Рішення від 18 серпня 2026 р. у справі №357/13410/23 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/13410/23

Провадження № 2-др/357/97/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Ярмола О. Я. ,

при секретарі – Вдовика А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 в порядку загального позовного провадження питання про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю жінки та чоловіки без реєстрації шлюбу, визнання нерухомого майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя, розподіл майна та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя,

В С Т А Н О В И В :

08.07.2026 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області ухвалено рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю жінки та чоловіки без реєстрації шлюбу, визнання нерухомого майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя, розподіл майна та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.

Зазначеним рішенням позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, встановлено факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в період з 12.05.2008 року по дату офіційної реєстрації шлюбу - 25.11.2011. В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), право власності на 1/ 3 частку квартири під АДРЕСА_1 , загальною площею 55,4 кв.м.; стягнуто з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), грошову компенсацію 1/2 частини вартості автомобіля марки КІА модель SOUL, 2010 року випуску в розмірі 107 900,00 грн. В решті позовних вимог – відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) грошову компенсацію оціночної вартості 1/2 частини автомобіля марки «MERCEDES-BEENZ BUNTER SPRINTER» 316 CDI, 2013 року випуску, в сумі 445 855,10 грн.; Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) грошову компенсацію оціночної вартості 1/2 частини автомобіля марки «MERCEDES-BEENZ BUNTER SPRINTER» 316 CDI, 2002 року випуску, в сумі 239 240,00 грн. Зараховано грошову компенсацію оціночної вартості 1/2 частини автомобіля «КІА», модель SOUL, 2010 року випуску (107 900 грн), в рахунок зменшення грошової компенсації вартості за 1/2 частини автомобілів «MERCEDES-BEENZ SPRINTER» 316 CDI, 2013 року випуску (445855,10 грн.), та MERCEDES-BEENZ SPRINTER» 316 CDI, 2002 року випуску (239240 грн.). Стягнуто з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в сумі 17 076 грн. 93 коп. (сімнадцять тисяч сімдесят шість гривень дев`яносто три копійки). Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_2 судові витрати по справі в сумі 17100 грн. 96 коп. (сімнадцять тисяч сто гривень дев`яносто шість копійок).

Під час ухвалення рішення у цій справі судом було встановлено, що сторони заявили вимоги про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Обидві сторони повідомили суд про намір подати докази понесених витрат на правничу допомогу протягом 5 днів з дня ухвалення рішення суду.

Рішення суду отримано стороною позивача – 09.07.2026; стороною відповідача – 08.07.2026, докази цього містяться в матеріалах справи.

За таких обставин суд, керуючись положеннями статті 246 ЦПК України, дійшов висновку, що питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає вирішенню шляхом ухвалення додаткового рішення.

10.07.2026 до суду через ЕКЕС надійшла заява представника позивача за первісним позовом про ухвалення додаткового рішення у якій останній просить ухвалити додаткове рішення у справі яким вирішити питання про розподіл судових витрат та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн.

13.07.2026 до суду надійшла заява представника відповідача за первісним позовом про ухвалення додаткового рішення у якій остання просить ухвалити додаткове рішення у справі яким вирішити питання про розподіл судових витрат та стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16 500,00 грн.

Тобто обидві сторони вчасно, у встановлений строк подали заяви про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяв.

Учасники процесу в судове засідання не з`явилися, про дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши зміст заяв та доданих до них матеріалів, оглянувши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Рішенням суду у даній цивільній справі позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, встановлено факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в період з 12.05.2008 року по дату офіційної реєстрації шлюбу - 25.11.2011. В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), право власності на 1/ 3 частку квартири під АДРЕСА_1 , загальною площею 55,4 кв.м.; стягнуто з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), грошову компенсацію 1/2 частини вартості автомобіля марки КІА модель SOUL, 2010 року випуску в розмірі 107 900,00 грн. В решті позовних вимог – відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) грошову компенсацію оціночної вартості 1/2 частини автомобіля марки «MERCEDES-BEENZ BUNTER SPRINTER» 316 CDI, 2013 року випуску, в сумі 445 855,10 грн.; Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) грошову компенсацію оціночної вартості 1/2 частини автомобіля марки «MERCEDES-BEENZ BUNTER SPRINTER» 316 CDI, 2002 року випуску, в сумі 239 240,00 грн. Зараховано грошову компенсацію оціночної вартості 1/2 частини автомобіля «КІА», модель SOUL, 2010 року випуску (107 900 грн), в рахунок зменшення грошової компенсації вартості за 1/2 частини автомобілів «MERCEDES-BEENZ SPRINTER» 316 CDI, 2013 року випуску (445855,10 грн.), та MERCEDES-BEENZ SPRINTER» 316 CDI, 2002 року випуску (239240 грн.).

Стягнуто з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в сумі 17 076 грн. 93 коп. (сімнадцять тисяч сімдесят шість гривень дев`яносто три копійки).

Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_2 судові витрати по справі в сумі 17 100 грн. 96 коп. (сімнадцять тисяч сто гривень дев`яносто шість копійок).

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

До схожого висновку Верховний Суд дійшов у своїй постанові від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) та постанові від 15 червня 2022 року у справі № 910/12876/19 (провадження № 12-94гс20).

Подаючи заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн, на підтвердження таких витрат позивачем надано: договір-доручення про надання правничої допомоги від 16.04.2026 та додаткові угоди до нього від 16.04.2026 року та від 29.04.2026 року. Відповідно до умов додаткової угоди від 16.04.2026 року сторони погодили, що гонорар Адвоката за ознайомлення із матеріалами справи 357/13410/23 становить 5000 гривень Відповідно до умов додаткової угоди від 29.04.2026 року, сторони погодили, що гонорар Адвоката за представництво інтересів клієнта у справі 357/13410/23 в суді першої інстанції становить 25000 гривень; підтвердження отримання (сплати) коштів за договором-дорученням про надання правничої допомоги від 16.04.2026 року та 29.04.2026 року.

На виконання умов договору та додаткових угод до нього, представником надано правничу допомогу - детальний опис Робіт (наданих послуг): ознайомлення із матеріалами справи 357/13410/23; формування правової позиції у справі із врахуванням наявних позовних вимог та долучених доказів; проведення аналізу актуальної судової практики в аналогічних спорах та узгодження правової позиції з клієнтом; участь представника у судових засіданнях 07.05.2026, 12.05.2026, 28.05.2026, 29.06.2026; проведення консультації клієнта щодо ходу розгляду справи з врахуванням поданих заяв представником відповідача; підготовка та надсилання письмових пояснень від 27.05.2026 року.

Представником відповідача до заяви про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на правову допомогу додано: копію договору про надання правової допомоги № 57/23 від 21.11.2023 року; копію Додаткової угоди № 1 від 13.07.2026 року до договору про надання правової допомоги № 57/23 від 21.11.2023 року; копію Додатку № 1 до договору про надання правової допомоги № 57/23 від 21.11.2023 року «Розмір гонорару за надання правової допомоги» з детальним описом наданих послуг; копію Додатку № 2 до договору про надання правової допомоги № 57/23 від 21.11.2023 року «Акт приймання-передачі наданих послуг» від 13.07.2026 року; підтвердження отримання (сплати) коштів за договором про надання правової допомоги № 57/23 від 21.11.2023 року. Загальний розмір витрат, які відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом понесла у зв`язку з розглядом справи складає 16 500,00 грн.

На виконання умов договору та додаткових угод до нього, представником надано послуги з участі адвоката в судових засіданнях: 18.12.2023, 01.02.2024, 18.03.2024, 09.05.2024, 27.05.2024, 21.06.2024, 30.07.2024, 07.05.2026, 12.05.2026, 28.05.2026 та 29.06.2026 вартістю 1 500,00 грн за участь в 1-му судовому засіданні, що сукупно становить 11 засідань на загальну суму 16 500,00 грн.

Суд також враховує, що за рішенням суду з позивача на користь відповідача було вже стягнуто судові витрати на правову допомогу в розмірі 12 250,00 грн.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Також, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 137 ЦПК України).

Таким чином, зменшення судових витрат судом можливо лише за клопотанням іншої сторони.

Зазначене відповідає правовій позиції викладеній в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, у якій Верховний Суд зазначив, що право суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, що підлягає розподілу між сторонами, можливе лише за клопотанням іншої сторони.

Так, 17.08.2026 представником відповідача було подано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в якому остання просила з врахуванням принципу співмірності, розумності, реальності судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи та змісту виконаних послуг, ухвалити додаткове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну допомогу в розмірі 3 000,00 грн.

Суд при вирішенні клопотання представника відповідача про зменшення судових витрат зазначає таке.

Велика палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі №826/1216/16 зазначила наступне.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного випливає, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

Конституційний Суд зазначив і про те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті ч.2 ст.3, ст.59 Конституції покладає на державу відповідні обов`язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов`язки обумовлюють необхідність визначення в законах, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги. Проте не всі галузеві закони, зокрема процесуальні кодекси, містять приписи, спрямовані на реалізацію такого права, що може призвести до обмеження чи звуження змісту та обсягу права кожного на правову допомогу.

У постанові Верховного Суду від 16 серпня 2022 року у справі №910/12257/13 (провадження №14-382цс19) зроблено правовий висновок про те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст. 43 Конституції України.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто, суд не може на власний розсуд зменшувати розмір витрат на оплату правничої допомоги, який підлягає відшкодуванню. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові у справі №755/9215/15-ц (провадження 14-382цс19) від 19.02.2020: «Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони».

Так, представник відповідача вказує, що проведення аналізу актуальної судової практики в аналогічних спорах та узгодження правової позиції з клієнтом та формування правової позиції, сформовані при поданні позовної заяви в жовтні 2023 року вчинено іншим представником позивача, підготовка та надсилання письмових пояснень від 27.05.2026 року не потребувало значного часу, а самі пояснення не є змістовними та об`ємними та не є значними. Також заперечили, що правова допомога адвоката за чотири засідання без визначення урахування вартості одного засідання в сукупності з формуванням правової позиції і інших вказаних видів надання послуг вартує 30 000,00 грн. Вважають, що витрати на правничу допомогу заявлені у вказаному розмірі є завищеними та неспівмірними з витраченим часом адвоката та наданих з боку останнього послуг.

Однак, суд не погоджується із доводами сторони відповідача про зменшення стягнення витрат на правничу допомогу до суми 3 000,00 грн, оскільки матеріали справи підтверджують участь представників позивача у справі, підготовку процесуальних документів, необхідність реагування на доводи відповідача, участь у судових засіданнях, а також значення справи для позивача, який захищав своє право на компенсацію вартості частки у спільному майні подружжя.

Таким чином, суд доходить висновку, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають компенсації в повному розмірі обом сторонам у справі.

Визначаючи розумний розмір таких витрат сторін, суд враховує наслідки розгляду позовів сторін, обсяг виконаних представниками позивача та відповідача робіт, тривалість провадження, поведінку обох сторін, необхідність процесуального реагування на позицію сторони опонента, а також і те, що частина процесуальної активності сторін була зумовлена їх особистим конфліктом та виходила за межі об`єктивно необхідного часу для вирішення спору.

З огляду на принципи розумності, співмірності, справедливості та пропорційності, суд вважає, що належним і достатнім розміром витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, є 30 000,00 грн., та з позивача на користь відповідача – 16 500,00 грн., окрім вже стягнутої частини таких витрат (10250грн).

Такий розмір компенсації, на переконання суду, забезпечує баланс між правом сторін на відшкодування необхідних витрат, понесених у зв`язку із захистом своїх порушених прав, та обов`язком суду не допустити покладення на сторони надмірного і неспівмірного фінансового тягаря.

Оскільки кожною із сторін заявлено самостійну вимогу про відшкодування судових витрат, суд визначає суму, що підлягає стягненню за кожною вимогою окремо.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 141, 270, 274 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву представника позивача адвоката Назаренка Романа Анатолійовича про стягнення витрат на правничу допомогу – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок.

Заяву представника відповідача адвоката Ковбасюк-Бобрової Альони Іванівни про стягнення витрат на правничу допомогу – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16 500 (шістнадцять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст судового рішення складено 19.08.2026 року.

Суддя О. Я. Ярмола