Рішення від 14 квітня 2026 р. у справі №757/37334/25-ц — Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/37334/25-ц

Пр. № 2-4888/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Новака Р.В.,

при секретарі судового засідання - Бурячок А.І.

справа № 757/37334/25-ц

сторони:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - ОСОБА_2

предмет та підстави позову - стягнення заборгованості за договором позики

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики. В обґрунтування позову зазначено, що 12.03.2024 між ОСОБА_1 (позивач/позикодавець) та ОСОБА_2 (відповідач/позичальник) укладено договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко М.О. за реєстровим номером № 343. Відповідно до договору позики, позикодавець передав, а позичальник прийняв у власність грошову суму в розмірі 154800,00 грн, що в еквіваленті становить 4000,00 доларів США за курсом продажу доларів США в АТ «Універсал Банк» на день укладання договору позики. Крім того, відповідачем надано позивачу власноручно написана розписка щодо отримання коштів у розмірі 4000,00 доларів США. Сторони домовились, що відповідач зобов`язаний повернути (погасити) суму грошових коштів, в повному обсязі до 12.03.2025 включно, який може бути продовжений за взаємною згодою сторін. Зміни та доповнення до договору позики повинні бути викладеними в письмовій формі та нотаріально посвідченими. В якості забезпечення виконання зобов`язань за договором позики від 12.03.2024 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір застави транспортного засобу від 12.03.2024. Відповідно до договору застави, предметом застави є рухоме майно, а саме автомобіль марки VOLVO, комерційний опис С70, шасі (кузов, рама) НОМЕР_1 , 2010 року випуску, тип - загальний легковий кабріолет, колір - синій, державний номер НОМЕР_2 . Оскільки, відповідачем неналежним чином виконувались зобов`язання за договором позики від 12.03.2024, позивач звернулась з вимогою від 25.02.2025 про усунення порушення умов договору позики від 12.03.2024. Відповідно до Вимоги: «… Кошти мали повертатись починаючи з 12.04.2024 по 12.02.2025, у сумі 125 доларів США щомісячно. Наразі кошти повернуті частково в розмірі 20429,65 грн, що в еквіваленті становлять 487,00 доларів США; тож станом на 25.07.2025 загальний розмір боргу у гривнях, що підлягає поверненню Вами становить 147370,35 грн, що в еквіваленті становить 3513,00 доларів США, за курсом продажів доларів США в АТ «Універсал Банк». Дана вимога була направлена засобами поштового зв`язку, трек номер 0311511251830, проте залишилась без виконання. Крім того, пунктом 9 Договору позики від 12.03.2024 передбачено, що якщо позичальник своєчасно не поверне суму позики (та/або її частину) у встановлений строк або у випадку будь - яких порушень графіку повернення суми позики більш ніж на 5 робочих днів, позичальник зобов`язаний сплатити на вимогу позикодавця суму боргу, а також штраф у розмірі 10% (десять відсотків) від суми місячного платежу за кожен день прострочення, починаючи з першого дня та за кожне відповідне неналежне виконання умов цього договору. Відповідно, штраф нараховується в розмірі 12,5 доларів США за кожен день прострочення виконання зобов`язань за договором позики. Відповідач прострочив виконання зобов`язань за Договором позики вже 365 днів, відповідно (365*12,5 доларів США = 4562,50). У зв`язку з наведеним вище, оскільки відповідачем позивачеві суму боргу не повернуто в обумовлений в договорі позики строк та в подальшому, то право позивача невиконанням зобов`язання з боку відповідача порушено, а тому позивач змушена звернутися до суду за захистом свого порушеного права. На день подання позову, сума заборгованості складає - 8075,50 доларів США, що в еквіваленті становить 335133,25 гривень по курсу НБУ, та складається з: 3513,00 доларів США, що в еквіваленті - 145789,50 грн - заборгованість за сумою позики; 4562,50 доларів США, що в еквіваленті - 189343,75 грн - заборгованість за невиконання зобов`язань (штраф).

Ухвалою суду від 11.08.2025 у справі відкрито провадження за правилами позовного (спрощеного) провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги просила задовольнити у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, зокрема, шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті «Судова влада України», правом на подання відзиву не скористався.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, у порядку загального позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За змістом до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця або реального повернення коштів позикодавцеві.

Судовим розглядом встановлено, що 12.03.2024 ОСОБА_1 (позикодавець) та ОСОБА_2 (позичальник) уклали договір позики грошей, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко М.О. за реєстровим номером № 343 (а.с. 16-17).

За договором позики від 12.03.2024 відповідач прийняв від позивача у власність грошову суму у розмірі 154800,00 грн, що в еквіваленті становить 4000,00 доларів США, які зобов`язався повернути в строк до 12.03.2025, який може бути продовжений за взаємною згодою сторін.

Відповідно до п. 3.1. договору позики, сторони погодили, що у випадку зміни курсу гривні до долара США, позика підлягає поверненню, таким чином, щоб розмір повернутої позики (частини позики) відповідав доларовому еквівалентові позики за курсом продажу доларів США в АТ «Універсал Банк», станом на дату повернення позики (частини позики).

Згідно з п. 4 договору позики, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцю грошей готівкою у розмірі, визначеного договором позики.

При цьому сторонами позики було обумовлено, що повернення позиченої суми грошей повинно вчинятися з наступним графіком: 12 числа кожного місяця починаючи з 12.04.2024 по 12.02.2025 суму у розмірі, що в еквіваленті становить 125 доларів США, за курсом продажу доларів США в АТ «Універсал Банк» на день укладання цього договору, а решту суми у розмірі що в еквіваленті становить 2625,00 доларів США, за курсом продажу доларів США в АТ «Універсал Банк» на день укладання цього договору - 12.03.2025 (п.3.2. договору позики).

Також, відповідно до п. 9 договору позики, домовлено, що якщо позивальник своєчасно не поверне суму позики (та/або її частину) у встановлений строк, або у випадку будь-яких порушень графіку повернення суми позики більш ніж на п`ять робочих днів, зазначеного в п. 3.2. цього договору, позивальник зобов`язаний сплатити на вимогу позикодавця суму боргу, а також штраф у розмірі 10% від суми місячного платежу за кожний день прострочення, починаючи з першого для за кожне неналежне виконання умов цього договору.

В якості забезпечення виконання зобов`язань за договором позики від 12.03.2024 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір застави транспортного засобу від 12.03.2024. Відповідно до договору застави, предметом застави є рухоме майно, а саме автомобіль марки VOLVO, комерційний опис С70, шасі (кузов, рама) НОМЕР_1 , 2010 року випуску, тип - загальний легковий кабріолет, колір - синій, державний номер НОМЕР_2 . Предмет застави належить заставодавцю та зареєстрований на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданого та зареєстрованого 23.08.2023, (дата першої реєстрації 06.02.2019) ТСЦ 8047. Право застави виникає з моменту нотаріального посвідчення договору застави, право застави припиняється виконанням заставодавцем зобов`язань по договору позики від 12.03.2024 (а.с. 12-15).

Таким чином, сторони досягли згоди щодо валюти зобов`язання, строку (терміну) зобов`язання (на вимогу) з повернення коштів та порядку розрахунку і суми боргу. На підтвердження цього, а також факту отримання коштів від позивача, відповідачем було надано написану власноручно письмову розписку від 12.03.2024, оригінал якої перебуває у позивача (а.с. 24).

Оскільки, ОСОБА_2 , неналежним чином виконувались зобов`язання за договором позики від 12.03.2024, позивач звернулась до нього з вимогою від 25.02.2025 про усунення порушення умов договору позики від 12.03.2024. Відповідно до Вимоги: «...Кошти мали повертатись починаючи з 12.04.2024 по 12.02.2025, у сумі 125 доларів США щомісячно. Наразі кошти повернуті частково в розмірі 20429,65 грн, що в еквіваленті становлять 487,00 доларів США; тож станом на 25.07.2025 загальний розмір боргу у гривнях, що підлягає поверненню Вами становить 147370,35 грн, що в еквіваленті становить 3513,00 доларів США, за курсом продажів доларів США в АТ «Універсал Банк». Дана вимога була направлена засобами поштового зв`язку, трек номер 0311511251830, проте залишилась без виконання (а.с. 10-11, 18).

На момент звернення до суду відповідач взяті на себе зобов`язання не виконує, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 8075,50 доларів США, що в еквіваленті становить 335133,25 грн (по курсу НБУ за 1 долар США станом на 05.08.2025 41.50 грн), яка складається з: 3513,00 доларів США, що в еквіваленті - 145789,50 грн - заборгованість за сумою позики; 4562,50 доларів США, що в еквіваленті - 189343,75 грн - заборгованість за невиконання зобов`язань (штраф).

Досліджені в судовому засіданні договір позики грошей від 12.03.2024 та розписка відповідача ОСОБА_2 від 12.03.2024 підтверджують факт надання позивачем позики у розмірі 154800,00 грн, що в еквіваленті становить 4000,00 доларів США.

Належних і допустимих доказів на підтвердження того, що сума позики з урахуванням індексації була повернута позикодавцю у строк, встановлений договором, до 12.03.2025, учасниками справи суду не надано.

Відповідно до ч. 2-4 ст. 12 ЦПК України у часники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З урахуванням наведеного, досліджених судом доказів вбачається, що відповідач прострочив виконання своїх зобов`язань перед позивачем, у строк до 12.03.2025 грошові кошти за договором позики не повернув, відповідно до долученої до позову вимоги відповідачем було повернуто позивачу лише 20429,65 грн, що в еквіваленті становить 487,00 доларів США.

Відповідно до наданих позивачем в позовній заяві даних курс НБУ за 1 долар станом на 05.08.2025 становить 41,50 грн. З урахуванням наведеного відповідач мав повернути 3513,00 доларів США, що в еквіваленті 145789,50 грн - основного боргу ((4000,00 дол. США -487,00 дол. США) * 41.50).

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу за договором позики.

Пунктом 9 договору позики, встановлено, що якщо позивальник своєчасно не поверне суму позики (та/або її частину) у встановлений строк, або у випадку будь-яких порушень графіку повернення суми позики більш ніж на п`ять робочих днів, зазначеного в п. 3.2. цього договору, позивальник зобов`язаний сплатити на вимогу позикодавця суму боргу, а також штраф у розмірі 10% від суми місячного платежу за кожний день прострочення, починаючи з першого для за кожне неналежне виконання умов цього договору.

За змістом ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В той же час, матеріали справи не містять детального розрахунку заборгованості, що формують загальний розмір позовних вимог в частині стягнення 10% штрафу, що позбавляє суд можливості самостійно визначати розмір заборгованості, необхідного до сплати, перевірити правильність нарахування таких розрахунків.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 зазначила, що обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 принципу справедливості розгляду справи судом.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Частиною 4 статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

Виходячи з того, що в матеріалах справи відсутній детальний розрахунок заборгованості за штрафними санкціями, суд приходить до висновку про недоведеність позовних вимог в частині стягнення таких, оскільки позивачем не надано суду належних доказів на її підтвердження (розрахунку), тоді як саме на позивача покладено обов`язок щодо доведення заявлених позовних вимог.

Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін. Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та з принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторін. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам доказів не збирає.

Принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог (статті 12, 81 ЦПК України). Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторін. Тобто, сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.

Позивач при поданні позовної заяви просить стягнути 4562,50 доларів США, що в еквіваленті - 189343,75 грн - заборгованості за невиконання зобов`язань (штраф), при цьому, не конкретизувавши період стягнення, не надавши відповідного розрахунку, відповідно до якого здійснено розрахунок штрафних санкцій.

Крім того, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Воєнний стан неодноразово було продовжено і цей стан є діючим, станом на день розгляду судом цієї справи.

Таким чином, вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій не відповідають вимогам закону, оскільки позичальник звільнений від відповідальності у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення ним виконання грошового зобов`язання за договором, а тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

З врахуванням вищенаведеного, суд вважає, що позов про стягнення заборгованості за договором позики слід задовольнити частково, а саме стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договорами позики від 12.03.2024 у розмірі 3513,00 доларів США, що в еквіваленті становить 145789,50 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України розподілити судові витрати, зокрема з відповідача на користь позивача слід стягнути 43,50% документально підтверджених судових витрат - судовий збір в розмірі 1457,83 грн. Докази понесення інших витрат суду не надані.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 526, 545, 610, 611, 625, 627, 628, 640, 1046, 1047, 1048, 1049, 1051, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 5, 12-13, 82, 137, 259, 265, 280-284 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.

Стягнути стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 12.03.2024 у розмірі 3513 (три тисячі п`ятсот тринадцять) доларів США 00 центів, що еквівалентно 145789 (сто сорок п`ять тисяч сімсот вісімдесят дев`ять) грн 50 коп. (на момент підготовки позову згідно до курсу НБУ за 05.08.2025).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 1457 (одна тисяча чотириста п`ятдесят сім) грн 83 коп. по сплаті судового збору.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15.12.2017.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5

Суддя Р.В. Новак