Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №357/14474/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/14474/26

3/357/4431/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.08.2026 суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Руслан Озадовський, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Білоцерківського районного управління поліції Головного Управління Національної поліції України в Київській області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 ч. 3 КУпАП,

за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 ,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебувають матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 184 КУпАП.

З протоколу серії ВАД № 976713 від 15.07.2026 вбачається, що 15.07.2026 близько 23 год. 00 хв. ОСОБА_1 ухилялась від виконання своїх батьківських обов`язків, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 150 СКУ, відносно свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній, керував транспортним засобом марки Ford Scorpion, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, чим ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 184 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала та пояснила, що приділяє належну увагу вихованню сина. Зазначила, що її син уперше вчинив правопорушення. Звернула увагу на те, що працівниками поліції відносно її сина не було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Також зазначила, що не доведено факту керування її сином транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, оскільки газоаналізатор «Drаger» може давати похибку. Крім того, повідомила, що огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився без її присутності.

Просила долучити до матеріалів справи характеристику сина з навчального закладу, грамоти, а також повідомила, що син вступив на бюджетну форму навчання до коледжу.

Просила закрити провадження у справі відносно неї у зв`язку з недоведеністю її вини, посилаючись на положення ст. 247 КУпАП.

Суддя, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

У відповідності до вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Неналежне виконання обов`язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.

Диспозиція ч. 3 статті 184 КУпАП, передбачає адміністративну відповідальність за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які на момент вчинення адміністративного правопорушення досягли шістнадцятирічного віку.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 на момент вчинення правопорушення досяг 15-річного віку, а тому не є суб`єктом адміністративної відповідальності.

Водночас відповідно до ч. 3 ст. 184 КУпАП батьки або особи, які їх замінюють, несуть адміністративну відповідальність у разі вчинення неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена цим Кодексом.

Таким чином, з огляду на те, що ОСОБА_2 на момент вчинення адміністративного правопорушення не досяг шістнадцятирічного віку, він не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності, натомість відповідальність за вчинене ним адміністративне правопорушення відповідно до ч. 3 ст. 184 КУпАП покладається на його батьків або осіб, які їх замінюють.

Отже, суддя вважає, що ОСОБА_1 є належним суб`єктом адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 184 КУпАП, а протокол про адміністративне правопорушення відносно неї складено правомірно.

У судовому засіданні було досліджено диск із відеозаписом із нагрудної камери працівників поліції.

З відеозапису вбачається, що неповнолітній ОСОБА_2 15.07.2026 приблизно о 23 год. 00 хв. керував транспортним засобом марки Ford Scorpion, державний номерний знак НОМЕР_2 , не маючи права керування транспортними засобами, оскільки посвідчення водія не отримував, що він сам підтверджує під час спілкування з працівниками поліції (Clip-0, 23:09:23).

Крім того, ОСОБА_2 декілька разів повідомив працівникам поліції, що вживав алкогольні напої, а саме пиво, за 3–4 години до події (Clip-0, 23:11:16; 23:13:02).

Зазначені обставини також узгоджуються з письмовими поясненнями ОСОБА_2 , долученими до матеріалів справи.

Посилання ОСОБА_1 на те, що огляд її сина на стан алкогольного сп`яніння проводився без її присутності, суддя вважає безпідставними.

Як убачається з матеріалів справи, проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння зафіксовано на відеозаписі, який міститься в матеріалах справи. Відсутність ОСОБА_1 під час проведення огляду сама по собі не нівелює його результатів та не спростовує обставин, зафіксованих під час його проведення.

Крім того, після проведення огляду пояснення ОСОБА_2 були відібрані у присутності його матері ОСОБА_1 , яка мала можливість ознайомитися з обставинами проведення огляду та висловити свої зауваження щодо його результатів.

Таким чином, сама по собі відсутність ОСОБА_1 під час проведення огляду її сина на стан алкогольного сп`яніння не свідчить про недопустимість або неналежність результатів такого огляду та не спростовує обставин, зафіксованих у матеріалах справи. Вказані доводи не дають підстав для висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП.

При цьому суддя враховує, що ОСОБА_2 , будучи неповнолітнім віком 15 років, у нічний час керував транспортним засобом, не маючи права керування транспортними засобами, та перебував у стані алкогольного сп`яніння. Наведені обставини свідчать про відсутність належного контролю за поведінкою неповнолітнього та неналежне виконання ОСОБА_1 обов`язків щодо його виховання і забезпечення належної поведінки.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення встановлена матеріалами адміністративної справи, а саме: даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 976713 від 15.07.2026, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , диском з відеозаписом, рапортом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, доведена належними та допустимими доказами.

Призначаючи стягнення враховуються дані про особу правопорушника, характер вчиненого правопорушення, обставини його скоєння, обставини, що обтяжують і пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення.

Обставин, які обтяжують чи пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , суддею не встановлено.

Суддя вважає, що ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, слід піддати адміністративному стягненню в межах санкції, передбаченої ч. 3 ст. 184 КУпАП.

Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Виходячи з викладеного, керуючись статтями 184 ч. 3, 40-1, 221, 284 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП і застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Термін пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

СуддяРуслан ОЗАДОВСЬКИЙ