Рішення від 18 серпня 2026 р. у справі №274/3592/26 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Суд: Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 18 серпня 2026 р.

Справа: №274/3592/26

Суддя: Вдовиченко Т. М.

справа № 274/3592/26

провадження № 2/0274/2694/26

Рішення

Іменем України

19.08.2026 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: судді Вдовиченко Т.М., за участю секретаря судового засідання - Рудич М.О., розглянувши в м. Бердичеві Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: військова частина НОМЕР_1 про стягнення аліментів -

в с т а н о в и в :

Позивачка, в інтересах якої діє адвокат Слюсарчук Є.А., звернулася в суд із зазначеним позовом, просить суд постановити рішення, яким стягувати з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 , у зв`язку із її навчанням, у розмірі 1/4 частини всіх видів його доходу, щомісячно, починаючи із дати подання позовної заяви до суду та до закінчення навчання, тобто до 01.07.2027, за умови, що ОСОБА_1 буде продовжувати навчання.

Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_2 є її батьком. До досягнення повноліття батько сплачував аліменти на її користь на добровільній основі. Вказує, що наразі вона навчається в Бердичівському медичному фаховому коледжі Житомирської обласної ради за рахунок коштів фізичних осіб, закінчить навчання 01.07.2027. Навчається за рахунок коштів фізичних осіб, тому потребує матеріальної допомоги як на навчання, так і на харчування, проїзд в транспорті, оплату мобільного зв`язку, оренду квартири у місті Бердичеві, тощо. У зв`язку із навчанням на денній формі не в змозі бути працевлаштованою та отримувати дохід для закриття власних потреб. На даний час її матір надає кошти на її утримання. Однак матір не в змозі самостійно забезпечити її всім необхідним маючи мінливий дохід і живучи за власні заощадження збережені за минулі роки. Станом на сьогодні її батько є військовослужбовцем ЗСУ, який зник безвісти за особливих обставин на території бойових дій (під час воєнних дій).

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 22.05.2026 відкрито спрощене провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін (а.с.39).

Представник позивачки ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, подав заяву в якій просив провести розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Відповідач згідно наявних у справі документів рахується зниклим безвісти з 12.01.2025 року.

Представник третьої особи - військової частини НОМЕР_1 в судове засідання не з`явився. Причини неявки суду не повідомлені.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.

Дослідивши письмові матеріали справи і оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є донькою ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого Виконкомом Турчинівської сільської ради Чуднівського району Житомирської області, про що складений відповідний актовий запис №2, серія НОМЕР_2 (а.с.22).

На підставі рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 20.09.2017 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 розірвано (а.с.9).

ОСОБА_1 досягла повноліття, однак згідно договору про надання освітніх послуг №79 від 02.08.2023, додаткової угоди до нього №2 від 01.07.2025 та договору про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців № 4 від 04.08.2023 року, продовжує навчання в Бердичівському медичному фаховому коледжі Житомирської обласної ради за рахунок коштів фізичних осіб, за програмою «Лікувальна справа», спеціальність 233 Медсестринство, спеціалізація «Лікувальна справа» (а.с.24-27).

Відповідно до довідки №3372 від 13.01.2026 року, ОСОБА_1 навчається у Бердичівському медичному фаховому коледжі Житомирської обласної ради, термін навчання: 01.09.2023 - 01.07.2027, навчання денне, курс - ІІІ, навчання за рахунок коштів фізичних осіб (а.с.23).

Згідно довідки №6 від 20.02.2026 за навчання виник борг за надані освітні послуги здобувачу освіти - ОСОБА_1 в сумі 11 200,00 грн (а.с.28).

Згідно Витягу з реєстру територіальної громади №2026/005632979 від 08.04.2026 ОСОБА_1 з 07.04.2026 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7).

Відповідно до договору оренди квартири від 06.06.2025 ОСОБА_1 орендує квартиру за адресою: АДРЕСА_2 у ОСОБА_5 . Місячна орендна плата становить 7500 грн (а.с.15 - 16).

Згідно Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 24.02.2026 відомості про доходи ОСОБА_1 за період січень 2025 - грудень 2025 відсутні (а.с.11).

Згідно Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 24.02.2026 доходи ОСОБА_4 за період січень 2025 - грудень 2025 становлять: січень - 307 грн, грудень - 7652,17 грн (а.с.10).

Між сторонами по справі мають місце сімейні правовідносини щодо обов`язків батьків утримувати повнолітніх доньку (сина) до закінчення навчання. Дані обов`язки регулюються главою 16 Сімейного кодексу України.

Відповідно до положень ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно роз`яснень, даних у п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

У відповідності до ст.ст. 200, 201 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. До відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189 - 192 і 194 - 197 цього Кодексу.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Отже, законодавець пов`язує обов`язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання, незалежно від форми навчання, і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, коли батьки можуть надавати їм матеріальну допомогу.

Згідно сповіщення сім`ї №3/228 від 16.01.2025, ОСОБА_2 , 1979 р.н. зник безвісти 12.01.2025, внаслідок артилерійських обстрілів та атак FPV дронів біля населеного пункту Нескучне Волноваського району Донецької області (а.с.29), що підтверджується також Витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №20250610-1865 від 10.06.2025 (а.с.13), в зв`язку із чим відкрито кримінальне провадження №12025060470000021 20.01.2025 (а.с.12).

Пунктом 4 ст. 6 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» встановлено, що члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України.

В даному випадку, виплати грошового забезпечення регулюються Порядком про виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. N 884.

Згідно п.3 вказаного Порядку, за військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення (далі - грошове забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім`я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).

Відповідно до п. 7 Порядку, виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.

Згідно п. 6 Порядку, виплата грошового забезпечення здійснюється щомісяця на підставі наказів командирів (начальників, керівників) військових частин (установ, організацій) членам сімей: військовослужбовців, безвісно відсутніх, - до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими.

Як вбачається з інформації з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/ або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, в період з 1 кварталу 2025 року по 2 квартал 2026 року ОСОБА_2 нараховано грошове забезпечення в розмірі 1606420,75 грн ( а.с. 38).

Враховуючи те, що донька відповідача є повнолітньою, однак продовжує навчання в Бердичівському медичному фаховому коледжі Житомирської обласної ради, потребує матеріальної допомоги, а за відповідачем, як за військовослужбовцем, зберігається виплата грошового забезпечення, рахуючись зниклим безвісти, суд приходить до висновку, що вимоги позивачки про стягнення аліментів у зв`язку з навчанням є обґрунтованими й підлягають стягненню у заявленому нею розмірі.

При визначені часу, з якого присуджуються дані аліменти, суд враховує, що відповідно до ст.191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, тобто з 21.05.2026.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України судові витрати віднести на рахунок держави.

Керуючись ст. 12-13,76-81,89,211,247,263-265,354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: військова частина НОМЕР_1 про стягнення аліментів задовольнити повністю.

Стягувати з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ) аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 21.05.2026 та до закінчення ОСОБА_1 навчання - 01.07.2027, за умови, що ОСОБА_1 буде продовжувати навчання.

Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 19 серпня 2026 року

Суддя Т.М.Вдовиченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua