Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №538/962/26 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 538/962/26 Номер провадження 33/814/846/26Головуючий у 1-й інстанції Цімбота Л. Г. Доповідач ап. інст. Нізельковська Л. В.

ПОСТАНОВА

ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року м. Полтава

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Нізельковська Л.В., із секретарем Плаксюк І.Ю.,

за участі:

захисника – адвоката Дробота Ю.М.,

особи, яка притягається

до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Лохвицького районного суду Полтавської області від 15 липня 2026 року,

в с т а н о в и в :

Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнаний винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.122-4, 124 та ч.1 ст.130 КпАП України, та, з урахуванням положень ч.2 ст.36 КпАП України, на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665, 60 грн. в дохід держави.

Постановою судді ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він:

1) 07.05.2026 року, о 19.30 год., керуючи автомобілем „ВАЗ 21063”, д.н.з. НОМЕР_1 , по вул.Гоголя у с.Долинка Миргородського району Полтавської області, не врахував дорожньої обстановки, не впорався із керуванням та здійснив наїзд на паркан, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.12.1 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КпАП України.

2) Крім того, 07.05.2026 року, о 19.30 год., керуючи автомобілем „ВАЗ 21063”, д.н.з. НОМЕР_1 , по вул.Гоголя у с.Долинка Миргородського району Полтавської області, не впорався з керуванням та здійснив наїзд на паркан, після чого місце дорожньо-транспортної пригоди залишив. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.10 (а) ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.122-4 КпАП України.

3) 07.05.2026 року, о 19.30 год., по вул.Гоголя у с.Долинка Миргородського району Полтавської області, керував автомобілем „ВАЗ 21063”, д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального приладу. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9 (а) ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.

Вказує, що працівники поліції незаконно проникли на територію домоволодіння ОСОБА_1 , здійснили фактичне адміністративне затримання без складення відповідного протоколу, а тому отримані докази (пояснення, результати огляду, відеофіксація та ін.) є недопустимими.

При цьому, огляд на стан алкогольного сп`яніння проведено о 23.15 год., тобто через значний проміжок часу після керування транспортним засобом, яке відбулось о 19.30 год. Крім того, відразу після повернення додому, у зв`язку із погіршенням стану здоров`я (гіпертонічний криз), вжив ліки, які могли вплинути на результати огляду, а результати огляду на стан сп`яніння є недопустимими доказами.

Вказує, що транспортним засобом не керував. Коли під`їхали працівники поліції, автомобіль перебував на території домоволодіння, а ОСОБА_1 у салоні авто не знаходився.

Під час складення протоколу поліцейські не роз`яснили ОСОБА_1 передбачені ст.268 КпАП України права та обов`язки, чим порушили його право на захист.

Крім того, механічних пошкоджень зазнав лише автомобіль „ВАЗ 21063”, а перешкоді у виді паркану деформувань чи інших механічних пошкоджень завдано не було. Тобто, матеріальної шкоди нікому завдано не було.

Суддя безпідставно не взяв до уваги показання дружини ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з приводу обставин події.

Вислухавши захисника Дробота Ю.М. та особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , які підтримали подану апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, приходжу до такого висновку.

Відповідно до вимог ст.ст. 252, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст.ст. 252, 280 КпАП України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суддя місцевого суду вказаних вимог закону дотримався та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.122-4, 124 та ч.1 ст.130 КпАП України. Висновок судді ґрунтується на об`єктивних даних, що маються у справі та були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 124 КпАП України передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Тобто, підставою для притягнення до відповідальності за ст.124 КпАП України є не будь-яке порушення Правил дорожнього руху, а саме те порушення, яке знаходиться у причинному зв`язку із настанням наслідків.

Згідно з п.12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Як вбачається зі схеми місця ДТП, зіткнення із парканом відбулось на узбіччі крайньої лівої частини автомобільного шляху. Пошкодження на транспортному засобі „ВАЗ 21063” локалізовані таким чином: передній бампер автомобіля, передня фара габаритних вогнів та передній лівий покажчик повороту. Крім того, внаслідок зіткнення паркан зазнав деформування.

Будучи допитаний місцевим судом, ОСОБА_1 факт спричинення ДТП заперечує та вказує, механічних пошкоджень зазнав лише автомобіль, а деформування чи інші механічні пошкодження на паркані відсутні.

Однак, свідок ОСОБА_5 зазначила, що 07.05.2026 року бачила, як ОСОБА_1 перебував за кермом транспортного засобу та рухався по вул.Гоголя у с.Долинка Миргородського району Полтавської області. Через деякий час почула звук, виглянувши, помітила автомобіль „ВАЗ 21063”, під керуванням ОСОБА_1 , який здійснив наїзд на паркан її сусідів. Після цього, ОСОБА_1 розвернувся та під`їхав до її домоволодіння.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив аналогічні обставини та зазначив, що зняв дану подію на камеру свого мобільного телефону, відео надав працівникам поліції.

На наявному у матеріалах справи відеозаписі, відзнятому свідком ОСОБА_6 , відображається момент руху транспортного засобу „ВАЗ 21063” та його подальше зіткнення із парканом. Після цього, видно, як автомобіль здійснює маневр розвороту та починає їхати по вулиці у напрямку домоволодіння свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та зупиняється. За кермом транспортного засобу перебував ОСОБА_1 , який згодом вийшов із передніх водійських дверей та почав оглядати пошкодження на передній частині автомобіля. При цьому, факт керування ОСОБА_1 не заперечував.

Крім того, з відео також вбачається, як працівники поліції прибули на місце події, виявили ОСОБА_1 за місцем проживання та доставили його на місце пригоди, де було виявлено паркан із механічними пошкодженнями, частини елементів кузова транспортного засобу „ВАЗ 21063”, та сліди на дорожньому покритті та узбіччі із наявними відбитками протектора шин даного транспортного засобу.

Крім того, на виявленому автомобілі „ВАЗ 21063”, який розташовувався на прибудинковій території за місцем проживання ОСОБА_1 , поліцейські виявили механічні пошкодження передньої частини кузова транспортного засобу.

Викладені обставини свідчать про те, що водій ОСОБА_1 , не врахувавши дорожньої обстановки, не впорався із керуванням та допустив наїзд на перешкоду (паркан), тим самим порушив п.12.1 ПДР України.

Таким чином, ОСОБА_1 , порушивши ПДР України, створив умови для ДТП, і його дії знаходяться у причинному зв`язку з настанням наслідків, а тому його винуватість у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, є повністю доведеною.

Доводи ОСОБА_1 про те, що вказаною дорожньо-транспортною пригодою механічні пошкодження було спричинені лише його транспортному засобу, не відповідають матеріалам справи та дослідженим у судовому засіданні доказам, оскільки після різкої зміни напрямку руху вліво автомобіль „ВАЗ 21063” зконтактував із поверхнею паркана, внаслідок чого і автомобіль, і перешкода у вигляді паркана зазнали механічних пошкоджень та деформувань. Тобто, діями ОСОБА_1 було спричинено матеріальну шкоду. Крім того, ОСОБА_1 не є власником цього автомобіля, тобто майнова шкода спричинена не ОСОБА_1 , а іншій особі.

Крім того, статтею 122-4 КпАП України передбачено відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Відповідно до п.1.10 ПДР України залишенням місця дорожньо-транспортної пригоди являється дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу

Згідно п.2.10 (а) ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 керував автомобілем марки „ВАЗ 21063”, будучи причетним до ДТП, місце пригоди залишив.

Допитані місцевим судом свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зазначили, що водій ОСОБА_1 після спричинення ДТП залишив місце події та поїхав за кермом транспортного засобу за місцем свого проживання.

На наявному у матеріалах справи відеозаписі відображається момент руху транспортного засобу „ВАЗ 21063” та його подальше зіткнення із парканом. Після цього, видно, як автомобіль здійснює маневр розвороту та починає їхати по вулиці у напрямку домоволодіння свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та зупиняється. За кермом транспортного засобу перебував ОСОБА_1 , який вийшов із передніх водійських дверей. Під час спілкування свідок ОСОБА_5 повідомила ОСОБА_1 про те, що водій спричинив ДТП. ОСОБА_1 при цьому оглянув пошкодження на передній частині автомобіля. Після цього, ОСОБА_1 місце події залишив та поїхав у невідомому напрямку.

З відеозапису також вбачається, що ОСОБА_1 був виявлений працівниками поліції за місцем свого проживання відразу після вчинення ДТП. Крім того, на території домоволодіння перебував транспортний засіб із наявними механічними пошкодженнями.

Викладені обставини свідчать про те, що водій ОСОБА_1 , після вчинення ДТП, місце події залишив та продовжив подальший рух, тим самим порушив п.2.10 ПДР України, а тому його винуватість у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.122-4 КпАП України, є повністю доведеною.

Диспозиція ч.1 ст.130 КпАП України передбачає відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.2.9 (а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального приладу. Факт сп`яніння ОСОБА_1 встановлено актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 07.05.2026 року та підтверджено роздруківкою газоаналізатора „Drager 6820”. Результат вимірювання вказав про наявність етилового спирту у видихуваному повітрі у кількості 2,06 %.

Будучи допитаною місцевим судом свідок ОСОБА_5 зазначила, що 07.05.2026 року бачила, як ОСОБА_1 перебував за кермом транспортного засобу та рухався по вул.Гоголя у с.Долинка Миргородського району Полтавської області. Через деякий час ОСОБА_1 під`їхав до воріт її домоволодіння. Під час спілкування свідок виявила, що водій перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив аналогічні обставини та зазначив, що зняв дану подію на камеру свого мобільного телефону, відео надав працівникам поліції. На наявному у матеріалах справи відеозаписі, відзнятому свідком ОСОБА_6 , відображається момент руху транспортного засобу „ВАЗ 21063”, за кермом якого перебував ОСОБА_1 , який мав чітко виражені ознаки алкогольного сп`яніння (хитка хода).

Крім того, з відео також видно, як працівники поліції прибули на місце події, отримали інформацію від свідків про місцеперебування ОСОБА_1 та, в подальшому, виявили його за місцем свого проживання. Під час спілкування у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння. На вимогу поліцейських пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 погодився. Результат огляду виявився позитивний. При цьому, ОСОБА_1 факт вживання алкогольних напоїв не заперечував.

Підстави ставити під сумнів вказані докази відсутні, оскільки ці докази є об`єктивними, відповідають вимогам ст.251 КпАП України, узгоджуються між собою і нічим не спростовані.

Як вбачається із матеріалів справи, працівники поліції виявили ОСОБА_1 через незначний проміжок часу після ДТП і одразу ж встановили у водія наявність ознак алкогольного сп`яніння.

З огляду на показання свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , відеозапис з місця події, наявність пошкоджень на транспортному засобі, суд критично оцінює доводи апелянта про те, що він транспортним засобом не керував, а автомобіль знаходився у нерухомому стані, та вважає їх способом захисту з метою уникнення ОСОБА_1 відповідальності.

Не знайшли свого підтвердження і доводи захисника про вживання ОСОБА_1 лікарських засобів, які знизили увагу та швидкість реакції та вплинули на результати проходження оглядів на стан сп`яніння.

Пояснення свідків ОСОБА_2 , яка є дружиною ОСОБА_1 , та свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які є товаришами ОСОБА_1 , про те, що ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння не перебував, а такий його стан був викликаний гіпертонічною хворобою та вживанням відповідних лікарських засобів, спростовуються роздруківкою з газоаналізатора, відповідно до якої у видихуваному повітрі ОСОБА_1 виявлено 2,06% проміле алкоголю.

Відповідно до переглянутого відеозапису, спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції та оформлення матеріалів справи тривало протягом тривалого часу. В даний часовий проміжок скарг на погане самопочуття чи різке загострення стану здоров`я та, як наслідок, вживання ним відповідних ліків, від ОСОБА_1 не надходило, жодних невідкладних дій щодо виклику швидкої медичної допомоги він не вживав.

Будь-яких документів про перебування ОСОБА_1 на лікуванні стороною захисту не надано, як і квитанцій або чеків про придбання лікарських засобів 07.05.2026 року. Відсутній рецепт лікаря про необхідність придбання ліків або висновок лікаря про різке погіршення стану його здоров`я (гіпертонічний криз).

З огляду на викладене, суд критично оцінює пояснення ОСОБА_1 , свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про те, що даний стан ОСОБА_1 був викликаний загостренням стану здоров`я та, як наслідок, вживанням лікарських препаратів.

Тому, такі твердження захисника слід вважати способом захисту з метою уникнення відповідальності.

Непереконливими є і доводи ОСОБА_1 щодо порушення його прав, передбачених ст.268 КпАП України.

За змістом ст.ст. 268, 271 КпАП України захисник бере участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення. Участь захисника під час огляду на стан алкогольного сп`яніння та складання протоколу ні положеннями КпАП України, ні положеннями порушенням Інструкції „Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції”, не передбачено. Ці дії проводяться безпосередньо з водієм транспортного засобу і участь захисника на результат огляду чи складання протоколу не впливає.

Своїми правами у відповідності до вимог ст.ст. 268, 271 КпАП України ОСОБА_1 скористався під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, де був присутній запрошений ним захисник Дробот Ю.М.

Отже, право ОСОБА_1 на захист не порушено.

Твердження захисника про незаконність проникнення працівників поліції на територію домоволодіння ОСОБА_1 є необгрунтованими та спростовуються таким.

Відповідно до рапорту працівника поліції ГРПП ВП №2 (м.Лохвиця) Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_7 , 07.05.2026 року, о 19.42 год., на лінію „102” надійшла інформація про спричинення ДТП по вул.Гоголя у с.Долина Миргородського району Полтавської області за участі транспортного засобу „ВАЗ 21063”, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . При цьому, у повідомленні заявник ОСОБА_5 зазначила, що водій місце події покинув та поїхав у невідомому напрямку.

Із наявного у матеріалах справи відеозапису вбачається момент, коли працівники поліції прибули на місце події та почали встановлювати її обставини. Під час спілкування із свідками ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було отримано інформацію про те, що ОСОБА_1 може знаходитись за адресою свого проживання. З метою відпрацювання даних та встановлення місцеперебування особи причетної до дорожньо-транспортної пригоди, поліцейські прибули до домоволодіння ОСОБА_1 , на території якого було виявлено транспортний засіб із численними механічними пошкодженнями. Після цього, поліцейські підійшли до будинку, двері якого були відчинені, постукали та почали кликати ОСОБА_1 , який у цей час спав. Через деякий час, ОСОБА_1 прокинувся та почав спілкуватися із поліцейськими, які йому повідомили про обставини ДТП та його причетність до її вчинення. Після цього, ОСОБА_1 було доставлено на службовому транспортному засобі на місце події, де і було складено протокол про адміністративне правопорушення. При цьому, всупереч доводам апелянтів, ОСОБА_1 в адміністративному порядку не затримувався та відповідний протокол не складався, поїхав із працівниками поліції добровільно.

Є необґрунтованими і доводи про незаконність постанови через порушення працівниками поліції визначених законом строків на проведення огляду на стан сп`яніння на таке.

Відповідно до ч.4 ст.266 КпАП України огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Однак, вказаними нормами закону не визначено правові наслідки у разі несвоєчасного проведення огляду уповноваженою на те посадовою особою.

Протокол про адміністративне правопорушення складено у відповідності до вимог ст.256 КпАП України уповноваженою особою. Фактичні обставини правопорушення конкретизовано, викладено вірно і в правильній формі, вказано всю необхідну інформацію. Під час складання протоколу істотних порушень, що тягли б за собою визнання доказів недопустимими, допущено не було.

Тому посилання щодо недоведеності вини ОСОБА_1 , а також допущення порушень в ході складання протоколу та розгляду справи в місцевому суді повністю спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Враховуючи викладене, постанова судді місцевого суду є законною і підстав для її зміни чи скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КпАП України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника Москаленка М.І. залишити без задоволення, а постанову судді Лохвицького районного суду Полтавської області від 15 липня 2026 року щодо ОСОБА_1 – без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Л.В. Нізельковська