зв`язку з чим опалювальна площа становить 49,2 кв.м.(а.с. 56)

Враховуючи наведене, доводи про необхідність застосування опалювальної площі 41,8 кв.м підлягають відхиленню, а розрахунок плати має здійснюватися з урахуванням належно підтвердженої площі квартири та відповідного нормативного регулювання, чинного у кожному конкретному періоді нарахування.

Посилання скаржника на Акт від 22 листопада 2019 року колегія суддів відхиляє, з огляду на те, що зазначений документ вже був предметом дослідження та оцінки судом апеляційної інстанції у справі № 946/3478/22.

Факт відключення кухні від системи централізованого опалення вже був предметом судового розгляду та отримав відповідну оцінку суду у справі, яка завершилася постановленням судового рішення, що набрало законної сили, щодо спірної опалювальної площі квартири відповідача.

Більше того, постановою апеляційного суду встановлено, що 29 листопада 2019 року КП «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго», за наслідками складання зазначеного Акта, видало припис про необхідність протягом 30 днів відновити систему опалення шляхом підключення приміщення кухні до внутрішньобудинкової системи централізованого опалення у зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують законність такого відключення.

Колегія суддів не бере до уваги довідку від 10.06.2023 Житлового кооперативу «Моряк-2», де зазначено, що батарею опалення в квартирі АДРЕСА_2 не було встановлено на кухні розміром 7.4 кв.м, оскільки не є доказом дотримання порядку відключення з ініціативи споживача від мереж централізованого опалення. Будь-яких інших документів на підтвердження відключення приміщення кухні квартири від централізованого опалення споживачем не надано та й не може надати, оскільки відключення від централізованого опалення може бути здійснено щодо квартири як об`єкту в цілому, а не щодо певного приміщення квартири (кімнати, кухні, коридору тощо).

Посилання скаржника, що суд першої інстанції не врахував надані копії квитанцій про оплату послуг з опалення за жовтень та листопад 2019 року є неспроможними, оскільки позовні вимоги у даній справі заявлені за період з 01.10.2022 року по 01.11.2024 року, тоді як зазначені квитанції стосуються жовтня та листопада 2019 року.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними, зокрема, є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в силу вимог закону.

Керуючись ст. 367, 374, 375 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21 жовтня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Дата складення повного тексту постанови – 11 серпня 2026 року

Судді: М.В. Назарова

В.А. Коновалова

В.В. Кострицький

Оригінал: reyestr.court.gov.ua