Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №759/18280/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 759/18280/26 Головуючий І інстанції: Бабич Н.Д.

Провадження №33/824/4177/2026 Доповідач: Яковлева В.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Яковлева В.С., розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 23 липня 2026 року щодо ОСОБА_1 , -

ВСТАНОВИВ

Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років, без вилучення транспортного засобу

Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь держави (стягувач: Державна судова адміністрація України, код ЄДРПОУ 26255795, місце знаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601) судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять ) грн. 60 коп.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу до якої додав клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження в якому зазначає про поважність причин на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

Оскаржувану постанову винесено 23 липня 2026 року, однак ознайомитися з матеріалами справи та отримати можливість належним чином ознайомитися зі змістом постанови він зміг лише 27 липня 2026 року, що підтверджується його підписом у матеріалах справи.

Також апелянт зазначає, що є діючим військовослужбовцем Збройних Сил України, старшим солдатом військової частини НОМЕР_2 , та залучений до виконання завдань із забезпечення оборони України в умовах правового режиму воєнного стану. Посилається на те, що специфіка проходження військової служби, перебування на казарменому становищі та виконання наказів командування об`єктивно унеможливлювали його невідкладне звернення до адвоката та підготовку апеляційної скарги безпосередньо після ухвалення постанови.

З огляду на викладене апелянт просить визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними та поновити такий строк, зазначаючи, що апеляційну скаргу подано невідкладно після виникнення об`єктивної можливості її скласти та підписати.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з положеннями ст. 289 КУпАП, у разі пропуску встановленого строку на оскарження постанови з поважних причин цей строк може бути поновлений судом за заявою особи, яка подає скаргу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо у поновленні строку відмовлено.

Відповідно до матеріалів справи, оскаржувану постанову судом першої інстанції ухвалено 23 липня 2026 року. При цьому апелянт був присутній у судовому засіданні під час її проголошення, а отже, з моменту ухвалення судового рішення достовірно знав про його існування та про прийняте судом рішення. Таким чином, посилання апелянта на неможливість своєчасного оскарження постанови у зв`язку з тим, що він не мав можливості ознайомитися з її змістом, не узгоджується з обставинами справи.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що постанову суду першої інстанції було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 24 липня 2026 року, тобто наступного дня після її ухвалення. Відтак апелянт мав об`єктивну можливість ознайомитися з повним текстом судового рішення та вжити заходів для його оскарження ще до отримання паперової копії постанови.

Посилання апелянта на те, що копію постанови він отримав лише 27 липня 2026 року, також не може бути визнано поважною причиною пропуску строку. Навіть за умови обчислення строку на апеляційне оскарження з цієї дати, останнім днем такого строку було 6 серпня 2026 року. Натомість апеляційну скаргу подано лише 12 серпня 2026 року.

Отже, між датою отримання апелянтом копії постанови - 27 липня 2026 року та датою подання апеляційної скарги - 12 серпня 2026 року минуло 16 днів. При цьому апелянт не навів жодної конкретної обставини, яка б перешкоджала йому протягом цього періоду звернутися за правовою допомогою та реалізувати право на апеляційне оскарження.

Посилання апелянта на проходження ним військової служби, виконання службово-бойових завдань, перебування на казарменому становищі та виконання наказів командування також не є достатніми для висновку про поважність причин пропуску строку.

Апелянт не зазначає, які саме службово-бойові завдання він виконував у період з 23 липня по 6 серпня 2026 року, де саме перебував, протягом якого часу був позбавлений можливості користуватися засобами зв`язку, звернутися до захисника або іншим чином реалізувати право на апеляційне оскарження. Не надано ним і жодних документів, які б підтверджували існування таких обставин, зокрема відповідних наказів командування, витягів, повідомлень чи інших доказів, які б свідчили про фактичну неможливість своєчасного подання апеляційної скарги.

Долучена апелянтом до апеляційної скарги довідка, яка підтверджує проходження ним військової служби та військове звання старшого солдата, не свідчить про неможливість своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою. Зазначений документ підтверджує лише факт проходження військової служби, однак не містить відомостей про те, що у період з 23 липня по 6 серпня 2026 року апелянт перебував у таких умовах або виконував такі службово-бойові завдання, які об`єктивно позбавляли його можливості ознайомитися з постановою, звернутися за правовою допомогою та подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк.

Більше того, апелянт був обізнаний про ухвалення постанови ще 23 липня 2026 року, мав можливість ознайомитися з її текстом у Єдиному державному реєстрі судових рішень з 24 липня 2026 року, отримав копію постанови 27 липня 2026 року, однак апеляційну скаргу подав лише 12 серпня 2026 року. Таким чином, навіть після отримання копії судового рішення апелянт мав достатній часовий проміжок для підготовки та подання апеляційної скарги, однак не скористався своїм правом у межах установленого законом строку.

Не підтверджені належними доказами і твердження апелянта про те, що апеляційну скаргу подано «негайно після появи об`єктивної можливості її скласти та підписати». Апелянт не вказав, коли саме така можливість виникла, та не надав доказів того, що до 12 серпня 2026 року існували обставини, які об`єктивно перешкоджали підготовці та поданню апеляційної скарги.

Таким чином, апелянтом не доведено причинно-наслідкового зв`язку між проходженням військової служби та неможливістю подати апеляційну скаргу в установлений законом строк.

При цьому відмова у поновленні строку за наведених обставин не свідчить про надмірний формалізм або обмеження самого права доступу до суду, оскільки апелянту було фактично забезпечено можливість реалізувати право на апеляційне оскарження, однак він без доведених поважних причин не скористався нею у встановлений законом строк.

З огляду на викладене апеляційний суд доходить висновку, що наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними, оскільки не підтверджені належними доказами та не свідчать про наявність об`єктивних, непереборних обставин, які позбавляли його можливості своєчасно подати апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП апеляційна скарга, подана після закінчення строку, повертається особі, яка її подала, якщо у поновленні строку відмовлено.

Керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити особі, яка притягається до адмністративної відповідальності ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 23 липня 2026 року щодо ОСОБА_1 повернути особі, яка її подала.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Київського апеляційного суду В.С. Яковлева