Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №140/7099/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/7099/25 пров. № А/857/52070/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Заверухи О.Б., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року у справі № 140/7099/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дії та бездіяльності протиправними,-

суддя в 1-й інстанції Костюкевич С.Ф.,

час ухвалення рішення 10 листопада 2025 року,

місце ухвалення рішення м.Луцьк,

дата складання повного тексту рішення 10 листопада 2025 року,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дії та бездіяльності протиправними.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Волинській області від 13.06.2025 №033050011827 про відмову ОСОБА_1 в переведенні на пенсію по віку відповідно до Закону України “Про державну службу” від 10 грудня 2015 року №889-VIII. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Волинській області прийняти рішення про переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV на пенсію за віком згідно із Законом України “Про державну службу” 10.12.2015 № 889-VIII, починаючи з 06.06.2025 та здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що державні службовці, які на день набрання чинності Законом №889-VIII займають посади державної служби та мають неменше як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, або на день набрання чинності Законом №889-VIII мають не менше як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами КМУ не залежно від факту роботи на державній службі станом на 1 травня 2015 року. Разом із тим, згідно частини 7 статті 21 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування” пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав, а саме.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за віком згідно Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV.

06.06.2025 звернулася до територіального управління ПФУ за місцем проживання із заявою про перехід з пенсії по віку на пенсію відповідно до Закону України “Про державну службу” №889-VIII від 10.12 2015, долучивши дві довідки про складові заробітної плати державного службовця, видані Турійською селищною радою від 06.06.2025 №28 та №29, та згідно пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” за принципом екстериторіальності її документи для призначення пенсії були направлені на розгляд до ГУ ПФУ в Волинській області

13.06.2025 рішенням ГУ ПФУ в Волинській області №033050011827 позивачу відмовлено в переході на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу” у зв`язку із відсутністю 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, оскільки посадові особи місцевого самоврядування не є державними службовцями.

Відповідачем не зараховано до стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців періоди роботи на посадах в органах місцевого самоврядування з 24.03.1990 по 01.05.2016, що становить 26 років 01 місяць 7 днів.

Позивач, вважаючи протиправною відмову відповідача в переведенні на пенсію державного службовця відповідно до закону України “Про державну службу”, звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України “Про державну службу” від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон №889-VIII).

За змістом п.2 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №889-VIII з 1 травня 2016 року втратив чинність Закон України “Про державну службу” від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ (далі - Закон №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу).

Пунктами 10, 12 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України “Про державну службу” від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частиною 1 статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723 “Про державну службу”, чинного до 01.06.2016 (далі Закон №3723) передбачено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями,-у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

З 01.05.2016 набрав чинності Закон України “Про державну службу” № 889-VIII від 10.12.2015 (далі-Закон № 889-VIII), в Прикінцевих та Перехідних положеннях якого закріплено, що Закон № 3723-ХІІ (Відомості ВРУ, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону № 889-VIII втратив чинність.

Так, пунктом 10 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 889-VIII визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України “Про державну службу” та актами КМУ, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України “Про державну службу” у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Крім того, згідно пункту 12 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону України “Про державну службу” та актами КМУ, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України “Про державну службу” у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Як слідує з матеріалів справи та не заперечується відповідачем загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 43 роки 07 місяців 9 днів.

Частиною 1 ст. 37 Закону № 3723-XII закріплено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не зараховано до стажу державного службовця позивача період роботи з 24.03.1990 по 01.05.2016 в Клюській сільській раді райдержадміністрації, а саме: 26 років 01 місяць 7 днів.

Статтею 118 Кодексу законів про працю України передбачено, що працівникам, звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, а також у партійних, профспілкових, комсомольських, кооперативних та інших громадських організаціях, надається після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а при її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації.

Згідно з роз`ясненнями Міністерства юстиції України від 03 червня 1994 року №4-5-1156, погодженими з КМУ, до стажу державної служби зараховують період роботи в цих органах лише на виборних та відповідальних посадах до припинення дії статті 6 Конституції УРСР і внесення змін до статті 7 Конституції УРСР (до 24 жовтня 1990 року). Відповідальною вважається посада, прийняття на яку здійснювалось колегіальним органом (рішення, бюро, комітету, постановою конференції, зборів) партійних, профспілкових, комсомольських організацій.

Також статтею 46 Закону України “Про державну службу” №889-VIII визначені особливості стажу державної служби, зокрема у пункті 2 зазначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України “Про службу в органах місцевого самоврядування”.

В свою чергу, п. 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою КМУ від 25 березня 2016 року № 229 передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України “Про державну службу” від 10 грудня 2015 року № 889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про державну службу” від 10 грудня 2015 року № 889-VIII.

Пунктом 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про державну службу” №889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Так, пунктом 1 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою КМУ від 03.05.1994 № 283, який діяв на час проходження позивачем служби в органах місцевого самоврядування, регламентовано, що цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 283, до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування передбачених статтею 14 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування”.

У пункті 4 Порядку № 283 закріплено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.

Із записів трудової книжки ОСОБА_1 № НОМЕР_1 від 22.12.1984 слідує, що:

- 24.03.1990 відповідно до рішення сесії сільської ради від 24.03.1990 №4 позивач прийнятий на посаду заступника голови Клюської сільської ради;

- 02.05.1994 прийняла присягу державного службовця;

- 15.07.1994 відповідно до рішення сесії сільської ради №1/3 від 15.07.1994 призначена заступником голови сільської ради;

- 10.04.1998 відповідно до рішення сесії сільської ради №1/2 від 10.04.1998 ОСОБА_1 обрано секретарем сільської ради;

- 27.07.2001 прийняла присягу посадової особи місцевого самоврядування;

- 12.04.2002 рішенням сесії сільської ради №1/4 від 12.04.2002 обрана секретарем Клюської сільської ради;

- 04.03.2005 розпорядженням №11 04.03.2005 ОСОБА_1 присвоєно дев`ятий ранг посадової особи місцевого самоврядування з 15.02.2005;

- 07.04.2006 рішенням сесії сільської ради №1/5 від 07.04.2006 обрана секретарем Клюської сільської ради;

- 17.11.2007 рішенням сесії сільської ради №1/4 від 17.11.2007 обрана секретарем Клюської сільської ради;

- 04.11.2015 рішенням сесії сільської ради №1/4 від 04.11.2015 обрана секретарем Клюської сільської ради;

- 27.11.2020 розпорядженням сільської ради №-3ос від 27.11.2020 переведена на посаду спеціаліста-землевпорядника сільської ради із збереженням 9-го рангу посадової особи місцевого самоврядування відповідно до абзацу 3 ст. 10, абзацу; 11 ст. 15 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»;

- 20.04.2021 розпорядженням сільської ради №-06 переведена на посаду спеціаліста-землевпорядника;

- 01.10.2021 розпорядженням сільської ради №-221-ос переведена на посаду провідний спеціаліст відділу земельних відносин, екології та агропромислового комплексу;

- 14.04.2024 розпорядженням від 11.04.2024 №73-ос звільнена у зв`язку із скороченням чисельності або штату працівників.

Отже, трудовою книжкою підтверджується факт роботи позивача в періоди з 24.03.1990 по 01.05.2016 на посадах, які зараховуються до стажу державної служби в органах місцевого самоврядування.

Разом із тим відповідно до наданих документів загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 43 роки 07 місяців 9 днів, а стаж державної служби в органах місцевого самоврядування становить 26 років 01 місяць 7 днів.

01.05.2016 набув чинності Закон №889-VIII, згідно з частиною другою Прикінцевих та перехідних положень якого визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Таким чином законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону 3723-ХІІ.

Так, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статті 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону №1058-IV, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Як встановлено судом, з урахуванням періодів роботи позивача на посадах в органах місцевого самоврядування, загальний стаж роботи ОСОБА_1 на посадах, які дають право на призначення пенсії відповідно до Законом України “Про державну службу” становить 43 роки 07 місяців 9 днів.

Пунктом 20 та 31 постанови ВС у складі колегії суддів КАС від 25.05.2023 в справі № 580/3805/22 в подібних правовідносинах зроблено висновок, що визначальною умовою для зобов`язання переведення особи з пенсії за віком на пенсію відповідно до ЗУ від 16.12.2023 № 723 “Про державну службу” є не просто наявність у особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади держслужби або 20 років стажу держслужби на залежно від того чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), але й обов`язкова наявність певної додаткової умови: у порядку визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах віднесених до категорій посад державних службовців.

Враховуючий достатній стаж роботи на посадах державного службовця, суд приходить до висновку, що позивач має право на пенсію відповідно до Закону України “Про державну службу”, а відтак рішення ГУ ПФУ в Волинській області від 13.06.2025 №033050011827 про відмову позивачу в перерахунку пенсії/перехід на пенсію за Законом України “Про державну службу” від 10.12.2015 №889-VIII є неправомірним.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Волинській області здійснити перерахунок та виплату пенсії по віку відповідно до Закону України від 10.12.2015 №889-VIII “Про державну службу” з дати звернення (06.06.2025) з визначенням розміру пенсії відповідно до наданих довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Турійською селищною радою від 06.06.2025 №28 та №29, суд зазначає наступне.

Обов`язок нарахувати та виплатити позивачу пенсію за наявності законних підстав покладається на відповідача.

Судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, позивач просить зобов`язати ГУ ПФУ в Волинській області здійснити переведення та виплату пенсії по віку відповідно до Закону України “Про державну службу” від 10.12.2015 №889-VIII, при цьому, саме переведення на пенсію по віку відповідно до Закону України “Про державну службу” від 10.12.2015 №889-VIII відповідачем не здійснено, тому підстави для та виплати даної пенсії з визначенням розміру пенсії відповідно до наданих із заявою довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 06.06.2025 №28 та №29, видані Турійською селищною радою відсутні.

Суд дійшов висновку, що питання про виплату пенсії по віку відповідно до Закону України “Про державну службу” від 10.12.2015 №889-VIII, з дати звернення, з визначенням розміру пенсії відповідно до наданих із заявою довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, без переведення на даний вид пенсії є передчасним, а тому в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити. Відтак позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Оскільки, позивач звернулася до відповідача із заявою про переведення її на пенсію держслужбовця 06.06.2025, маючи більше 60 років, то саме з цієї дати слід зобов`язати ГУ ПФУ в Волинській області здійснити переведення на такий вид пенсії.

При цьому є хибним твердження відповідача про те, що у позивача відсутнє право на отримання пенсії держслужбовця, оскільки вона вже раніше використала право на призначення та отримання пенсії держслужбовця. Це пояснюється тим, що ОСОБА_1 просить відповідача перевести його на інший вид пенсії, який врегульований іншим законом, ніж той, згідно з яким вона раніше отримувала пенсію.

Той факт, що позивач перед тим як отримував пенсію за віком за нормами Закону № 1058-VI, отримував пенсію держслужбовця згідно Закону № 3223-ХІІ не позбавляє його права перейти на пенсію держслужбовця за нормами Закону № 889-VIІ.

Враховуючи, що рішенням ГУ ПФУ в Волинській області від 13.06.2025 №033050011827 позивачу безпідставно та необґрунтовано відмовлено у переведенні на пенсію за віком згідно з Законом України “Про державну службу”, тому суд вважає, що належним способом захисту прав позивача у даному випадку буде визнання протиправним і скасування вказаного рішення та зобов`язання цього відповідача перевести позивача на пенсію державного службовця за віком відповідно пункту 12 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №889-VIII” - 06.06.2025 (дати звернення з відповідною заявою) та здійснити перерахунок та виплату, відтак, позов підлягає до задоволення частково.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Відповідно дост. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи наведене вище, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року у справі № 140/7099/25 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець

судді О. Б. Заверуха

О. І. Мікула

Повне судове рішення складено 19 серпня 2026 року.