Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №308/11420/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей

Дата: 18 серпня 2026 р.

Справа: №308/11420/26

Суддя: Шепетко І. О.

308/11420/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2026 м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шепетко І.О., розглянувши матеріали справи, які надійшли з відділу поліції № 1Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, особу встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Тульчинським РВ ГУМВС України, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , місце роботи, посада: касир «Белівер», реєстраційний номер облікової картки платника податків - невідомий, -

- за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и в:

28.07.2026 близько 20 год. 15 хв. гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , ухилялася від виконання батьківських прав, а саме недоглянула за своїм сином гр.. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який повідомив про факт розповсюдження порнографії, який не підтвердився. Дії гр. ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

У судове засідання ОСОБА_1 з`явилася, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини не визнала та не підтримала, зазначила, що належним чином виконує свої батьківські обов`язки щодо виховання та догляду за сином. Пояснила, що повідомлення її сином про факт розповсюдження порнографії в подальшому свого підтвердження не знайшло, у зв`язку з чим вважає, що мала місце непорозуміння.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до наступних висновків.

Згідно із ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 184 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена в разі ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням їхнього належного виховання, навчання та створення необхідних умов життя.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб`єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей. Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.1998 у справі про тлумачення терміну «законодавство» визначено, що під законодавством слід розуміти (охоплюється) закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.

Тобто, якщо вказані акти передбачають обов`язки батьків відносно дітей, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання останніх, то за порушення таких батьків мають притягувати до відповідальності згідно диспозицій норм ст. 184 КУпАП. Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов`язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов`язків, чітко передбачених законодавством, і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини») доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Згідно зі ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд розглядає справу в межах протоколу про адміністративне правопорушення і згідно КУпАП не повноважний виходити за його межі.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд дійшла висновку, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 771174 від 28.07.2026 обставини свого підтвердження під час судового розгляду не знайшли.

Зокрема, матеріали справи не містять належних та достатніх доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення належного виховання неповнолітнього сина.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Статтею 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення

Ураховуючи те, що на час розгляду справи складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 не встановлено, то провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно неї підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 1, 7, 9, ч. 1 ст. 184, ст. 245, 247, 251, 252, 254, 280, 283-285 КУпАП, суд -

п о с т а н о в и в:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя І.О. Шепетко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua