Вирок від 17 серпня 2026 р. у справі №760/8068/20 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/8068/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомостіпро яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100090012453 від 17.12.2019 по обвинуваченню:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Немішаєве Бородянського району Київської області, громадянина України, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , працюючий менеджером ТОВ «ТДЄ УА», одружений, має двох дітей 2018 та 2019 р.н., із середньою спеціальною освітою, раніше судимий вироком Святошинського районного суду м. Києва від 07.12.2009 р. за ч. 2 ст. 186 КК України, звільнений 11.11.2014 умовно достроково на 3 місяці 8 днів

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_5 4.12.2019 приблизно о 20.55 годині, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_3 , де він тимчасово проживав із дружиною ОСОБА_6 спільно з батьками дружини - ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , та, помітивши у ОСОБА_4 належний їй мобільний телефон, який вона перед сном залишила на тумбочці поруч із ліжком в одній із кімнат, вирішив повторно таємно викрасти чуже майно.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, діючи умисно, переконавшись, що за його діями ніхто зі сторонніх не спостерігає і не зможе перешкодити вчиненню крадіжки, дочекавшись, коли всі члени сім`ї заснули, 14.12.2019 приблизно о 21.00 годині з однієї з кімнат квартири АДРЕСА_4 , підійшовши до приліжкової тумби, таємно повторно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_4 , а саме: мобільний телефон «Samsung A8», вартістю 13 809,51 гривень, у якому знаходилися дві сім-карти операторів «МТС» та «Лайф», які матеріальної цінності для потерпілої не становлять.

Повторно таємно викравши вищевказане майно, ОСОБА_5 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись ним на власний розсуд, завдавши ОСОБА_4 майнової шкоди на загальну суму 13 809,51 гривень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, щиро розкаявся та зазначив, що повністю відшкодує завданий ним збиток найближчим часом. Повністю підтвердив зазначені в обвинувальному акті обставини.

Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ніким з учасників судового розгляду не оспорюються.

У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд, враховуючи те, що проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутність сумнівів у добровільності його позиції, а також роз`яснено їм, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Надані прокурором докази суд вважає належними і допустимими, а вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованих злочинів доведеною.

Таким чином, під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_5 таємно викрав чуже майно повторно, тобто, скоїв злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України.

При призначенні міри покарання обвинуваченому за ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, хоч раніше і судимого, але такого, що став на шлях виправлення, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, за місцем відбування покарання характеризується позитивно.

Враховуючи визнання вини обвинуваченим, щире каяття, особу винного, суд приходить до висновку про можливість його виправлення без відбування покарання і вважає за можливе, застосувавши ст.75 КК України, звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів без ізоляції від суспільства.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення злочину в стані сп`яніння.

Речові докази та процесуальні витрати в провадженні відсутні.

Таким чином, виходячи із зазначеного суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України і призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_5 :

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України.

Копія вироку видається учасникам кримінального провадження відразу після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1