Вирок від 18 серпня 2026 р. у справі №362/3815/26 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/3815/26

Провадження № 1-кп/362/518/26

ВИРОК

Іменем України

19.08.2026 м. Васильків

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Василькові Київської області кримінальне провадження № 12026111140000221, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.04.2026, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Лісове Тальнівського району Черкаської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, працевлаштованого неофіційно, одруженого, який має на утриманні чотирьох малолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 382 Кримінального кодексу України (далі – КК України),

ВСТАНОВИВ:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

19.05.2025 суддею Києво-Святошинського районного суду Київської області розглянуто справу про адміністративне правопорушення, що надійшла від відділу поліції № 2 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) та винесено постанову, яка набрала законної сили у справі № 369/7772/25, відповідно до якої ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, щ становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 1 (один) рік.

ОСОБА_4 , діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду та будучи ознайомлений з нею, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення частини першої статті 129-1 Конституції України та частини другої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, керував транспортним засобом марки "Mercedes-Benz" моделі "Sprinter" з реєстраційним номером НОМЕР_1 , рухаючись поблизу буд. № 21, що по вул. Соборна в місті Васильків Обухівського району Київської області, де згідно з частиною сьомою статті 35 Закону України "Про Національну поліцію" був зупинений поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 1 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області рядовим поліції ОСОБА_5 .

14.04.2026 о 07 год. 50 хв. у ході відпрацювання поліцейський сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №1 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області рядовий поліції ОСОБА_6 зупинив транспортний засіб, а саме автомобіль марки "Mercedes-Benz" моделі "Sprinter" з реєстраційним номером НОМЕР_2 , поблизу буд. №21, що по вул. Соборна в місті Васильків Обухівського району Київської області, на підставі частини сьомої статті 35 Закону України "Про Національну поліцію". В ході подальшої перевірки було встановлено, що на підставі постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі №369/7772/25 (провадження №3/369/5109/25) ОСОБА_4 позбавлений права керування транспортним засобом строком на 1 (один) рік.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 382 КК України.

ІІ. Позиція учасників судового провадження

Прокурор в судовому засіданні підтримав пред`явлене обвинувачення. Просив суд із урахуванням позиції обвинуваченого здійснювати розгляд кримінального провадження, ураховуючи вимоги частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), та обмежитись допитом обвинуваченого та документами, що характеризують особу обвинуваченого. Зауважив, що йому зрозуміла неможливість оспорити фактичні обставини в апеляційному порядку.

В судових дебатах прокурор просив визнати ОСОБА_4 винним за частиною першою 382 КК України та ураховуючи його щире каяття, беззаперечне визнання своєї вини, відсутність завданої шкоди та обтяжуючих обставин, призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк один рік. На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік. Також зауважив про відсутність процесуальних витрат та речових доказів у кримінальному провадженні.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 382 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив усі фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, та надав показання, відповідно до яких він був обізнаний про винесення 19.05.2026 Києво-Святошинським районним судом Київської області постанови, якою на нього накладено штраф 17 000 грн. (який він наразі не сплатив через скрутний майновий стан) та позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік, оскільки він був присутній в судовому засіданні. Того дня, 14.04.2026, він дійсно керував транспортним засобом марки "Mercedes-Benz" моделі "Sprinter" з реєстраційним номером НОМЕР_1 , тобто не виконав вказану постанову суду від 19.05.2025, яка набрала законної сили та якою його було позбавлено права керування на один рік, про яку йому було відомо. ОСОБА_4 розуміє, що вчинив неправильно, щиро розкаявся.

Показання ОСОБА_4 є послідовними і логічними, не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння ним змісту обставин кримінального провадження, добровільності та істинності його позиції, а тому суд вважає ці показання достовірними. Обвинувачений зазначив, що визнання винуватості є добровільним, показання надані без жодного тиску/впливу з боку інших осіб; підтвердив усвідомлення неможливості оспорити фактичні обставини в апеляційному порядку.

У судових дебатах ОСОБА_4 погодився з позицією прокурора щодо застосування покарання у виді позбавлення волі із встановленням іспитового строку, так як не має можливості сплатити штраф.

ІІІ. Обсяг та порядок дослідження судом доказів

Відповідно до частини третьої статті 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Судом з`ясовано чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст обставин кримінального провадження, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Ураховуючи, що учасники судового провадження вважають недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позицій, а також з`ясовано, що вони усвідомлюють неможливість далі оспорити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, роз`яснивши учасникам процесу положення частини третьої статті 349 КПК України, суд у порядку частини третьої статті 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових документів, які характеризують особу обвинуваченого.

Оскільки учасники судового провадження вважають, що фактичні обставини справи підтверджені доказами, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження та не потребують дослідження під час судового розгляду, суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, так само визнає фактичні обставини справи доведеними.

ІV. Висновки суду щодо пред`явленого обвинувачення

Вина обвинуваченого ОСОБА_4 повністю підтверджується його показаннями, в яких він не оспорював вчинення кримінального правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті, визнанням своєї вини.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за частиною першою статті 382 КК України як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

V. Мотиви призначення покарання. Обставини, які пом`якшують

та обтяжують покарання

Вирішуючи питання про обрання виду та міри покарання обвинуваченому, суд бере до уваги, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами (частина друга статті 50 КК України). Суд відповідно до вимог статті 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 382 КК України, в силу статті 12 КК України є нетяжким злочином.

Дослідивши матеріали, які характеризують особу обвинуваченого, суд установив, що ОСОБА_4 має середню спеціальну освіту, неофіційно працевлаштований, має на утриманні чотирьох малолітніх дітей, на обліку у лікарів нарколога чи психіатра не перебуває, без негативних характеристик за місцем проживання, раніше не судимий.

Обставиною, що пом`якшує покарання, за статтею 66 КК України суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , відповідно до статті 67 КК України судом не встановлено.

Отже, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, усіх фактичних обставин кримінального правопорушення у сукупності із ставленням обвинуваченого до вчиненого, його щирого каяття, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також завданої ним шкоди, зважаючи на особу обвинуваченого, те, що він раніше не судимий, на обліку в лікаря психіатра та/або нарколога не перебуває, без негативних характеристик за місцем проживання, беручи до уваги його майновий стан, наявність на утриманні чотирьох малолітніх дітей, з огляду на позицію прокурора, висловлену в судових дебатах, виходячи з принципів законності, справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, беручи до уваги обумовлену статтею 50 КК України мету покарання, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання в межах санкції частини першої статті 382 КК України у виді позбавлення волі на мінімальний строк, і, застосувавши статтю 75 КК України, звільнити його від відбування покарання з випробуванням і покладенням на нього обов`язків у відповідності до статті 76 КК України, оскільки його виправлення та перевиховання може відбуватися без ізоляції від суспільства в умовах контролю поведінки уповноваженим органом з питань пробації.

Саме таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_4 , попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, а також відповідатиме меті покарання, принципам гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Підстав для застосування статей 69, 69-1 КК України суд не вбачає.

VІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати та речові докази відсутні.

Керуючись статтями 368 – 371, 373, 374, 394 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 382 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

2. На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Іспитовий строк ОСОБА_4 обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 19 серпня 2026 року.

3. Відповідно до статті 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги з урахуванням особливостей апеляційного оскарження, передбачених статтею 394 КПК України.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1