Рішення від 13 серпня 2026 р. у справі №161/15934/25 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/15934/25

Провадження № 2-о/161/37/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Олексюка А.В.,

присяжних – Манзюка Ю.О., Кужелюка В.В.,

при секретарі судових засідань – Опальчук А.А.,

за участю заявника – ОСОБА_1 ,

представників заявника - Карпюк Л.В., Шевчук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за заявою адвоката Шевчука Віктора Васильовича в інтересах ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Луцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про оголошення особи померлою, -

В С Т А Н О В И В :

Заявник, ОСОБА_1 , звернувся до суду із заявою, в якій просить оголосити померлим його батька ОСОБА_1 , який проходив військову службу у Збройних Силах України у військовій частині НОМЕР_1 та зник безвісти під час виконання бойового завдання у зоні проведення воєнних дій 31.08.2024р. – померлим та визнати датою смерті ОСОБА_1 – день його зникнення, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Свої вимоги заявниця обґрунтовує тим, що він є сином військовослужбовця Збройних Сил України — молодшого сержанта ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах України у військовій частині НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 окрема мотопіхотна бригада) на посаді старшого механіка-водія 1 взводу 2-ї танкової роти танкового батальйону.

31 серпня 2024 року танк № 821, у складі екіпажу якого перебував механік-водій ОСОБА_1 , виконував бойове завдання в районі населеного пункту Часів Яр Бахмутського району Донецької області. Під час руху до місця евакуації стався потужний вибух у районі носової частини танка, після чого відбулося сильне задимлення бойової машини, повністю вийшла з ладу електрика та зник зв`язок з екіпажем. Танк повністю втратив керування.

Обставини загибелі ОСОБА_1 підтверджуються письмовими поясненнями членів екіпажу танка № 821 — командира взводу ОСОБА_2 та навідника ОСОБА_3 , які були відібрані 07.09.2024 року командиром відділення мостоукладників інженерно-саперного взводу ВЧ НОМЕР_1 молодшим сержантом ОСОБА_4 . На сьогодні ОСОБА_1 офіційно вважається зниклим безвісти з 31.08.2024 року, що підтверджується: повідомленням військової частини НОМЕР_1 № 1004 від 01.09.2024 року; довідкою № 9137 ІНФОРМАЦІЯ_4 від 06.09.2024 року; витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) від 08.09.2024 року (кримінальне провадження відкрито в порядку ст. 214 КПК України).

Також, відповідно до Акту прийому–передачі тіл (останків) загиблих Оборонців України № 2192 від 02 вересня 2024 року, на полі бою було виявлено рештки тіла, які, ймовірно, належать ОСОБА_1 . Проте, станом на момент подання заяви, офіційної 100% ідентифікації тіла чи експертного підтвердження за ДНК не встановлено, а заходи розшуку не дали інших результатів.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08.08.2025 заяву прийнято до провадження та відкрито провадження.

25.08.2025 від Луцького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі, при вирішенні питання покладаються на думку суду.

29.08.2025 року від Міністерства оборони України надійшли пояснення, обґрунтовані тим, що оборонне відомство є лише центральним забезпечувальним органом, не здійснює безпосереднього керівництва військами та не володіє інформацією про ОСОБА_1 , оскільки всіма відомостями та актом службового розслідування володіє командування військової частини НОМЕР_1 . МОУ наголошує, що звернення із заявою про оголошення військовослужбовця померлим для відкриття спадщини є передчасним, оскільки відповідно до Наказу № 376 бойові дії у місті Часів Яр тривають з 07.08.2024 року без визначеної дати завершення, а заявником не надано безумовних доказів загибелі та не долучено відповідей щодо можливого перебування особи в полоні від Уповноваженого ВРУ з прав людини, Об`єднаного центру СБУ, Координаційного штабу, Національного інформаційного бюро та Червоного Хреста. Крім того, міністерство вказує на незалучення до процесу військової частини НОМЕР_1 , для якої судове рішення породить прямі фінансові обов`язки, зокрема щодо виплати членам сім`ї одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 гривень відповідно до ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у зв`язку з чим МОУ просить вирішити питання про залучення вказаної військової частини, як заінтересованої особи, а у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити повністю.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28.10.2025 залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи: військову частину НОМЕР_1 .

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02.12.2025 залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи: ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20.03.2026 замінено заінтересовану особу ІНФОРМАЦІЯ_6 на ІНФОРМАЦІЯ_1 .

20.03.2026 року від Міністерства оборони України надійшла заява про розгляд справи без їх участі.

Ухвалою суду від 08.05.2026 року задоволено клопотання адвоката Шевчука В.В. про витребування доказів у Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області, яка на день розгляду справи судом отримана не була.

Заявник ОСОБА_1 та його представники адвокати Карпюк Л.В., Шевчук В.В. заяву підтримали, просили задовольнити.

Заслухавши пояснення заявника та його представників, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо та їх сукупність, приходить до наступних висновків.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Частиною 1 ст. 46 Цивільного кодексу України встановлено, що фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 Цивільного кодексу України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Згідно з ч. 3 ст. 46 Цивільного кодексу України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (паспорт серії НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ), проходив військову службу у Збройних Силах України у військовій частині НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 окрема мотопіхотна бригада) на посаді старшого механіка-водія 1 взводу 2-ї танкової роти танкового батальйону.

Заявник ОСОБА_1 є його рідним сином.

Згідно з офіційними документами: сповіщенням ВЧ НОМЕР_1 № 1004 від 01.09.2024 р., довідкою № 9137 ІНФОРМАЦІЯ_4 від 06.09.2024 р. та витягом з ЄРДР від 08.09.2024 р. (кримінальне провадження відкрито в порядку ст. 214 КПК України) — ОСОБА_1 з 31.08.2024 року офіційно обліковується як зниклий безвісти за особливих обставин під час виконання бойового завдання.

Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 20.09.2024 року № 2240 службове розслідування №2605 від 31.08.2024 за фактом зникнення безвісти старшого механіка-водія 1 танкового взводу 2 танкової роти танкового батальйону військової частини НОМЕР_5 молодшого сержанта ОСОБА_1 вважати завершеним, вважати його зникненням безвісти у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій області, таким що настало 31.08.2024 в районі населеного пункту Часів Яр.

У судовому засіданні 12.06.2026 року в режимі відеоконференції (ВКЗ) був допитаний свідок ОСОБА_5 (командир 2 танкового взводу), який також раніше (25.05.2026 р.) надав суду нотаріально засвідчені письмові пояснення. Свідок безпосередньо підтвердив обставини загибелі військовослужбовця, пояснивши, що 31.08.2024 року екіпаж танка № 821 у складі трьох осіб (він, навідник ОСОБА_3 та механік-водій ОСОБА_1 ) виконував бойове завдання з евакуації бронемашини поблизу м. Часів Яр Донецької області. Під час руху відбулося пряме влучання ворожого снаряда в носову частину танка. Внаслідок потужного вибуху вийшла з ладу електрика, машина втратила керування, а молодший сержант ОСОБА_1 , який перебував саме в носовій частині, дістав тяжкі поранення, на внутрішній зв`язок не відповідав. Свідок особисто бачив його нерухоме тіло без ознак життя в кабіні. Через атаку ворожих дронів екіпаж терміново евакуювався. Увечері того ж дня вони повернулися до танка, але через сильне термічне нагрівання металу бронемашини дістати тіло не змогли. Лише 01.09.2024 року рештки ОСОБА_1 було вилучено, передано заступнику командира з МПЗ, і згодом направлено до ДСУ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи».

Вказані обставини також узгоджуються з Актом прийому–передачі тіл (останків) загиблих Оборонців України № 2192 від 02.09.2024 року, згідно з яким було виявлено та передано рештки тіла, що ймовірно належать ОСОБА_1 .

З метою всебічного з`ясування обставин справи та перевірки фактів можливого перебування особи в полоні, до матеріалів справи було долучено офіційні відповіді профільних відомств:

- Відповідь Об`єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок збройної агресії проти України СБУ (№ 34.7-зв-3031 від 24.03.2026 року);

- Відповідь Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин МВС України (№ 1025/29/30-2026 від 26.03.2026 року);

- Відповідь ДП "Український національний центр розбудови миру” (виконує функції Національного інформаційного бюро) № 08-06/23265 від 30.04.2026 року.

Зі змісту вказаних документів вбачається, що офіційна інформація про фактичне місцезнаходження, перебування в полоні або загибель щодо ОСОБА_1 в їхніх базах даних відсутня.

Крім того, згідно з відповіддю Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, станом на дату надання інформації жодних повідомлень від Міжнародного Комітету Червоного Хреста (МКЧХ) або офіційних сповіщень з боку російської федерації щодо перебування ОСОБА_1 у полоні, стану його здоров`я та місця утримання до уповноважених органів України не надходило.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 46 Цивільного кодексу України, Фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Згідно постанови Верховного суду від 02 липня 2024 року у справі № 183/3972/22 (провадження № 61-11515св23), підставою для оголошення особи померлою в судовому порядку є не факти, які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні його смерті. У судовому порядку таке рішення ухвалюється у разі встановлення обставин, які дають підстави зробити вірогідний висновок про загибель особи. На цьому наголосив Верховний Суд, зокрема, у постановах від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.

Зазначені обставини суд встановлює на підставі відповідних доказів, якими можуть бути, зокрема, але не виключно, накази командира військової частини, бойові розпорядження, акти службового розслідування, матеріали кримінального провадження, інформація державних органів та міжнародних інституцій, показання свідків, фото-, відеоматеріали тощо. Цей перелік не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній окремій справі. Подібні висновки Верховний Суд сформулював у постановах від 04 березня 2026 року у справі № 761/684/25, від 29 квітня 2026 року у справі № 577/6144/25.

У постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20 та від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23 зазначено, що особа може бути оголошена померлою у судовому порядку за умови встановлення обставин, які дають суду підстави зробити вірогідне припущення щодо ї смерті.

Верховний Суд у постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22 та від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 сформулював правовий висновок, відповідно до якого встановлення факту смерті можливе за наявності належним чином підтверджених доказами обставин, що вказують на смерть особи у визначений час та за певних умов.

При цьому, у справах щодо встановлення факту смерті в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України суд може враховувати різні види доказів, зокрема: письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- та відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва або довідки про смерть; показання свідків щодо обставин, на які посилається заявник; довідки з територіального центру комплектування та соціальної підтримки або від командира військової частини (у разі загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, у тому числі за обставин, які становили загрозу її життю.

Водночас наведений перелік доказів не є вичерпним, а питання щодо їх належності та достатності вирішується судом з урахуванням конкретних обставин кожної справи.

Аналогічний правовий підхід викладено у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року у справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23).

Згідно постанови Верховного Суду від 08 лютого 2024 року у справі № 148/1207/22, провадження № 61-14338св23, суд повинен мати достатні належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина. Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою.

Частиною третьою статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

З моменту події (31.08.2024 р.) до дня винесення рішення суду минуло більше ніж шість місяців. Пряме влучання снаряда в танк та свідчення очевидця, який безпосередньо бачив нерухоме тіло ОСОБА_1 у пошкодженій кабіні, у сукупності з фактом подальшого вилучення останків (Акт № 2192), є беззаперечним доказом того, що обставини не просто загрожували особі смертю, а призвели до її загибелі під час бою.

Надані суду відповіді від Об`єднаного центру СБУ, МВС України, НІБ (ДП "УНЦРМ") та Координаційного штабу вказують на повну відсутність відомостей про перебування ОСОБА_1 серед живих чи в полоні країни-агресора за реєстрами МКЧХ. У поєднанні зі свідченнями очевидців екіпажу, які самостійно діставали рештки загиблого з обгорілої техніки 01.09.2024 року, це повністю виключає ймовірність перебування особи в полоні. Відсутність фінального акту ідентифікації ДНК від експертної установи не заперечує встановлених у судовому засіданні обставин та не є перешкодою для оголошення особи померлою в судовому порядку.

При цьому наявні в матеріалах справи докази не містять жодних суперечностей і надають суду можливість зробити вірогідне припущення про смерть ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 46 ЦК України, ст. 259, 263-265, 293, 305-309 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву адвоката Шевчука Віктора Васильовича в інтересах ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Луцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про оголошення особи померлою - задовольнити.

Оголосити ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_3 виданий 04.03.1998р. Локачинським РВ УМВС України у Волинській області, РНОКПП НОМЕР_4 ), який проходив військову службу у Збройних Силах України у військовій частині НОМЕР_1 та зник безвісти під час виконання бойового завдання у зоні проведення воєнних дій 31.08.2024р. – померлим.

Датою смерті ОСОБА_1 вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне судове рішення складено 19.08.2026.

Учасники справи:

Заявник: ОСОБА_1 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Заінтересована особа: Міністерство оборони України, адреса проспект Повітряних сил України, буд. 6, ЄДРПОУ 00034022

Заінтересована особа: Луцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, адреса м. Луцьк, пр. Соборності, 18, ЄДРПОУ 25091825.

Заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , пошта ІНФОРМАЦІЯ_8 , електронний кабінет наявний, ЄДРПОУ НОМЕР_7 ).

Заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .

Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк

Присяжні В.В. Кужелюк

Ю.О. Манзюк