Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №367/8098/26 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/8098/26

Провадження №3/367/1843/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 липня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

Головуючого судді Кухленка Д.С.,

при секретарі Буковен О.В.,

за участі прокурора Артимович О.В.,

особи, яка притягається до

адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Національної поліції України Департаменту внутрішньої безпеки про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_1 , виданий органом № 5917 від 03.01.2025, громадянки України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП,-

в с т а н о в и в:

Капітан ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді командира батареї управління та артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України, будучи військовою посадовою особою Національної гвардії України, відповідно до підпункту «г» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-7 КУпАП, являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», у порушення вимог ч. 1 ст. 28 вказаного Закону, усвідомлюючи наявну суперечність між приватним інтересом та своїми службовими повноваженнями, у встановленому законом порядку не повідомив безпосереднього керівника про наявність у нього реального конфлікту інтересів, який ним був реалізований під час складання, підписання та подання (рапорту від 05.09.2025) про виконання бойових (спеціальних) завдань військовослужбовцями військової частини НОМЕР_3 у складі БУАР 4 броп НГУ ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за серпень 2025 року, у т.ч. капітану ОСОБА_2 , яка є дружиною ОСОБА_1 , що стало підставою для нарахування та виплати їй додаткової винагороди на період дії воєнного стану, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Капітан ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді командира батареї управління та артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України, будучи військовою посадовою особою Національної гвардії України, відповідно до підпункту «г» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-7 КУпАП, являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», у порушення вимог ч. 1 ст. 28 вказаного Закону, усвідомлюючи наявну суперечність між приватним інтересом та своїми службовими повноваженнями, вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, який ним був реалізований під час складання, підписання та подання (рапорту від 05.09.2025) про виконання бойових (спеціальних) завдань військовослужбовцями військової частини НОМЕР_3 у складі БУАР 4 броп НГУ ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за серпень 2025 року, у т.ч. капітану ОСОБА_2 , яка є дружиною ОСОБА_1 , що стало підставою для нарахування та виплати їй додаткової винагороди на період дії воєнного стану, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Капітан ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді командира батареї управління та артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України, будучи військовою посадовою особою Національної гвардії України, відповідно до підпункту «г» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-7 КУпАП, являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», у порушення вимог ч. 1 ст. 28 вказаного Закону, усвідомлюючи наявну суперечність між приватним інтересом та своїми службовими повноваженнями, у встановленому законом порядку не повідомив безпосереднього керівника про наявність у нього реального конфлікту інтересів, який ним був реалізований під час складання, підписання та подання (рапорту від 07.10.2025) про виконання бойових (спеціальних) завдань військовослужбовцями військової частини НОМЕР_3 у складі БУАР 4 броп НГУ ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за вересень 2025 року, у т.ч. капітану ОСОБА_2 , яка є дружиною ОСОБА_1 , що стало підставою для нарахування та виплати їй додаткової винагороди на період дії воєнного стану, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Капітан ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді командира батареї управління та артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України, будучи військовою посадовою особою Національної гвардії України, відповідно до підпункту «г» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-7 КУпАП, являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», у порушення вимог ч. 1 ст. 28 вказаного Закону, усвідомлюючи наявну суперечність між приватним інтересом та своїми службовими повноваженнями, вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, який ним був реалізований під час складання, підписання та подання (рапорту від 07.10.2025) про виконання бойових (спеціальних) завдань військовослужбовцями військової частини НОМЕР_3 у складі БУАР 4 броп НГУ ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за вересень 2025 року, у т.ч. капітану ОСОБА_2 , яка є дружиною ОСОБА_1 , що стало підставою для нарахування та виплати їй додаткової винагороди на період дії воєнного стану, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Капітан ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді командира батареї управління та артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України, будучи військовою посадовою особою Національної гвардії України, відповідно до підпункту «г» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-7 КУпАП, являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», у порушення вимог ч. 1 ст. 28 вказаного Закону, усвідомлюючи наявну суперечність між приватним інтересом та своїми службовими повноваженнями, у встановленому законом порядку не повідомив безпосереднього керівника про наявність у нього реального конфлікту інтересів, який ним був реалізований під час складання, підписання та подання (рапорту від 08.11.2025) про виконання бойових (спеціальних) завдань військовослужбовцями військової частини НОМЕР_3 у складі БУАР 4 броп НГУ ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за жовтень 2025 року, у т.ч. капітану ОСОБА_2 , яка є дружиною ОСОБА_1 , що стало підставою для нарахування та виплати їй додаткової винагороди на період дії воєнного стану, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Капітан ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді командира батареї управління та артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України, будучи військовою посадовою особою Національної гвардії України, відповідно до підпункту «г» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-7 КУпАП, являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», у порушення вимог ч. 1 ст. 28 вказаного Закону, усвідомлюючи наявну суперечність між приватним інтересом та своїми службовими повноваженнями, вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, який ним був реалізований під час складання, підписання та подання (рапорту від 08.11.2025) про виконання бойових (спеціальних) завдань військовослужбовцями військової частини НОМЕР_3 у складі БУАР 4 броп НГУ ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за жовтень 2025 року, у т.ч. капітану ОСОБА_2 , яка є дружиною ОСОБА_1 , що стало підставою для нарахування та виплати їй додаткової винагороди на період дії воєнного стану, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Капітан ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді командира батареї управління та артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України, будучи військовою посадовою особою Національної гвардії України, відповідно до підпункту «г» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-7 КУпАП, являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», у порушення вимог ч. 1 ст. 28 вказаного Закону, усвідомлюючи наявну суперечність між приватним інтересом та своїми службовими повноваженнями, у встановленому законом порядку не повідомив безпосереднього керівника про наявність у нього реального конфлікту інтересів, який ним був реалізований під час складання, підписання та подання (рапорту від 04.12.2025) про виконання бойових (спеціальних) завдань військовослужбовцями військової частини НОМЕР_3 у складі БУАР 4 броп НГУ ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за листопад 2025 року, у т.ч. капітану ОСОБА_2 , яка є дружиною ОСОБА_1 , що стало підставою для нарахування та виплати їй додаткової винагороди на період дії воєнного стану, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Капітан ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді командира батареї управління та артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України, будучи військовою посадовою особою Національної гвардії України, відповідно до підпункту «г» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-7 КУпАП, являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», у порушення вимог ч. 1 ст. 28 вказаного Закону, усвідомлюючи наявну суперечність між приватним інтересом та своїми службовими повноваженнями, вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, який ним був реалізований під час складання, підписання та подання (рапорту від 04.12.2025) про виконання бойових (спеціальних) завдань військовослужбовцями військової частини НОМЕР_3 у складі БУАР 4 броп НГУ ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за листопад 2025 року, у т.ч. капітану ОСОБА_2 , яка є дружиною ОСОБА_1 , що стало підставою для нарахування та виплати їй додаткової винагороди на період дії воєнного стану, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Капітан ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді командира батареї управління та артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України, будучи військовою посадовою особою Національної гвардії України, відповідно до підпункту «г» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-7 КУпАП, являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», у порушення вимог ч. 1 ст. 28 вказаного Закону, усвідомлюючи наявну суперечність між приватним інтересом та своїми службовими повноваженнями, у встановленому законом порядку не повідомив безпосереднього керівника про наявність у нього реального конфлікту інтересів, який ним був реалізований під час складання, підписання та подання (рапорту від 02.01.2026) про виконання бойових (спеціальних) завдань військовослужбовцями військової частини НОМЕР_3 у складі БУАР 4 броп НГУ ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за грудень 2025 року, у т.ч. капітану ОСОБА_2 , яка є дружиною ОСОБА_1 , що стало підставою для нарахування та виплати їй додаткової винагороди на період дії воєнного стану, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Капітан ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді командира батареї управління та артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України, будучи військовою посадовою особою Національної гвардії України, відповідно до підпункту «г» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-7 КУпАП, являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», у порушення вимог ч. 1 ст. 28 вказаного Закону, усвідомлюючи наявну суперечність між приватним інтересом та своїми службовими повноваженнями, вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, який ним був реалізований під час складання, підписання та подання (рапорту від 02.01.2026) про виконання бойових (спеціальних) завдань військовослужбовцями військової частини НОМЕР_3 у складі БУАР 4 броп НГУ ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за грудень 2025 року, у т.ч. капітану ОСОБА_2 , яка є дружиною ОСОБА_1 , що стало підставою для нарахування та виплати їй додаткової винагороди на період дії воєнного стану, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Капітан ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді командира батареї управління та артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України, будучи військовою посадовою особою Національної гвардії України, відповідно до підпункту «г» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-7 КУпАП, являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», у порушення вимог ч. 1 ст. 28 вказаного Закону, усвідомлюючи наявну суперечність між приватним інтересом та своїми службовими повноваженнями, у встановленому законом порядку не повідомив безпосереднього керівника про наявність у нього реального конфлікту інтересів, який ним був реалізований під час складання, підписання та подання (рапорту, який був підписаний в лютому 2026) про виконання бойових (спеціальних) завдань військовослужбовцями військової частини НОМЕР_3 у складі БУАР 4 броп НГУ ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за січень 2026 року, у т.ч. капітану ОСОБА_2 , яка є дружиною ОСОБА_1 , що стало підставою для нарахування та виплати їй додаткової винагороди на період дії воєнного стану, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Капітан ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді командира батареї управління та артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України, будучи військовою посадовою особою Національної гвардії України, відповідно до підпункту «г» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-7 КУпАП, являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», у порушення вимог ч. 1 ст. 28 вказаного Закону, усвідомлюючи наявну суперечність між приватним інтересом та своїми службовими повноваженнями, вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, який ним був реалізований під час складання, підписання та подання (рапорту, який був підписаний в лютому 2026) про виконання бойових (спеціальних) завдань військовослужбовцями військової частини НОМЕР_3 у складі БУАР 4 броп НГУ ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за січень 2026 року, у т.ч. капітану ОСОБА_2 , яка є дружиною ОСОБА_1 , що стало підставою для нарахування та виплати їй додаткової винагороди на період дії воєнного стану, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Капітан ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді командира батареї управління та артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України, будучи військовою посадовою особою Національної гвардії України, відповідно до підпункту «г» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-7 КУпАП, являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», у порушення вимог ч. 1 ст. 28 вказаного Закону, усвідомлюючи наявну суперечність між приватним інтересом та своїми службовими повноваженнями, у встановленому законом порядку не повідомив безпосереднього керівника про наявність у нього реального конфлікту інтересів, який ним був реалізований під час складання, підписання та подання (рапорту, який був підписаний в березня 2026) про виконання бойових (спеціальних) завдань військовослужбовцями військової частини НОМЕР_3 у складі БУАР 4 броп НГУ ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за лютий 2026 року, у т.ч. капітану ОСОБА_2 , яка є дружиною ОСОБА_1 , що стало підставою для нарахування та виплати їй додаткової винагороди на період дії воєнного стану, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Капітан ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді командира батареї управління та артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України, будучи військовою посадовою особою Національної гвардії України, відповідно до підпункту «г» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-7 КУпАП, являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», у порушення вимог ч. 1 ст. 28 вказаного Закону, усвідомлюючи наявну суперечність між приватним інтересом та своїми службовими повноваженнями, вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, який ним був реалізований під час складання, підписання та подання (рапорту, який був підписаний в березні 2026) про виконання бойових (спеціальних) завдань військовослужбовцями військової частини НОМЕР_3 у складі БУАР 4 броп НГУ ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за лютий 2026 року, у т.ч. капітану ОСОБА_2 , яка є дружиною ОСОБА_1 , що стало підставою для нарахування та виплати їй додаткової винагороди на період дії воєнного стану, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

В судове засідання, особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 свою вину визнав та вказав, що злого умислу не мав.

Прокурор Артимович О.В. у судовому засіданні просив притягнути особу до відповідальності та накласти мінімальний штраф.

Суд, заслухавши думку прокурора та особи, яка притягується до відповідальності, дослідивши надані матеріали встановив наступне.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Цією ж нормою закону передбачено, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності її дія або бездіяльність повинна бути протиправною, тобто порушувати встановлений законом порядок.

Відповідно до приписів положення ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний зокрема з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 1ст. 172-7 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 172-7 КУпАП встановлюється адміністративна відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Згідно примітки до ст. 172-7 КУпАП суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1,2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції». У цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», особами, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, члени Ради Національного банку України (крім Голови Національного банку України), особи, які входять до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, члени Ради нагляду за аудиторською діяльністю Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, які не є особами, зазначеними у пункті 1 частини першої цієї статті, посадові особи та інспектори Інспекції із забезпечення якості Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, члени Ради Аудиторської палати України, посадові особи Аудиторської палати України та працівники комітету з контролю якості аудиторських послуг Аудиторської палати України та комітетів з контролю якості аудиторських послуг професійних організацій аудиторів та бухгалтерів, Голова, заступники Голови, інші члени Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, крім обраних з числа здобувачів вищої освіти та представників всеукраїнських об`єднань організацій роботодавців, а також посадові особи секретаріату Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.

Згідно ч. 1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

За змістом п.11 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому зумовлений особистими, сімейними, дружними чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Наказом командира військової частини НОМЕР_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 по строковій частині від 20.02.2024 № 59 молодший лейтенант ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків за посадою командира батареї управління та артилерійської розвідки, який призначений на цю посаду наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 по особовому складу від 16.02.2024 № 10 о/с.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 від 16.07.2025 № 193 ОСОБА_1 залучений до складу сил і засобів 4 бригади оперативного призначення оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_2 », оперативно-стратегічного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » з метою участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України з 14 липня 2025 року.

Отже, ОСОБА_1 є військовою посадовою особою Національної гвардії України, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» та є суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією.

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 по стройовій частині від 01.07.2024 № 201 старший лейтенант ОСОБА_3 приступила до виконання обов`язків за посадою начальника секції S-2 (розвідка) штабу 2 артилерійського дивізіону, яка призначена на цю посаду наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 28.06.2024 № 35 о/с.

Наказом командира військової частини НОМЕР_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 від 16.07.2025 № 193 начальника секції S-2 (розвідка) штабу 2 артилерійського дивізіону ОСОБА_3 залучена до складу сил і засобів 4 бригади оперативного призначення оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_2 », оперативно-стратегічного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_5 ».

Відповідно до свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_5 від 05.07.2025 Шосткинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (прізвище після одруження - ОСОБА_4 ).

Отже, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 є дружиною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» є останньому близькою особою.

Як вбачається з вищевикладених положень, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 та ч. 2ст. 172-7 КУпАП, нерозривно пов`язана з таким елементом як приватний інтерес, його суперечність з службовими повноваженнями, внаслідок чого виникає реальний конфлікт інтересів. Слід зауважити, що реальний конфлікт інтересів має бути чітко вираженим, конкретизованим та простежуватися на основі визначення того, який приватний інтерес переслідує особа у даному випадку, та яким чином цей приватний інтерес вступає у суперечність з службовими інтересами.

У свою чергу реальний конфлікт інтересів безпосередньо впливає на рівень об`єктивності та неупередженості особи при прийнятті рішень, вчиненні або не вчиненні певних дій, що відносяться до її службових або представницьких повноважень. Тобто, реальний конфлікт інтересів перебуває у причинно-наслідковому зв`язку з прийнятим рішенням, внаслідок чого останнє не може вважатися неупередженим та об`єктивним.

Крім того, ознакою об`єктивної сторони зазначених правопорушень є саме реальний, а не потенційний конфлікт інтересів, тобто саме суперечність між приватним інтересом та службовими повноваженнями особами. Потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об`єктивний вираз, а також часовий взаємозв`язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.

Тобто відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що, по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.

Разом з тим, констатація наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 та ч. 2ст. 172-7 КУпАП, є можливою лише у тому випадку, коли реальний конфлікт інтересів впливає на реалізацію посадовою особою своїх дискреційних повноважень.

Право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд передбачає можливість його дискреції, тобто право вибору між декількома діями чи рішеннями, що однаково є правомірними та передбачені чинним законодавством.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Наявність дискреції (розсуду) посадової особи є визначальною та необхідною умовою для вирішення питання про наявність у її діях реального конфлікту інтересів, адже у випадку, коли особа у відповідності до імперативних вимог чинного законодавства має діяти у чітко визначений спосіб, чітко визначених межах та формі або повинна утримуватися від певних дій і в неї немає жодного власного розсуду стосовно виду та характеру можливого рішення, дій чи бездіяльності, то в такому випадку реальний конфлікт інтересів не впливає на об`єктивність та неупередженість рішень, дій чи бездіяльності посадової особи, оскільки остання позбавлена будь-якої можливості діяти в будь-який інший спосіб, ніж написано у законі. Отже, наявність дискреційних повноважень є необхідною передумовою вирішення питання про наявність у діях особи реального конфлікту інтересів.

Згідно з позицією Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13.02.2018 у справі № 361/7567/15-а, від 07.03.2018 у справі № 569/15527/16-а, від 20.03.2018 у справі №461/2579/17, від 20.03.2018 у справі №820/4554/17, від 03.04.2018 у справі №569/16681/16-а та від 12.04.2018 у справі №826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2ст. 172-7 КУпАП, можливе лише за сукупності умов: наявності у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений; факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; повноважень на прийняття рішення; факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення.

Абзац 11 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» вказує, що приватний інтерес будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Згідно ст. 1 ч. 1 абзацу 3 Закону України «Про запобігання корупції»,близькі особи - члени сім`ї суб`єкта, зазначеного у частині першійстатті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брата сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб`єкта.

Приватний інтерес ОСОБА_1 це майновий інтерес особи, зумовлений сімейними стосунками, що виник у зв`язку з діяльністю останнього на посаді командира батареї управління та артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України, який полягає у підписанні та подані рапортів про виконання бойових (спеціальних) завдань військовослужбовцями військової частини НОМЕР_3 у складі БУАР 4 броп НГУ ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », у тому числі його дружині капітану ОСОБА_2 , які стали підставою для нарахування та виплати їй додаткової винагороди на період дії воєнного стану.

Між приватним інтересом ОСОБА_1 та його повноваженнями, пов`язаними із підписанням рапортів про виконання бойових (спеціальних) завдань, виникла суперечність, що мала вплив на об`єктивність та неупередженість прийняття ним відповідного рішення.

Суперечність полягала в тому, що з однієї сторони, в особи наявний вказаний вище приватний інтерес, а з іншої - ОСОБА_1 має здійснювати свої повноваження, в тому числі під час підписання рапортів, виключаючи вплив приватного інтересу на реалізацію своїх повноважень. ОСОБА_1 всупереч вимогам ст. 28 ЗУ «Про запобігання корупції» не вчинив дії щодо усунення конфлікту інтересів шляхом направлення відповідного повідомлення.

За наявності вищезазначеного приватного інтересу ОСОБА_1 суб`єктивно та упереджено прийняв рішення та підписав рапорти про виконання бойових (спеціальних) завдань військовослужбовцями військової частини НОМЕР_3 у складі БУАР 4 броп НГУ ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », у тому числі його дружині капітану ОСОБА_2 .

Враховуючи викладене, така суперечність, що мала вплив на об`єктивність та неупередженість вчинення дій та прийняття рішень, в розумінні Закону є реальним конфліктом інтересів.

Відповідно до методичних рекомендацій щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції від 12.01.2024 року №2, а саме п. 2.5 приклад різниці між потенційним та реальним конфліктом інтересів, зазначається що підписання наказу про преміювання, у тому числі, близької особи, буде свідчити про прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів. Не має значення, хто саме ініціював призначення близькій особі премії та ким був запропонований її розмір.

Відповідно до п. 2.4 Методичних рекомендацій НАЗК №13 віл 21.10.2022 «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції» навіть за умови, що особа, маючи приватний інтерес, приймає об`єктивні та неупереджені рішення, вона вчиняє дії в умовах реального конфлікту інтересів.

Як вбачається з протоколів про адміністративні правопорушення та доданих до них матеріалів, вищевказані вимоги Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 дотримані не були.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, повністю підтверджується зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративні правопорушення №43/2026 від 18.06.2026, протоколом про адміністративні правопорушення № 49/2026 від 18.06.2026, протоколом про адміністративні правопорушення № 41/2026 від 18.06.2026, протоколом про адміністративні правопорушення № 45/2026 від 18.06.2026, протоколом про адміністративні правопорушення № 47/2026 від 18.06.2026, протоколом про адміністративні правопорушення № 39/2026 від 18.06.2026, протоколом про адміністративні правопорушення № 51/2026 від 18.06.2026, протоколом про адміністративні правопорушення № 48/2026 від 18.06.2026, протоколом про адміністративні правопорушення № 40/2026 від 18.06.2026, протоколом про адміністративні правопорушення № 44/2026 від 18.06.2026, протоколом про адміністративні правопорушення № 46/2026 від 18.06.2026, протоколом про адміністративні правопорушення № 50/2026 від 18.06.2026, протоколом про адміністративні правопорушення № 38/2026 від 18.06.2026, протоколом про адміністративні правопорушення № 42/2026 від 18.06.2026, рапортом старшого оперуповноваженого Київського обласного управління ДВБ Національної поліції України майора поліції Браткевича А. від 18.06.2026, копією службового розслідування початого 13.04.2026 року та закінченого 28.04.2026 року, та іншими матеріалами справи.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП повністю доведена.

Частиною 1 ст. 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Враховуючи вищевикладене, особу правопорушника, те, що він є працездатною, ступінь вини, майновий стан, суд вважає, що ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП слід призначити покарання у виді штрафу, та за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП слід призначити покарання у виді штрафу. Остаточне стягнення на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП слід призначити ОСОБА_1 в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, приєднавши додаткове стягнення. Таке стягнення буде справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових правопорушень.

На підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. чт. 36, 40-1, ч. 1, 2 ст.172-7, 283-284,287Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -

п о с т а н о в и в:

Визнати ОСОБА_1 винним в скоєнні правопорушень, та накласти стягнення: за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.; визнати винним за ч.2 ст. 172-7 КУпАП та накласти стягнення у виді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн..

На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП остаточне адміністративне стягнення призначити ОСОБА_1 у виді штрафу на користь держави у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 3400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення подання на постанову - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна, в порядку, встановленому законом.

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання - три місяці з дня її винесення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги у 10-ти денний строк з дня винесення такої постанови.

Суддя: Д.С. Кухленко