Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №127/23920/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/23920/26

Провадження № 3/127/4780/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Тишківський С.Л., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за статтею 124 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 707839 від 01.07.2026: «04.05.2026 о 18:15 год у місті Вінниця, вулиця Сабарівське шосе, 7, водій ОСОБА_1 , керуючи електричним самокатом марки Mustang, рухався тротуаром справа на ліво при наявній велосипедній доріжці, в результаті чого відбулося зіткнення з вантажним автомобілем СБМ 302/2 д.н.з. НОМЕР_1 , який здійснював виїзд з прилеглої території КУП Ековін, внаслідок чого ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, а велосипед було механічно пошкоджено, чим порушив п.6.6 «в» ПДР».

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Поряд з тим, захисник ОСОБА_1 - адвокат Мазур О.В. подав до суду заяву про закриття провадження у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Заява мотивована тим, що обвинувачення є фактично суперечливим, адже, у протоколі зазначено, що ОСОБА_1 керував «електричним самокатом», тоді як в інших матеріалах тієї самої події, у тому числі в постанові про закриття кримінального провадження від 04.06.2026 року, йдеться про «електричний велосипед». Водночас інкримінований п. 6.6 «в» ПДР встановлює заборону саме для велосипедиста. Крім того, матеріали не містять повного та несуперечливого дослідження механізму ДТП, відеозапис події у матеріалах справи відсутній. За таких обставин не доведено ані подію адміністративного правопорушення саме в такому виді в якому її сформульовано у протоколі, ані наявність у діях ОСОБА_1 всіх обов`язкових елементів складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Крім того, адвокат посилався на порушення строку складання протоколу.

За вказаних обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП зважаючи на наступне.

З диспозиції статті 124 КУпАП випливає, що відповідальність за зазначеною нормою настає у разі порушення учасниками дорожнього руху ПДР, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Означена норма є бланкетною, тобто відсилає до конкретних ПДР, порушення вимог яких має бути у причинному зв`язку з їх наслідками.

Відповідно до пункту 6.6 «в» ПДР: «Велосипедисту забороняється рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках (крім дітей до 7 років на дитячих велосипедах під наглядом дорослих)».

Відповідно до ч. 1 ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Із змісту опису встановлених даних протоколу серії ЕПР1 № 707839 від 01.07.2026 вбачається, що ОСОБА_1 керував електричним самокатом марки «Mustang».

Із постанови про закриття кримінального провадження від 04.06.2026 року вбачається, що ОСОБА_1 рухався за кермом електричного велосипеда марки «Mustang». Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026020010000538 від 04.05.2026, а також висновок експерта № КСЕ-19/102-26/10245 від 03.06.2026 також містять зазначення транспортного засобу як електричного велосипеда марки «Mustang».

Вище зазначене підтверджує твердження адвоката Мазура О.В. щодо взаємовиключних фабул адміністративного правопорушення та взаємовиключних описів істотної фактичної обставини, що свідчить про порушення принципу правової визначеності, що унеможливлює належну кваліфікацію діяння та є підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю події і складу правопорушення.

Також, суд звертає увагу, що пункт 6.6 «в» ПДР розміщений у розділі 6 «Вимоги до велосипедистів», а отже, встановлює правила та вимоги саме до велосипедистів, зокрема і щодо заборони рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках (крім дітей до 7 років на дитячих велосипедах під наглядом дорослих).

Якщо ж виходити з інших матеріалів та вважати, що ОСОБА_1 фактично рухався на електричному велосипеді, тоді означеними матеріалами повністю спростовується істотна фактична обставина «вчиненого адміністративного правопорушення», безпосередньо зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення. Суд не повноважний Кодексом України про адміністративні правопорушення та статтею 6 Конвенції з власної ініціативи усунути цей дефект шляхом самостійної заміни формулювання «електричний самокат» на «електричний велосипед», оскільки це означало б зміну фабули обвинувачення, а не виправлення орфографічної чи арифметичної описки.

Ці розбіжності є суттєвими з доказової точки зору, оскільки електричний самокат та електричний велосипед мають різний правовий статус, технічні характеристики, правила експлуатації, їх експлуатація регулюються різними розділами Правил дорожнього руху України.

Згідно рішеннями Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» та «Карелів проти Росії»: суд не може редагувати неповну фабулу адміністративного обвинувачення чи самостійно відшукувати докази на користь сторони обвинувачення, оскільки цим порушуються право на захист і принцип рівності сторін.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Крім того, суд враховує рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010, відповідно до якого адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі й закріплених в статті 62 Конституції України.

Європейський суд з прав людини, у своєму рішенні від 10.02.1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 р.), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Положення статті 62 Конституції України встановлюють, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» (Заява № 39598/03) Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно із ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, і ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП встановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Зважаючи на вказане суд дійшов висновку, що наданими матеріалами не доведено наявність складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП в діях ОСОБА_1 , а тому відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі необхідно закрити.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 124, ст. ст. 7, 9, 221, 245, 247, 251, 252, 276, 279, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності – закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: