Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №161/6962/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 161/6962/26 пров. № А/857/25470/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О. І.,

суддів - Заверухи О. Б., Курильця А. Р.,

з участю секретаря судового засідання – Майстрів Ю. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в залі суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 квітня 2026 року у справі №161/6962/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови,-

суддя в 1-й інстанції – Рудська С. М.,

дата ухвалення рішення – 22 квітня 2026 року,

місце ухвалення рішення – м. Луцьк,

дата складання повного тексту рішення – 22 квітня 2026 року,

в с т а н о в и в:

Позивач – ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача - Департаменту патрульної поліції, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6862127 від 19 березня 2026 року, а провадження по справі закрити.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 квітня 2026 року позов задоволено. Скасовано постанову поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Махиброди Анатолія Петровича від 19 березня 2026 року серії ЕНА № 6862127 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.121, ч.2 ст.122 КУпАП закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, а саме: у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню. В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що транспортний засіб марки Tesla Model 3, д.н.з. « НОМЕР_1 », експлуатувався з порушенням вимог ДСТУ 3649:2010, а саме: було змінено колір зовнішніх освітлювальних приладів, зокрема покажчики повороту мали червоний колір, що не відповідає передбаченим конструкцією транспортного засобу технічним характеристикам. Крім того, водій здійснював рух крайньою лівою смугою за наявності вільної правої смуги на ділянці дороги, що має по дві смуги руху в одному напрямку, чим також порушив вимоги пункту 11.5 Правил дорожнього руху України. Зазначає, що зазначені обставини підтверджуються безперервним відеозаписом з нагрудного портативного відеореєстратора поліцейського №477730, який є послідовним та узгоджується з відеозаписом з відеореєстратора службового автомобіля патрульної поліції, що свідчить про взаємну відповідність та достовірність зазначених доказів. Також вказаним відеозаписом підтверджується, що транспортний засіб експлуатувався з порушенням вимог ДСТУ 3649:2010, а саме – із зовнішніми світловими приладами, колір яких не відповідає встановленим вимогам, оскільки покажчики повороту мали червоний колір замість передбаченого автожовтого. Таким чином, вважає, що оскаржувана постанова прийнята правомірно та підстави для її скасування відсутні. Просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Представник відповідача (апелянта) – Вахмістрова І. О. у судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач – ОСОБА_1 у судовому засіданні не погодився з доводами апеляційної скарги і вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Махиброди Анатолія Петровича від 19 березня 2026 року серії ЕНА №6862127, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, яка передбачена ч.1 ст.121, ч.2 ст.122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн.

У мотивуванні постанови зазначено, що ОСОБА_1 18 березня 2026 року о 23 год. 45 хв. у м. Луцьку по просп. Соборності, 15, керуючи автомобілем «Tesla Model 3», д.н.з. НОМЕР_1 , що має технічні несправності з якими, відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, а саме: встановлено покажчики повороту червоного кольору, а також рухався в крайній лівій смузі при вільній правій на дорозі, яка має дві смуги руху в одному напрямку, чим порушив п.п.11.5, 31.4.3 «а» ПДР, п.6.1.5 ДСТУ 3649:2010.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факт вчинення позивачем поставлених йому у вину адміністративних правопорушень, передбаченого ч.2 ст.122 та ч.1 ст.121 КУпАП, а тому постанову серії ЕНА №6862127 від 19 березня 2026 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 510,00 грн необхідно скасувати та закрити провадження у справі.

Даючи правову оцінку такому висновку суду першої інстанції колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно зі ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Ст.9 КУпАП передбачає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За змістом п.1.3 та п.1.9 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п.п. 11.5 ПДР України на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).

За змістом ч.2 ст.122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 31.4.3 ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: зовнішні світлові прилади: а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу; б) порушено регулювання фар; в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла; г) на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі і лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу; ґ) на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.

Згідно з пп.9.1 “а” ПДР покажчики поворотів є попереджувальними сигналами.

Статтею 1 ДСТУ 3649:2010 Національний стандарт України «Колісні транспортні засоби», «Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання», затвердженими наказом Держспоживстандарту України від 28 грудня 2010 року № 630 закріплено, що цей стандарт поширюється на колісні транспортні засоби (надалі - КТЗ), в тому числі і на КТЗ категорії М, до яких відносяться самохідні КТЗ (автомобілі або автомобільні транспортні засоби), що мають не менше ніж чотири колеса і призначені для перевезення пасажирів (легкові автомобілі, мікроавтобуси, автобуси, тролейбуси).

За змістом п. 6.1.5 ДСТУ 3649:2010 кількість, колір та наявність приладу зовнішнього світлового на КТЗ визначають відповідно до таблиці 1, зокрема: колір покажчику повороту передній, бічний, задній має бути - «Автожовтий».

Згідно з ч.1 ст.121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.122, ч.1 ст.121 КУпАП.

Даючи правову оцінку підставності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Так, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 18 березня 2026 року о 23 год. 45 хв. в м.Луцьку на пр-ті Соборності,15 керував транспортним засобом марки «TESLA MODEL 3», номерний знак НОМЕР_2 , що має технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація забороняється, а саме: встановлено покажчики повороту червоного кольору, а також рухався в крайній лівій смузі при вільній правій на дорозі, яка має дві смуги руху в одному напрямку, чим порушив п.31.4.3 а ПДР України, а також п.6.1.5 ДСТУ 3649:2010 та п.11.5 ПДР України (а.с.5).

Ст.251 КУпАП України передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Колегією суддів оглянуто відеозаписи, які містяться у матеріалах справи, однак на таких не зафіксовано підтвердження факту вчинення позивачем порушення п.11.5 ПДР, а саме: руху транспортного засобу марки «TESLA MODEL 3», номерний знак НОМЕР_2 по лівій смузі руху при вільній правій.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що у долученому відеозаписі чітко визначити, що зафіксований транспортний засіб є саме «TESLA MODEL 3», номерний знак НОМЕР_2 не вбачається можливим; також про вказаний відеозапис не вказано в оскаржуваній постанові.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, в адміністративному процесі у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

На обов`язок та важливість доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постанові від 17 липня 2019 року у справі №295/3099/17.

Колегія суддів зазначає, що відповідач не надав суду належних, достатніх та достовірних доказів, які б підтверджували те, що транспортний засіб марки «TESLA MODEL 3», номерний знак НОМЕР_2 рухався в крайній лівій смузі при вільній правій на дорозі, яка має дві смуги руху в одному напрямку, чим порушив п.п.11.5 ПДР України, тим самим не довів законність винесення постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, складеної відносно позивача щодо вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, а отже факт вчинення позивачем правопорушення передбаченого п.11.5 ПДР України не підтверджено належними та допустимими доказами.

Належних доказів на спростування цих обставин відповідачем не подано, та матеріали справи таких не містять.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факт вчинення позивачем поставленого йому у вину адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, а тому оскаржувану постанову серії ЕНА №6862127 від 19 березня 2026 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу за порушення ч.2 ст.122 КУпАП необхідно скасувати та закрити провадження у справі.

Доводи апеляційної скарги в цій частині не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Даючи правову оцінку підставності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Так, здійснивши огляд відеозаписів, які містяться у матеріалах справи, колегія суддів вважає необхідним звернути увагу на те, що на таких зафіксовано рух транспортного засобу «Tesla Model 3», АС5190YA 18 березня 2026 року о 23 год. 45 хв. у м. Луцьку по просп. Соборності, 15 з технічними несправностями, а саме: покажчиками повороту червоного кольору.

Колегія суддів повторно наголошує, що у пункті 6.1.5 ДСТУ 3649:2010 “КОЛІСНІ ТРАНСПОРТНІ ЗАСОБИ. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання” встановлено, що покажчики повороту в автомобілі повинні бути автожовтого кольору.

При цьому, покликання позивача на те, що автомобіль пройшов першу реєстрацію в Україні, що свідчить про відповідність даного транспортного засобу чинним нормам та стандартам, а відтак про правомірність експлуатації транспортного засобу колегія суддів не приймає до уваги, оскільки на момент прийняття оскарженої постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії, задні покажчики повороту автомобіля не відповідали п.6.1.5 ДСТУ 3649:2010.

Таким чином, колегія суддів критично оцінює доводи позивача про те, що жодного переобладнання чи внесення змін в конструкцію автомобіля після сертифікації та реєстрації ним здійснено не було.

Разом з тим, здійснюючи аналіз спірної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6862127 від 19 березня 2026 року, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Згідно зі ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 18 березня 2026 року о 23 год. 45 хв. в м.Луцьку на пр-ті Соборності,15 керував транспортним засобом марки «TESLA MODEL 3», номерний знак НОМЕР_2 , що має технічні несправності з якими відповідно до встановлених правил експлуатація забороняється, а саме: встановлено покажчики повороту червоного кольору, а також рухався в крайній лівій смузі при вільній правій на дорозі, яка має дві смуги руху в одному напрямку, чим порушив п.31.4.3 а ПДР України, а також п.6.1.5 ДСТУ 3649:2010 та п.11.5 ПДР України. Стаття, частина статті КУпАП: ст.122 ч.2 і (дописано ручкою) ч.1 ст.121 (а.с.5).

У п.5 відривної квитанції із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення про сплату штрафу відповідно до постанови серії ЕНА №6862127 від 19 березня 2026 року зазначено ст.122 ч.2 КУпАП.

Колегія суддів звертає увагу на те, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за своєю правовою природою є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення та дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Отже наведені вище обставини свідчать про те, що інспектором патрульної поліції при прийнятті оскаржуваної постанови фактично не зазначено про порушення позивачем ч.1 ст.121 КУпАП, а тому колегія суддів позбавлена можливості залишити в силі постанову серії ЕНА №6862127 від 19 березня 2026 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за порушення ч.1 ст.121 КУпАП

Таким чином, з врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження по справі, разом з тим, колегія суддів у повній мірі не погоджується з мотивами скасування такої, тому рішення суду першої інстанції в цій частині відповідно до ст.317 КАС України необхідно змінити в частині мотивів.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, разом з тим, колегія суддів частково погоджується з мотивами для скасування рішення суб`єкта владних повноважень, тому рішення суду першої інстанції відповідно до ст.317 КАС України необхідно змінити в частині мотивів.

Керуючись ст.195, 242, 243, 250, 268, 271, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 317, 321, 322, 329 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції задовольнити частково

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 квітня 2026 року у справі №161/6962/26 змінити в частині мотивів скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6862127 від 19 березня 2026 року.

У решті рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 квітня 2026 року у справі №161/6962/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. І. Мікула

судді О. Б. Заверуха

А. Р. Курилець

Повне судове рішення складено 19 серпня 2026 року.