Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №481/1019/26 — Новобузький районний суд Миколаївської області

Справа № 481/1019/26

Провадж.№ 3/481/258/2026

П О С Т А Н О В А

іменем У К Р А Ї Н И

19.08.2026 року суддя Новобузького районного суду Миколаївської області Уманська О.В., за участі секретаря с/з Канівець О.І., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши в залі суду м. Новий Буг Миколаївської області справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсіонера,

про притягнення до адміністративної відповідальності

за вчинення правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

16.07.2026 року відносно ОСОБА_1 поліцейським СРПП ВП № 1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області сержантом поліції Максименком О.О. складено протокол, серії ЕПР1 № 721179, про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, за фактом того, що 16.07.2026 року о 17:00 год. водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем ЗАЗ д.н. НОМЕР_2 в м. Новий Буг по вул. Миколи Міхновського 8, та рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з велосипедом Салют під керуванням ОСОБА_2 , яка рухалася позаду. В результаті ДТП автомобіль та велосипед отримали механічні пошкодження, чим порушив п.10.9 ПДР України.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив, що 16.07.2026 року приблизно о 17:00 год. рухався по вул. Миколи Міхновського в м. Новий Буг на автомобілі ЗАЗ д.н. НОМЕР_2 та маючи намір заїхати заднім ходом до свого подвір`я , яке розташоване з лівої сторони по ходу руху автомобіля, останній проїхавши свій будинок під №8 зупинився зліва на дорозі (відстань між ним та правим краєм дороги була близько 4 метрів). На той час на дорозі інших учасників дорожнього руху крім велосипедиста, який рухався посеред проїжджої частини позаду в попутному напрямку приблизно за 20 метрів від ОСОБА_1 не було. Впевнившись у безпечності свого маневру та розраховуючи на дотримання всіма учасниками дорожнього рух ПДР, останній почав заїжджати на прибудинкову територію заднім ходом. В той час як автомобіль вже майже з`їхав з проїзної частини дороги на прибудинкову територію, ОСОБА_1 відчув удар в задню праву частину та зупинився. Залишивши салон автомобіля, останній побачив, що позаду його автомобіля на землі перебуває жінка з велосипедом. Внаслідок зіткнення на його транспортному засобі наявні невелика вм`ятина та подряпина ЛФП. Велосипед також мав механічні пошкодження, а саме було погнуто крило, руль та захист ланцюга, які останній усунув на місці. Жінка від виклику швидкої відмовилася. Таким чином, останній не заперечує наявність зіткнення між ним та велосипедистом, натомість заперечує наявність його вини у ДТП. Наголошує, що сама ДТП сталася вже на прибудинковій території внаслідок порушення ПДР велосипедистом.

Потерпіла ОСОБА_2 під час розгляду справи пояснила, що 16.07.2026 року приблизно о 17:00 год. рухалася по середині проїзної частини по вул. Миколи Міхновського в м. Новий Буг та перед нею в попутному напрямку рухався автомобіль ЗАЗ д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 . Остання бачила, як автомобіль під керуванням ОСОБА_1 зупинився та почав рух заднім ходом з метою заїзду на прибудинкову територію, натомість вважала, що він має бути уважним та вирішила об`їхати автомобіль який рухається заднім ходом – позаду, тому переїхала на ліву сторону дороги. Зіткнення відбулося вже на прибудинковій території ( поза межам дороги) та внаслідок ДТП остання отримала легкі тілесні ушкодження, а її велосипед отримав механічні пошкодження. Після ДТП від виклику швидкої остання дійсно відмовилася та поїхала додому. Через деякий час остання викликала працівників поліції для складання матеріалів за вчинення ДТП за її участі.

Вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілу ОСОБА_2 та дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до такого висновку.

Згідно положень ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до положень ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Правопорушення на транспорті є окремим видом адміністративних правопорушень (проступків) , в тому числі порушення, вчиненні під час дорожнього руху.

При цьому спрощений підхід до розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягують до адміністративної відповідальності, як і потерпілих, є неприпустимим (пункт 24 постанови №14 Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23 грудня 2005 року).

За висновком Верховного суду, викладеним у постанові від 21 січня 2020 року у справі № 754/17019/17 (провадження № 51-2568км19), який є релевантним для даної справи, при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК, що передбачають: «ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом… Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи».

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

П.1.3 "Правил дорожнього руху" затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі ПДР) встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Крім того п.1.4 ПДР зазначає, що кожен учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці правила.

П.1.5 ПДР передбачено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

За змістом пункту 10.9 Правил дорожнього руху під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Крім того за змістом п.1.10 ПДР учасник дорожнього руху - особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин, велосипедист, а також особа, яка рухається в кріслі колісному; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії; водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі. Велосипед - транспортний засіб, крім крісел колісних, що приводиться в рух мускульною силою людини, яка знаходиться на ньому; велосипедист - особа, яка керує велосипедом.

Відповідно до правил дорожнього руху чинних на момент ДТП, велосипедист як і водій т/з, що рухається проїзною частиною, є повноправним учасником дорожнього руху. Він, відповідно, зобов`язаний знати і дотримуватися правил дорожнього руху. Велосипедист може здійснювати будь-які маневри, не заборонені правилами. Маневри на проїзній частині мають бути передбачуваними й зрозумілими іншим учасникам дорожнього руху.

Відповідальність за ст. 124 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Тобто, умовою відповідальності за вказаною нормою є сукупність наступних обставин: встановлення факту порушення особою ПДР, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, а також причинно-наслідковий зв`язок між порушенням ПДР і виявленими пошкодженнями.

Судом встановлено, що ДТП сталася за участю двох учасників дорожнього руху - водія автомобіля та велосипедиста. Для правильного застосування норми закону про адміністративну відповідальність у таких випадках особливого значення набуває дослідження характеру та черговості порушень, які вчинив кожен з учасників ДТП.

Зокрема з пояснень учасників ДТП та схеми встановлено, що 16.07.2026 року о 17:00 год водій ОСОБА_1 рухався по вул. Миколи Міхновського в м. Новий Буг на автомобілі ЗАЗ д.н. НОМЕР_2 та маючи намір заїхати заднім ходом до свого подвір`я , яке розташоване з лівої сторони по ходу руху автомобіля, останній проїхавши свій будинок під №8 зупинився зліва на дорозі (відстань між ним та правим краєм дороги була близько 4 метрів). На той час на дорозі інших учасників дорожнього руху крім велосипедиста, який рухався посеред проїжджої частини позаду в попутному напрямку приблизно за 20 метрів від ОСОБА_1 не було. ОСОБА_1 впевнившись у безпечності маневру, оскільки останній руху велосипеду по своїй смузі не перешкоджав ( будь-яких сигналів, про зміну напрямку руху чи виконання іншого маневру велосипедист не подавав) та розраховуючи на дотримання всіма учасниками дорожнього руху ПДР, останній почав заїжджати на прибудинкову територію заднім ходом під кутом 90 градусів. Натомість велосипедист ОСОБА_2 яка відповідно до п.п.11.3, 11.4 ПДР мала рухатися по проїзній частині по правій крайній смузі якомога правіше, здійснювала рух по середині дороги та при вільному проїзду по своїй смузі руху - здійснила маневр об`їзду транспортного засобу, який знаходився на зустрічній смузі для руху та здійснював рух заднім ходом в протилежний від велосипедиста напрямку. Внаслідок чого ОСОБА_2 з`їхала з дороги на прибудинкову територію де і відбулося зіткнення.

З обсягу та характеру фактичних обставин справи вбачається, що ОСОБА_1 перед початком руху заднім ходом впевнився в безпечності свого маневру та тому, що не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, оскільки останній не міг передбачити той факт, що велосипедист в порушення п.п.11.3,11.4 ПДР при вільному проїзду по своїй смузі руху - здійснить маневр об`їзду його транспортного засобу, який знаходився на зустрічній смузі для руху та здійснював рух заднім ходом в протилежний від велосипедиста напрямку, тому суд вважає, що в його діях відсутні порушення п.п. 10.9 Правил дорожнього руху України .

За таких обставин, дослідивши надані матеріали справи, приходжу висновку, що представленими доказами не доведено наявності в діях гр. ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Оскільки відсутні будь які належні докази порушення ОСОБА_1 ПДР.

У відповідності ч. 1 п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Виходячи з викладеного, з врахуванням положень ч. 1 п. 1 ст. 247 КУпАП вважаю, що в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, провадження в даній справі слід закрити.

На підставі вищевикладеного та керуючись п. 1 ч.1 ст. 247, 284 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Копія постанови відповідно до ст.285 КУпАП може бути отримана протягом 3-х днів.

Суддя