Постанова від 13 серпня 2026 р. у справі №165/2641/26 — Нововолинський міський суд Волинської області

справа № 165/2641/26

провадження №3/165/992/26

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року м. Нововолинськ

Суддя Нововолинського міського суду Волинської області Ференс-Піжук О.Р., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП №1 (м.Нововолинськ) Володимир-Волинського РВП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , приватного підприємця,

за ч.3 ст. 184 Кодексу про адміністративні правопорушення України,-

встановив:

У протоколі про адміністративне правопорушення серії серії ВБА № 209100 від 13.07.2026, вказано, що 13.06.2026 о 19.26 год, гр. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , ухилилася від виконання, передбачених ст. 150 СК України батьківських обов`язків щодо забезпечення належного виховання своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , 2011 року народження, що призвело до вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 154 КУпАП., однак остання не досягла віку адміністративної відповідальності. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 184 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні 05.08.2026 категорично заперечила обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Своєї вини у скоєнні адміністративного правопорушення, не визнала, посилаючись на те, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП, мотивуючи тим, що вона належним чином виконує свої батьківські обов`язки. Заявила клопотання про надання можливості скористатися правничою допомогою, в зв`язку з чим просила оголосити перерву у розгляді справи.

14.08.2026 ОСОБА_1 подала до суду клопотання про закриття провадження в справі про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.184 КУпАП за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення. Клопотання обґрунтовує тим, що обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВБА № 209100 від 13.07.2026, який складений старшим інспектором СЮП ВП Володимирського РВП ГУНП у Волинській області лейтенантом поліції Редько О.В., не відповідають дійсності. Зазначає, що поліція зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення на батьків за ч.3 ст.184 КУпАП, але виключно у разі доведеності факту вчинення адміністративного проступку їхньою дитиною, яка не досягла віку з якого настає адміністративна відповідальність.

Вважає, в діях її неповнолітньої дочки відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 154 КУпАП і матеріали справи не містять жодних доказів, які б спростовували її твердження.

Не хаперечує, що її неповнолітня дочка ОСОБА_2 , 2011 року народження, 13.06.2026 вигулювала, належну їй собаку породи «коргі», яка була на поводку. Коли неповнолітня дочка ОСОБА_2 , на незначний час, передала поводок собаки своїй подрузі, то в цей момент собака вирвалася з рук сторонньої особи, що було викликано виключно грайливою природою цієї породи собак, а не агресією тварини.

Звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2021 р. № 1147, ця порода собак, не включена до Переліку небезпечних порід собак, тому тварина під час вигулу, не потребувала намордника.

Наголошує, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів (медичних висновків, довідок, результатів досліджень і т.п.) на підтвердження обставин спричинення шкоди здоров`ю або майну фізичної особи. У поясненнях гр. ОСОБА_3 (а.с.8) вказано, що 13.06.2026 собака накинулася на її малолітню дочку та вкусила за ногу. Також зазначено, що за медичною допомогою вона буде звертатись самостійно.

Стверджує, що собаки «коргі» є собаками малої породи, вони мають миролюбний характер, не є агресивними. Прогулянка з такою собакою, яка була на повідку, є цілком безпечною і не свідчить про порушення загальноприйнятих норм поведінки в соціумі.

Вказує, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б могли свідчити про невиконання нею батьківських обов`язків, передбачених ст.150 КУпАП, а складання стосовно батьків протоколу про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.184 КУпАП можливе тільки у разі доведеності факту вчинення адміністративного проступку неповнолітньою дитиною, яка не досягла віку з якого настає адміністративна відповідальність.

Вважає, що факт вчинення її неповнолітньою дочкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.154 КУпАП, не доведено належними і допустимими доказами, що виключає її відповідальність за ч.3 ст.184 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, приходжу до такого висновку.

У відповідності до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Як вбачається з диспозиції ч. 3 ст. 184 КУпАП, адміністративна відповідальність батьків настає в разі вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб`єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.

Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов`язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов`язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.1998 у справі про тлумачення терміну «законодавство» визначено, що під законодавством слід розуміти (охоплюється) закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.

Згідно із ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Стаття 256 КУпАП встановлює вимоги до змісту протоколу, а саме: у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Під час судового розгляду встановлено, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б могли свідчити про невиконання ОСОБА_1 батьківських обов`язків, передбачених ст.150 КУпАП, а також відсутні докази, які б підтверджували доведеність факту вчинення адміністративного проступку, передбаченого ч.3 ст.154 КУпАП, неповнолітньою дитиною ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка не досягла віку з якого настає адміністративна відповідальність, що виключає відповідальність матері ОСОБА_1 за ч.3 ст.184 КУпАП.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Виходячи з положень ст.8, ст.62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на його користь.

З огляду на викладене, приходжу до висновку, що докази, надані на підтвердження вини ОСОБА_1 , а саме: протокол про адміністративне правопорушення, рапорт, письмові пояснення, викликають розумні сумніви, що неузгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п.161, Series A заява №25), який застосовується при оцінці доказів, а також докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту».

У цій правовій позиції можна відокремити такі конструктивні ознаки: а) обов`язкова наявність сукупності ознак чи неспростовних презумпції; б) ознаки чи презумпції повинні бути достатньо вагомими; в) чіткими; г) взаємоузгодженими. Тому, за відсутності таких ознак, не можна констатувати, що правопорушення доведено «поза розумним сумнівом».

У зв`язку з вищевикладеним, перевіривши докази у справі на допустимість, проаналізувавши їх у сукупності, приходжу до висновку, що вказана у протоколі подія відбулася не внаслідок ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення виховання дитини, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП, не підтверджена наявними доказами, а відтак провадження у справі підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення на підставі п.1,ст.247 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 247 ч.1, 284 КУпАП,-

постановив:

Адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 184 КУпАП провадженням закрити у зв`язку з відсутністю в діях особи складу адмінправопорушення.

Постанову можна оскаржити в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду з моменту її винесення відповідно до ст.294 КУпАП.

Суддя підпис О.Р. Ференс-Піжук