Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №370/414/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110

inbox@kia.court.gov.ua

Унікальний номер справи № 370/414/26 Апеляційне провадження № 33/824/3047/2026Головуючий у суді першої інстанції - Сініцина О.С. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2026 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі судді Оніщука М.І. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Макарівського районного суду Київської області від 24 квітня 2026 року про притягнення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Макарівського районного суду Київської області від 24.04.2026 визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі п`ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Не погодившись з постановою суду, 18.05.2026 ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що оскаржувана постанова ухвалена за неповного з`ясування фактичних обставин справи, із неправильною оцінкою пояснень учасників ДТП, без встановлення технічної можливості уникнення зіткнення, без належного дослідження причинно-наслідкового зв`язку та без належної оцінки офіційно зафіксованого неналежного стану дорожнього покриття.

Посилається на те, що аварійна ситуація виникла не через дії водія DAF, а через втрату керованості автомобілем «Volkswagen Touran» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 на слизькій, засніженій та не обробленій протиожеледними матеріалами, ділянці дороги.

Зазначає, що суд першої інстанції навівши пояснення учасників ДТП, не надав їм належного правового висновку.

Вказує, що суд першої інстанції мав би встановити чи була у ОСОБА_1 фізична та технічна можливості уникнути зіткнення за сукупності умов при настанні дорожньо-транспортної пригоди.

Вважає, що судом не було встановлено жодного з технічних параметрів, без яких неможливо обґрунтовано зробити висновок про порушення п. 12.1. та п. 13.1. ПДР України.

Як на підставу своїх заперечень посилається також і на те, що судом не зазначено, яка саме швидкість за конкретних умов була безпечною, яка фактична швидкість була у DAF, яка дистанція вважалася безпечною, яка дистанція була недотримана, і чи була дистанція/швидкість причиною ДТП за сукупності умов при настанні дорожньо-транспортної пригоди.

Адвокат Банах В.Д. у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просив її задовольнити.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Cудом першої інстанції було встановлено, що 05.02.2026 об 07 год 55 хв, траса АД М06 41 км 420м, водій ОСОБА_1 , керував вантажним транспортним засобом «Daf», державний номерний знак НОМЕР_3 з напівпричепом «Krone» номерний знак НОМЕР_4 не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з транспортним засобом «Mazda2» номерний знак НОМЕР_5 під керування ОСОБА_4 та «Volkswagen Touran» номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 в результаті чого, автомобіль «Volkswagen Touran» почав неконтрольований рух та за інерцією скоїв зіткнення з транспортним засобом «Ford Fiesta» номерний знак НОМЕР_6 під керуванням ОСОБА_5 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів з матеріальними збитками, чим порушив пункти 12.1., 13.1. Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у статтях 251, 252 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.

Встановивши відомості про послідовність розташування учасників дорожньо-транспортної пригоди, відстані та місця зіткнень кожного з них, локалізацію і характер ушкоджень, суд дійшов висновку, що зазначені обставини дають підстави вважати про обґрунтованість складеного протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_6 , який керуючи транспортним засобом «Daf», державний номерний знак НОМЕР_3 з напівпричепом «Krone» номерний знак НОМЕР_4 , не обрав безпечної швидкості та не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого скоїв зіткнення з транспортними засобами, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив пункти 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Положеннями статті 1 КУпАП передбачено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Вимогами статті 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України врегульовано Законом України «Про дорожній рух» та п. 1.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

У відповідності до 2.3 ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

а) перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу;

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

в) на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів;

г) під час руху на мотоциклі і мопеді бути в застебнутому мотошоломі і не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів;

ґ) не забруднювати проїзну частину та смугу відведення автомобільних доріг;

д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;

е) повідомляти дорожньо-експлуатаційним організаціям або уповноваженим підрозділам Національної поліції про виявлені факти створення перешкод для дорожнього руху;

є) не вчиняти дій, внаслідок яких може бути пошкоджено автомобільні дороги та їх складові, а також завдано шкоди користувачам.

Відповідно до п. 12.1. ПДР України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Згідно пункту 13.1. ПДР України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Відповідно до ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Схемою дорожньо-транспортної пригоди зафіксовано місця зіткнення автомобілів, а також пошкодження автомобілів, зокрема:

- в автомобілі «Volkswagen Touran» номерний знак НОМЕР_2 зафіксовано пошкодження задньої кришки багажника, лівого та правого задніх ліхтарів, заднє ліве та праве крило, ліве дзеркало заднього огляду, переднє ліве колесо, задній бампер;

- в автомобілі «Mazda2» номерний знак НОМЕР_5 зафіксовано пошкодження правого переднього крила, заднього правого крила, правих передніх та лівих дверей, передній бампер, капот, права передня фата;

- в автомобілі «Daf», номерний знак НОМЕР_3 зафіксовано пошкодження переднього бампера, правої передньої фари, правого переднього крила, правих парадних дверей, правий передніх підножок, переднього капоту, правої передньої накладки, лівої накладки баку;

- в напівпричепі «Krone» номерний знак НОМЕР_4 пошкодження не зафіксовано;

- в автомобілі «Ford Fiesta» номерний знак НОМЕР_6 зафіксовано пошкодження задньої кришки багажника, заднього бамперу, лівого заднього стопу, заднього лівого крила, передніх лівих дверей, лівого переднього скла, лівого дзеркала заднього огляду, переднього лівого крила, переднього лівого колеса.

При цьому, водій ОСОБА_5 , у письмових поясненнях зазначив, що 05.02.2026 рухався по трасі Київ-Чоп близько 08 год. 00 хв. , зупинився на узбіччі, оскільки пасажирці його автомобіля стало погано. Вийшовши із автомобіля побачили, як автомобіль «Volkswagen Touran» номерний знак НОМЕР_2 почав крутитися на дорозі в результаті чого, його автомобіль було двічі вдарено.

З пояснень водія ОСОБА_1 вбачається, що він рухався правою смугою, коли побачив, що автомобіль «Volkswagen Touran» номерний знак НОМЕР_2 почало крутити і повернуло в ліву смугу, де рухався автомобіль «Mazda2» номерний знак НОМЕР_5 , автомобіль «Volkswagen Touran» номерний знак НОМЕР_2 відбився від «Mazda2» номерний знак НОМЕР_5 та перекрив праву смугу. ОСОБА_1 почав гальмувати, але дорога була дуже засніжена та слизька, не посипана, тож він здійснив наїзд у задню частину «Volkswagen Touran» номерний знак НОМЕР_2 .

Водій ОСОБА_4 пояснив, що він рухався по трасі, перед ним їхала машина «Volkswagen Touran» номерний знак НОМЕР_2 , яку почало заносити, тож він направив свій автомобіль у ліву смугу для уникнення зіткнення. Об`їхавши «Volkswagen Touran» номерний знак НОМЕР_2 по лівій смузі, його наздогнала фура «Daf», державний номерний знак НОМЕР_3 , пошкодивши правий бік машини, двері задні і передні, праве колесо, праву фару, дзеркало і весь бампер.

ОСОБА_3 пояснив, що керував транспортним засобом «Volkswagen Touran» номерний знак НОМЕР_2 , коли перед ним почав зупинятися транспортний засіб «Газель», він почав скидати швидкість і його почало заносити, він зіткнувся із відбійником лівою стороною, після чого в нього ззаду в`їхав автомобіль «Daf», державний номерний знак НОМЕР_3 , а після його понесло на припаркований автомобіль «Ford Fiesta» номерний знак НОМЕР_6 .

За таких обставин, обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 583605 від 05.02.2026 достатні для повного розуміння, не створюють подвійного тлумачення, узгоджуються із схемою місця ДТП, а також із письмовими поясненнями учасників дорожньо-транспортної пригоди, які останні надали на місці, та таких відомостей достатньо для правильної кваліфікації адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП.

Матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності вини ОСОБА_1 у порушенні п.п. 12.1., 13.1 ПДР України.

Таким чином, невиконання водієм ОСОБА_1 вимог п.п. 12.1., 13.1 ПДР України. знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою та наслідками, що настали у виді пошкодження транспортних засобів.

Доводи сторони захисту про порушення іншими учасниками ПДР України не можуть бути предметом розгляду в даному провадженні, оскільки наявність або відсутність в діях інших учасників дорожньо-транспортної пригоди порушень ПДР України, не спростовує наявність вини ОСОБА_1 у порушенні ним п.п. 12.1., 13.1 ПДР України.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції мав би встановити чи була у ОСОБА_1 фізична та технічна можливості уникнути зіткнення є неспроможним, оскільки водій транспортного засобу повинен бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, реагувати на її зміну, відтак оцінювати обстановку на дорозі, щоб мати змогу уникнути аварійної ситуації.

Водночас, ОСОБА_1 у своїх поясненнях зазначив, що бачив зіткнення автомобілів Volkswagen Touran та Mazda2 , тобто повинен був ужити всіх можливих заходів для уникнення зіткнення транспортних засобів.

Доводи апеляційної скарги про те, що аварійна ситуація виникла через слизьку, засніжену та не оброблену протиожеледними матеріалами ділянку дороги, апеляційний суд вважає необґрунтованими та недоведеними, виходячи з наступного.

Згідно акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі, складеного 25.02.2026 інспектором взводу № 2 роти № 1 БПП в с. Чайки, УНН у Київській області ДПП старшим лейтенантом поліції Федченко О.О., забезпечення безпечного експлуатаційного стану ділянки дороги (вулиці) покладено на Службу автомобільних доріг у Київській області, ділянка дороги не відповідає ДСТУ 3587-97 та вимогам правил, норм і стандартів у сфері безпеки дорожнього руху і потребує оброблення протиожеледними засобами.

Разом з цим, доказів, що зазначена обставина є у причинному зв`язку із настанням ДТП матеріали справи не містять, у акті працівником поліції не зазначено, яким саме нормам та стандартам не відповідає дорога.

Окрім цього, у протоколі про адміністративне правопорушення не було зазначено, що дорожньо-транспортна пригода настала через відсутність обробки ділянки дороги протиожеледними сумішами.

Не заслуговують на увагу також доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не було досліджено, яка саме швидкість за конкретних умов була безпечною, яка фактична швидкість була у DAF, яка дистанція вважалася безпечною, яка дистанція була недотримана, і чи була дистанція/швидкість причиною ДТП за сукупності умов при настанні дорожньо-транспортної пригоди, з огляду на те, що зазначені питання потребують необхідних знань, а відтак можуть підтверджуватися лише відповідним висновком експерта. Однак, при цьому слід зауважити, що встановлення вказаних обставин не може вплинути на встановлений факт невиконання ОСОБА_1 вимог п.п. 12.1., 13.1 ПДР України.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині постанови, та зводяться лише до незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції, які узгоджуються з вимогами закону і з якими у суду апеляційної інстанції відсутні підстави не погодитися.

За вказаних обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови у межах доводів і вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за наведених у постанові обставин, ґрунтується на належних і допустимих доказах, що узгоджуються між собою та в сукупності підтверджують факт недотримання ОСОБА_1 вимог п.п. 12.1., 13.1 ПДР України, і ці порушення знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв`язку з виникненням вищенаведеної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

За вказаних обставин, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для висновку про незаконність постанови суду першої інстанції та, як наслідок, задоволення апеляційної скарги і скасування оскаржуваної постанови.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Макарівського районного суду Київської області від 24 квітня 2026 року відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Максим Оніщук