Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №140/1264/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/1264/26 пров. № А/857/35067/26

Восьмий апеляційний адміністративний суду складі колегії суддів:

головуючого-судді Глазька С.М.,

суддів Димарчук Т.М., Шавеля Р.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 травня 2026 року (головуючий суддя Каленюк Ж.В., м. Луцьк) у справі № 140/1264/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, яка полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей щодо виключення з військового обліку; зобов`язання внести до Реєстру відомості про виключення з військового обліку.

В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що ОСОБА_1 перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 (Добропілля). 05 квітня 2022 року військово-лікарською комісією (ВЛК) ІНФОРМАЦІЯ_4 позивача було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статей 75а, 76а Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві військової служби. Однак згодом в особистому кабінеті додатку «Резерв+» позивач виявив, що в розділі «Категорія обліку» вказано «невійськовозобов`язаний», а дата постанови ВЛК - 18 лютого 2024 року. На звернення про внесення змін до військово-облікового документа про виключення з військового обліку листом ІНФОРМАЦІЯ_4 від 07 січня 2026 року №14/5 позивача повідомлено, що відповідно до пунктів 2.3.1, 2.3.4, 2.10.2 глави 2 розділу І та пункту 3.8 глави 3 розділу 1 Положення про військово-лікарську комісію в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за №1109/15800; далі – Положення №402), Центральною військово-лікарською комісією Збройних Сил України (далі - ЦВЛК) скасована постанова ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 від 05 квітня 2022 року №1561, а тому до Реєстру були внесені зміни щодо ступеня придатності, а саме «непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку» змінено на «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час». Позивач із такими діями не погоджується та вважає їх протиправними, оскільки право позивача бути виключеним з військового обліку за станом здоров`я виникло ще 05 квітня 2022 році на підставі відповідного рішення ВЛК, яке на той час не потребувало затвердження регіональною ВЛК, а процедурно рішення про виключення громадянина України з військового обліку означає, що ця особа більше не перебуває на військовому обліку та втрачає статус військовозобов`язаного/резервіста. Зміна підходів до оцінки придатності після прийняття нових змін до Положення №402 у 2023-2024 роках не може автоматично призводити до скасування рішень, прийнятих за попередніми нормами, без проведення фактичного нового обстеження.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 19 травня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходи з того, що протоколом засідання ЦВЛК від 18 лютого 2024 року №661 постанову ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 від 05 квітня 2022 року №1567 щодо військовозобов`язаного ОСОБА_1 про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку скасовано та позивач підлягає повторному медичному огляду ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 згідно з Положенням №402 (а.с.51). Згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення №402 ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України. Підпунктом 2.3.5 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення №402 передбачено, що рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку. Суд зазначає, що рішення ЦВЛК, оформлене протоколом від 18 лютого 2024 року №661, є чинним, в судовому порядку не оскаржувалось та скасовано не було. Оскільки ЦВЛК скасовано постанову від 05 квітня 2022 року №1567, то позивач не є таким, що визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Зокрема, в апеляційній скарзі вказує, що судом першої інстанції не враховано, що рішення ЦВЛК від 18.02.2024 №661 прийнято без його участі. Вказує, що суд першої інстанції, формально визнавши, що не оцінює законність рішення ЦВЛК, фактично надав йому преюдиціальне значення та поклав в основу свого рішення, що призвело до підміни предмета доказування. Суд не дослідив належним чином докази щодо стану здоров`я позивача, зокрема довідці МСЕК серії 12 ААГ №046923 про встановлення позивачу інвалідності ІІ групи повторно з 17.10.2022 року, довічно, без призначення строку повторного огляду.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи та оцінивши усі доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що із тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 слідує, що ОСОБА_1 призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_4 виключений з військового обліку з 05 квітня 2022 року за статтями 75а, 76а (наказ МОУ №402 від 2008 р.); повторному медичному пересвідченню не підлягає (а.с.17).

Протоколом засідання ЦВЛК від 18 лютого 2024 року №661 постанову ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 від 05 квітня 2022 року №1567 щодо військовозобов`язаного ОСОБА_1 про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку скасовано; підлягає повторному медичному огляду ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 згідно з Положенням №402 (а.с.51).

Витяг з протоколу засідання ЦВЛК від 18 лютого 2024 року №661 щодо ОСОБА_1 листом від 29 лютого 2024 року №598/4/4152 був скерований начальнику ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.49-50).

Відповідно до військово-облікового документа у застосунку «Резерв+» позивач має статус невійськовозобов`язаного: підстава зняття/виключення - непридатні; постанова ВЛК (18 лютого 2024 року) – непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час; облік у ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.12).

Листом від 07 січня 2026 року №14/5 на адвокатський запит Зачепіло З.Я. від 23 грудня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомив про скасування рішенням ЦВЛК від 18 лютого 2024 року №661 постанови від 05 квітня 2022 року №1561 та необхідність повторного медичного огляду ОСОБА_1 (а.с.25). Про ці обставини було повідомлено ІНФОРМАЦІЯ_7 і листом від 29 жовтня 2025 року №14/4607 на звернення представника позивача про внесення змін до військово-облікового документа (а.с.53, 54).

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі – Закон №2232-ХІІ).

Відповідно до частин першої, третьої статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина перша статті 34 Закону №2232-ХІІ).

На виконання частини п`ятої статті 33 Закону №2232-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 30 грудня 2022 року №1487 затвердив Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок №1487), пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до пункту 3 Порядку №1487 військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період. Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 16 березня 2017 року №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Частиною першої статті 2 Закону №1951-VIII визначено, що основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку.

Стаття 6 Закону №1951-VIII передбачає, що до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Внесена до Реєстру інформація про призовника, військовозобов`язаного або резервіста є конфіденційною. Нерозголошення конфіденційної інформації гарантується державою. Збирання, зберігання, використання та захист інформації, що міститься у Реєстрі, здійснюються відповідно до закону. Особам, які працюють з базами даних Реєстру, заборонено вимагати, обробляти та використовувати будь-яку інформацію, не передбачену законодавством. Згода призовників, військовозобов`язаних та резервістів на обробку їх персональних даних для цілей Реєстру не потрібна. У разі відсутності окремих відомостей до Реєстру вноситься відмітка про їх відсутність.

Права та обов`язки призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначені статтею 9 Закону №1951-VIII, до яких віднесено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 14 Закону №1951-VIII ведення Реєстру включає: внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним; внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами.

З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністерством оборони України 14 серпня 2008 року затверджено Положення №402, в якій передбачено, що військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при військових комісаріатах і закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Відповідно до пункту 1.1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Визначення військово-лікарської експертизи міститься у пункті 1.2 розділу І Положення №402 та означає:

медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів МОУ (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);

визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;

установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Згідно з абзацами 1-3 пункту 2.1 розділу І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Відповідно до абзаців 1-5 пункту 2.2 розділу І Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.

Пунктом 2.3 розділу І Положення №402 передбачено, що Центральна військово-лікарська комісія є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.

Як передбачено підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 розділу I Положення №402 ЦВЛК має право, зокрема: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; витребовувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв`язок, запитувати від військових, цивільних лікувальних закладів, військових частин, військових комісаріатів і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи; розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.

Згідно з підпунктом 2.3.5 пункту 2.3 розділу I Положення №402 постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що предметом позову у цій справі є бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо невнесення до Реєстру відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі постанови ВЛК від 05.04.2022 та зобов`язання внести відповідні відомості.

При цьому ані рішення/постанова ЦВЛК Збройних Сил України від 18 лютого 2024 року № 661 про скасування постанови ВЛК від 05.04.2022 № 1567, ані сама ЦВЛК як суб`єкт владних повноважень не залучалися позивачем до участі у справі як предмет оскарження чи відповідач відповідно.

Колегія суддів зазначає, що в системі військово-лікарської експертизи ЦВЛК є вищим уповноваженим органом, постанови якого є обов`язковими для виконання нижчестоящими ВЛК та районними (міськими) ТЦК та СП. Підпунктом 2.3.4 глави 2 розділу I Положення № 402 ЦВЛК надано пряме право переглядати та скасовувати постанову будь-якої ВЛК Збройних Сил України.

З матеріалів справи встановлено, що рішенням ЦВЛК від 18 лютого 2024 року № 661 постанову ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 від 05 квітня 2022 року № 1567 щодо ОСОБА_1 скасовано. Наведений акт ЦВЛК є чинним, у встановленому законом судовому порядку не оскаржувався та протиправним не визнавався.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції повинен був надати правову оцінку протиправності рішення ЦВЛК в межах цього позову (щодо перевірки дій ТЦК), є безпідставними та відхиляються колегією суддів.

Відповідно до принципів адміністративного судочинства суд вирішує спір у межах заявлених позовних вимог. Оскільки рішення ЦВЛК є самостійним індивідуальним актом суб`єкта владних повноважень, який породжує юридичні наслідки, його правомірність не може піддаватися оцінці у спорі з ТЦК та СП без оскарження самого рішення ЦВЛК.

Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає відображення актуального облікового та медичного статусу громадянина на підставі чинних правових актів та рішень уповноважених органів. За наявності чинного рішення ЦВЛК № 661 від 18.02.2024, яким скасовано первинну постанову ВЛК про непридатність з виключенням з обліку, у ІНФОРМАЦІЯ_3 були відсутні законні підстави для внесення до Реєстру відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі скасованого рішення ВЛК від 05.04.2022.

Що стосується тверджень апелянта про порушення ЦВЛК процедури прийняття рішення від 18.02.2024, а саме неповідомлення особи, ненадання можливості подати пояснення, а також порушення принципу правової визначеності та належного урядування, та наявності довідки МСЕК про II групу інвалідності від 17.10.2022 то суд звертає увагу, що такі стосуються безпосередньо законності та обґрунтованості рішення ЦВЛК від 18.02.2024 № 661.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що вказані доводи підлягають дослідженню та юридичній оцінці судом виключно у разі звернення з позовом до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про оскарження рішення ЦВЛК від 18 лютого 2024 року № 661.

У межах даної справи ІНФОРМАЦІЯ_8 як орган ведення Реєстру не наділений повноваженнями перевіряти законність процедури прийняття рішень ЦВЛК. Наявність у позивача довідки МСЕК про інвалідність є підставою для врахування її під час проходження повторного медичного огляду ВЛК або під час оскарження рішення ЦВЛК у судовому порядку, однак автоматично не скасовує рішення ЦВЛК та не замінює собою постанову ВЛК про непридатність до військової служби.

Враховуючи зазначені вище встановлені обставини справи, норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку про відсутність протиправної бездіяльності відповідачів щодо невнесення відомостей до Реєстру про виключення ОСОБА_1 з військового обліку у зв`язку з його непридатністю до військової служби за станом здоров`я (згідно з постановою ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 від 05 квітня 2022 року).

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що відповідач у спірних правовідносинах діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, а його бездіяльність щодо невнесення запису про виключення з обліку за скасованим рішенням ВЛК не була протиправною.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 травня 2026 року у справі № 140/1264/26 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя С. М. Глазько

судді Т. М. Димарчук

Р. М. Шавель