Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №138/2524/26 — Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/2524/26

Провадження №:3/138/572/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року м. Могилів-Подільський

Суддя Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області Савкова І.М., за участю секретаря Цибульської Т.І., захисника Гринькова Є.В., розглянувши у закритому судовому засіданні, матеріали, які надійшли з Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, освіта середня-спеціальна, командира другого відділення взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , ном.тел. НОМЕР_1 , -

за ч. 2 ст.172-15 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

До Могилів-Подільського міськрайонного суду надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.172-15 КУпАП.

Згідно протоколу, ОСОБА_1 в умовах особливого періоду, перебуваючи на посаді командира другого відділення взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , який дислокується (дані не підлягають розголошенню з метою запобігання зовнішній та внутрішній загрозі безпеки України), будучи 26.06.2026 в групі оповіщення, визначеною наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25.05.2026 №417, знаходячись у АДРЕСА_3 , всупереч вимогам Інструкції, невідкладного доручення Міністра оборони України від 29.08.2025 №4351/уд/5, нехтуючи вимогами керівних документів, що регламентують його діяльність, маючи реальну можливість для належного виконання службових обов`язків, недбало поставився до військової служби в частині не здійснення відеофіксації заходів оповіщення громадянина ОСОБА_2 , у зв`язку із чим неможливо здійснити належний та об`єктивний контроль за виконанням ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків під час здійснення заходів оповіщення військовозобов`язаних та створення умов для приховування інформації.

В судовому засіданні ОСОБА_1 не визнав себе винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП, просив провадження у справі закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення. Пояснив, що 26.05.2026 не був забезпечений технічними засобами.

Свідок ОСОБА_3 - офіцер ІНФОРМАЦІЯ_2 , в судовому засіданні пояснив, що 26.05.2026 у нього та ОСОБА_1 мав бути вихідний. Згідно наказу були внесені як резервна група. Зателефонував начальник РТЦК повідомив, що потрібно виїхати. В інструктажі розписалися, але в наявності камер не було. Група яка поїхала на виїзд на м. Вінниця, отримала камери. Пояснив, що керівника попередили, що камер немає перед виїздом 1 групи. В телефонному режимі отримав від начальника розпорядження виїжджати на оповіщення.

Захисник-адвокат Гриньков Є.В. в судовому засіданні заявив клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, мотивуючи тим, що матеріали справи не містять доказів вини ОСОБА_1 ..

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника, свідка, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі,чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Частиною 2 ст. 172-15 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, зокрема, за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

З об`єктивної сторони це правопорушення характеризується суспільно небезпечною бездіяльністю у вигляді недбалого ставлення до служби, суспільно небезпечними наслідками у вигляді істотної шкоди і причинним зв`язком між вказаними бездіяльністю і наслідками.

Недбале ставлення до служби передбачає невиконання або неналежне виконання військовою службовою особою своїх службових обов`язків, передбачених законами, військовими статутами, положеннями, наказами командування, через недбале чи несумлінне ставлення до них. Невиконання службових обов`язків полягає у невиконанні дій, які входять до службових обов`язків. Неналежне виконання службових обов`язків полягає в нечіткому, формальному або неповному здійсненні обов`язків.

Суб`єктом даного правопорушення є військова службова особа.

Із суб`єктивної сторони недбале ставлення військової службової особи до військової служби припускає умисел, тобто при встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов`язків необхідно встановити, що винний зобов`язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину та мав можливість їх здійснити.

Судом встановлено, що відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25.05.2026 №417, група оповіщення в складі головного сержанта ОСОБА_1 (визначений старшим групи оповіщення), старшого сержанта ОСОБА_4 , солдата ОСОБА_5 та солдата ОСОБА_6 , 26.05.2026 здійснювала заходи оповіщення у м. Могилів-Подільський.

Відповідно до п. 3 розділу ІІ Інструкції із застосування територіальними центрами комплектування та соціальні підтримки технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- та відеофіксації, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 06.08.2024 № 532, портативні відеореєстратори та карти пам`яті зберігаються у службових приміщеннях ІНФОРМАЦІЯ_2 та видаються уповноваженим представникам під підпис у Журналі обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації, який зберігається в ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно п.4, п.5. п.6. Розділу ІІ Інструкції під час здійснення фото- та відеофіксації процесу пред`явлення та перевірки уповноваженими представниками військово-облікових документів портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях або іншим способом, який забезпечує відеозйомку. У випадках, пов`язаних з необхідністю якісної фіксації подій, уповноважені представники можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.

Включення портативного відеореєстратора уповноваженими представниками відбувається з моменту початку виконання ними службових обов`язків щодо здійснення заходів оповіщення громадян, перевірки їх військово-облікових документів, а відеозапис ведеться безперервно до завершення виконання заходів, крім випадків загрози попадання на відеореєстратор військових об`єктів або інформації з обмеженим доступом та випадків, пов`язаних з виникненням у уповноваженого представника особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора уповноважений представник переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Уповноважений представник, який застосовує портативний відеореєстратор, інформує осіб, відносно яких проводиться фото- і відеофіксація.

Отже, саме з моменту початку виконання ними службових обов`язків щодо здійснення заходів оповіщення громадян, перевірки їх військово-облікових документів, уповноважений представник має включити портативний відеореєстратор.

Проте, як зазначив у своїх поясненнях ОСОБА_1 , 26.05.2026 не був забезпечений засобами фото- і відеофіксації. Такі ж пояснення надав свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.175-15 КУпАП надано та досліджено в судовому засіданні: протокол про вчинення адмінстративного правопорушення від 12 червня 2026 року; витяг із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №417 від 25.05.2026 про організацію роботи груп оповіщення військовозобов`язаних; копію книги інструктажу особового складу груп оповіщення; копію журналу видачі та приймання; письмові пояснення ОСОБА_7 ; витяг з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №209 від 30.08.2024 про призначення на посаду ОСОБА_1 ; службові характеристики на ОСОБА_1 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ; військовий квиток ОСОБА_1 ; витяг з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №94 від 13.04.2026 про призначення на посаду ОСОБА_4 ; витяг з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №284 від 27.11.2024 про призначення на посаду ОСОБА_6 ; витяг з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №32 від 03.02.2026 про призначення на посаду ОСОБА_5 ; довідки ВЛК на ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 ; витяг з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №1012 від 23.09.2025 про призначення відповідальних осіб за зберігання, видачу та приймання портативних відеореєстраторів, карт пам`яті, обліку зберігання та видачі інформації, отриманої з портативних відеореєстраторів; копію журналу видачі та приймання; копію книги інструктажу особового складу груп оповіщення.

Досліджені судом докази не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 був забезпечений портативним відеореєстратором 26.05.2026, однак відмовився його отримувати. Долучені до протоколу матеріали справи не дають суду можливість спростувати позицію захисту, щодо незабезпечення військовослужбовця технічними засобами, що мають функції фото- та відеофіксації.

Оцінюючи надані докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд зазначає наступне.

Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008р., заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє начальник відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б), відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Положеннями ч.1 ст.11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01.11.1950р., рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 р. № 23 рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Суддя також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.

Відповідно до ст.62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумних сумнівом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про недоведеність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП, а тому приходить до висновку провадження у справі закрити.

Керуючись ч.2 ст.172-15, п.3 ч.1 ст.284 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.172-15 КУпАП згідно протоколу від 12.06.2026 у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Могилів-Подільський міськрайонний суд протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.

Суддя: І.М. Савкова