Вирок від 18 серпня 2026 р. у справі №285/5097/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Єдиний унікальний номер № 285/5097/26

Провадження № 1-кп/0285/797/26

19 серпня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності сторін,

кримінальне провадження №12026065530000156, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.08.2026,

за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Корець Корецького району Рівненської області, громадянина України, прцюючого в ТОВ "Церсаніт Інвест", на утриманні має дитину-інваліда малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично проживаючого без реєстрації в АДРЕСА_1 , не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення проти життя та здоров`я особи, пов`язаного з домашнім насильством.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. З Сімейного кодексу України сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно зі ст. 28 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність поводженню чи покаранню.

Положеннями ч. ч. 1 та 2 ст. 55 Сімейного кодексу України закріплено обов`язок дружини та чоловіка спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

ОСОБА_2 разом із своєю дружиною ОСОБА_4 проживають у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , де ведуть спільний побут, мають взаємні права і обов`язки та відповідно до ст. 3 Сімейного кодексу України вважаються сім`єю, на яку, окрім іншого, поширюються вимоги п. 1 ч. 2 ст. З Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Так, 03 серпня 2026 року близько 20 годин 30 хвилин, в порушення Конституції України та Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», ОСОБА_2 умисно вчинив фізичне насильство по відношенню до своєї дружини ОСОБА_4 , тобто вчинив кримінальне правопорушення, пов`язане з домашнім насильством щодо особи з якою перебуває у сімейних відносинах за наступних обставин.

03 серпня 2026 близько 20 год. 30 хв. ОСОБА_2 , перебуваючи в одній з кімнат будинку, що по АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин вступив в словесну суперечку з дружиною ОСОБА_4 , під час якої в нього виник умисел спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень останній.

Реалізуючи свій протиправний умисел, у зазначений день, час, місці та за вказаних обставин, без відриву у часі, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у виді спричинення шкоди здоров`ю потерпілої та бажаючи їх настання, ОСОБА_2 підійшов до ОСОБА_4 та наніс один удар кулаком правої руки в область обличчя останній

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 , потерпілій ОСОБА_4 ,заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: синця на носі з переходом у навколоочні ділянки, перелом кісток носа, які належать до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.

Умисні дії ОСОБА_2 , які виразились в спричиненні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`ю ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 125 КК України.

В ході досудового розслідування кримінального провадження обвинувачений подав прокурору заяву від 14.08.2026 щодо визнання своєї винуватості, згоди зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту у його відсутності підтверджена захисником ОСОБА_2 - адвокатом ОСОБА_5 .

Обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_2 надійшов до суду 14.08.2026 разом із клопотанням прокурора про його розгляд в спрощеному порядку відповідно до ст.302 КПК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Відтак, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ст. 381 КПК України.

Оцінюючи встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 в скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 , які виразились в спричиненні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`ю ОСОБА_4 , суд кваліфікує за ч.2 ст.125 КК України.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання, є вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу засудженого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суди мають суворо додержувати вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

При обранні виду і міри покарання обвинуваченому, суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком; його характер; особу обвинуваченого, який до кримінальної відповідальності притягується вперше; вину у скоєному визнав; на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання та за місцем роботи характеризується позитивно, скарги на нього відсутні, наявність обставини, що пом`якшує покарання, та обставини, які його обтяжують.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що покарання обвинуваченому ОСОБА_2 слід призначити в межах санкції ч.2 ст.125 КК України у вигляді штрафу, що буде достатнім для виправлення обвинуваченого.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Арешт на майно ОСОБА_2 не накладався.

Витрати на залучення експерта по кримінальному провадженню відсутні.

Речові докази по даному кримінальному провадженні відсутні.

Розмір пропонованої винагороди викривачу відсутній.

Викривачі у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. ст. 302, 367, 368 , 381, 382 КПК України, ст. ст.12, 50, 65-67, 125 КК України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги на нього через Звягельський міськрайонний суд до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії судового вироку.

Вирок, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст.381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуюча суддя ОСОБА_1