Рішення від 28 червня 2026 р. у справі №372/2689/26 — Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/2689/26

Провадження 2-а-63/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2026 року м. Обухів

Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Сташків Т.Г.,

за участю секретаря судового засідання Павлик А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Обухів справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанов у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Обухівського районного суду Київської області з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач), у якій просив скасувати постанови про накладення адміністративного стягнення: від 15.08.2025 року №№ 3629, 3630, 3631, 3632, що видав ІНФОРМАЦІЯ_3 у вигляді штрафів в розмірі 17 000 грн та провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 08.08.2025 року ОСОБА_1 було затримано та доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_4 у зв`язку із ніби то перебуванням у розшуку. Проте, під час затримання на місці події працівниками поліції не було складено жодного протоколу затримання, не було повідомлено про підстави затримання у порядку, передбаченому законом, а також не було дотримано інших обов`язкових процесуальних гарантій, передбачених чинним законодавством України. Разом із тим, позивача було направлено на проходження військово-лікарської комісії, яку він пройшов, що підтверджується довідкою від 11.08.2025 року.

16.04.2026 року, ОСОБА_1 через застосунок «Дія» дізнався про наявність виконавчих проваджень №№ 80767487, 80762093, 80767034, 80762313 Дніпровським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Дніпровське ВДВС у місті Києві Київського МУ МЮ), відкритих на підставі постанов про накладення адміністративного стягнення: від 15.08.2025 року №№ 3629, 3630, 3631, 3632.

Позивач вважає, що зазначені постанови по справі про адміністративне правопорушення є незаконними та такими, що винесені з порушенням чинного законодавства, з огляду на наступне.

Щодо постанови № 3632 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП виданої 15.08.2025 року. Як слідує зі змісту оскаржуваної постанови, позивач не мав при собі військово-обліковий документ та не пред`явив їх за вимогою уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_4 , чим порушив правила військового обліку. Однак зазначене не відповідає дійсності, адже з метою дотримання вимог законодавства та недопущення порушення правил військового обліку позивачем на смартфоні було встановлено застосунок «Резерв+», за допомогою якого сформовано електронний військово-обліковий документ, що підтверджується відповідним документом, сформованим 27.06.2025 року.

Щодо постанови № 3630 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП виданої 15.08.2025 року. Як слідує зі змісту оскаржуваної постанови, позивач порушує правила військового обліку, оскільки не перебуває на обліку за задекларованим місцем проживання, однак зазначене твердження позивач заперечує, та зазначає, що відповідно до електронного військово-облікового документу від 27.06.2025 року, ОСОБА_1 перебував на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Щодо постанови № 3631 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП виданої 15.08.2025 року. Як слідує зі змісту оскаржуваної постанови, позивач змінивши місце проживання, не став на військовий облік у відповідному ТЦК та СП. Позивач зазначає, що всі персональні дані позивача, включно з даними про реєстрацію як внутрішньо переміщеної особи, містяться в державних реєстрах, доступ до яких мають уповноважені особи ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відтак саме з моменту спливу встановленого законом строку - тобто не пізніше 02.07.2024 року - уповноважений орган об`єктивно мав можливість дізнатися про порушення правил військового обліку, тому строк притягнення до адміністративної відповідальності сплинув.

Щодо постанови № 3629 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУПАП виданої 15.08.2025 року. Як слідує зі змісту оскаржуваної постанови, позивач відмовився від отримання направлення на військово-лікарську комісію для підтвердження придатності (непридатності) до військової служби. Разом із тим, відповідачем не доведено факту відмови позивача від отримання направлення на військово-лікарську комісію чи відмови від проходження медичного огляду, не надано доказів належного вручення або направлення повістки у порядку, встановленому законодавством. При цьому факт проходження позивачем 11.08.2025 року медичного огляду ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 , підтверджений відповідною довідкою, спростовує твердження про ухилення чи відмову від проходження військово-лікарської комісії та свідчить про відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Щодо порушення відповідачем процедури та порядку винесення постанов по справі про адміністративне правопорушення №№ 3629, 3630, 3631, 3632 від 15.08.2025 року позивач зазначає, що він не був присутній при складенні постанов або протоколу про адміністративне правопорушення, і, взагалі, не знає чи були складені такі протоколи.

ІНФОРМАЦІЯ_3 не було додержано процедури винесення постанов про адміністративне правопорушення, оскільки відповідно до чинного законодавства у призначений день та час керівник ТЦК та СП розглядає справу, в тому числі вислуховує військовозобов`язаного, та вивчає його письмові пояснення, якщо вони подані. За результатом розгляду, якщо керівник дійде висновку про наявність підстав для притягнення військовозобов`язаного до відповідальності, то виносить постанову, якою, крім іншого, визначено розмір штрафу, вручає її військовозобов`язаному або направляє поштою.

Однак, ніяких дій з вищеперерахованого представниками ІНФОРМАЦІЯ_4 зроблено не було.

ОСОБА_1 не було відомо про наявність матеріалів щодо притягнення до адміністративної відповідальності. Вказана справа розглянута без його участі.

Крім того, позивач дізнався про існування вищезазначених постанов про притягнення до адміністративної відповідальності лише 16.04.2026 року. До цього моменту позивач не був обізнаний про розгляд справ про адміністративні правопорушення, не був належним чином повідомлений про дату, час та місце їх розгляду, участі у розгляді не брав. Позивачу не вручалися та не надсилалися жодні матеріали справ, на підставі яких були винесені зазначені постанови, а також копії самих постанов

З огляду на викладене позивач вважає постанови незаконними та такими, що підлягають скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 06.05.2026 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляд за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ.

Позивач у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача до судового засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив.

Відповідно до ст. 205 КАС України неприбуття відповідача не унеможливлює розгляду справи, тому суд вирішив можливим розглянути справу за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що 15.08.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 полковником ОСОБА_2 винесено постанову № 3632, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 17000 грн 00 коп.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 08.08.2025 року о 19 год. 10 хв. в приміщені ІНФОРМАЦІЯ_4 було виявлено правопорушення, а саме ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану не мав при собі військово-обліковий документ та не пред`явив їх за вимогою уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим порушив правила військового обліку, а саме п.п. 10-1 п. 1 Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що є додатком № 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», чим вчинив порушення ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення та тягне за собою накладання штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

15.08.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 полковником ОСОБА_2 винесено постанову № 3630, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 17000 грн 00 коп.

Суть справи: 08.08.2025 року о 19 год. 20 хв. в приміщені ІНФОРМАЦІЯ_4 було виявлено правопорушення, а саме ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , не перебував на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних-районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, чим порушив правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а саме підпункт 1 пункт 1 Додатку 2 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» до постанови КМУ № 1487 від 30.12.2022 року (із змінами, внесеними Постановами КМ), чим вчинив порушення ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення та тягне за собою накладання штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до довідки переселенця 3004-5003338784 ОСОБА_1 отримав статус внутрішньо переміщеної особи 25.06.2024 року, оскільки змінив місце перебування з АДРЕСА_1 на АДРЕСА_2 .

15.08.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 полковником ОСОБА_2 винесено постанову № 3631, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 17000 грн 00 коп.

Суть справи: 08.08.2025 року о 19 год. 15 хв. в приміщені ІНФОРМАЦІЯ_4 було виявлено правопорушення, а саме ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , змінивши місце проживання, не став на військовий облік у відповідному ТЦК та СП чим порушив підпункт 7 пункт 1 правил військового обліку, що є додатком № 2 до порядку організації та ведення військового обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, чим вчинив порушення ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення та тягне за собою накладання штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

15.08.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 полковником ОСОБА_2 винесено постанову № 3629, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 17000 грн 00 коп.

Суть справи: 08.08.2025 року о 19 год. 25 хв. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 було виявлено правопорушення, а саме гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 відмовився від отримання направлення на військово-лікарську комісію для підтвердження придатності (непридатності) до військової служби, чим порушив абзац 4 частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХII, чим вчинив порушення ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та тягне за собою накладання штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до: постанови державного виконавця Дніпровського ВДВС у місті Києві Київського МУ МЮ Про відкриття виконавчого провадження № 80767487 від 16.04.2026 року на підставі постанови ТВО Начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 № 3629 від 15.08.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 34 000,00 грн.

Постанови державного виконавця Дніпровського ВДВС у місті Києві Київського МУ МЮ Про відкриття виконавчого провадження № 80762093 від 14.04.2026 року на підставі постанови ТВО Начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 № 3630 від 15.08.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210 КУПАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 34 000,00 грн.

Постанови державного виконавця Дніпровського ВДВС у місті Києві Київського МУ МЮ Про відкриття виконавчого провадження № 80767034 від 16.04.2026 року на підставі постанови ТВО Начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 №3631 від 15.08.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210 КУПАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 34 000,00 грн.

Постанова державного виконавця Дніпровського ВДВС у місті Києві Київського МУ МЮ Про відкриття виконавчого провадження № 80762313 від 15.04.2026 року на підставі постанови ТВО Начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 3632 від 15.08.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене 4.3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 34 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з ч. 1 ст. 6 цього Кодексу суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 цього Кодексу постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Стаття 210 КУпАП регулює порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію передбачена ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вчинення таких дій в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 3 ст. 210-1 КУпАП).

Адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (зокрема ст. 210-1 КУпАП) розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ст. 235 КУпАП).

За змістом ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014 року, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.

Щодо постанови № 3632 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП виданої 15.08.2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він не мав при собі військово-обліковий документ та не пред`явив їх за вимогою уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_4 , чим порушив правила військового обліку.

Відповідно до Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №559, військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року. № 559 Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа.

Військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється): в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації); у паперовій формі - на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559.

Особа може мати на бланку лише один військово-обліковий документ.

Відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. У разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військовооблікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, він вважається недійсним.

Військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.

Відомості про сформований військово-обліковий документ в електронній формі відображаються у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Позивач зазначає, що вищевказаний військово-обліковий документ був у нього станом на дату перевірки документів, що відображено у наданому суду витягу з «Резерв+».

Разом з цим, в матеріалах справи відсутні дані, що відповідач під час винесення оскаржуваної постанови вживав заходи щодо отримання з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних позивача, відомості про якого, як зазначено вище, в наявності у вказаному Реєстрі.

Судом враховуються висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні від 20.10.2011 р. по справі «Рисовський проти України», в якому ЄСПЛ зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Згідно зі ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобовязаних та резервістів.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (фото або відеозаписом правопорушення).

На підтвердження факту наявності події адміністративного правопорушення відповідачем не надано належних доказів його вчинення, в тому числі не надано відеозапису або акту про відсутність військово-облікового документу.

За таких обставин справи, відповідач не довів правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, що є підставою для скасування спірної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Щодо постанови № 3630 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП виданої 15.08.2025 року, згідно з якою, позивач порушує правила військового обліку, оскільки не перебуває на обліку за задекларованим місцем проживання.

Відповідно до п.п. 1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року, обов`язок перебування на військовому обліку пов`язується саме із задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання особи. Факт тимчасового перебування позивача за іншою адресою, що не є його місцем реєстрації чи задекларованого проживання, сам по собі не свідчить про порушення правил військового обліку та не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП.

Разом з тим, відповідачем жодного належного, допустимого та достатнього доказу того, що позивача знято з військового обліку за місцем своєї реєстрації або, що він зобов`язаний ставати на військовий облік за іншою адресою, суду не надано.

Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання №2317-887478-2017 ОСОБА_1 з 07.04.2007 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно даних військово-облікового документу «Резерв +» сформованого 27.06.2025 року, дійсного до 27.06.2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , номер в реєстрі Оберіг 230520251429084700479.

Відтак, з урахуванням викладеного вище, оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП в діях ОСОБА_1 .

Щодо постанови № 3631 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП виданої 15.08.2025 року, з якої слідує, що позивач змінивши місце проживання, не став на військовий облік у відповідному ТЦК та СП.

Відповідно до ч. 4 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов`язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов`язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, а військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідному підрозділу розвідувальних органів України).

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основним завданням Реєстру є ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України (п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Відповідно до ч. 8 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи Служби зовнішньої розвідки України та розвідувального органу Міністерства оборони України.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

До персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать, зокрема: місце проживання та місце перебування; відомості про сімейний стан особи та членів її сім`ї (прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), а також дітей); відомості про зайнятість (код ЄДРПОУ та місцезнаходження підприємства, установи, організації, місце роботи, посада, стаж роботи) (ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів»).

За змістом ч. 1, ч. 3 ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», для формування бази даних Реєстру Центральна виборча комісія, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, подають шляхом електронної взаємодії Держателю Реєстру відомості, передбачені статтею 7 цього Закону, стосовно усіх громадян України віком від 18 до 60 років. До Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов`язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Таким чином, положеннями Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», держатель реєстру має право отримати інформацію про військовозобов`язаного шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Відповідно до довідки переселенця 3004-5003338784 ОСОБА_1 отримав статус внутрішньо переміщеної особи 25.06.2024 року, оскільки змінив місце перебування з АДРЕСА_1 на АДРЕСА_2 .

При цьому всі персональні дані позивача, включно з даними про реєстрацію як внутрішньо переміщеної особи, містяться в державних реєстрах, доступ до яких мають уповноважені особи ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до абз. 7 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, може бути накладене протягом трьох місяців з дня виявлення, але не пізніше одного року з дня вчинення правопорушення.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате — підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 КУПАП.

Враховуючи вищезазначене, строк притягнення до адміністративної відповідальності сплинув 02.07.2025 року. Таким чином, станом на момент затримання позивача, а саме 08.08.2025 року, відповідач не мав правових підстав для притягнення Позивача до адміністративної відповідальності, оскільки на той момент строки застосування адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210 КУПАП вже закінчилися.

Щодо постанови № 3629 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУПАП виданої 15.08.2025 року, відповідно до якої позивач відмовився від отримання направлення на військово-лікарську комісію для підтвердження придатності (непридатності) до військової служби.

Відповідно до п.п. 27, 28 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560, під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.

Виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.

Згідно з абз. 1 п. 33 Порядку повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

У абз. 2 п. 33 Порядку зазначено, що у разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.

Відповідно до п. 41 зазначеного вище Порядку належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

У пункті 74 Порядку №560 резервістам та військовозобов`язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11.

Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військовозобов`язаному під особистий підпис.

Під час вручення направлення резервістам та військовозобов`язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

За даними оскаржуваної постанови ОСОБА_1 відмовився від направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення ступеня придатності для проходження військової служби, чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Разом із тим, у матеріалах справи відсутній акт відмови позивача від отримання направлення для проходження військово-лікарської комісії, а також реєстрації такого направлення в журналі реєстрації направлень та особистого підпису позивача про отримання такого направлення.

Крім того, процедурі проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби передує виклик військовозобов`язаного до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, а саме надсилання чи вручення повістки із зазначенням, у тому числі, мети виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів, місця, дня і часу явки за викликом.

Разом із тим, будь яких належних доказів стосовно того, що районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки здійснювався виклик ОСОБА_1 для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби матеріали справи не містять та відповідачем не надано.

Більш того, факт проходження позивачем 11.08.2025 року медичного огляду ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 , підтверджений відповідною довідкою.

Тобто, на момент винесення оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 пройшов ВЛК та був визнаний за станом здоров`я непридатним до військової служби.

Отже, суд приходить до висновку про відсутність підстав вважати, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Крім того, в оскаржуваній постанові відсутні посилання на протокол про адміністративне правопорушення, адже відповідно до п. 6 Інструкції до протоколу долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов`язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол. У розумінні ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З наведеної норми слідує, що при прийнятті суб`єктом владних повноважень відповідного рішення таке рішення повинно містити інформацію про докази, які підтверджують викладені в ньому факти. У випадку ж відсутності покликань на певні докази, що підтверджують факт викладеного порушення суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Суд наголошує, що оскаржувані постанови не містять жодної інформації про обставини вчинених адміністративних правопорушень, відсутні зібрані під час розгляду справи про адміністративні правопорушення докази, на підставі яких уповноважена особа прийшла до висновку про винуватість позивача у вчиненні адміністративних правопорушень, передбаченого ч. 3 ст. 210 та ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про переконання про те, що матеріалами справи не підтверджений факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, а відповідач, у свою чергу, не надав належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 210 та ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Щодо поновлення ОСОБА_1 строку для подання позовної заяви суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

За змістом ч. 1 ст. 123, ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач має право звернутися до суду з заявою про його поновлення, в якій вказати про підстави для поновлення строку та зобов`язаний додати докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Позивач зазначив, що фактично дізнався про постанови ІНФОРМАЦІЯ_4 лише 16.04.2026 року, через застосунок «Дія», що Дніпровським ВДВС у місті Києві Київського МУ МЮ відкрито виконавчі провадження №№ 80767487, 80762093, 80767034, 80762313.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що строк для звернення до суду, пропущено з поважної причини.

Згідно зі ст. 132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, позивачем понесені в якості судових витрат витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується квитанцією від 27.04.2026 року № 5231-5313-2708-7320.

Оскільки суд задовольняє позовні вимоги, то за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача підлягає стягненню 2 662,40 грн у відшкодування судового збору.

Керуючись Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 7, 9, 210, 210-1, 245, 247, 251, 252, 268, 280, 287, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 5, 6, 77, 132, 134, 139, 229, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В :

Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанов у справі про адміністративне правопорушення.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанов у справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 3629 від 15.08.2025 року, у виді штрафу в розмірі 17 000 грн.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 3630 від 15.08.2025 року, у виді штрафу в розмірі 17 000 грн.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 3631 від 15.08.2025 року, у виді штрафу в розмірі 17 000 грн.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 3632 від 15.08.2025 року, у виді штрафу в розмірі 17 000 грн.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП, ч. 3 ст. 210-1 КУпАП — закрити.

Стягнути з за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо протягом тридцять днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя : Т.Г. Сташків