Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №947/31546/24 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/3100/26

Справа № 947/31546/24

Головуючий у першій інстанції Козирський Є.С.

Доповідач Назарова М. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Назарової М.В. (суддя-доповідач), Коновалової В.А., Кострицького В.В.,

учасники справи: позивач – Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ГРАВЕ УКРАЇНА», відповідач - до ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ГРАВЕ УКРАЇНА» в особі свого представника Синюка Станіслава Леонідовича

на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 20 травня 2025 року, ухвалене Овідіопольським районним судом Одеської області у складі: судді Козирського Є.С. в приміщенні того ж суду,

у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ГРАВЕ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2024 року за підсудністю до Овідіопольського районного суду Одеської області надійшла вищевказана позовна заява, в якій позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ГРАВЕ УКРАЇНА» затрати по виплаті страхового відшкодування в розмірі 5387,61 грн, витрати по оплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що 11 січня 2021 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Граве Україна» (ПрАТ СК «Граве Україна») та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування «Граве КАСКО» № 101060910 майнових інтересів власника автомобіля «Ravon», н.з. НОМЕР_1 .

08 жовтня 2021 року у м. Одеса по вул. Ак. Глушко, 27, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участі застрахованого автомобіля «Ravon», н.з. НОМЕР_1 (поліс ПрАТ «СК «Граве Україна» АР/4511127; договір добровільного страхування «Граве КАСКО» №101060910), під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Audi» д.н. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 (Відповідач).

Відповідно до Постанови Київського районного суду м. Одеси від 04 листопада 2021 року по справі № 947/32147/21 дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_1 .

У результаті цієї пригоди був пошкоджений автомобіль страхувальника ОСОБА_2 . Відповідно до Звіту № 2825-10-21 вартість відновлювального ремонту КТЗ «Ravon», н.з. НОМЕР_1 складає 33 753,81 гривень, а відповідно до Рахунку-фактури №21-192 від 18.10.2021 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Ravon», н.з. НОМЕР_1 становила 30 293,10 гривень.

Зазначена вище дорожньо-транспортна пригода була визнана страховим випадком, про що 01.11.2021 року фахівцями ПрАТ «СК «Граве Україна» було складено страховий акт № 11.98006670.1/KOS.

Відповідно до платіжної інструкції № 1108108788 від 08 листопада 2021 року ПрАТ СК «Граве Україна» виплатило страхове відшкодування за ремонт транспортного засобу «Ravon», н.з. НОМЕР_1 , в розмірі 30 293,10 гривень. Таким чином, фактичні витрати ПрАТ СК «Граве Україна», пов`язані з цим страховим випадком складають 30 293,10 гривень.

Відповідно до витягу з єдиної централізованої бази даних МТСБУ, створеної відповідно до вимог ст. 55 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», цивільно-правова відповідальність Відповідача на момент ДТП була застрахована ПрАТ СК «ПЗУ Україна» відповідно до Полісу № ЕР/206072408. Відповідно до зазначеного витягу ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, становить 130 000,00 гривень, франшиза складає 0,00 гривень.

ПрАТ «СК «Граве Україна» намагалося здійснити досудове врегулювання спору та звернулося до ПрАТ СК «ПЗУ Україна» із заявою про страхове відшкодування. Розглянувши дану заяву, ПрАТ СК «ПЗУ України» прийняло рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 24 905,49 гривень, які були перераховані на рахунок ПрАТ СК «Граве Україна».

З посиланням на вимоги статті 1194 ЦК України щодо обов`язку особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, позивач вважав наявним у відповідача обов`язку сплатити ПрАТ СК «Граве Україна» грошові кошти в розмірі: 30293,10 грн – 24905,49 грн=5387,61 грн, де 30293,10 грн – загальна сума збитку; 24905,49 грн – страхове відшкодування, яке сплатило ПрАТ СК «ПЗУ Україна».

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 20 травня 2025 року у задоволенні позову ПАТ «Страхова компанія «ГРАВЕ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди – відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «Страхова компанія «ГРАВЕ УКРАЇНА» в особі свого представника Синюка С.Л. просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ПрАТ «СК «ГРАВЕ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 задовольнити повністю та стягнути з нього судові витрати.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 24905,49 гривень, які були сплачені на рахунок скаржника. Відповідно до розрахунку ПАТ «СК «ПЗУ Україна» розмір матеріального збитку становить 24905,49 грн, виходячи з фактичного розміру відновлювального ремонту 30293,10 грн, та з урахуванням зносу 0,37%, яке визначене експертом ( розділ 4 Звіту № 2 825-10-21, де Ез=0,37).

Звертає увагу, що страховий акт № 22115/1 та розпорядження на виплату ПАТ «СК «ПЗУ Україна» було надано до суду відповідачем як доказ у відзиві від 26.03.2025 року, а отже сторонами останній розрахунок не оспорюється та повинен був бути прийнятий до уваги судом першої інстанції.

Таким чином, відповідач у відповідності до ст. 1194 ЦК України зобов`язаний відшкодувати ПрАТ «СК «ГРАВЕ Україна» грошові кошти в розмірі: 30293,10 гривень – 24905,49 гривень = 5387,61 гривень, де 30293,10 гривень – загальна сума збитку; 24905,49 гривень – страхове відшкодування, яке сплатило ПрАТ СК «ПЗУ Україна».

Вказує, що враховуючи, що фактично понесені витрати ПрАТ «СК «ГРАВЕ УКРАЇНА», які становили 30293,10 грн, являють собою вартість відновлювального ремонту, та перевищують виплату, здійснену ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» в сумі 24905,49 грн, (матеріальний збиток), то саме до ПрАТ «СК «ГРАВЕ УКРАЇНА» перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, фактичні затрати, відновлювальний ремонт.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову в цій справі є вимога про відшкодування шкоди у сумі 5387,61 грн, тому справа є малозначною в силу прямої вказівки в ЦПК України.

В апеляційній скарзі заявник ініціював питання щодо його участі в розгляді справи в режимі відеконференції (а.с. 138), а також 02.07.2026 від представника скаржника надійшла окрема заява, в якій останній просив у разі необхідності, виключно на розсуд суду забезпечити проведення судового засідання по справі в режимі відеоконференції.

Разом з тим, оскільки справа є малозначною, то розгляд апеляційної скарги проводиться без повідомлення учасників справи відповідно до приписів ч. 1 ст. 369 ЦПК України і в такому разі клопотання скаржника щодо проведення судового засідання по справі в режимі відеоконференції задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 вказаної норми).

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Судом встановлено, що 11 січня 2021 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Граве Україна» (ПрАТ СК «Граве Україна») та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування «Граве КАСКО» №101060910 майнових інтересів власника автомобіля «Ravon», н.з. НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 1.15 договору добровільного страхування «Граве Каско» термін дії договору визначено з 14.01.2021 р. по 13.01.2022 р.

Також 11 січня 2021 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Граве Україна» (ПрАТ СК «Граве Україна») та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування «Граве КАСКО» № 101060910 майнових інтересів власника автомобіля «Ravon», н.з. НОМЕР_1 .

Відповідно до витягу з єдиної централізованої бази даних МТСБУ, створеної відповідно до вимог ст. 55 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (чинного станом на час виникнення спірних правовідносин) цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована ПрАТ СК «ПЗУ Україна» відповідно до Полісу № ЕР/206072408. Відповідно до зазначеного витягу ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, становить 130 000,00 гривень, франшиза складає 0,00 гривень.

08 жовтня 2021 року у м. Одеса по вул. Ак. Глушко, 27, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля «Ravon», н.з. НОМЕР_1 (поліс ПрАТ «СК «Граве Україна» АР/4511127; договір добровільного страхування «Граве КАСКО» № 101060910), під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Audi» д.н. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 (Відповідач).

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 04 листопада 2021 року по справі № 947/32147/21 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, зокрема, порушення п. 10.4 Правил дорожнього руху, оскільки 08 жовтня 2021 року водій автомобіля «Audi» д.н. НОМЕР_2 ОСОБА_1 при виконанні маневру розвороту, в порушення вказаного пункту ПДР, був неуважний, не впевнився в безпеці свого маневру, не врахував дорожньої обстановки, не надав перевагу транспортному засобу, який рухався в зустрічному напрямку прямо та допустив зіткнення з автомобілем «Ravon», н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 .

Внаслідок вказаної ДТП обидва автомобіля отримали механічні ушкодження, зокрема, був пошкоджений автомобіль страхувальника. Відповідно до Звіту №2825-10-21 вартість відновлювального ремонту КТЗ «Ravon», н.з. НОМЕР_1 складає 33 753,81 гривень, а відповідно до Рахунку-фактури №21-192 від 18.10.2021 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Ravon», н.з. НОМЕР_1 становила 30 293,10 гривень.

Зазначена вище дорожньо-транспортна пригода була визнана страховим випадком, про що 01.11.2021 року фахівцями ПрАТ «СК «Граве Україна» складено страховий акт № 11.98006670.1/KOS.

Відповідно до платіжної інструкції №1108108788 від 08 листопада 2021 року ПрАТ СК «Граве Україна» виплатило страхове відшкодування за ремонт транспортного засобу «Ravon», н.з. НОМЕР_1 , в розмірі 30 293,10 гривень.

Спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу відшкодування відповідачем ОСОБА_1 , як завдавачем майнової шкоди позивачу, як страховику потерпілої особи, різниці між загальною сумою збитку та страховим відшкодуванням, сплаченим ПрАТ СК «ПЗУ Україна» на користь останнього – 5387,61 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що заявлений позивачем розмір матеріального збитку знаходиться в межах страхової суми, визначеної договором страхування цивільно-правової відповідальності власника автомобіля «Audi», д.н.з. НОМЕР_2 . При цьому, суд наголосив, що ПрАТ СК «ПЗУ Україна», уклавши договір страхування цивільно-правової відповідальності з власником зазначеного транспортного засобу, взяло на себе обов`язок у межах страхової суми відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок ДТП, що й було зроблено шляхом виплати позивачу страхового відшкодування у розмірі, визначеному страховим актом. На думку суду, відшкодування заявлених позивачем витрат не може бути покладено на Відповідача з огляду на те, що фактично існує спір між позивачем та страховиком відповідальності автомобіля, на якому ОСОБА_1 вчинив ДТП, щодо механізму визначення розміру страхового відшкодування. У свою чергу, розмір страхової виплати, в залежності від меж страхової суми, що визначена полісом, матиме прямий зв`язок із встановленням обов`язку особи, яка застрахувала свою відповідальність, відшкодувати недостатню різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка б була визнана потерпілим чи встановлена в судовому порядку. Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП була застрахована в межах ліміту відповідальності 130 000,00 грн, заявлена позивачем сума недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 5387,61 грн не перевищує встановленого договором страхування ліміту, відтак суд першої інстанції дійшов висновку, що обов`язок щодо відшкодування зазначеної суми покладається на страхову компанію як на особу, яка відповідно до договору страхування взяла на себе обов`язок відшкодувати шкоду, завдану позивачу внаслідок ДТП.

Переглядаючи вказане рішення за доводами апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з таким висновком суду, з огляду на таке.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).

Відповідно до частин другої, п`ятої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно з положеннями пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим замість завдавача шкоди в передбаченому Законом порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням.

У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", чинний станом на час виникнення спірних правовідносин).

При цьому згідно з положеннями статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Статтею 993 ЦК України, статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Ураховуючи, що у спірній ДТП встановлено вину відповідача ОСОБА_1 як водія, який порушив Правила дорожнього руху України, що підтверджується судовими рішеннями у справах про адміністративні правопорушення, позивач, як страхових потерпілого учасника ДТП, здійснив виплату страхового відшкодування на підставі умов договору добровільного страхування «Граве КАСКО» № 101060910 майнових інтересів власника автомобіля «Ravon», н.з. НОМЕР_1 , суд дійшов загалом обґрунтованого висновку про виникнення у страхової компанії винуватця ДТП ПрАР СК «ПЗУ Україна» обов`язку щодо відшкодування відповідної частини завданої внаслідок ДТП шкоди в порядку суброгації.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов`язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи цей позов, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір (частки) відшкодування (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 234/16272/15-ц).

За змістом частини першої статті 28, статті 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Таким чином, обов`язком страховика є відшкодування витрат потерпілого, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, у межах страхового відшкодування.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик, та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми, а у випадку, зазначеному у пункті 80 цієї постанови - винною особою. Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе в межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди (постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц, від 22 лютого 2022 року по справі № 201/16373/16-ц).

Судом вірно враховано, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована у ПрАТ СК «ПЗУ Україна», остання здійснила виплату страхового відшкодування на підставі договору добровільного страхування. Встановивши, що страховиком потерпілої ОСОБА_2 була здійснена виплата страхового відшкодування за страховим випадком, що мав місце 08 жовтня 2021 року, а різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), виплаченим страховиком винуватця ДТП страховій компанії потерпілої, перебуває у межах страхового ліміту, суд дійшов цілком обгрунтованого висновку, що відповідач не має відповідати за теперішнім позовом.

У силу частини шостої статті 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Саме вказане є визначальним для правильного вирішення справи.

Помилкове посилання заявника на неврахування судом вимог ст. 1194 ЦК України, якою внормовано обов`язок особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, не заслуговує на увагу, оскільки вказане підлягає застосуванню лише у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди. Натомість, по справі встановлено, що ліміт страхового відшкодування становить 130000 грн, франшиза – 0, що цілком охоплює завдану страховій компанії потерпілої особи шкоду.

Інші доводи апеляційної скарги, які фактично є підставами позову і яким судом першої інстанції надано правильну оцінку, правильних висновків суду про необґрунтованість позовних вимог не спростовують.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними, зокрема, є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в силу вимог закону.

Керуючись ст. 367, 374, 375 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ГРАВЕ УКРАЇНА» в особі свого представника Синюка Станіслава Леонідовича залишити без задоволення.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 20 травня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Дата складення повного тексту постанови – 11 серпня 2026 року

Судді: М.В. Назарова

В.А. Коновалова

В.В. Кострицький