Постанова від 09 липня 2026 р. у справі №317/3448/25 — Запорізький апеляційний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №317/3448/24 Головуючий в 1 інст. Качан А.В.

Провадження №33/807/189/26 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В.

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 року місто Запоріжжя

Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою захисника останнього - адвоката Аворник Л.В. на постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 06 серпня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000, 00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік,

стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Згідно з постановою суду, 29 червня 2025 року о 15 год. 05 хв. на 475 км автошляху Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом КІА RIO, н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі у лікаря нарколога відмовився. Від керування транспортним засобом відсторонено, про повторність попереджений, транспортний засіб припарковано без порушень ПДР.

Даними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Обставини правопорушення викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №376188, складеному 29 червня 2025 року.

В апеляційній скарзі захисник-адвокат Аворник Л.В. просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою.

Вказує, що справу було розглянуто за відсутності ОСОБА_1 , при цьому докази належного повідомлення останнього про дату та час слухання справи, відсутні.

В матеріалах справи наявний конверт, яким було направлено повістку ОСОБА_1 на 22 липня 2025 року, на адресу, за якою він фактично не мешкає. Докази направлення повістки на 06 серпня 2025 року, відсутні.

Захисник вважає, що довідки про доставку повідомлення у додаток Viber не є доказами належного сповіщення ОСОБА_1 , оскільки він не звертався із заявами про надсилання йому повісток, таким чином саме за тим телефоном, що вказаний в довідках. Крім того, вказані довідки не свідчать про ознайомлення особи із повідомленням про призначення судового засідання. Тому вважає, що беззаперечні докази належного сповіщення ОСОБА_1 відсутні.

Також, апелянт посилається на те, що протокол про адміністративне правопорушення складено з численними порушеннями норм чинного законодавства, оскільки виконано не на бланку встановленого зразку, що містить елементи захисту. Тому, форма протоколу не дотримана.

Крім того, на відеозаписі, долученому до матеріалів справи, процедура складання протоколу про адміністративне правопорушення, у якому зазначаються ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду, не відображена. ОСОБА_1 до складання протоколу не залучався. Копію протоколу ОСОБА_1 не вручено.

Також, при складанні протоколу свідки були відсутні, що на думку захисника, свідчить про порушення порядку складання протоколу про адміністративні правопорушення.

Вказує, що із матеріалів цієї справи убачається, що права та обов`язки, передбачені ст.268 КУпАП, при складанні протоколу ОСОБА_1 не роз`яснювались.

Вважає, що працівниками поліції не дотримано порядок фіксування відмови ОСОБА_1 від огляду на стан наркотичного сп`яніння.

На думку захисника, матеріали справи не вказують на наявність будь-якої з ознак наркотичного сп`яніння у водія, поведінка ОСОБА_1 відповідала обстановці, темп ходи та мови звичайний.

Також, із матеріалів справи убачається, що направлення на огляд водія транспортного засобу працівником поліції ОСОБА_1 не вручалося, він з ним не ознайомлений. Заклад охорони здоров`я, в якому буде проведено огляд, ОСОБА_1 не повідомлений.

Вказує, що рапорт поліцейського, який суд також поклав в основу своєї постанови, не є доказом вини ОСОБА_1 , оскільки рапорт не може слугувати однозначними доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень.

Крім того, на думку захисника в протоколі невірно зазначено пункт Правил дорожнього руху, оскільки зазначено, що ОСОБА_1 керував автомобілем з явними ознаками наркотичного сп`яніння, тобто мається на увазі, що це вже встановлений факт порушення відповідного пункту ПДР України. Дане правопорушення підпадає під дії п.2.9а ПДР.

В той же час, в протоколі зазначається, що ОСОБА_1 порушив п.2.5 ПДР України, який, виходячи із фабули протоколу, не має відношення до даної ситуації.

В судове засідання, призначене на 10 липня 2026 року, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 та його захисник-адвокат Аворник Л.В. не з`явилися, про день та час судового засідання повідомлялися своєчасно та належним чином, причини неявки до суду апеляційної інстанції не повідомили, клопотань про відкладення судового засідання від сторони захисту не надходило.

Суд апеляційної інстанції неодноразово відкладав апеляційний розгляд справи задля виклику ОСОБА_1 , останній викликався до суду за допомогою SMS – повідомлення за номером телефону, вказаним в рапорті працівника поліції, згідно з відповідними довідками у додатку «Viber» судові повістки є доставленими, також, здійснено відповідне оголошення на сайті Судової влади України.

Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції враховує практику Великої Палати Верховного суду, викладену у постанові від 23 серпня 2018 року у справі №11-237сап18 згідно з якою, право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлене ч.1 ст.268 та ч.6 ст.294 КУпАП, не є абсолютним.

Верховним Судом в п.34 постанови від 12 березня 2019 року по справі №910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» (Заява №3236/03, п.41) від 03 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження».

Суд не зобов`язаний сам з`ясовувати причини неявки належно сповіщених учасників справи, оскільки обов`язок повідомити про ці причини і надати докази поважності неявки покладається на учасників справи.

Судом апеляційної інстанції було вжито всіх можливих заходів для повідомлення ОСОБА_1 та забезпечення його права на особисту участь під час апеляційного розгляду справи, проте останній долею своєї справи не цікавиться. Серед іншого, ОСОБА_1 повідомлявся і шляхом розміщення відповідного оголошення на сайті Судової влади України.

Апеляційний розгляд провадження неодноразово відкладався через неявку ОСОБА_1 та його захисника.

В свою чергу, подальше відкладення апеляційного розгляду через неявку ОСОБА_1 може затягнути цей розгляд на невизначений час.

З урахуванням викладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Аворник Л.В., що узгоджується з положеннями ст.294 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.

Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться:

- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №376188 від 29 червня 2025 року, з якого убачається, що 29 червня 2025 року о 15-05 годині на 475 км автошляху Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом КІА RIO, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку в медичному закладі КНП «ОКЗПНД та СЗХ» ЗОР відмовився. Від керування транспортним засобом відсторонений, про повторність попереджений, транспортний засіб припарковано без порушень ПДР, чим порушив п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП;

- у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 29 червня 2025 року;

- у довідці про відсутність повторності за ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 ;

- відеозаписом події, який узгоджується із обставинами, вказаними в протоколі та долучених до нього матеріалах. Зокрема, цим відеозаписом підтверджується факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його зупинка, виявлення працівниками поліції у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння та пропозиція пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, відмова останнього від проходження такого огляду. При цьому ОСОБА_1 були роз`яснені наслідки відмови від проходження огляду та роз`яснені процесуальні права.

Вказані докази узгоджуються з відомостями, викладеними в рапорті заступника командира взводу 2 роти 1 батальйону 4 УПП в Запорізькій області ДПП сержанта поліції Чернокнижної О., згідно з яким, остання доповідає, що 29 червня 2025 року під час фільтраційних заходів за певною адресою було зупинено транспортний засіб КІА RIO, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Під час спілкування, у останнього були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку в медичному закладі КНП «ОКЗПНД та СЗХ» ЗОР відмовився. Від керування транспортним засобом відсторонений, про повторність попереджений, транспортний засіб припарковано без порушень ПДР. Подія фіксувалась на БК 475290. Спецзасоби та фізична сила не застосовувались.

Дослідивши всі наявні докази у їх сукупності, суд дійшов до правильного висновку про те, що ці докази підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.

Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими.

Згідно з оскаржуваною постановою суду, у судове засідання ОСОБА_1 повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Оскільки станом на дату розгляду справи ОСОБА_1 обізнаний про складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, в розумінні КУпАП був належним чином повідомлений про розгляд справи, однак до суду не з`явився, до початку судового засідання заяв чи клопотань до суду не надав, скориставшись своїми процесуальними правами на власний розсуд.

На думку апеляційного суду, доводи, викладені в апеляційній скарзі, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.

Що стосується доводів захисника-адвоката Аворник Л.В., викладених в апеляційній скарзі, про те, що ОСОБА_1 ніхто не повідомляв про дату, час та місце розгляду справи та те, справу було розглянуто у його відсутність, чим порушено його процесуальні права, то суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

За змістом положень частини 3 статті 268 КУпАП, присутність осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, не є обов`язковою.

Те, що суд першої інстанції розглянув справу без участі ОСОБА_1 , не завадило суду повно і всебічно з`ясувати обставини справи та постановити законне та обґрунтоване рішення.

Більше того, Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено обов`язкового скасування прийнятої в справі постанови через розгляд справи у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

При апеляційному розгляді ОСОБА_1 мав можливість реалізувати всі свої процесуальні права в т.ч. право на захист, проте, висновки суду першої інстанції стороною захисту в т.ч. самим ОСОБА_1 , не спростовано.

Доводи захисника-адвоката Аворник Л.В., викладені в апеляційній скарзі, про те, що протокол про адміністративне правопорушення складено з численними порушеннями норм чинного законодавства, оскільки виконано не на бланку встановленого зразку, що містить елементи захисту, тому форма протоколу не дотримана, є безпідставними з огляду на таке.

Відповідно до п.п.1,2 Розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07 липня 2015 року, протокол про адміністративне правопорушення складається в письмовій формі відповідно до статті 254 КУпАП. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються: 1) письмові пояснення свідків правопорушення в разі їх наявності; 2) акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу в разі здійснення його затримання; 3) акт огляду на стан сп`яніння в разі проведення огляду на стан сп`яніння; 4) інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.

За наявності технічної можливості протокол про адміністративне правопорушення складається в електронній формі з автоматичним присвоєнням йому відповідної серії та номера, який роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол про адміністративне правопорушення підписується також цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу про адміністративне правопорушення в ньому робиться відповідний запис.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.

Під час складання протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права й обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.

Так, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення міститься протокол, складений щодо ОСОБА_1 за вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, серії ЕПР1 №376188 від 29 червня 2025 року, який, на думку апеляційного суду, оформлений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання відомостей з цього протоколу недопустимими доказами, не убачається.

Зміст та бланк протоколу в електронному вигляді відповідає вимогам статті 256 КУпАП та додатка 1 до вищевказаної Інструкції.

Те, що на відеозаписі, долученому до матеріалів справи, процедура складання протоколу про адміністративне правопорушення, у якому зазначаються ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду, не відображена, не свідчить про безпідставність його складання та відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Твердження захисника-адвоката Аворник Л.В. про те, що ОСОБА_1 до складання протоколу не залучався, копію протоколу ОСОБА_1 не вручено, є безпідставними та спростовується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, зокрема, відеозаписом, з якого убачається, що працівником поліції ОСОБА_1 було ознайомлено зі змістом протоколу, однак у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 відмовився від підпису в протоколі, останньому працівниками поліції було роз`яснено, що копію протоколу він не отримає.

Доводи сторони захисту про те, що при складанні протоколу свідки були відсутні, що свідчить про порушення порядку складання протоколу про адміністративні правопорушення, є також безпідставними, з огляду на те, що вівся відеозапис.

Доводи захисника-адвоката Аворник Л.В. про те, що ОСОБА_1 не було повідомлено на момент складання протоколу його права, передбачені ст.268 КУпАП, не є слушними та спростовуються матеріалами справи про адміністративне правопорушення, зокрема відеозаписом, з якого убачається, що працівником поліції після фіксації відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, останньому працівниками поліції були роз`яснені положення ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, та з`ясовано, чи зрозумілі зазначені положення, проте ОСОБА_1 відмовився відповідати на це запитання, що не свідчить про порушення з боку працівника поліції.

Доводи захисника-адвоката Аворник Л.В., викладені в апеляційній скарзі, про те, що працівниками поліції було порушено процедуру проведення огляду ОСОБА_1 , оскільки він не відмовлявся від проведення такого огляду, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Згідно з наявним в справі відеозаписом, у працівників поліції виникла підозра про перебування водія ОСОБА_1 в стані наркотичного сп`яніння, у зв`язку з виявленням в нього таких ознак сп`яніння: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці.

У зв`язку з цим працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі у лікаря-нарколога, на що ОСОБА_1 відповів відмовою. При цьому працівники поліції роз`яснювали йому наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння.

Так, працівником поліції зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, вкотре роз`яснено, що йому заборонений подальший рух на транспортному засобі, також, йому роз`яснені права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, та останньому працівником поліції було повідомлено, що він відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у лікаря-нарколога, тому має очікувати на складання адміністративних матеріалів.

Далі, з відеозапису убачається, що у наряду поліції, який зупинив транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , не працював планшет, у зв`язку із чим було викликано інший екіпаж для доставки службового планшета, за допомогою якого відбулось оформлення адміністративних матеріалів.

Надалі, зафіксовано процедуру ознайомлення ОСОБА_1 зі змістом протоколу, від підписання якого ОСОБА_1 відмовився.

Зміст наявного в матеріалах справи відеозапису свідчить про те, що поведінка водія ОСОБА_1 свідчила про його відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, у зв`язку із чим, працівниками поліції на останнього обґрунтовано було складено відповідний протокол про адміністративне правопорушення.

При цьому, ОСОБА_1 неодноразово був повідомлений працівниками поліції про наслідки відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Зокрема, працівники поліції після того, як ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан сп`яніння, роз`яснили, що в разі відмови від проходження огляду останній буде відсторонений від керування транспортним засобом та на нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення. Будучі повідомленим про наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, ОСОБА_1 не змінив своєї думки та відмовився від проходження огляду.

Те, що у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, підтверджується не тільки відомостями з протоколу, а й направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відеозаписом події, згідно з яким поведінка ОСОБА_1 явно не відповідала обстановці.

Порушень з боку поліцейських не убачається. Після виявлення у ОСОБА_1 певних ознак наркотичного сп`яніння, також повідомили про це. Викладене і стало підставою для висловлення поліцейськими пропозиції ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння, що повністю узгоджується з вимогами закону.

В свою чергу, статтею 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені Законом України "Про дорожній рух" і Правилами дорожнього руху, зокрема передбачений вказаним законом обов`язок виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів.

Одним із таких розпоряджень поліцейського, є вимога пройти огляд з метою встановлення стану сп`яніння (п. 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі № 11-21сап21, п.76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 липня 2025 року у справі № 990SCGC/9/25).

Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735 (в подальшому Інструкція), згідно з якими, водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану сп`яніння. Відповідно до п.2 Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Наведене дає підстави стверджувати, що у ході провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, яке полягає у відмові водія від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність у такої особи ознак наркотичного сп`яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан сп`яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду.

Відповідно до пункту 3, 4 розділу І, пункту 12 розділу II вказаної Інструкції, ознаками наркотичного сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота) (порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

В цьому випадку ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп`яніння та категорично відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, що є окремим складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.

Те, що ОСОБА_1 не було вручено направлення на огляд, жодним чином не спростовує висновків суду першої інстанції, оскільки як вже зазначено вище, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку, а у вищевказаному документі лише зафіксовані ті ознаки наркотичного сп`яніння, які встановлені у останнього працівниками поліції.

Доводи захисника про те, що рапорт працівника поліції не може бути доказом в справі, також на думку суду апеляційної інстанції є безпідставними, оскільки вказаний вище рапорт працівника поліції не є єдиним доказом вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення. Цей рапорт узгоджується з іншими доказами.

Доводи сторони захисту про те, що дії ОСОБА_1 мають бути кваліфіковані за порушення вимог п.2.9 ПДР, не є слушними, з огляду на таке.

Згідно з п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як убачається з протоколу серії ЕПР1№376188 від 29 червня 2025 року та доданих до нього матеріалів, протокол щодо ОСОБА_1 був складений саме за відмову останнього від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку.

Те, що у протоколі відображені ознаки сп`яніння, які виявлені у ОСОБА_1 , не свідчить про те, що йому інкримінується порушення п.2.9 а правил дорожнього руху. В самому протоколі зазначено, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, що свідчить про порушення останнім саме п.2.5 Правил дорожнього руху.

Отже, наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вина ОСОБА_1 , у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а доводи сторони захисту про протилежне суперечать матеріалам справи.

На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачений ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року за №1452/735, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року №1395.

Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не убачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.

Об`єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає.

Всі докази, наявні в справі, узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають.

Достовірність цих доказів стороною захисту у встановленому законом порядку не спростовано.

Вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення підтверджується як відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення, так і доданими до протоколу доказами, які дослідив суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з`ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу захисника-адвоката Аворник Л.В. залишити без задоволення.

Постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 06 серпня 2025 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду С.В. Дадашева

Дата документу Справа № 317/3448/25