Постанова від 20 травня 2024 р. у справі №758/7770/23 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

____________________________________

Справа № 758/7770/23

Апеляційне провадження

№ 33/824/2697/2024

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2024 року суддя Київського апеляційного суду Рейнарт І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Енергетичної митниці на постанову судді Подільського районного суду міста Києва від 18 березня 2024 року (суддя Ікорська Є.С.) про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , громадянина України, працюючого митним брокером Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна Нафтогазова Компанія», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за порушення митних правил, передбачених частиною першою статті 472 Митного Кодексу України,

установив:

згідно протоколу про порушення митних правил № 0029/90300/23 від 23 лютого 2023 року, 13 січня 2023 року через пункт пропуску «Ягодин - Дорогуск», відділи митного оформлення № 3 - 6 митного поста «Ягодин» Волинської митниці з території Латвії (країна відправлення) до України на адресу ТОВ «Західна Нафтогазова Компанія» (01054, м. Київ, вул. Тургенєвська, буд.15, офіс 52) був ввезений товар «Бензин неетилований Преміум Євро 95, клас D» загальною вагою 24 223 кг та обсягом 32,562 тис. у літрах, приведених до температури 15 град. Со., вартістю 19 741,75 доларів США.

Товар через митний кордон України був переміщений на підставі таких документів: зовнішньоекономічного контракту від 21 червня 2022 року №PPZ-2106, специфікації від 26 грудня 2022 року №39, додаткової угоди від 29 грудня 2022 року №2, автотранспортної накладної СМR від 11 січня 2023 року №LV-ZNHK-110123/01, рахунку-фактури (інвойса) від 11 січня 2023 року №BP 915/2023, рахунку-фактури від 13 січня 2023 року №143-39-F, сертифікату якості від 8 грудня 2022 року № 161540_4839686.

Відповідно до зазначених документів продавцем товару виступає PROLUX ENTERPRISES LTD (Inomenon Ethnon 48, Guricon House, CY-6042 Larnaca, Cyprus), відправник компанія BALTICPETROLEUM LTD (Kimonos, 40, 3095, Limassol, Cyprus). Місце відвантаження (видачі) товару згідно з CMR (гр.4) « SIA PARS Terminals , Tvaika street 7A, Riga, Latvia», покупцем товару є ТОВ «Західна Нафтогазова Компанія» (01054, м. Київ, вул. Тургенєвська, буд.15, офіс 52).

13 січня 2023 року до відділу митного оформлення «Ковель» митного поста «Західний» Енергетичної митниці за митною декларацією типу «ІМ 40 ДЕ» №23UA903220001157U0 декларантом ТОВ «Західна Нафтогазова Компанія» ОСОБА_1 вказаний товар заявлено до митного оформлення у вільний обіг на митній території України. Митна вартість товару складає 812 641,86грн. (19 741,75 доларів США по курсу НБУ, що склав 36,5686грн за долар США на день надання митної декларації 13 січня 2023 року плюс вартість перевезення 90 713,70грн).

Відповідно до заявлених у графі 31 МД відомостей та товаросупровідних документів, товар «Бензин неетилований Преміум Євро 95, клас D, стандарт: LST EN 228:2012+A1:2017, октанове число визначено за дослідницьким методом -95,3; вміст свинцю - менше 2,5 мг/л; із вмістом менш як 5 мас.% біоетанол, або етил-трет-бутилового

ефіру, або їх суміші; масова частка сірки - 0,00046% мас; щільність при 15 град. С 743,9 кг/м3; об`єм - 32,562 1000 л при 15 град. Со)» класифіковано за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2710124512 (графа 33 МД). Під час здійснення митного контролю та оформлення товару системою управління ризиками було сформовано митну формальність «905-3: взяття проб (зразків) товарів для проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД» (наказ Міністерства фінансів України від 31 липня 2015 року № 684 «Про затвердження Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю»).

На виконання вказаної форми митного контролю посадовою особою відділу митного оформлення «Ковель» митного поста «Західний» Енергетичної митниці відібрано проби (зразки) заявленого товару (Акт про взяття проб (зразків) товару від 14 січня 2023 року №13), які супровідним листом від 14 січня 2023 року №7.6-28-02-01-25/21 направлено до Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень (далі - СЛЕД Держмитслужби).

15 січня 2023 року у відповідності до вимог частини 2 статті 260 Митного кодексу України товар було випущено за тимчасовою митною декларацією типу «ІМ 40 ТН» № 23UA903220001240U9 з наданням права на користування та/або розпорядження товарами, щодо яких здійснюється митне оформлення, відповідно до заявленої мети під зобов`язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації, яка повинна містити точні відомості про товари.

2 лютого 2023 року до Енергетичної митниці надійшов висновок від 2 лютого 2023 року № 142000-3101-0114 про результати проведених досліджень проби товару, який був заявлений до митного оформлення за МД типу «ІМ 40 ДЕ» від 13 січня 2023 року №23UA903220001157U0 (лист СЛЕД Держмитслужби від 2 лютого 2023 № 7.17-4/7.17-31-01/7.6/581).

Згідно із вказаним висновком результати дослідження проби товару «Бензин неетилований Преміум Євро 95, клас D» не узгоджуються з інформацією, зазначеною у гр. 31 митної декларації від 13 січня 2023 року №23UA903220001157U0, у частині детонаційної стійкості (октанове число) проби за дослідницьким методом, а саме у гр. 31 МД заявлений показник становить 95,3, фактично встановлено 92,1.

Управлінням митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Енергетичної митниці за результатами проведеного дослідження товару (висновок від 2 лютого 2023 року № 142000-3101-0114), прийнято рішення щодо класифікації товару від 8 лютого 2023 року № КТ-UA903000-0024-2023, згідно з яким заявлений код товару змінено з 2710124512 на 2710124194.

Згідно з частиною сьомою статті 69 Митного кодексу України рішення щодо класифікації товару від 8 лютого 2023 року № КТ-UA903000-0024-2023 є обов`язковим, а саме - інформація про товар (визначений код товару 2710124194 з відповідним описом товару «Нафтопродукт, з вмістом 70% або більше нафти чи нафтопродуктів, одержаних з бітумінозних порід (мінералів), причому ці нафтопродукти є основними складовими частинами, легкий дистилят: бензин неетилований. Температура початку кипіння - 37 град. С, кінця кипіння - 201 град С. Суміш неароматичних вуглеводнів та ароматичних вуглеводнів (вміст становить 31,66 об.% (37,16 мас.%)). Детонаційна стійкість (октанове число) за дослідним методом - 92,1. Вміст сірки - 9,1 мг/кг (0,00091 мас.%). Вміст бензолу - 0,35 об.% (0,42 мас.%). Етанол, метанол, етил-трет-бутиловий ефір, сполуки з вмістом свинцю (тетраетилсвинцю) - відсутні») повинні бути заявлені у МД.

Наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №651 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 14 серпня 2012 р. за № 1372/21684) визначено, що в графі №31 МД під номером 1 зазначається найменування та звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар (фізичні характеристики товару в обсязі, достатньому для однозначного віднесення його до коду

згідно з УКТ ЗЕД, у кількості знаків, визначеній правилами заповнення графи 33 МД для відповідного митного режиму та особливостей переміщення).

Згідно з пунктами 8 та 9 Постанови Кабінету міністрів України від 1 серпня 2013 року №927 «Про затвердження Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив» кожна партія палива, що вводиться в обіг або перебуває в обігу, повинна мати документ про якість (паспорт якості) палива, що містить нормативні значення та фактичні результати випробувань, які підтверджують відповідність марки палива.

В результаті опрацювання пояснень, наданих декларантом ТОВ «Західна Нафтогазова Компанія» ОСОБА_1 та директором ТОВ «Західна Нафтогазова Компанія» Пронтенко І.П. , встановлено, що всю інформацію та документи, необхідні для декларування, отримав від постачальника PROLUX ENTERPRISES LTD та водія безпосередньо ОСОБА_1 . Також з наданих пояснень випливає, що ОСОБА_1 особисто проводив декларування товару «Бензин неетилований Преміум Євро 95, клас D» за МД типу «ІМ 40 ДЕ» від 13 січня 2023 року №23UA903220001157U0 та являється особою, яка відповідно до розподілу функціональних обов`язків здійснює контроль за додержанням вимог митного законодавства України.

Правом проведення фізичного огляду та відбору проб товару, з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеним у товаросупровідних документах, до подачі митної декларації від МД типу «ІМ 40 ДЕ» від 13 січня 2023 року №23UA903220001157U0 згідно з частиною 2 статті 266 Митного кодексу України декларант ТОВ «Західна Нафтогазова Компанія» ОСОБА_1 не скористався, тим самим підтверджуючи наявність точних відомостей про характеристики товару (наявність, найменування або назва, кількість тощо), необхідних для заповнення митної декларації у звичайному порядку.

Відомості, зазначені в графі 31 МД про звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар (нормативні значення показників та фактичні результати випробувань, які підтверджують відповідність марки палива), заявив на підставі сертифікату якості від 8 грудня 2022 року № 161540_4839686.

Таким чином, за результатами з`ясування всіх обставин, виходячи з наданих пояснень, встановлено, що декларант ТОВ «Західна Нафтогазова Компанія» ОСОБА_1 вчинив дії, направлені на незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, а саме - звичайний торгівельний опис в графі 31 МД, який давав би змогу однозначно ідентифікувати та класифікувати товар в частині показника товару «детонаційна стійкість (октанове число) проби за дослідницьким методом» та коду товару згідно з УКТЗЕД, за що статтею 472 Митного кодексу України передбачена адміністративна відповідальність.

Постановою судді Подільського районного суду міста Києва від 18 березня 2023 року провадження в справі відносно ОСОБА_1 закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Приймаючи зазначене судове рішення, суддя першої інстанції виходив з того, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2023 року визнано протиправними дії Енергетичної митниці щодо взяття проб товару, ввезеного за поданими Товариством з обмеженою відповідальністю «Західна нафтогазова компанія» митними деклараціями IM 40 ДЕ № 23UA903220001157U0 від 13 січня 2023 року згідно актів про взяття проб (зразків) товарів № 13 від 14 січня 2023 року, складених на території постійної зони митного контролю Енергетичної митниці, що знаходиться за адресою: Волинська область, Ковельський район, с. Воля Любитівська, вул. Луцька 1-А, визнано протиправними та скасовано рішення про визначення коду товарів від 8 лютого 2023 року № КТ-UA903000-0024-2023, визнано протиправними та скасовано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA903220/2023/000205,

№UA903220/2023/000206 та №UA903220/2023/000207. Указане рішення залишено в силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2024 року.

Суддею першої інстанції встановлено, що згідно вказаного рішення суду, проби товару брались із сифонного крану. У той же час з сифонного крану (за його наявності), з урахуванням положень абзацу 2 пункту 5.2.1, пункту 5.12 та пункту 13 ДСТУ 4488:2005, відбираються проби нафтопродукту лише для перевірки наявності підтоварної води і забруднень (із застосуванням спеціального переносного пристрою для відбирання проб), а не для визначення детонаційної стійкості (октанового числа) бензину за дослідним методом та інших фізико-хімічних показників нафтопродуктів.

Суддя першої інстанції дійшов висновку, що матеріали справи не містять доказів того, що дії ОСОБА_1 були направлені на незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, а саме: звичайний торгівельний опис в графі 31 МД, який давав би змогу однозначно ідентифікувати та класифікувати товар в частині показника товару «детонаційна стійкість (октанове число) проби за дослідницьким методом» та коду товару згідно з УКТЗЕД, відтак провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Не погоджуючись з постановою судді, представник Енергетичної митниці - Герега К.М. подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову судді Подільського районного суду міста Києва від 18 березня 2024 року та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у порушенні митних правил, передбачених статтею 472 Митного Кодексу України, та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 100% вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, з конфіскацією цих товарів.

Разом з апеляційною скаргою представником Енергетичної митниці - Герегою К.М. подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді, посилаючись на те, що 28 березня 2024 року, тобто в межах встановленого законом десятиденного строку, Енергетичною митницею було подано апеляційну скаргу на постанову судді. Згідно інформації із Єдиного державного реєстру судових рішень, 16 квітня 2024 року їй стало відомо, що постановою судді Київського апеляційного суду Таргоній Д.О. апеляційну скаргу було повернуто, у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження, що суперечить положенням статті 294 КУпАП.

Згідно частини 5 статті 529 МК України постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі. Порядок оскарження постанови суду у справі про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.

Згідно з вимогами частини 2 статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова судді винесена 18 березня 2024 року, тому строк на її апеляційне оскарження закінчився 28 березня 2024 року.

Представником Енергетичної митниці Холодковою О.С. 28 березня 2024 року було подано апеляційну скаргу на постанову судді, тобто в останній день встановленого законом десятиденного строку, тому апеляційний суд вважає за можливе поновити

Енергетичній митниці строк на апеляційне оскарження постанови судді Подільського районного суду міста Києва від 18 березня 2024 року.

Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу, представник Енергетичної митниці зазначає, що в матеріалах містяться належні та допустимі докази, які беззаперечно вказують на вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 Митного кодексу України та підтверджують його вину.

Представник митниці посилається на те, що основною кваліфікуючою ознакою, яка ставиться у провину ОСОБА_1 , є вчинення дій, направлених на незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, а саме звичайний торгівельний опис в графі 31 МД, який би давав змогу однозначно ідентифікувати та класифікувати товар в частині показника товару «детонаційна стійкість (октанове число) проби за дослідницьким методом», а не коду УКТЗЕД (додаткова кваліфікуюча ознака). Після отримання лабораторного дослідження виявлено, що фактично «октанове число за дослідницьким методом» фактично становить 92,1. Визначена величина «детонаційна стійкість» (октанове число) за дослідницьким методом наданої на дослідження проби товару не узгоджується з вимогами і нормами відповідного показника «Детонаційна стійкість: октанове число за дослідним методом: для бензинів марки А-95», наведеного у додатку № 2 в «Технічному регламенті щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднового та котельних палив», затвердженому постановою КМУ від 1 серпня 2013 року № 927 (зі змінами). Зазначеним технічним регламентом регламентовано, обумовлено та визначено показники бензину та їх віднесення до марок палива та до екологічних класів. Енергетичною митницею неодноразово складались протоколи про ПМП за використанням сертифікату якості від 8 грудня 2022 року № 161540_4839686, за результатами лабораторних досліджень товарів було визначене октанове число на рівні бензину марки 92.

Представник митниці вважає, що митний брокер ТОВ «Західна Нафтогазова Компанія» ОСОБА_1 , як посадова особа підприємства, вчинив дії, направлені на незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, а саме звичайний торгівельний опис в графі 31 МД, який давав би змогу однозначно ідентифікувати та класифікувати товар в частині показників «детонаційна стійкість (октанове число) проби за дослідницьким методом» та коду товару згідно УКТЗЕД, чим вчинив порушення митних правил, передбачених статті 472 Митного кодексу України.

Також представник митниці посилається на те, що висновок Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень, яким визначено фізико-хімічні характеристики товару, є чинним і не спростований жодними доказами.

У запереченнях на апеляційну скаргу захисник ОСОБА_1 - адвокат Ковальський Г.В. просить залишити апеляційну скаргу Енергетичної митниці без задоволення, постанову Подільського районного суду міста Києва - без змін, посилаючись на те, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, не ґрунтуються на положеннях митного законодавства, не відповідають фактичним обставинам справи.

Адвокат Ковальський Г.В. зазначає, що протокол про порушення митних правил, складений стосовно ОСОБА_1 , ґрунтується на висновку Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби від 2 лютого 2023 року щодо дослідження проби товару, взятої за актом про взяття проб (зразків) товарів № 13 від 14 січня 2023 року та на рішенні про визначення коду товару від 8 лютого 2023 року, проте рішенням Київського окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2023 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2024 року, підтверджено порушення Енергетичною митницею порядку (способу) взяття проб товару, визнано протиправним та скасовано рішення про визначення коду товару від 8 лютого 2023 року, тому висновок СЛЕД Держмитслужби та рішення про

визначення коду товару не є допустимими та достовірними доказами по справі, оскільки вони одержані з порушенням порядку, встановленого ч. 2 ст. 356 Митного Кодексу України.

ОСОБА_1 , будучи повідомленим про день, час та місце розгляду апеляційної скарги шляхом направлення судової повістки-повідомлення на електронну пошту (с.с.19 т.2), у судове засідання не з`явився, клопотання про його перенесення не подав.

Вислухавши пояснення представника Енергетичної митниці - Носко Ю.Ю., яка підтримала доводи апеляційної скарги, захисника ОСОБА_1 - адвоката Ковальського Г.В., який просив залишити постанову судді без змін, вивчивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно статті 487 Митного кодексу України, провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

В силу вимог статті 486 Митного кодексу України, завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Згідно зі статті 489 Митного кодексу України та статті 280 КУпАП при розгляді справи підлягають з`ясуванню такі обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують її відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом частини першої статті 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.

Тобто при складанні протоколу про порушення митних правил враховуються ознаки складу правопорушення, які мають узгоджуватись з диспозицією статті, до відповідальності за якою притягується особа. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.

Статтею 472 Митного кодексу України передбачена відповідальність за недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто не заявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Вказаною нормою Закону передбачений формальний склад адміністративного правопорушення, а не матеріальний у виді настання якихось негативних наслідків чи завдання шкоди державі.

Об`єктом даного правопорушення є встановлений Митним кодексом України

порядок декларування товарів, транспортних засобів, переміщуваних через митний кордон України.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 472 Митного кодексу України, полягає у незаявленні за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, що підлягають обов`язковому декларуванню у випадку переміщення їх через митний кордон України.

Згідно частини першої статті 495 Митного кодексу України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Згідно частини першої статті 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Частиною шостою статті 257 Митного кодексу України передбачено, що умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до підпункту «б» пункту п`ятого частини восьмої статті 257 Митного кодексу України, декларантом, залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вноситься звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар.

Згідно частини дев`ятої статті 257 Митного кодексу України, митним органам забороняється вимагати внесення до митної декларації інших відомостей, ніж зазначені у цій статті.

Як визначено у частині першій статті 266 Митного кодексу України декларант зобов`язаний здійснювати декларування товарів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом, а саме на вимогу митного органу пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей.

Частина друга статті 266 Митного Кодексу України передбачає право декларанта перед подачею митної декларації з дозволу митного органу здійснювати фізичний огляд

товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів.

Згідно частини другої розділу II Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 651 від 30 травня 2012 року, в графі 31 митної декларації при імпорті товару найменування його виробника і торговельна марка зазначаються виключно за наявності інформації про це у товаросупровідних та комерційних документах.

Одночасно, чинним митним законодавством України не встановлено обов`язку декларанта здійснювати перевірку достовірності відомостей, зазначених у товаросупровідних документах.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що 13 січня 2023 року до відділу митного оформлення «Ковель» митного поста «Західний» Енергетичної митниці за митною декларацією типу «ІМ 40 ДЕ» №23UA903220001157U0 декларантом ТОВ «Західна Нафтогазова Компанія» ОСОБА_1 заявлено до митного оформлення у вільний обіг на митній території України товар, митна вартість якого 812 641,86грн. (19 741,75 доларів США по курсу НБУ, що склав 36,5686грн за долар США на день надання митної декларації 13 січня 2023 року плюс вартість перевезення 90 713,70грн) (с.с.23 т.1).

У графі «маркування та кількість - номери контейнерів - кількість та розпізнавальні особливості» вказано: «Бензин неетилований Преміум Євро 95, клас D, стандарт: LST EN 228:2012+A1:2017, октанове число визначено за дослідницьким методом - 95,3; вміст свинцю - менше 2,5 мг/л; із вмістом менш як 5 мас.% біоетанол, або етил-трет-бутилового ефіру, або їх суміші; масова частка сірки - 0,00046% мас; щільність при 15 град. С 743,9 кг/м3; об`єм - 32,573 1000 л при 15 град. С», код товару : 2710124512.

Вказаний опис зроблено на підставі товаросупровідних документів, доданих до декларації.

Відповідно до висновку № 142000-3101-0114 від 2 лютого 2023 року, проведеного з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТЗЕД, результати, отримані в ході дослідження наданої проби товару, не узгоджуються із інформацією, зазначеною у графі 31 МД від 13 січня 2023 року №23UA903220001157U0 у частині октанове число за дослідницьким методом ( заявлено 95,3, фактично 92,1) (с.с.38-40 т.1).

На підставі вищевказаного висновку Енергетичною митницею 8 лютого 2023 року прийнято рішення № КТ-UA903000-0024-2023 про визначення коду товару, відповідно до якого замість коду «2710124512» товар класифіковано за кодом «2710124194», тобто як нафтопродукт, з вмістом 70% або більше нафти чи нафтопродуктів, одержаних з бітумінозних порід (мінералів), причому ці нафтопродукти є основними складовими частинами, легкий дистилят: бензин неетилований. Температура початку кипіння - 37 град.С, кінця кипіння - 201 град С. Суміш неароматичних вуглеводнів та ароматичних вуглеводнів (вміст становить 31,66 об.% (37,16 мас.%)). Детонаційна стійкість (октанове число) за дослідним методом - 92,1. Вміст сірки - 9,1 мг/кг (0,00091 мас.%). Вміст бензолу - 0,35 об.% (0,42 мас.%). Етанол, метанол, етил-трет-бутиловий ефір, сполуки з вмістом свинцю (тетраетилсвинцю) - відсутні (с.с.41 т.1).

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2023 року у справі № 320/14103/23 визнано протиправними дії Енергетичної митниці щодо взяття проб товару, ввезеного за поданими Товариством з обмеженою відповідальністю «Західна нафтогазова компанія» митними деклараціями IM 40 ДЕ №23UA903220001201U0 від 14 січня 2023 року згідно актів про взяття проб (зразків) товарів № 18 від 15 січня 2023 року, складених на території постійної зони митного контролю Енергетичної митниці, що знаходиться за адресою: Волинська область, Ковельський район, с. Воля Любитівська, вул. Луцька 1-А; визнано протиправними та скасовано рішення про визначення коду товарів від 8 лютого 2023 року № КТ-UA903000-0025-2023, визнано протиправними та скасовано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення

№UA903220/2023/000205, № UA903220/2023/000206 та №UA903220/2023/000207 (с.с.151-158 т.1).

Вказане рішення залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2024 року (с.с.209-216 т.1).

У рішенні Київського окружного адміністративного суду зазначено, що проби товару брались із сифонного крану. У той же час з сифонного крану (за його наявності), з урахуванням положень абзацу 2 пункту 5.2.1, пункту 5.12 та пункту 13 ДСТУ 4488:2005, відбираються проби нафтопродукту лише для перевірки наявності підтоварної води і забруднень (із застосуванням спеціального переносного пристрою для відбирання проб), а не для визначення детонаційної стійкості (октанового числа) бензину за дослідним методом та інших фізико-хімічних показників нафтопродуктів. Отже, при відібранні проб товару, рішення, прийняті митним органом за результатом дослідження таких проб товару, відібраних з порушенням чинного законодавства України, є протиправними, а тому такі скасовано.

Частина перша статті 495 Митного кодексу України визначає, що доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи

Згідно з вимогами статті 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.

З аналізу наведеної вище норми вбачається, що оцінці підлягає як кожний окремий доказ, так і всі зібрані докази в цілому, на підставі чого суддя повинен зробити обґрунтований висновок про їх належність і допустимість, достовірність та достатність фактичних даних, що встановлюються цими доказами, та мають значення для справи.

Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що доказів того, що дії ОСОБА_1 були направлені на незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, а саме: звичайний торгівельний опис в графі 31 МД, який давав би змогу однозначно ідентифікувати та класифікувати товар в частині показника товару «детонаційна стійкість (октанове число) проби за дослідницьким методом» та коду товару згідно з УКТЗЕД, матеріали справи не містять, а докази, на підставі яких складено протокол про порушення митних прав, визнанні рішенням суду такими, що отриманні з порушенням норм законодавства.

Стаття 62 Конституції Українизакріплює принцип презумпції невинуватості, відповідно до якого особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до висновків Європейського суду з прав людини стандарти, установлені Конвенцію про захист прав людини і основоположних свободдля кримінального провадження, поширюються і на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справи "Лучанінова проти України" (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02), "Малофєєва проти Росії" ("Malofeyeva v. Russia", заява № 36673/04), "Карелін проти Росії" ("Karelin v. Russia", рішення від 20 вересня 2016 року, заява № 926/08)).

Ці стандарти полягають у тому, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, яка по суті становить виклад обвинувачення у

вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певна особа має доводити в суді, а також суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки в такий спосіб неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частина перша статті 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення, визначеного приписами частини першої статті 9 КпАП України.

Частиною 1 статті 9 КУпАПадміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Складом правопорушення є наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.

Тобто адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

При цьому, суд (суддя) повинен обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту (рішення ЄСПЛ "Коробов проти України" №39598/0з від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування.

На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що в матеріалах справи відсутні належні докази, які б беззаперечно вказували на те, що ОСОБА_1 вчинено умисні винні дії по незаявленню за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Доводи апеляційної скарги, що висновок СЛЕД Держмитслужби, яким визначено фізико-хімічні характеристики для опису товару, які є обов`язковими для ідентифікації товару в розумінні частини 8 статті 257 Митного кодексу України є чинним і не спростований жодний доказом, не можуть бути підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідності, оскільки рішенням суду встановлено, що проби для проведення дослідження були відібрані з порушенням правових підстав та встановленого порядку взяття (відібрання) проб товару.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції Українипрезумпції невинності.

Така позиція Конституційного Суду України узгоджується з правовим позиціям Європейського Суду з прав людини. За змістом ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Урішенні від 10 лютого 1995 року, у справі «Аллене де Рібемон проти Франції», Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції

невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов`язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин. У рішенні «Маліга проти Франції» від 23 вересня 1998 року, Європейський суд з прав людини визнав кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення. Європейський суд з прав людини підкреслює, що обов`язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.

У рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».

Враховуючи викладене, притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення митних правил не може ґрунтуватися на доказах, отримання яких судом визнано неправомірним.

Керуючись ст. 529, 530 Митного кодексу України, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

постановив:

поновити Енергетичній митниці строк на апеляційне оскарження постанови судді Подільського районного суду міста Києва від 18 березня 2024 року.

Апеляційну скаргу Енергетичної митниці залишити без задоволення, постанову судді Подільського районного суду міста Києва від 18 березня 2024 року про закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 472 МК України -без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя І.М. Рейнарт