Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №127/24979/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/24979/26

Провадження № 3/127/4955/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Тишківський С.Л., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

13.07.2026 о 00 год 00 хв у місті Вінниця, вулиця Немирівське шосе, 6, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом електросамокат VEVI без д.н.з. з ознаками алкогольного сп`яніння а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР.

У судове засідання ОСОБА_1 , з`явився, вину у вчиненні адміністративного правопорушення заперечив, повідомив, що пройшов огляд в порядку самозвернення з іншим екіпажем патрульної поліції, висновок № 0587 від 13.07.2026, результат – тверезий.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 9 КУпАП: адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з пунктом "v)" частини першої статті 1 ("Визначення") Конвенції про дорожній рух від 8 листопада 1968 року (ратифікована Україною 25.04.1974 року), термін "водій" ("погонич") означає будь-яку особу, яка керує транспортним засобом, автомобілем і т.д. (включаючи велосипеди) або веде по дорогах худобу, стада, упряжних, в`ючних або верхових тварин. Відтак, водієм є будь-яка особа, яка керує транспортним засобом, незалежно від наявності в неї посвідчення водія, і на неї поширюються вимоги пунктів 2.5 та 2.9 Правил дорожнього руху України.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Наявність складу адміністративного правопорушення та вина ОСОБА_1 , у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, підтверджується матеріалами наявними у справі, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 717937 від 13.07.2026, на якому наявний підпис ОСОБА_1 ; безперервним відеозаписом з портативного відеореєстратора № 473720 та № 472792; письмовим направленням водія на проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13.07.2026 року, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку; іншими матеріалами справи.

Рапорт суд оцінює виключно як службовий документ, який містить інформацію про вчиненні поліцейськими дії та мотиви, якими керувались поліцейські, встановлюючи осіб, причетних до вчинення адміністративних правопорушень.

Згідно з ч. 1 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Пунктом 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 за № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858 (далі – Інструкція) визначені ознаки алкогольного, наркотичного сп`яніння чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Інструкції, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Відповідно до пункту 3 розділу 1 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

З відеозаписів, долучених до протоколу чітко вбачається:

- факт керування водія ОСОБА_1 транспортним засобом, а саме електросамокат VEVI без д.н.з., що не заперечує і сам ОСОБА_1 ;

- факт, що під час спілкування, працівниками поліції у ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп`яніння. Крім того, на початку розмови, на проміжку часу 00:07:45, ОСОБА_1 на пропозицію працівника патрульної поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, зазнача: « Мені треба подумати, я вчора пив»;

- факт неодноразової відмови ОСОБА_1 від проходження запропонованого працівниками патрульної поліції огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. Так, ОСОБА_1 після пропозиції працівника патрульної поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці, протягом 20 хвилин спілкується по мобільному телефону та не реагує на працівника патрульної поліції, після пропозиції працівника патрульної поліції проїхати до закладу охорони здоров`я, ОСОБА_1 продовжує спілкуватись по телефону, а згодом, на проміжку часу 00:26:19 зазначає: «Я хочу здати через дві години», «У мене там буде дві години». На проміжку часу 00:27:19, ОСОБА_1 зазначає: «Так, я у вас відмовляюсь, визву таксі і поїду в лікарню». Від пропозиції працівника патрульної поліції доставити ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я, останній відмовляється.

Із аналізу розмови ОСОБА_1 та працівників патрульної поліції не вбачається поважності причин відмови ОСОБА_1 від проходження запропонованого йому огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці, а також у закладі охорони здоров`я, що свідчить про свідому, безпідставну та неаргументовану відмову водія від проходження медичного огляду, що є прямим порушенням вимог закону, зокрема, і пункту 2.5 Правил дорожнього руху. Зміст розмови свідчить, що у водія відсутні були будь-які об`єктивні причини, які б тимчасово перешкоджали пройти водієві огляд на стан алкогольного сп`яніння, і могли б вказувати на відсутність у водія умислу на відмову від проходження огляду на стан сп`яніння. В судовому засіданні ОСОБА_1 в своїх поясненнях суду також не навів жодних аргументів, які б, на його думку, могли б перешкодити йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в порядку, передбаченому законом, окрім єдиного суб`єктивного бажання ОСОБА_1 пройти огляд через дві години за самозверненням.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду. Отже, зафіксований на відеозаписі факт безпідставної відмови є закінченим складом адміністративного правопорушення в момент висловлення водієм такої відмови (вербально або поведінкою).

Щодо наданого ОСОБА_1 копії висновку медичного огляду, вих. № 0587 від 13.07.2026, пройденого ОСОБА_1 в приміщенні КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка ВОР» за самозверненням в присутності поліцейськогго Кременюк Є., ВНП 019605, суд зазначає наступне.

Згідно висновку вих. № 0587 від 13.07.2026 огляд на стан алкольного сп`яніння ОСОБА_1 проведено лікарем о 02 год. 42 хв. 13.07.2026, результат "тверезий", алкотест 6820 – 0,00 проміле.

Однак, згідно з пунктом 9 Розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (затвердженої Наказом МВС/МОЗ № 1452/735), з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Згідно з ч.4 ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Із відеозапису з портативного відеореєстратора працівника патрульної поліції вбачається, що ознаки сп`яніння у ОСОБА_1 були встановлені о 00:07 год, тоді ж останньому поліцейським вперше було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. Отже, підстави для проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння були встановлені 13.07.2026 року о 0 год. 07 хв.. Тобто передбачений ч.4 ст. 266 КУпАП двогодинний строк розпочався о 00:07 год. З огляду на це, граничний час для законного проведення огляду ОСОБА_1 в медичному закладі сплинув о 02:07 год.

Поряд з тим, із висновку Вих. № 0587 від 13.07.2026 вбачається, що медичний огляд ОСОБА_1 було проведено о 02 год. 42 хв., а отже, поза межами двох годин від моменту виникнення підстав для проходження огляду, тобто проведений за самозверненням водія всупереч порядку, встановленому законом, що в силу прямої вказівки ч.5 ст. 266 КУпАП – є недійсним.

Оскільки медичний огляд за самозверненням ОСОБА_1 було здійснено з пропущенням встановленого законом двогодинного строку, висновок № 0587 від 13.07.2026 року є недійсним у силу закону та не може бути прийнятий судом в якості належного та допустимого доказу невинуватості особи.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 безпідставно відмовився від проходження у встановленому законом порядку медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння, за наявності передбачених законом, зокрема Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року № 1452/735, підстав направлення його до проходження такого медичного огляду.

Наявні в матеріалах справи докази в сукупності узгоджуються між собою, жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, в сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і встановлений судом перебіг досліджуваної події відповідає змісту відео, яке міститься на технічному носієві з відеозаписом і знаходиться в матеріалах справи.

ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності, оскільки досяг віку, з якого настає адміністративна відповідальність, відомості про його неосудність відсутні.

Відповідно до довідки старшого інспектора ВАП Тетяни Гамарник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія не отримував, тобто права керування транспортними засобами йому не надавалось.

Згідно з ч. 2 ст. 30 КУпАП, позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.

Поряд з цим, частина 1 статті 130 КУпАП містить виключення із визначеного в ч. 2 ст. 30 КУпАП загального правила щодо можливості позбавлення лише наданого права, оскільки прямо передбачає для водіїв безальтернативну санкцію у виді позбавлення права керування транспортним засобом.

Згідно з ч.1 ст. 66 Закону України «Про правотворчу діяльність», колізія норм права - це протиріччя або невідповідність між нормами права у нормативно-правових актах, що регулюють одні й ті самі суспільні відносини. Протиріччя між нормами права у нормативно-правових актах - це колізія норм права в нормативно-правових актах рівної юридичної сили.

Відповідно до ч.3 ст. 66 Закону України «Про правотворчу діяльність», у разі виявлення колізії між нормативно-правовими актами рівної юридичної сили пріоритет у застосуванні мають:

1) норми, що містяться в нормативно-правових актах спеціального законодавства України (крім випадку, визначеного частиною другою цієї статті (пріоритет застосування кодексу над первинним законом, прим.));

2) норми, що містяться у нормативно-правових актах, що вступили в дію пізніше.

Як видно, санкція частини 1 статті 130 КУпАП встановлює для водіїв додаткове безальтернативне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, була викладена в останній редакції Законом України № 1231-IX від 16.02.2021, який вступив в дію 17.03.2021 року (опубліковано в Офіційний Вісник України 2021, 23 від 26.03.2021). Тоді як частина 2 статті 30 КУпАП, яка передбачає можливість позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами, прийнята в редакції Закону України від 24 вересня 2008 року N 586-VI, який вступив в дію 16.11.2008 року (через 30 днів з дня його опублікування в Голос України 2008, N198 від 17.10.2008).

Відтак, у випадку колізії між ч. 2 ст. 30 КУпАП, яка не допускає позбавлення права керування транспортними засобами особи, якій це право не було надано, та ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка прямо передбачає безальтернативне додаткове стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами особи, якій цього права не було надано, за правилами п.2 ч.3 ст. 66 Закону України «Про правотворчу діяльність», пріоритетному застосуванню підлягає ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи положення ст. 33 КУпАП при вирішенні питання щодо виду та міри адміністративного стягнення, необхідного і достатнього для виправлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, її виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нею, а також іншими особами нових правопорушень, суд враховує: характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної шкідливості, особу порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. А тому суд вважає за доцільне, задля досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної у статті 23 КУпАП, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 , передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, безальтернативне адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 на користь держави Україна підлягає стягненню судовий збір в сумі 665 грн 60 коп., сплата якого передбачена п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, статтями 7, 9-12, 23, 30, 33-35, 40-1, 221, 245, 251, 252, 276, 279, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: