Рішення від 18 серпня 2026 р. у справі №710/56/26 — Шполянський районний суд Черкаської області

Справа № 710/56/26

Провадження № 2-а/710/15/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.08.2026 м.Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді – Сивоконя С.С.,

за участі секретаря судового засідання – Шпиці О.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Шпола у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення

ВСТАНОВИВ:

20.01.2026 адвокат Зачепіло З.Я. в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 за №21448/М/2025 від 07.05.2025 про накладення стосовного ОСОБА_1 , адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу у сумі 17000,00 грн., визнати протиправною та скасувати.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 04 лютого 2026 року позовну заяву було повернено позивачу.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2026 року ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 04 лютого 2026 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу 22.07.2026 передано судді Сивоконю С.С.

?На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 полковника ОСОБА_2 № 2148/М/2025 від 07.05.2025 його було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення. Згідно зі змістом оскаржуваної постанови, 07.05.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 було встановлено, що громадянин ОСОБА_1 нібито відмовився від отримання направлення на проходження військово-лікарської комісії (ВЛК), чим порушив вимоги абзацу четвертого частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

?Позивач вважає зазначену постанову протиправною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки викладені в ній обставини не відповідають дійсності, а під час її винесення відповідачем допущено суттєві порушення процедури розгляду справи. Зокрема, у тексті оскаржуваної постанови вказано, що розгляд справи про адміністративне правопорушення призначено на 11 годину 10 хвилин 06.05.2025, тоді як сам факт вчинення правопорушення, за твердженням відповідача, було виявлено та встановлено лише наступного дня - 07.05.2025. Тобто дату розгляду справи було призначено на день раніше від фактичного виявлення правопорушення.

?Крім того, позивач наголошує, що він не відмовлявся від проходження медичного огляду, а в усному порядку повідомив працівникам ІНФОРМАЦІЯ_5 про те, що вже отримав направлення на проходження ВЛК до ІНФОРМАЦІЯ_6 . На виконання цього направлення 09.05.2025 позивач пройшов медичний огляд ВЛК у ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується відповідним записом у пункті НОМЕР_1 його військово-облікового квитка серії НОМЕР_2 від 09.05.2025 року. Вже 12.05.2025 року позивача було мобілізовано на військову службу за призовом під час мобілізації, що підтверджується записом у пункті 9 того ж військово-облікового квитка, і з 15.05.2025 він проходив службу в ІНФОРМАЦІЯ_8 (військова частина НОМЕР_3 ), а станом на день звернення до суду є діючим військовослужбовцем військової частини НОМЕР_4 Нацгвардії України.

?Також позивач вказує, що про існування вказаної постанови дізнався від свого представника, а 17.06.2025 головним державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Піддубною О.О. було відкрито виконавче провадження № 78376882 та накладено арешт на його банківські рахунки.

Позивач вважає, що його притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно, тому вимушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 27.07.2026 відкрито провадження у вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся у передбаченому законом порядку, клопотань та заяв не надходило.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до частини першої ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права.

Судом встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 полковника ОСОБА_2 № 2148/М/2025 від 07.05.2025, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф у сумі 17000,00 грн.

Згідно вказаної постанови від 07 травня 2025 року вбачається, що громадянин ОСОБА_1 відмовився від отримання направлення на проходження ВЛК та проходження ВЛК.

Дане діяння є порушенням вимог абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 року № 3543-XII зі змінами, згідно з якими громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Відомостей про дату вручення ОСОБА_1 копії оскаржуваної постанови від 07 травня 2025 року матеріали справи не містять.

Згідно копії військового квитка ОСОБА_1 НОМЕР_2 від 09.05.2025 останнього 12.05.2025 мобілізовано (а.с.7 зворот).

За відомостями довідки ІНФОРМАЦІЯ_8 (військова частина НОМЕР_3 ) від 15 травня 2025 року № 972, солдат ОСОБА_1 дійсно проходить військову службу за призовом під час мобілізації у зазначеній військовій частині ( АДРЕСА_1 ) з 13 травня 2025 року по теперішній час (а.с.8).

Частиною 3 статті 210-1 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинені в особливий період.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливим періодом є період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від № 2102-ІХ від 24.02.2022, в Україні введений воєнний стан у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Згідно з Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України № 2105-ІХ від 24.02.2022, оголошується та проводить загальна мобілізація (в подальшому Указами Президента воєнний стан та строк загальної мобілізації було неодноразово продовжено та вони існували станом на дату винесення оскаржуваної постанови).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ч. 2 ст.235 КУпАП).

Таким чином, з 24.02.2022 в Україні діє особливий період.

Указом Президента України від 24.02.2022№ 69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено про проведення загальної мобілізації, яку в подальшому було продовжено і яка діяла станом на час притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Згідно ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України.

Питання військово-лікарської експертизи вирішуються спеціальним законодавством, а саме - Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (далі - Положення).

Військово-лікарська експертиза - це медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ; встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів.

Медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови).

Відповідно до п.6.2 розділу VI Положення про направлення військовослужбовців, на медичний огляд ВЛК, подаються: направлення із зазначенням військового звання, прізвища, ім`я та по батькові, дати народження, місяця та року призову (прийняття) на військову службу, ТЦК та СП, яким призваний у Збройні Сили України (колишнього СРСР), попереднього діагнозу та мети огляду (направлення на огляд може бути підписане начальником штабу (від начальника штабу полку та вище) або начальником кадрового органу (від начальника управління роботи з особовим складом об`єднання та вище) із посиланням на рішення відповідного командира (начальника).

Направлення на медичний огляд ВЛК, видане військовослужбовцю, обов`язкове до виконання.

Обов`язок проходити медичний огляд підтверджений абз.4 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» де вказано, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.

Аналізуючи вищенаведені норми, встановлено, що відмова від отримання направлення для проходження ВЛК суперечить чинному законодавству, адже Наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 чітко регламентований прямий обов`язок проходити ВЛК з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я та неможливість відмовитися від проходження ВЛК.

Суд виходить з того, що проходження ВЛК є не правом, а обов`язком військовозобов`язаного, за порушення якого може наставати відповідальність.

Проходження військово-лікарської комісії є елементом виконання громадянином встановленого законодавством обов`язку щодо визначення придатності до військової служби, а тому відмова від отримання направлення на такий медичний огляд без наявності передбачених законом підстав свідчить про невиконання відповідного обов`язку.

Представником відповідача не було подано до суду жодних доказів факту відмови позивача від отримання направлення на проходження ВЛК. У матеріалах справи відсутня заяву позивача та акт відмови від отримання направлення на проходження ВЛК.

Крім того, судом встановлено, що позивач був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації з 12.05.2025.

Таким чином, відповідачем не доведено, що позивач відмовився від отримання направлення на ВЛК та від проходження ВЛК. Зазначене, також спростовується дослідженими доказами.

Суд звертає увагу, що положення ч. 2 ст. 77 КАС України перекладають обов`язок доказування правомірності оскаржуваного рішення на відповідача, однак у цій справі таких доказів відповідачем суду не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що викладені позивачем аргументи є обґрунтованими, а тому позов слід задовольнити, справу про адміністративне правопорушення закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КупАП.

Частиною 3 ст. 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Згідно з частиною 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

На думку суду, ОСОБА_1 з поважних причин пропустив строк звернення з позовом про оскарження постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, оскільки перебування позивача у складі Збройних України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, в умовах довготривалого воєнного стану, виконання обов`язку із захисту Батьківщини створює об`єктивні перешкоди для своєчасного звернення за правничою допомогою, підготовкою документів та звернення до суду.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи той факт, що судове рішення ухвалене на користь позивача та дотримуючись вимог статті 139 КАС України, суд вирішив стягнути на користь позивача судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 665,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5-7, 77, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 за №21448/М/2025 від 07.05.2025за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, задовольнити.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 за №21448/М/2025 від 07.05.2025 про притягнення ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстрованого: АДРЕСА_2 , РНОКПП – НОМЕР_6 , інші відомості про особу суду не відомі, судові витрати по сплаті судового збору за подання позову в сумі 665,60 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення судового рішення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.С. Сивокінь