Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: осіб, звільнених з публічної служби
Дата: 18 серпня 2026 р.
Справа: №380/3571/25
Суддя: Обрізко Ігор Михайлович
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/3571/25 пров. № А/857/32034/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Іщук Л.П., Пліша М.А.,
за участю секретаря судового засідання Демчик Л.Р.
за участю представника відповідача Скочиляс Ю.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2026 року про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №380/3571/25, прийняту суддею Андрусів У.Б. у м. Львові, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-
встановив:
у провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №380/3571/25 за позовом ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі – ГУ ПФУ, відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
ГУ ПФУ у Львівській області звернулося в суд першої інстанції та просило переглянути рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.04.2025 у справі №380/3571/25 за нововиявленими обставинами, його скасувати та прийняти ухвалу, якою закрити провадження у справі.
В обґрунтування поданої заяви ГУ ПФУ зазначало, що згідно з свідоцтвом про смерть ОСОБА_1 , такий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а апеляційну скаргу на зазначене рішення було подано 14.05.2025.
19.05.2025 на адресу ГУ ПФУ у Львівській області надійшла заява ОСОБА_2 про виплату допомоги на поховання. Вказана обставина не була відома та не могла бути відомою ГУ ПФУ у Львівській області під час подання апеляційної скарги на рішення від 22.04.2025 у справі № 380/3571/25, оскільки заява про виплату допомоги на поховання надійшла після подання апеляційної скарги.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2026 у задоволенні заяви відмовлено.
Суд виходив з того, що на момент розгляду адміністративної справи № 380/3571/25 та на день прийняття рішення судом, позивач був живий.
Відтак, смерть ОСОБА_1 не є нововиявленою обставиною у справі № 380/3571/25 в розумінні ст. 361 КАС України, оскільки така обставин настала вже після прийняття судом рішення в даній справі.
Обставина, на яку покликається заявник у заяві, не є нововиявленою, оскільки вона виникла пізніше ухвалення судом рішення, про перегляд якого подано заяву на підставі п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України, а докази, надані відповідачем на підтвердження цієї обставини (свідоцтво про смерть ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 та заява про виплату на поховання від 19.05.2025), апріорі не могли бути подані під час розгляду судом цієї справи по суті заявлених вимог.
Сторона відповідача не погодившись із вказаним судовим рішенням подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення, та прийняти нове, яким задовільнити заяву.
В обґрунтування скарги зазначено обставини подібні тим які наведено у заяві про перегляд за нововиявлених обставин.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.
З матеріалів справи вбачається і це встановлено судом першої інстанції, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2026 апеляційну скаргу ГУ ПФУ у Львівській області залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.04.2025 у справі №380/3571/25 - без змін, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задоволено частково.
Визнано протиправними дії ГУ ПФУ у Львівській області щодо застосування з 01.01.2025 понижуючих коефіцієнтів, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 пенсії.
Зобов`язано ГУ ПФУ у Львівській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2025 без застосування понижуючих коефіцієнтів, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше проведених виплат.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Рішення суду набрало законної сили 23.02.2026.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис №53.
14.05.2025, як стверджує заявник, подано апеляційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.04.2025 у справі №380/3571/25.
19.05.2025 на адресу ГУ ПФУ у Львівській області надійшла заява ОСОБА_2 про виплату допомоги на поховання.
Відповідно до частин першої – четвертої та шостої статті 361 КАС судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Верховний Суд неодноразово зауважував, що нововиявлені обставини – це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення. Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.
Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, апеляційній скарзі або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими. Зміна правової позиції суду, навіть якщо вона впливає на подібні правовідносини, не є нововиявленою обставиною, оскільки не змінює фактичні обставини справи, що були предметом судового розгляду.
Колегія суддів також враховує, що необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Подібна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справах № 2а-7523/10/1270 та № 303/3535/16-а, від 04.09.2018 у справі № 809/824/17, від 22.11.2018 у справі № 826/14224/15, від 30.01.2020 у справі № 127/2-а-4944/11, від 21.07.2022 у справі № 826/10281/16, від 29.09.2022 у справі № 560/3507/19 та від 02.05.2023 у справі № 420/20522/21.
Велика Палата Верховного Суду, зокрема у постановах від 09.06.2022 у справі № 9901/230/20, від 08.09.2022 у справі №9901/400/20 та від 22.03.2023 у справі №154/3029/14-ц, дійшла подібних висновків, вказавши, що нововиявлені обставини – це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження й ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їхнього врахування судового рішення.
Для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України, має бути встановлено, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї.
Звертаючись 24.03.2026 до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, відповідач надав копію свідоцтва про смерть ОСОБА_1 , серії НОМЕР_2 від 13.05.2025, якою підтверджується факт смерті позивача 13.05.2025.
Рішення суду першої інстанції переглянуто Восьмим апеляційним адміністративним судом 23.02.2026.
ГУ ПФУ у Львівській області обґрунтовує вимоги заяви про перегляд судового рішення за нововиявлених обставин тим, що 19.05.2025 на адресу останнього надійшла заява ОСОБА_2 про виплату допомоги на поховання. Отже, ГУ ПФУ доводить суду, що вказана обставина не була відома та не могла бути відомою під час подання апеляційної скарги на рішення від 22.04.2025 у справі № 380/3571/25, оскільки заява про виплату допомоги на поховання надійшла після подання апеляційної скарги.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебував на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримував пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Суд апеляційної інстанції зауважує, що після того, як факт смерті ОСОБА_1 зареєстровано в органах ДРАЦС, система ДРАЦС автоматично передає відомості про смерть до Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд отримує ці дані та припиняє виплату пенсії пенсіонеру в найкоротші терміни.
Таким чином, ДРАЦС є ключовою ланкою в процесі повідомлення Пенсійного фонду, забезпечуючи своєчасну передачу даних про смерть для припинення виплати пенсії.
Оскільки відповідач (заявник), будучи стороною у справі, починаючи з 13.05.2025 був поінформований про факт смерті ОСОБА_1 , а відтак обов`язку щодо повідомлення суду про такий факт з невідомих причин не виконав та відповідно безпідставно покликається на з`ясування факту смерті останнього лише внаслідок звернення 19.05.2025 із заявою ОСОБА_2 про виплату допомоги на поховання .
Слід зауважити, що факт смерті сторони у справі є фактом втрати такою адміністративно-процесуальної дієздатності, а не нововиявленою обставиною в розумінні процесуального закону.
Отже, наведені заявником обставини не відповідають необхідним ознакам нововиявлених обставин, такі не відповідають критеріям пункту 1 частини 2 статті 361 КАС України на які покликається заявник, а тому вимоги заявника задоволенню не підлягають.
До того ж, суд апеляційної інстанції звертає увагу на важливість не порушення балансу між можливістю переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами і принципом «юридичної визначності», який є складовою верховенства права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, «принцип юридичної визначеності» вимагає, серед іншого, що якщо суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не повинно ставитися під сумнів. Юридична визначеність передбачає повагу до принципу «resjudicata», який є принципом остаточності рішень. Цей принцип фактично наголошує на тому, що жодна із сторін не повинна вимагати перегляду остаточного і обов`язкового судового рішення лише з метою повторного слухання справи та ухвалення нового рішення у справі. Відхилення від цього принципу можна виправдати лише наявністю обставин суттєвого і непереборного характеру (п.43 рішення ЄСПЛ від 09.09.2011 «ZHELTYAKOV v.UKRAINE» (заява №4994/04)).
Подібної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 21 січня 2026 у справі №380/15446/24.
Інші мотиви наведені в судовому рішенні суду першої інстанції не суперечать встановленим обставинам та не спростовані апелянтом у поданій скарзі.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність нововиявлених обставин у поданій відповідачем заяві, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків вказаного суд, тому в задоволенні таких слід відмовити.
Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 312, 316, 321, 322, 325, 328, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2026 року у справі №380/3571/25 – без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя І. М. Обрізко
судді Л. П. Іщук
М.А. Пліш
Повне судове рішення складено 19.08.2026.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua