Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №140/11780/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/11780/25 пров. № А/857/9868/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Заверухи О.Б., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 року у справі № 140/11780/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

суддя в 1-й інстанції Каленюк Ж.В.,

час ухвалення рішення 28 січня 2026 року,

місце ухвалення рішення м.Луцьк,

дата складання повного тексту рішення 28 січня 2026 року,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 з0вернулася в суд з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомленні-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 21 лютого 2025 року №0138684-2406-0318-UA07080170000013585.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що ГУ ДПС у Волинській області при прийнятті спірного рішення діяло виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України. При цьому пільги зі сплати податку не застосовуються у разі передання нерухомого майна в оренду, лізинг, позичку. Крім того стверджують, що позивач пропустила строк звернення до суду із цим позовом.

Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав, а саме.

За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 31 липня 2013 року зареєстровано право власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення, будівля складу №2 (Н-1) загальною площею 507,5 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11).

ГУ ДПС у Волинській області здійснило розрахунок податкового зобов`язання за 2024 рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за вказане нежитлове приміщення та сформувало податкове повідомлення-рішення від 21 лютого 2025 року №0138684-2406-0318-UA07080170000013585 на суму 18016,25 грн (а.с.8), яке 05 вересня 2025 року направлено ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення (згідно з трекінгом відправлення вручене 08 вересня 2025 року) (а.с.9-10).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України визначено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно із пунктом 58.1 статті 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян).

Розділом XII ПК України врегульовано сплату платниками податків податку на майно.

Статтею 265 ПК України встановлено, що податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Порядок нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначено статтею 266 ПК України.

Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Приписи підпункту 266.2.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України встановлюють, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Підпунктами 266.3.1, 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України передбачено, що базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Підпунктом 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 ПК України визначено, що сільські, селищні, міські ради встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів. Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об`єктом оподаткування.

Відповідно до підпункту 266.4.3 пункту 266.4 статті 266 ПК України пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 цього пункту, для фізичних осіб не застосовуються до: об`єкта/об`єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об`єкта/об`єктів перевищує п`ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої підпунктом 266.4.1 цього пункту; об`єкта/об`єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Згідно з підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (підпункт 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 ПК України).

Абзацом сьомим підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України передбачено, що обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості, виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

За приписами підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому цього підпункту, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об`єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є місцевим податком, розмір якого визначається рішенням органу місцевого самоврядування залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості, як і пільги з його сплати. Податковий орган наділений повноваженнями по застосуванню у межах своєї компетенції вже прийнятих рішень органів місцевого самоврядування.

За обставин цієї справи податковим повідомленням-рішенням від 21 лютого 2025 року №0138684-2406-0318-UA07080170000013585 ГУ ДПС у Волинській області згідно із підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України та відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України визначило ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання за 2024 рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; об`єктом оподаткування є нежитлове приміщення - будівля складу №2 (Н-1) загальною площею 507,5 кв.м (а.с.8).

За доводами позивача визначене у цьому податковому повідомленні-рішенні нежитлове приміщення (має адресу: АДРЕСА_1 ) знаходиться на землях Боратинської сільської територіальної громади - в селі Рованці Луцького району Волинської області, тож враховуючи територіальну приналежність об`єкта нерухомості, при нарахуванні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, застосуванню підлягає рішення Боратинської сільської ради Луцького району Волинської області від 13 липня 2023 року №17/3.

При цьому позивач надала довідку Боратинської сільської ради від 30 вересня 2025 року №493/7-13/2-25, за змістом якої ВАТ «Волиньагропоставка», зареєстроване як юридична особа згідно із свідоцтвом про державну реєстрацію А01 №152132 від 26 грудня 2007 року за адресою: вулиця Мамсурова, 13, місто Луцьк, знаходиться на землях Боратинської сільської територіальної громади в селі Рованці Луцького району Волинської області (а.с.25).

Дотримуючись принципу офіційного з`ясування обставин у справі, відповідно до приписів частини четвертої статті 9 КАС України суд ухвалою від 21 січня 2026 року витребував у Боратинської сільської ради відомості щодо належності земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , на якій розташоване належне ОСОБА_1 нежитлове приміщення (будівля складу №2 (Н-1) площею 507,5 кв.м), до адміністративно-територіальних меж Боратинської сільської ради Луцького району Волинської області та документальне підтвердження підстав такого входження (перебування) (а.с.54).

Боратинська сільська рада надала рішення від 10 липня 2020 року №16/15 «Про затвердження містобудівної документації «Генеральний план села Рованці Волинської області Луцького району» (а.с.69), викопіювання з генплану села Рованці, затвердженого рішенням Боратинської сільської ради від 20 липня 2020 року №16/15 (а.с.75), рішення від 08 жовтня 2025 року №32/5 (а.с.70), витяг з плану зі змінами (а.с.71), тим самим підтвердила інформацію про те, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , на якій знаходиться належний позивачу об`єкт нерухомого майна - будівля складу №2 (Н1), знаходиться у межах території Боратинської територіальної громади.

Рішенням Боратинської сільської ради від 14 липня 2022 року №13/4 «Про встановлення ставок та пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» встановлено ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а також перелік пільг з його сплати фізичними та юридичними особами (а.с.18-19).

Рішенням Боратинської сільської ради від 13 липня 2023 року №17/3 «Про внесення змін до рішення сільської ради від 14 липня 2022 року №13/4 «Про встановлення ставок та пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» (а.с.15), яке введено у дію з 01 січня 2024 року, викладено у новій редакції додаток 2 до рішення від 14 липня 2022 року №13/4.

Додатком 2 у редакції рішення від 13 липня 2023 року №17/3 встановлено перелік пільг для фізичних осіб та юридичних осіб, наданих відповідно до підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 ПК України із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (пільги встановлюються та вводяться в дію з 01 січня 2024 року) (а.с.16-17); пільги установлені за класифікацією будівель та споруд та за групою платників. Так пільга зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 100 відсотків установлена для пенсіонерів за віком; одночасно обумовлено, що пільга застосовується лише для одного об`єкта нерухомості для зазначеної категорії осіб (а.с.16-17).

Довідкою Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 05 липня 2024 року №3942 (а.с.66) підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку як отримувач пенсії за віком з 19 жовтня 2000 року.

Суд також враховує загальні положення підпункту 266.4.3 пункту 266.4 статті 266 ПК України, згідно з якими передбачені підпунктом 266.4.2 пільги (тобто установлені відповідними ради з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб) не застосовуються до об`єкта/об`єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Позивач відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не зареєстрована як фізична особа-підприємець (а.с.77) та відповідач не надав доказів, які б підтверджували передачу приміщення, яке визначається як об`єкт оподаткування у цьому випадку в оренду, позичку.

Стаття 19 Конституції України встановлює принцип верховенства права та правового порядку: ніхто не може бути змушений робити те, що не передбачено законом, а державні органи та посадові особи зобов`язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

З огляду на територіальне розташування об`єкта нерухомості в межах Боратинської територіальної громади та наявність у позивача як пенсіонера за віком податкової пільги, яка передбачає звільнення від сплати податку у повному обсязі згідно з рішенням Боратинської сільської ради від 13 липня 2023 року №17/3, підстави для визначення ОСОБА_1 податкового зобов`язання у 2024 році за вказаний об`єкт нерухомості відсутні. Отже, податкове повідомлення-рішення від 21 лютого 2025 року №0138684-2406-0318-UA07080170000013585 підлягає скасуванню, оскільки ним визначено податкове зобов`язання, які позивач не зобов`язана сплачувати.

При цьому твердження відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду із позовом є помилковими.

Абзацом першим частини другої статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У справі №160/11673/20 судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформулювала висновок, відповідно до якого процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платник податків не скористався процедурою досудового вирішення спору (адміністративного оскарження), визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з даними відстеження поштового відправлення (штриховий кодовий ідентифікатор №0601188757700) податкове повідомлення-рішення від 21 лютого 2025 року №0138684-2406-0318-UA07080170000013585 було вручено позивачу 08 вересня 2025 року, а позов подано до суду 14 жовтня 2025 року, тобто з дотриманням встановленого частиною другою статті 122 КАС України строку звернення до адміністративного суду.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи наведене вище, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 року у справі № 140/11780/25 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець

судді О. Б. Заверуха

О. І. Мікула

Повне судове рішення складено 19 серпня 2026 року.