Рішення від 16 березня 2026 р. у справі №129/1020/25 — Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 129/1020/25

Провадження по справі № 2/129/215/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" березня 2026 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Дєдова С.М.,

заочно розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відсутність сторін та їх представників в місті Гайсині цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

Установив:

20.03.2025 р. до суду заявлено цей позов, у якому представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 124762 від 09.12.2023 року в сумі 8842 гривень 98 копійок.

Позовні вимоги обґрунтувано тим, що 09.12.2023 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС" та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 124762 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Договір складається з індивідуальної частини договору про споживчий кредит, графіку(ів) платежів, які містять персональні умови кредитування Позичальника та загальної для всіх клієнтів Кредитодавця, публічної частини про споживчий кредит , що розміщена на веб-сайті Кредитодавця https://finx.com.ua за посиланням: https://finx.com.ua/docs. Позичальник уклав Договір, приєднавшись до публічної частини, прийняв умови індивідуальної частини та графіку(ів) платежів, як невід`ємних частин (складових) Кредитного договору, шляхом підписання індивідуальної частини/акцепту, відповідно до розділу V цієї індивідуальної частини.

Відповідач добровільно без примусу чи тиску заявив про бажання отримання коштів, зареєструвався на Сайті, під час чого пройшов процедуру ідентифікації/верифікації, керуючись підказками Сайту Кредитодавця, тобто вказав свої особисті персональні ідентифікаційні дані.

Згідно з положеннями п. 1.2. індивідуальної частини Договору у випадку, якщо будь-яка інформація не отримана Позичальником або є йому незрозумілою, Позичальник мав право відмовитись від підписання акцепту/цієї індивідуальної частини Договору. Відповідно до п. 4 ст. 11 Закону «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом її розміщення в мережі Інтернет, в інших інформаційно-телекомунікаційних системах або шляхом надсилання електронного повідомлення, метою якого є пряме чи опосередковане просування товарів, робіт та послуг або ділової репутації особи, яка провадить господарську або незалежну професійну діяльність. Закон «Про електронну комерцію» прямо передбачає, що оферта може включати всі необхідні умови шляхом перенаправлення споживача до іншого електронного документа.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа. Електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/ або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Частиною 4 пункту 5.3 Договору передбачено, що Позичальник погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) Договору в цілому та підтверджує, що вся інформація надана Кредитодавцю, в тому числі під час заповнення та відправлення заяви про надання кредиту, є повною, актуальною та достовірною;

Згідно з Правилами, до укладення договору про споживчий кредит, Позичальнику для ознайомлення в Особистий кабінет надається Паспорт споживчого кредиту у вигляді додатку до оферти/проекту кредитного договору (Додаток №6). Відмова Клієнта від проходження верифікації чи не надання інформації та документів необхідних для проведення верифікації має наслідком відмову Кредитодавця від встановлення ділових відносин з Клієнтом та відмову від надання йому Кредиту.

Первісним Кредитором здійснено ідентифікація/верифікація у спосіб передбачений Постановою НБУ №107 від 28.07.2020р. «Про затвердження Положення про здійснення установами фінансового моніторингу» та залежно від технічних особливостей, результатів належної перевірки, умов фінансової послуги використовується один (або декілька) із зазначених способів ідентифікації та верифікації Клієнта:

- отримання через Систему BankID НБУ ідентифікаційних даних;

- отримання копії ідентифікаційного документа та довідки про присвоєння PHOKПП (якщо немає необхідної інформації в ідентифікаційному документі), засвідченої KEП власника ідентифікаційного документа.

Таким чином, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС", перед прийняттям рішення щодо видачі кредитних коштів та укладання Договору, перевірило не лише особисті дані Відповідача з метою ідентифікації, а і платіжну картку, а саме: приналежність платіжної картки Позичальнику.

Пунктом 5.2. індивідуальної частини Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем у разі укладення електронного договору в якості підпису Сторін буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором з боку Позичальника та аналог власноручного підпису Кредитодавця, що відтворений засобами копіювання з боку Кредитодавця, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму

юридичну силу, що і власноручний підпис.

Електронний підпис одноразовий ідентифікатор 2b38b645 відправлено на номер телефону НОМЕР_4 Відповідача та введено ним 09.12.2023 09:19:42 підтверджується на кожній сторінці індивідуальної частини (Додаток №3).

Окрім цього, індивідуальна частина містить електронну печатку Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС" та підпис директора Македонського Олександра Євгеновича, що за необхідності можна підтвердити через Єдиний портал державних послуг Дія.

Введення Позичальником одноразового ідентифікатора у відповідне поле в Особистому кабінеті на сайті Кредитодавця є підписанням Договору відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно з порядком укладання Договору зазначеного в п.5.2 індивідуальної частини Підписанням індивідуальної частини договору/акцепту Позичальник приєднується до договору в цілому, включаючи публічну частину. Після укладення цей Кредитний договір надається Позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті Позичальника., у формі що унеможливлює зміну його змісту.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Окремо звертаємо увагу на висновки, до яких дійшов Верховний суд у постанові від 02.11.2021 під час розгляду справи № 243/6552/20. Зокрема Верховним судом зазначено, «що включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

З урахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторінпідтверджує їх волю, прийняття відповідних умов надання кредиту, а також повідомлення Кредитодавцем у встановленій законом формі всіх умов, які є необхідними відповідно до вимог чинного законодавства України.

Договір про надання кредиту підписаний Відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, а отже належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину.

Зокрема, звертаємо увагу Суду, без верифікації, без здійснення входу на сайт товариства, отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення кредитний договір між Первісним кредитором та Відповідачем вважався б неукладеним.

Таким чином, у вказаному Кредитному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20); від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 (провадження № 61-16243ск20). Тобто судова практика у цій категорії справ є незмінною.

При цьому, приймаючи умови договору, Відповідач підтвердив, що йому в чіткій та зрозумілій формі надана інформація, тим самим виконав умови ст.9 Закону України «Про споживче кредитування».

Отже, зі змісту кредитного договору вбачається, що у ньому визначені основні істотні умови, - характерні для такого виду договору, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів та умови кредитування. Відповідач погодився на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до п. 2.1. індивідуальної частини , кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.2.6. Договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.2.2.1 Договору (далі - кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.2.6. Договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, Кредитний договір є двостороннім, оскільки породжує обов`язок кредитодавця надати кредит та обов`язок позичальника його повернути, і сплатити проценти за користування ним.

Відповідно до 2.2.1 Сума (загальний розмір) кредиту становить 12000,00 (шість тисяч шістсот шістдесят сім грн. 00 коп.) надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 9000.00 грн. на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті (далі - рахунок Позичальника); у розмірі 3000.00 грн. шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.

Пунктом 2.5. індивідуальної частини передбачено, що комісія за надання кредиту складає 3000.00 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 25,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено.

Тобто, Позичальнику перераховується сума Кредиту 12000,00 грн., за вирахуванням суми комісії, сплаченої за надання Кредиту.

Отже, відразу після вчинених дій Відповідача, 09.12.2023 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС" ініціювало переказ коштів згідно договору на платіжну картку № НОМЕР_1 , що в свою чергу, свідчить доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію Кредитодавця.

Виходячи з вищевказаного, первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується Довідкою №1 від 11.11.2024 (Додаток №7), яка підписана Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС" в особі директора Македонського Олександра Євгеновича за допомогою сервісу «Вчасно».

Згідно із ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, Позивачем долучено всі наявні докази, що передані в результаті факторингового ланцюгу та підтверджують зобов`язання Відповідача за кредитним договором.

Зокрема, проте не виключно, доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Відповідно до п 2.6 індивідуальної частини Загальний строк кредитування за цим Договором складає 84 днів з 09.12.2023 р. (дата надання кредиту) по 02.03.2024 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Тобто, дана норма передбачає отримання кредитором гарантій належного виконання зобов`язань боржником у разі прострочення виконання грошового зобов`язання, однак вже після закінчення строку виконання основного зобов`язання. Пунктом 2.3 індивідуальної частини передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 300,00 % річних. Тип процентної ставки - фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту Позичальником протягом строку кредитування, зазначений в п. 2.6. цієї індивідуальної частини та/або графіком платежів. Розмір процентної ставки незмінний.

У разі систематичного виконання зобов`язань Позичальником, йому нараховується Знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту, який складає 1,00 гривень.

Згідно з умовами п. 2.4. індивідуальної частини, якщо Позичальник не виконує зобов`язання за Договором, то до нього застосовується Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 гривень.

Графік платежів є невід`ємною частиною Договору, відповідно до якого встановлюється кількість платежів, їх розмір та періодичність внесення позичальником з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, визначається загальна вартість кредиту та реальна річна процентна ставка (Додаток №1 до Кредитного договору).

Всі вказані розрахункові величини, в пунктах 2.8. та 2.9.1, за весь строк кредитування, включаючи загальні витрати Позичальника за кредитом, орієнтовну реальну річну процентну ставку, орієнтовну загальну вартість кредиту для Позичальника, а також строк кредиту розраховані з припущення, що Позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться незмінним та що Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема Позичальник здійснить повне погашення заборгованості згідно п.2.6 Договору.

Позичальник розуміє та погоджується, що наведені пунктах 2.8. та 2.9.1. показники не підлягають оновленню у випадку продовження Позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов`язань.

З огляду на вищезазначене, Відповідач, під час укладення договору ознайомився з його текстом та змістом його в цілому, у тому числі з графіком щомісячних платежів за кредитним договором, паспортом споживчого кредиту. Жодних заперечень щодо уточнення чи зміни викладення умов Договору Відповідачем не здійснювалось, зокрема він погодився, що зміст договору ніяким чином не порушує його законних прав та інтересів, про що свідчить його електронний підпис (одноразовий ідентифікатор).

Розрахунки заборгованості, підготовлені ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» за Кредитним договором № 124762 від 09.12.2023 наведено у додатках до позовної заяви (Додаток №9). Позивачем жодних нарахувань за кредитним договором не здійснювалось.

Важливо зазначити, що згідно з матеріалами справи Відповідач виконував умови кредитного договору, здійснюючи часткові платежі. Це свідчить про те, що він усвідомлював існування даного договору та визнавав його зобов`язання за ним.

Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, Відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і , відповідно, щодо правомірності вимог Позивача за кредитним договором. Аналогічної позиції притримується Верховний Суд в пункті 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17 (провадження №14-144це18) та від 23 грудня 2020 року по справі № 127/23910/14-ц, а саме Судом зазначено: не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу або суми санкцій є тією, яка свідчить про визнання боргу.

Всупереч умов Договору Відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі - 8842,98 грн., яка складається з наступного:

- 6874,10грн. - заборгованість по кредиту;

- 1667,88 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

- 301,00грн. - комісія за кредитним договором.

Дана сума підтверджується випискою з особового рахунку на період 12.07.2024- 24.02.2025 (Додаток №10).

12.07.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та Позивач уклали Договір факторингу № 12072024 згідно умов якого, Позивач набув право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 124762 від 09.12.2023 (Додаток № 11).

Згідно з п.1.1. Договору факторингу Клієнт передає (відступає) Фактору за плату, а Фактор приймає належні Клієнту грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між Клієнтом і Боржниками (Портфель Заборгованості).

Відповідно до вищезгаданого договору, Клієнт відступив Фактору Права Вимоги за укладеним кредитним договором згідно Реєстру Боржників, в обсязі та на умовах, що існують на Дату відступлення Прав Вимоги.

Реєстр Боржників- погоджений Сторонами список з переліком персональних даних Боржників (ім`я, прізвище, ідентифікаційний номер) і розмірів грошових зобов`язань кожного з Боржників із зазначенням суми заборгованості, а також інші дані про Боржника у разі їх наявності у Клієнта, разом з додатком у електронному вигляді.

Форма Реєстру наведена в Додатку №1 до цього Договору, форма електронного реєстру наведена у Додатку № 1-1 до цього Договору.

За цим Договором Клієнт передає, а Фактор приймає Права Вимоги в розмірі Портфеля Заборгованості (вказується в Реєстрі боржників) .

Портфель Заборгованості Сукупність невиконаних грошових зобов`язань Боржників за Кредитними договорами перед Клієнтом, які складаються із заборгованості Боржників за тілом (основною сумою) кредиту, за неоплаченими відсотками за користування кредитом, за платою (комісією) за ведення кредитної справи, а також за неоплаченою неустойкою та вказуються у Реєстрі Боржників. Розмір Портфеля Заборгованості розраховується станом на день підписання Сторонами цього Договору.

Відповідно до п.6.2.3. Договору факторингу Права Вимоги переходять до Фактору у день здійснення фінансування (оплати) на користь Клієнта у повному обсязі в сумі, вказаній в п. 7.1. цього Договору, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованості. Оформлення відступлення Права Вимоги здійснюється шляхом підписання Акту приймання-передачі Реєстру Боржників (Додаток №2 до договору факторингу) відповідно до п. 8.3.2. Договору.

Згідно з п. 7.1. Договору факторингу За придбання (відступлення) Прав Вимоги, Фактор протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати підписання цього Договору сплачує Клієнту плату в розмірі, що станом на дату підписання Сторонами цього Договору складає 414 716,21 грн. (Чотириста чотирнадцять тисяч сімсот шістнадцять гривень 21 копійка). При цьому оплата Прав Вимоги, які підлягають відступленню згідно цього Договору, щодо кожного окремого Боржника, визначається згідно з Додатком №1 до даного Договору.

Таким чином, відповідно до витягу з Реєстру Боржників за Договором факторингу №12072024 від 12.07.2024 від ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 8 842,98 грн. (Додаток №12). Даний факт підтверджується

Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №12072024 від 12.07.2024 та платіжною інструкцією №3103 від 12.07.2024, яка свідчить про виконання Фактором своїх обов`язків за вищевказаним Договором факторингу(Додатки №13, №14).

Звертаємо увагу, що Договір факторингу та всі додатки до нього оформленні в електронному вигляді шляхом накладання електронних підписів директорів та печаток товариств за допомогою сервісу «Вчасно».

Додатково зазначаємо, що документи щодо переходу права вимоги за договорами факторингу містять конфіденційну інформацію. Дана інформація належить до таємниці фінансової послуги відповідно до статті 10 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії». Отже, у зв`язку з необхідністю забезпечення збереження конфіденційних даних, їх нерозголошення та невикористання на користь третіх осіб до матеріалів позовної заяви долучено саме витяги з документів (Додаток № 12).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 Цивільного кодексу України).

Визначення факторингу міститься у ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», у якій зазначено, що факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Частиною 1 ст. 1078 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Враховуючи наведене, Позивачем належним чином доведено факт отримання кредитних коштів Відповідачем, зокрема, попереднє підписання кредитного договору та ознайомлення з його умовами, в результаті чого боржник взяв на себе зобов`язання повернення кредиту, які він не виконав в повному обсязі, тобто не здійснював часткові та своєчасні погашення.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, письмово просив справу розглянути у його відсутність на підставі наявних в матеріалах справи доказів, заявив про ухвалення заочного рішення у разі неявки відповідача.

Відповідач в судове засідання неодноразово не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про перенесення розгляду справи не заявив, відзиву не надавав відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Оскільки належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи відповідач у судові засідання неодноразово не з`являвся, від нього не надійшло повідомлення про причини неявки, клопотань про відкладення справи, відзиву, а представник позивача не заперечував проти заочного вирішення справи, тому відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважав необхідним розглянути справу на підставі наявних у справі доказів з ухваленням заочного рішення у порядку спрощеного позовного провадження, про що 17.03.2026 р. постановив ухвалу.

З`ясувавши обставини, позицію представника позивача та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

Доведено, що 09.12.2023 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС" та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 124762 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Договір складається з індивідуальної частини договору про споживчий кредит, графіку(ів) платежів, які містять персональні умови кредитування Позичальника та загальної для всіх клієнтів Кредитодавця, публічної частини про споживчий кредит , що розміщена на веб-сайті Кредитодавця https://finx.com.ua за посиланням: https://finx.com.ua/docs. Позичальник уклав Договір, приєднавшись до публічної частини, прийняв умови індивідуальної частини та графіку(ів) платежів, як невід`ємних частин (складових) Кредитного договору, шляхом підписання індивідуальної частини/акцепту, відповідно до розділу V цієї індивідуальної частини.

Відповідач добровільно без примусу чи тиску заявив про бажання отримання коштів, зареєструвався на Сайті, під час чого пройшов процедуру ідентифікації/верифікації, керуючись підказками Сайту Кредитодавця, тобто вказав свої особисті персональні ідентифікаційні дані.

Згідно з положеннями п. 1.2. індивідуальної частини Договору у випадку, якщо будь-яка інформація не отримана Позичальником або є йому незрозумілою, Позичальник мав право відмовитись від підписання акцепту/цієї індивідуальної частини Договору. Відповідно до п. 4 ст. 11 Закону «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом її розміщення в мережі Інтернет, в інших інформаційно-телекомунікаційних системах або шляхом надсилання електронного повідомлення, метою якого є пряме чи опосередковане просування товарів, робіт та послуг або ділової репутації особи, яка провадить господарську або незалежну професійну діяльність. Закон «Про електронну комерцію» прямо передбачає, що оферта може включати всі необхідні умови шляхом перенаправлення споживача до іншого електронного документа.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа. Електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/ або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Частиною 4 пункту 5.3 Договору передбачено, що Позичальник погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) Договору в цілому та підтверджує, що вся інформація надана Кредитодавцю, в тому числі під час заповнення та відправлення заяви про надання кредиту, є повною, актуальною та достовірною;

Згідно з Правилами, до укладення договору про споживчий кредит, Позичальнику для ознайомлення в Особистий кабінет надається Паспорт споживчого кредиту у вигляді додатку до оферти/проекту кредитного договору (Додаток №6). Відмова Клієнта від проходження верифікації чи не надання інформації та документів необхідних для проведення верифікації має наслідком відмову Кредитодавця від встановлення ділових відносин з Клієнтом та відмову від надання йому Кредиту.

Первісним Кредитором здійснено ідентифікація/верифікація у спосіб передбачений Постановою НБУ №107 від 28.07.2020р. «Про затвердження Положення про здійснення установами фінансового моніторингу» та залежно від технічних особливостей, результатів належної перевірки, умов фінансової послуги використовується один (або декілька) із зазначених способів ідентифікації та верифікації Клієнта:

- отримання через Систему BankID НБУ ідентифікаційних даних;

- отримання копії ідентифікаційного документа та довідки про присвоєння PHOKПП (якщо немає необхідної інформації в ідентифікаційному документі), засвідченої KEП власника ідентифікаційного документа.

Таким чином, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС", перед прийняттям рішення щодо видачі кредитних коштів та укладання Договору, перевірило не лише особисті дані Відповідача з метою ідентифікації, а і платіжну картку, а саме: приналежність платіжної картки Позичальнику.

Пунктом 5.2. індивідуальної частини Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем у разі укладення електронного договору в якості підпису Сторін буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором з боку Позичальника та аналог власноручного підпису Кредитодавця, що відтворений засобами копіювання з боку Кредитодавця, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу, що і власноручний підпис.

Електронний підпис одноразовий ідентифікатор 2b38b645 відправлено на номер телефону НОМЕР_4 Відповідача та введено ним 09.12.2023 09:19:42 підтверджується на кожній сторінці індивідуальної частини (Додаток №3).

Окрім цього, індивідуальна частина містить електронну печатку Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС" та підпис директора Македонського Олександра Євгеновича, що за необхідності можна підтвердити через Єдиний портал державних послуг Дія.

Введення Позичальником одноразового ідентифікатора у відповідне поле в Особистому кабінеті на сайті Кредитодавця є підписанням Договору відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно з порядком укладання Договору зазначеного в п.5.2 індивідуальної частини Підписанням індивідуальної частини договору/акцепту Позичальник приєднується до договору в цілому, включаючи публічну частину. Після укладення цей Кредитний договір надається Позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті Позичальника., у формі що унеможливлює зміну його змісту.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Верховний суд у постанові від 02.11.2021 під час розгляду справи № 243/6552/20. Зокрема Верховним судом зазначено, «що включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

З урахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, прийняття відповідних умов надання кредиту, а також повідомлення Кредитодавцем у встановленій законом формі всіх умов, які є необхідними відповідно до вимог чинного законодавства України.

Договір про надання кредиту підписаний Відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, а отже належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину.

Зокрема, звертаємо увагу Суду, без верифікації, без здійснення входу на сайт товариства, отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення кредитний договір між Первісним кредитором та Відповідачем вважався б неукладеним.

Таким чином, у вказаному Кредитному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20); від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 (провадження № 61-16243ск20). Тобто судова практика у цій категорії справ є незмінною.

При цьому, приймаючи умови договору, Відповідач підтвердив, що йому в чіткій та зрозумілій формі надана інформація, тим самим виконав умови ст.9 Закону України «Про споживче кредитування».

Отже, зі змісту кредитного договору вбачається, що у ньому визначені основні істотні умови, - характерні для такого виду договору, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів та умови кредитування. Відповідач погодився на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до п. 2.1. індивідуальної частини , кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.2.6. Договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.2.2.1 Договору (далі - кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.2.6. Договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, Кредитний договір є двостороннім, оскільки породжує обов`язок кредитодавця надати кредит та обов`язок позичальника його повернути, і сплатити проценти за користування ним.

Відповідно до 2.2.1 Сума (загальний розмір) кредиту становить 12000,00 (шість тисяч шістсот шістдесят сім грн. 00 коп.) надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 9000.00 грн. на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті (далі - рахунок Позичальника); у розмірі 3000.00 грн. шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.

Пунктом 2.5. індивідуальної частини передбачено, що комісія за надання кредиту складає 3000.00 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 25,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено.

Тобто, Позичальнику перераховується сума Кредиту 12000,00 грн., за вирахуванням суми комісії, сплаченої за надання Кредиту.

Отже, відразу після вчинених дій Відповідача, 09.12.2023 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС" ініціювало переказ коштів згідно договору на платіжну картку № НОМЕР_1 , що в свою чергу, свідчить доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію Кредитодавця.

Виходячи з вищевказаного, первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується Довідкою №1 від 11.11.2024 (Додаток №7), яка підписана Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС" в особі директора Македонського Олександра Євгеновича за допомогою сервісу «Вчасно».

Відповідно до п 2.6 індивідуальної частини Загальний строк кредитування за цим Договором складає 84 днів з 09.12.2023 р. (дата надання кредиту) по 02.03.2024 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Тобто, дана норма передбачає отримання кредитором гарантій належного виконання зобов`язань боржником у разі прострочення виконання грошового зобов`язання, однак вже після закінчення строку виконання основного зобов`язання. Пунктом 2.3 індивідуальної частини передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 300,00 % річних. Тип процентної ставки - фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту Позичальником протягом строку кредитування, зазначений в п. 2.6. цієї індивідуальної частини та/або графіком платежів. Розмір процентної ставки незмінний.

У разі систематичного виконання зобов`язань Позичальником, йому нараховується Знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту, який складає 1,00 гривень.

Згідно з умовами п. 2.4. індивідуальної частини, якщо Позичальник не виконує зобов`язання за Договором, то до нього застосовується Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 гривень.

Графік платежів є невід`ємною частиною Договору, відповідно до якого встановлюється кількість платежів, їх розмір та періодичність внесення позичальником з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, визначається загальна вартість кредиту та реальна річна процентна ставка (Додаток №1 до Кредитного договору).

Всі вказані розрахункові величини, в пунктах 2.8. та 2.9.1, за весь строк кредитування, включаючи загальні витрати Позичальника за кредитом, орієнтовну реальну річну процентну ставку, орієнтовну загальну вартість кредиту для Позичальника, а також строк кредиту розраховані з припущення, що Позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться незмінним та що Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема Позичальник здійснить повне погашення заборгованості згідно п.2.6 Договору.

Позичальник розуміє та погоджується, що наведені пунктах 2.8. та 2.9.1. показники не підлягають оновленню у випадку продовження Позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов`язань.

З огляду на вищезазначене, Відповідач, під час укладення договору ознайомився з його текстом та змістом його в цілому, у тому числі з графіком щомісячних платежів за кредитним договором, паспортом споживчого кредиту. Жодних заперечень щодо уточнення чи зміни викладення умов Договору Відповідачем не здійснювалось, зокрема він погодився, що зміст договору ніяким чином не порушує його законних прав та інтересів, про що свідчить його електронний підпис (одноразовий ідентифікатор).

Розрахунки заборгованості, підготовлені ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» за Кредитним договором № 124762 від 09.12.2023 наведено у додатках до позовної заяви (Додаток №9). Позивачем жодних нарахувань за кредитним договором не здійснювалось.

Відповідач виконував умови кредитного договору, здійснюючи часткові платежі. Це свідчить про те, що він усвідомлював існування даного договору та визнавав його зобов`язання за ним.

Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, Відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і , відповідно, щодо правомірності вимог Позивача за кредитним договором. Аналогічної позиції притримується Верховний Суд в пункті 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17 (провадження №14-144це18) та від 23 грудня 2020 року по справі № 127/23910/14-ц, а саме Судом зазначено: не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу або суми санкцій є тією, яка свідчить про визнання боргу.

Всупереч умов Договору Відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі - 8842,98 грн., яка складається з наступного:

- 6874,10грн. - заборгованість по кредиту;

- 1667,88 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

- 301,00грн. - комісія за кредитним договором.

Дана сума підтверджується випискою з особового рахунку на період 12.07.2024- 24.02.2025 (Додаток №10).

12.07.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та Позивач уклали Договір факторингу № 12072024 згідно умов якого, Позивач набув право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 124762 від 09.12.2023 (Додаток № 11).

Згідно з п.1.1. Договору факторингу Клієнт передає (відступає) Фактору за плату, а Фактор приймає належні Клієнту грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між Клієнтом і Боржниками (Портфель Заборгованості).

Відповідно до вищезгаданого договору, Клієнт відступив Фактору Права Вимоги за укладеним кредитним договором згідно Реєстру Боржників, в обсязі та на умовах, що існують на Дату відступлення Прав Вимоги.

Реєстр Боржників- погоджений Сторонами список з переліком персональних даних Боржників (ім`я, прізвище, ідентифікаційний номер) і розмірів грошових зобов`язань кожного з Боржників із зазначенням суми заборгованості, а також інші дані про Боржника у разі їх наявності у Клієнта, разом з додатком у електронному вигляді.

Форма Реєстру наведена в Додатку №1 до цього Договору, форма електронного реєстру наведена у Додатку № 1-1 до цього Договору.

За цим Договором Клієнт передає, а Фактор приймає Права Вимоги в розмірі Портфеля Заборгованості (вказується в Реєстрі боржників) .

Портфель Заборгованості Сукупність невиконаних грошових зобов`язань Боржників за Кредитними договорами перед Клієнтом, які складаються із заборгованості Боржників за тілом (основною сумою) кредиту, за неоплаченими відсотками за користування кредитом, за платою (комісією) за ведення кредитної справи, а також за неоплаченою неустойкою та вказуються у Реєстрі Боржників. Розмір Портфеля Заборгованості розраховується станом на день підписання Сторонами цього Договору.

Відповідно до п.6.2.3. Договору факторингу Права Вимоги переходять до Фактору у день здійснення фінансування (оплати) на користь Клієнта у повному обсязі в сумі, вказаній в п. 7.1. цього Договору, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованості. Оформлення відступлення Права Вимоги здійснюється шляхом підписання Акту приймання-передачі Реєстру Боржників (Додаток №2 до договору факторингу) відповідно до п. 8.3.2. Договору.

Згідно з п. 7.1. Договору факторингу За придбання (відступлення) Прав Вимоги, Фактор протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати підписання цього Договору сплачує Клієнту плату в розмірі, що станом на дату підписання Сторонами цього Договору складає 414 716,21 грн. (Чотириста чотирнадцять тисяч сімсот шістнадцять гривень 21 копійка). При цьому оплата Прав Вимоги, які підлягають відступленню згідно цього Договору, щодо кожного окремого Боржника, визначається згідно з Додатком №1 до даного Договору.

Таким чином, відповідно до витягу з Реєстру Боржників за Договором факторингу №12072024 від 12.07.2024 від ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 8 842,98 грн. (Додаток №12). Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №12072024 від 12.07.2024 та платіжною інструкцією №3103 від 12.07.2024, яка свідчить про виконання Фактором своїх обов`язків за вищевказаним Договором факторингу(Додатки №13, №14).

Договір факторингу та всі додатки до нього оформленні в електронному вигляді шляхом накладання електронних підписів директорів та печаток товариств за допомогою сервісу «Вчасно».

Документи щодо переходу права вимоги за договорами факторингу містять конфіденційну інформацію. Дана інформація належить до таємниці фінансової послуги відповідно до статті 10 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії». Отже, у зв`язку з необхідністю забезпечення збереження конфіденційних даних, їх нерозголошення та невикористання на користь третіх осіб до матеріалів позовної заяви долучено саме витяги з документів (Додаток № 12).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 Цивільного кодексу України).

Визначення факторингу міститься у ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», у якій зазначено, що факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Частиною 1 ст. 1078 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Враховуючи наведене, Позивачем належним чином доведено факт отримання кредитних коштів Відповідачем, зокрема, попереднє підписання кредитного договору та ознайомлення з його умовами, в результаті чого боржник взяв на себе зобов`язання повернення кредиту, які він не виконав в повному обсязі, тобто не здійснював часткові та своєчасні погашення.

Відповідач ОСОБА_1 взялася повністю та своєчасно повертати позичені гроші і сплачувати відсотки за користування ними, однак взяті зобов`язання не виконує і станом на 20.03.2025 р. (дату подачі позову до суду) її борг по нарахованому кредитному договору становить загалом 8842,98 грн., який складається із заборгованості за тілом кредиту 6874,10 грн., по відсоткам 1667,88 грн. та комісії 301,00 грн.

Вказані встановлені судом обставини підтверджуються такими доказами: копією індивідуальної частини договору №124762від 09.12.2023, копією публічної частини договору №124762від 09.12.2023, копією Паспорту споживчого кредиту, копією Правил надання грошових коштів у позику, копією Повідомленням з відміткою ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС" про перерахування грошових коштів, скан-копією адвокатського запиту, копією Розрахунку заборгованості, підготовленого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС", скан випискою з особового рахунку Боржника, копією Договору факторингу № 12072024 від 12.07.2024, скан копією витягу з Реєстру Боржників до Договору № 12072024 від 12.07.2024, актом приймання- передачі до Договору факторингу № 12072024 від 12.07.2024, платіжною інструкцією про сплату за право грошової вимоги згідно Договору факторингу № 12072024 від 12.07.2024, Договором про надання правничої допомоги №04/02/25-01від 04.02.2025, додатковою угодою № 1 від 04.02.2025 до Договору про надання правничої допомоги №04/02/25-01від 04.02.2025 р. (вищезазначені докази зберігаються в цивільній справі №129/1020/25, провадження по справі 2/129/215/2026).

Зазначені спірні правовідносини регламентуються такими нормами права, які підлягають застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом. Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» (далі Закон) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Статтею 3цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частин сьомої, дванадцятої статті 11 Закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону).

Статтею 12 Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України«Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 11 Закону відповідно до Закону України«Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису, визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункти 6, 12 частини першої статті 3 Закону).

З алгоритму укладення електронного кредитного договору слідує, що без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, який використовується позичальником як аналог власноручного підпису), без здійснення входу позичальником на веб-сайт за допомогою Логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між сторонами не було б укладено.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові від 05 квітня 2023 року Велика Палата Верховного Суду у справі № 910/4518/16 виснувала: «надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондується жодному праву кредитодавця. Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. Велика Палата Верховного Суду підкреслює, що зазначене в цьому розділі постанови не означає, що боржник не повинен у повному обсязі виконувати свій обов`язок за кредитним договором. Боржник не звільняється від зобов`язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування, зокрема до пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, процентів за «користування кредитом». Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за «користування кредитом» можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов`язок боржника щодо їх сплати. Отже, якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання».

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, як передбачено статтею 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Право грошової вимоги до боржника може бути відступлене також на підставі договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Оскільки ОСОБА_1 добровільно взятих на себе зобов`язань по сплаті позивачу кредитних коштів та відсотків за користування ними відповідно до кредитного договору не виконує і станом на 20.03.2025 р. (дату подачі позову до суду) її борг по нарахованому кредитному договору становить 8842,98 грн., який складається із заборгованості за тілом кредиту 6874,10 грн., по відсоткам 1667,88 грн. та комісії 301,00 грн., що порушує законне право позивача, то для захисту цього права з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» борг, а також судові витрати на підставі ст. 141 ЦПК України в сумі 2422, 40 грн., необхідно стягнути рішенням суду.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 137 ЦПК України, до судових витрат належать витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, які підлягають розподілу між сторонами за умови їх підтвердження та з урахуванням принципу співмірності.

Як убачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат позивачем подано договір про надання правничої допомоги від 04.02.2025 №04/02/22-01, укладений між ТОВ «ФК «Ейс» та АО «Тараненко та Партнери» (а.с 55-56), протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги від 04.02.2025 №04/02/22-01 (а.с.56), Додаткова Угода №1 до Договору про надання правничої допомоги від 04.02.2025 №04/02/22-01 (а.с.57), Акт прийому-передачі наданих послуг Договору про надання правничої допомоги від 04.02.2025 №04/02/22-01 (а.с.59).

Відповідно до ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом із тим, позивачем ТОВ «ФК «Ейс» не надано до суду жодних доказів, які б засвідчували обставини проведеної оплати витрат на правничу правову допомогу в сумі 7000,00 грн., які вимагає позивач стягнути із відповідача.

За наведених обставин, суд оцінюючи у сукупності вище зазначені докази та встановлені судом обставини під час розгляду справи по суті, дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача та користь позивача витрат на правничу правову допомогу в сумі 7000,00 грн. слід відмовити, оскільки позивачем ТОВ «ФК «Ейс» не доведено належними, допустимими, достовірніними, повними та достатніми доказами, які б доводили обставини проведеної ТОВ «ФК «Ейс» оплати витрат на правничу правову допомогу в сумі 7000,00 грн. АО «Тараненко та Партнери» та адвокату Тараненку А.І.

Керуючись ст. ст. 200, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України,

Ухвалив:

Позовні вимоги задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 124762 від 09.12.2023 року в сумі 8842 грн. 98 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЕЙС» сплачений судовий збір в сумі 2422 гривень 40 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення; учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" юридична адреса: 02090, місто Київ, Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005, засоби зв`язку: електронна пошта: FincomEICE@gmail.com, телефон НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , засоби зв`язку: тел. НОМЕР_4 .

Суддя: