Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №606/1113/26 — Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/1113/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року м. Теребовля

Суддя Теребовлянського районного суду Тернопільської області Мельник А.В., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 3 (м.Теребовля) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130, ст.122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №688663 від 09.06.2026 ОСОБА_1 09.06.2026 о 22 год 15 хв. в м.Теребовля керував транспортним засобом марки Опель Комбо д.н.з. НОМЕР_1 не виконав законну вимогу про зупинку транспортного засобу подану за допомогою проблискових маяків синього та червоного кольорів та гучномовця. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.4 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність, згідно ст.122-4 КУпАП.

ОСОБА_1 09.06.2026 о 22 год 15 хв. в м.Теребовля по вул. Вербова, 2, керував транспортним засобом марки Опель Комбо д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різка зміна забарвлення шкірного покриву. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер 6810 та проїхати в медичний заклад відмовився. Тим самим, ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1ст.130 КУпАП.

Про вчинення ОСОБА_1 вищезазначеного адміністративного правопорушення поліцейським ВП№3 (м.Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №688627 від 09.06.2026.

ОСОБА_1 у судове засідання на розгляд справи про адміністративне правопорушення не з`явився повторно, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином шляхом надіслання повістки рекомендованим поштовим відправленням за адресою його місця проживання, вказаною у протоколі та зазначеною самим ОСОБА_1 , що відеображено на відео із нагрудної камери працівника поліції. Клопотань та заяв щодо відкладення або розгляду справи за його відсутності від нього не надходило.

Суддя враховує, що ч.2 ст.268 КУпАП не передбачає обов`язкової участі особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 та ч.1 ст.130 КУпАП.

Враховуючи вказане, суддя вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на підставі наявних у справі матеріалів.

Розглянувши матеріали справи, прихожу до наступних висновків.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, а також нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Таким чином, викладена у протоколі суть адміністративного правопорушення повинна містити конкретні фактичні обставини, які дають можливість встановити, яке саме адміністративне правопорушення інкримінується особі, та співвіднести ці обставини з ознаками складу правопорушення, передбаченого відповідною нормою КУпАП.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №688663 від 09.06.2026, згідно якого ОСОБА_1 09.06.2026 о 22 год 15 хв. в м.Теребовля керував транспортним засобом марки Опель Комбо д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав законну вимогу про зупинку транспортного засобу подану за допомогою проблискових маяків синього та червоного кольорів та гучномовця. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.4 Правил дорожнього руху України, дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст.122-4 КУпАП.

Відповідно до ст.122-4 КУпАП відповідальність передбачена за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Отже, необхідною ознакою об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, є факт дорожньо-транспортної пригоди, причетність до неї особи та подальше залишення цією особою місця такої дорожньо-транспортної пригоди.

Разом з тим зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №688663 від 09.06.2026 не вбачається, що ОСОБА_1 був учасником або іншим чином причетний до дорожньо-транспортної пригоди, що така дорожньо-транспортна пригода мала місце, а також що він залишив місце ДТП.

У протоколі взагалі не наведено обставин, які б свідчили про наявність дорожньо-транспортної пригоди та залишення ОСОБА_1 її місця.

Натомість фактичні обставини, викладені у протоколі, полягають виключно у тому, що водій не виконав вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу, подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольорів.

Тобто описане у протоколі діяння за своїм фактичним змістом стосується невиконання водієм вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу. Це підтверджується і відеозаписом із портативного відеореєстратора поліцейського, записаним на DVD-R диск, з якого вбачається, що 09.06.2026 ОСОБА_1 в м. Теребовля керував транспортним засобом марки Опель Комбо, д.н.з. НОМЕР_1 , із недостатньо освітленим державним номерним знаком у темну пору доби, що й стало причиною подачі працівниками поліції вимоги про зупинку. Водій не виконав законну вимогу працівників поліції про зупинку та продовжив рух, після чого під час переслідування був зупинений та затриманий працівниками поліції.

Згідно з ч.1 ст.122-2 КУпАП відповідальність передбачена за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.

Таким чином, фактичні обставини, зазначені в протоколі, не відповідають юридичному складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, оскільки в них відсутня така обов`язкова ознака цього складу, як залишення місця дорожньо-транспортної пригоди.

Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Суд зазначає, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється виключно в межах тих фактичних обставин, які зазначені у протоколі. Суд не має права самостійно змінювати фабулу правопорушення або виходити за межі пред`явленого обвинувачення, сформульованого уповноваженою посадовою особою, та повинен надати правову оцінку саме тим діям, які інкримінуються особі згідно з протоколом.

У даному випадку між фактичними обставинами, викладеними у протоколі, та правовою кваліфікацією дій ОСОБА_2 наявна очевидна невідповідність.

У протоколі допущено суперечність: у фабулі описано невиконання вимоги працівників поліції про зупинку транспортного засобу, тоді як правову кваліфікацію здійснено за ст. 122-4 КУпАП, що стосується залишення місця дорожньо-транспортної пригоди.

Така невідповідність не є формальною неточністю, оскільки йдеться про різні склади адміністративних правопорушень, які мають різні об`єктивні сторони та різні фактичні обставини, що підлягають доказуванню.

Суд не вправі самостійно змінювати фактичне обвинувачення, викладене у протоколі, та притягувати особу до адміністративної відповідальності за іншим складом адміністративного правопорушення, який не був зазначений у протоколі як підстава для притягнення особи до відповідальності.

При цьому встановлення судом того, що наведені у протоколі обставини потенційно можуть свідчити про наявність ознак іншого адміністративного правопорушення, саме по собі не створює правових підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за цим іншим складом у межах даного провадження.

Суд розглядає питання про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого саме ст. 122-4 КУпАП, за якою складено протокол та поставлено питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 був причетний до дорожньо-транспортної пригоди та залишив місце такої пригоди, обов`язкові ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, судом не встановлені.

Згідно із п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За даних обставин вважаю, що справу про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП слід провадженням закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.

Перевіряючи обставини вчинення правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та доведеність вини ОСОБА_1 , суддя бере до уваги наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП адміністративна відповідальність за даною статтею настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно з п. 1.10 Правил дорожнього руху, водій - це особа, яка керує транспортним засобом. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Також відповідно до п.27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», вбачається, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Згідно п.1 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року N 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за N 1413/27858, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Відповідно до ч.1 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Частиною 2 ст.266 КУпАП передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно ч.3 ст.266 КУпАП у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Подібні за змістом положення містяться у п. п. 6, 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735.

Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Крім того, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Оцінка доказів, відповідно до ст.252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожного окремо та у їх взаємозв`язку, а саме даними, які містяться в:

- протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 688627 від 09.06.2026, згідно якого ОСОБА_1 09.06.2026 о 22 год 15 хв. в м.Теребовля по вул. Вербова, 2, керував транспортним засобом марки Опель Комбо д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різка зміна забарвлення шкірного покриву. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер 6810 та проїхати в медичний заклад відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР;

- акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ознаками алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 зазначено запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різка зміна забарвлення шкірного покриву;

- направленні на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.01.2026, у результаті огляду ОСОБА_1 проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різка зміна забарвлення шкірного покриву. Огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння не проводився;

- постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7344902 від 09.06.2026 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.1 ст.121-3 КУпАП у виді штрафу у розмірі 1190 грн;

- відеозаписах із портативного відеореєстратора поліцейського, записаних на DVD-R диску, з яких вбачається, що 09.06.2026 ОСОБА_1 в м. Теребовля по вул. Вербова, керував транспортним засобом марки Опель Комбо д.н.з. НОМЕР_1 із недостатньо освітленим державним номерним знаком у темну пору доби, що стало причиною подачі працівниками поліції вимоги про зупинку. У порушення вимог ПДР України, водій не виконав законну вимогу працівників поліції про зупинку та продовжив рух, після чого під час переслідування був зупинений та затриманий працівниками поліції. При перевірці документів та баз даних з`ясовано, що ОСОБА_1 перебуває в розшуку через порушення правил військового обліку. Також під час спілкування працівником поліції у ОСОБА_1 було виявлено зовнішні ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим працівниками поліції йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного приладу газоаналізатора "Драгер 6810", від проходження якого ОСОБА_1 відмовився. На підставі цього стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Протокол складено відповідно до вимог «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України № 1395 07.11.2015.

За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а тому його слід притягнути до відповідальності.

При накладенні адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу порушника, ступінь вини, вважаю, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності, наклавши на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на певний строк.

Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому, у відповідності до п.5 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33, 36, 40-1, 122-4, ст. 130, 280, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122-4 КпАП України - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У випадку несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний штраф в дохід держави.

Постанова судді у справах про у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду.

Суддя А.В.Мельник