Рішення від 18 серпня 2026 р. у справі №379/860/26 — Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/860/26

Провадження № 2/379/732/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 рокум.Тараща

Таращанський районний суд Київвської області у складі:

головуючого судді Шабрацького Г.О.,

за участю секретаря судового засідання Гопкало О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тараща цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на утримання малолітньої дитини.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2026 позивачка ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на утримання малолітньої дитини.

Позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, мотивовані тим, що,15 вересня 2025 року рішенням Таращанського районного суду № 379/1313/25 було ухвалено встановлено стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 10000, 00 грн., щомісяця, з щорічною індексацією згідно закону, починаючи з 24.07.2025, і до досягнення дитиною повноліття. Відповідач отримує дохід в середньому 47 966 грн. щомісячно, а в окремі місяці заробітна плата 70 000 - 85 000 грн, згідно довідки про заробітну плату від 23.11.2025 р., завірена підписом Відповідача. Від 22 січня 2026 року Відповідач зареєстрований ФОП та отримує додатковий дохід від підприємницької діяльності, що підтверджується витягом з реєстру. Точний обсяг доходів Позивачу невідомий, оскільки така інформація не є відкритою, однак активна підприємницька діяльність, участь та перемоги в тендерних закупівлях, характер діяльності (торгівля будівельними матеріалами) свідчить про стабільне та суттєве грошове покращення фінансового стану Відповідача. Позивач має дохід середній 21 000 грн. на місяць. Крім того останні 3 місяці заробітна плата виплачується із значною відстрочкою в часі. Додаються довідки про заробітну плату та виписка по банківській картці. Позивач має інвалідність 3 групи довічно, що обмежує можливість додаткового заробітку та погіршує фінансове становище. Позивач потребує постійної замісної терапії та контролю аналізів лабораторно, що в свою чергу несуть витрати фінансів. Аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 10 000 грн становлять 48 % від доходу матері, в той час від доходу батька лише 21 %. Дохід від підприємницької діяльності знижує без того низький відсоток витрат Відповідача на утримання дитини та суперечить статті 141 Сімейного кодексу України про рівність прав обох батьків.

Дитина потребує постійного регулярного спостереження в лікаря- офтальмолога та заміни лінз для зору, що несуть витрати від 7000 - 10 000 гривень щомісяця. Позивач зверталася до Відповідача щодо оплати лікування дитини, однак він не надав додаткових коштів, а лише сплатив встановлені аліменти.

З 27.01.2026 року дитина навчається в онлайн-школі малювання. Вартість одного заняття 150 грн. Крім того для забезпечення освітніх потреб дитини (дистанційні уроки в школі та заняття онлайн малюванням) було придбано планшет фірми Apple iPad 11 (А 16) 2025р., що на момент купівлі коштував 274 $ та стилус фірми Носо вартістю 400 грн.

Заняття спортом та малюванням оплачуються одноосібно Позивачем. Ці витрати спрямовані на фізичний та духовний розвиток дитини та є необхідними. Відповідно до статті 185 Сімейного кодексу України такі витрати повинні нести обидва батьки. Позивач проживає з дитиною в будинку, власником якого є Відповідач, однак всі комунальні послуги, послуги інтернет та мобільного зв`язку ( 3000 грн. щомісячно) сплачуються одноосібно Позивачем, (для підтвердження надано копії оплати комунальних послуг).

Відповідач забрав у своє одноосібне користування спільно нажитий автомобіль, що є спільною власністю між Відповідачем та Позивачем. В зв`язку з цим Позивач була змушена придбати інший автомобіль, витративши власні заощадження та частково позичила кошти.

Необхідність автомобіля зумовлена відстанню до школи, в якій навчається дитина (2,5км), необхідністю відвідувати спортивні гуртки та медичні заклади в іншому місті. Ці витрати безпосередньо пов`язані з забезпеченням інтересів дитини. Відповідач, будучи обізнаним про значні витрати на дитину, не бере участі у їх покритті, обмежуючись лише мінімальними аліментами. Основний дохід Відповідача, ОСОБА_2 , є суттєво вищим за дохід Позивача, ОСОБА_1 . Крім того, Відповідач має стабільний додатковий дохід від здійснення підприємницької діяльності, що підтверджує наявність у нього реальної можливості брати участь у більшому обсязі матеріального забезпечення дитини.

Просить суд: Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Таращанського районного суду від 15.09.2025р. та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини від всіх видів доходу щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, але не менше мінімального гарантованого розміру, встановленого законом.

07.05.2026 ухвалою судді Таращанського районного суду було залишено без руху позовну заяву та надано термін для усунення недоліків вказаної позовної заяви.

14.05.2026 ухвалою суду відкрито провадження в справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

19.08.2026 у судове засідання позивачка до суду не з`явилась, до суду надала заяву про розгляд справи без ї участі, уточнені позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлений вчасно та належним чином. 27.05.2026 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву , в якому просив відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 . Зазначає,що

під час розгляду справи №379/1313/25 судом уже досліджувались та оцінювались обставини, пов`язані з моїм матеріальним становищем, проходженням військової служби, розміром мого грошового забезпечення, здійсненням мною підприємницької діяльності, а також питання щодо наявності чи відсутності інших доходів. Так само предметом дослідження були реальні потреби дитини матеріальне становище позивачки та участь кожного з батьків у забезпеченні дитини.

Із поданого позову фактично вбачається, що позивачка повторно намагається поставити перед судом питання щодо того самого майнового стану сторін, який уже був предметом судового розгляду у справі №379/1313/25.Позивачка обґрунтовує свої вимоги тим, що нібито збільшились потреби дитини, а також тим, що я маю стабільне грошове забезпечення військовослужбовця та поновив статус фізичної особи-підприємця. Разом із тим саме ці обставини вже існували на момент розгляду попередньої справи та були відомі позивачці, так і суду.

Окремо звертає увагу суду, що зі змісту позовної заяви вбачається внутрішня суперечливість заявлених вимог. Формально позивачка просить змінити розмір аліментів, однак фактично просить стягувати з нього аліменти у розмірі 1/4 частки від усіх видів його доходу, але не менше 18 000 грн. щомісячно. Тобто йдеться не просто про зміну способу стягнення аліментів чи уточнення механізму їх сплати, а саме про суттєве збільшення розміру аліментів без доведення нових істотних обставин, передбачених статтею 192 Сімейного кодексу України

Вказує, що ніколи не ухилявся від утримання доньки. Навпаки, навіть після фактичного припинення спільного проживання він продовжував та продовжує допомагати дитині, перераховував кошти, оплачував окремі витрати, пов`язані з її потребами, у тому числі зі здоров`ям. Він є військовослужбовцем та проходить військову службу за призовом під час мобілізації з 22.09.2022 року у 23 військовій санітарній летючці. Саме військова є основною реальною обставиною, яка визначає його спосіб життя, його можливості та його дохід.

ФОП ним було поновлено не для отримання прибутків і не у зв`язку з веденням активної підприємницької діяльності. ФОП було поновлено виключно з метою збереження нежитлового приміщення, яке перебуває у мене в оренді, щоб не втратити це приміщення та не зруйнувати вже існуючі правовідносини щодо нього.

01 лютого 2026 року між Таращанським районним споживчим товариством «Хлібопек» та ним як фізичною особою-підприємцем було укладено договір оренди об`єкта нерухомості, відповідно до якого мені передано у строкове платне користування нежитлову будівлю — магазин-склад №1/6 загальною площею 178 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Договором прямо визначено цільове використання об`єкта оренди — для організації торгівлі побутовою технікою та господарчими товарами.

Відповідно до умов укладеного договору він як орендар зобов`язаний нести постійні фінансові та господарські обов`язки, пов`язані із утриманням об`єкта, оплатою орендної плати, комунальних послуг, експлуатаційних витрат, забезпеченням належного технічного, санітарного та протипожежного стану приміщення, проведенням поточного ремонту та страхуванням орендованого майна. Розмір щомісячної орендної плати за договором становить 14 300 грн. без врахування комунальних та інших супутніх витрат

Проходячи військову службу під час воєнного стану, він фізично не має можливості повноцінно вести підприємницьку діяльність у тому вигляді, в якому це намагається, подати позивачка. Сам факт реєстрації ФОП не означає автоматичного отримання доходів. Наявність запису про ФОП у державному реєстрі не є грошима, не є прибутком і не є доказом покращення матеріального стану.

Позивачка фактично замовчує власні доходи та власні фінансові можливості. З матеріалів справи вбачається, що позивачка є працездатною особою, має офіційне працевлаштування та отримує дохід. Вона працює у Комунальному некомерційному підприємстві Таращанської міської ради «Таращанська міська лікарня», а також має роботу за сумісництвом у Комунальному закладі Київської обласної ради «Таращанський обласний центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям».

Отже, позивачка має власний дохід, власні фінансові можливості та також зобов`язана брати участь в утриманні дитини. Натомість із позову складається враження, що весь фінансовий тягар вона намагається перекласти виключно на нього

Крім того зазначив, що він є діючим військовослужбовцем та проходить

військову службу за призовом під час мобілізації з 22.09.2022 року у 23 військовій санітарній летючці. На цей час в Україні діє правовий режим воєнного стану. Він перебуває у складі військового формування, виконую службові обов`язки та об`єктивно обмежений у

можливості повноцінно брати участь у судовому процесі. Просив суд зупинити провадження у справі,на підставі пункту 2 частини першої статті 251 Цивільного процесуального кодексу України до припинення його перебування у складі Збройних Сил України та усунення обставин, які об`єктивно перешкоджають його повноцінній участі у розгляді справи.

Керуючись ч. 3 ст. 211, ст. 223 ЦПК України, суд розглядає справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

На підставі ч. 2ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання учасників справи фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Ст. 27 Конвенції про права дитини таст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства», передбачають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Відповідно до положень ст. 180 СК України,батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч.3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до вимог ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ст. 183 СК України, розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів`розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України від 05.02.2014 у справі за № 6-143цс13: з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннямист. 192 СК Українизміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини»,ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Враховуючи зміст ст. ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 липня 2019 року, справа № 415/4386/16-ц, провадження № 61-21056св18.

Право звернутися з позовом про зміну способу стягнення аліментів має одержувач аліментів (ч.3 ст.181 СК України).

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Судом встановлено, що батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_2 , матір`ю ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.19).

Рішенням Таращанського районного суду № 379/1313/25 від 15.09.2025, ухвалено стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 10000,00грн, щомісяця, з щорічною індексацією згідно закону, починаючи з 24.07.2025, і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно довідки про доходи від 30.04.2026 виданої КНП Таращанської міської ради « Таращанська міська лікарня» ОСОБА_1 займає посаду двкар-психіатр, загалтна сума доходу за період з 01.01.2026 по 31.03.2026 без урахування аліментів становить 55161,69 грн. (а.с.8).

Згідно довідки КЗ Київської обласної ради « Таращанський навчально-реабілітаційний центр», ОСОБА_1 працює за сумісництвом на посаді лікар психіатр з місячним посадовим окладом 7356 грн. Загальна сума доходу з 01.2026 по 03.2026 включно без утриманб становить 9114,09 грн. (а.с.10)

Позивач зазначає, що дитина потребує постійного регулярного спостереження в лікаря- офтальмолога та заміни лінз для зору, що несуть витрати від 7000 - 10 000 гривень щомісяця, що підтверджується копіями консультацій та квитанцій (а.с.31-37).

Згідно довідки про заробітну плату виданої старшому лейтенанту ОСОБА_2 , вбачається що, загальна сума доходу за період з квітня 2025 року по вересень 2025 становить 368975,98 грн (а.с.20).

З долучених до відзиву документів вбачається, що відповідач ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації з 22.09.2022 (а.с. 82).

Відповідачем до матеріалів справи долучені платіжні інструкції про перерахування на карту ОСОБА_1 коштів із зазначенням в призначенні платежу, що це аліменти на харчування дитини ОСОБА_4 , а саме: 13.04.2026 -500 грн (а.с. 83); 11.08.2025- 500 грн (а.с. 84); 20.09.2025- 300 грн (а.с. 85), 22.10.2025- 500 грн (а.с. 86), 30.11.2025- 500 грн (а.с. 87), 23.02.2026- 500 грн (а.с. 88).

Також позивачем надані копії квитанції про сплату дитячого офтальмолога в лікувально-діагностичному центрі (а.с.90-91)

Ст. 27 Конвенції про права дитини та ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства», передбачають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

За змістом наведеної норми суд визначає аліменти у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором одержувача аліментів, і водночас змінює спосіб стягнення аліментів за позовом одержувача аліментів.

При цьому закон не визначає необхідних умов чи підстав для визначення чи зміни способу стягнення аліментів, - визначення способу стягнення аліментів є виключно правом одержувача аліментів.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже, Сімейний кодекс України встановлює підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України).

Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України, зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду.

Такий висновок цілком узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 05.02.2014 у справі № 6-143цс13, постанові Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 372/2393/17.

Отже, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце як внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів, так і внаслідок бажання стягувача змінити спосіб стягнення аліментів в силу інших обставин.

Вказане узгоджується із висновком ВС, викладеним у постанові від 11.03.2020 у справі №759/10277/18, згідно із яким спосіб стягнення коштів на утримання дитини визначається за вибором того з батьків, разом з яким проживає дитина. Тобто, позивач наділений абсолютним правом на зміну способу стягнення аліментів.

При визначенні розміру аліментів, суд враховує, що заявлений позивачем розмір - 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача може стягуватись навіть у безспірному порядку (в наказному провадженні), яке призначене згідно зі ст. 19 ЦПК України для стягнення сум незначного розміру. Тобто, вказана частка від заробітку відповідача, на думку законодавця, є незначною.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Така зміна способу стягнення аліментів буде відповідати інтересам дитини та засадам справедливості, добросовісності і розумності.

Щодо клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у складі Збройних Сил України, що підтверджується долученою довідкою 23 військово санітарної летючки від 07.05.2026.

Отже, формально відповідач належить до кола осіб, щодо яких може застосовуватись процесуальна гарантія, передбачена пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України.

Водночас положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України не можуть застосовуватися ізольовано від завдань цивільного судочинства, принципу верховенства права, розумності строків розгляду справи, а також від характеру спірних правовідносин.

Завданням цивільного судочинства відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною першою статті 10 ЦПК України суд під час розгляду справи керується принципом верховенства права.

Пунктом 10 частини третьої статті 2 ЦПК України до основних засад цивільного судочинства віднесено розумність строків розгляду справи судом.

Предметом цієї справи є зміна розміру аліментів на утримання малолітньої дитини, тобто спір безпосередньо стосується реалізації права дитини на належне, своєчасне і стабільне утримання одним із батьків.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частиною другою статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до пункту 1 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, судами, адміністративними або законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22, провадження № 14-74цс25, сформулювала правовий висновок про те, що з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування слід вважати такими, що «переведені на воєнний стан» для цілей застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України. Велика Палата Верховного Суду також звернула увагу, що упродовж дії воєнного стану належними для застосування цієї норми є докази, які містять інформацію про перебування військовослужбовця на військовій службі, а ключовим під час вирішення питання про зупинення провадження є воля військовослужбовця як сторони у справі.

Разом із тим Велика Палата Верховного Суду у цій же постанові зазначила, що розсуд суду є доволі обмеженим у тому, щоб не застосовувати обов`язкове зупинення провадження, однак виняток складає ситуація, коли дотримання приписів статті 251 ЦПК України вступає у суперечність із загальними засадами цивільного процесуального законодавства, зокрема верховенством права, елементом якого є право на доступ до суду, а також принципами диспозитивності та пропорційності.

Верховний Суд у постанові від 27 травня 2026 року у справі № 344/432/24, провадження № 61-1382св25, переглядаючи ухвалу про зупинення провадження у справі про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, роз`яснив особливості застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України саме у справах, що стосуються інтересів дитини.

У цій постанові Верховний Суд зазначив, що матеріально-правові відносини у справі № 754/947/22, в якій Велика Палата Верховного Суду сформулювала наведений вище висновок, та у справі про аліменти відрізняються, оскільки остання стосується насамперед сімейних правовідносин та захисту інтересів дитини.

Верховний Суд прямо вказав, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 754/947/22 не можна розуміти як безальтернативний обов`язок суду зупинити провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України у справі, що стосується інтересів дитини, без з`ясування судом, чи таке зупинення є сумісним із завданнями цивільного судочинства та міжнародними стандартами.

Також Верховний Суд у постанові від 27 травня 2026 року у справі № 344/432/24 наголосив, що у справах про аліменти суд має забезпечити справедливий баланс між процесуальною гарантією військовослужбовця та найкращими інтересами дитини, а тривале зупинення провадження на невизначений строк може не відповідати правам та інтересам дитини щодо належного утримання.

Суд не ставить під сумнів факт проходження відповідачем військової служби та його участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України. Проте сам по собі факт військової служби у справі про зміну розміру аліментів на утримання малолітньої дитини не звільняє суд від обов`язку перевірити, чи створює ця обставина об`єктивну неможливість подальшого розгляду справи та чи не призведе зупинення провадження до непропорційного обмеження прав дитини.

На переконання суду, у цій справі відповідач не довів, що проходження ним військової служби об`єктивно унеможливлює подальший розгляд справи або позбавляє його можливості реалізовувати свої процесуальні права через представника чи шляхом подання письмових заяв по суті спору.

Суд звертає увагу, що відповідач своєчасно скористався правом на звернення до суду із відзивом та мотивованим клопотанням про зупинення провадження у справі, до якого долучив документи на підтвердження проходження військової служби та участі у заходах оборони України. Це свідчить про те, що відповідач має фактичну можливість комунікувати із судом, готувати процесуальні документи та подавати їх у встановленому порядку. За таких обставин саме по собі подання відповідачем клопотання про зупинення провадження не доводить об`єктивної неможливості подальшого розгляду цієї справи. Навпаки, поведінка відповідача свідчить про вибіркову реалізацію ним процесуальних прав.

Натомість зупинення провадження у справі про зміну розміру аліментів на утримання малолітньої дитини до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України матиме невизначені часові межі, оскільки воєнний стан в Україні триває з 24 лютого 2022 року, неодноразово продовжувався та станом на день розгляду клопотання не припинений.

Таке зупинення може призвести до відкладення на невизначений строк вирішення питання про утримання малолітньої дитини, яка не є стороною справи, однак саме її майнові права та інтереси є предметом судового захисту.

Тому клопотання відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі задоволенню не підлягає.

Окрім цього, позивачка при зверненні до суду з позовом про зміну способу стягнення аліментів звільнена від сплати судового збору на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір», а тому, враховуючи вимоги ст.141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню 1 331,20 гривень.

На підставі ст.ст. 180-181,183,184,192 СК України, керуючись ст.ст. 141, 258,259,263-265,268,279 ЦивільногопроцесуальногокодексуУкраїни, суд-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на утримання малолітньої дитини-задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Таращанського районного суду Київської області від 15.09.2025р.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини від всіх видів доходу щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Стягнення аліментів, встановлених даним рішенням, здійснювати з дня набрання цим рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок) судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Повне найменування сторін:

позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення складено та підписано 19.08.2026.

Суддя Таращанського районного суду Київської області Григорій ШАБРАЦЬКИЙ