Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №420/38761/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: проходження служби, з них

Дата: 18 серпня 2026 р.

Справа: №420/38761/25

Суддя: Вербицька Н.В.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/38761/25

Перша інстанція: суддя Бойко О.Я.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів – Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування відмови, зобов`язання розглянути повторно рапорт про звільнення,-

В С Т А Н О В И Л А :

18 листопада 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив:

- визнати протиправною та скасувати відповідь від 10.09.2025 №08/66252/25-Вн за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 на його рапорт про звільнення;

- зобов`язати начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути повторно його рапорт про звільнення від 19.08.2025 №25/60547/25-Вн не пізніше ніж протягом 10 днів з дня ухвалення рішення суду з урахуванням позиції суду.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що звернувся із рапортом про звільнення до ІНФОРМАЦІЯ_2 за сімейними обставинами, на підставі необхідності здійснення постійного догляду за членом сім`ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю І або ІІ групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Тобто, причиною для звільнення є необхідність здійснення догляду за його рідним братом ОСОБА_2 . На виконання пункту 288 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України затвердженого Указом Президента України від 29.12.2009 № 1115/2009 до рапорту про звільнення було подано відповідний перелік документів. За результатами розгляду рапорту про звільнення відповідач відмовив у звільненні з військової служби з підстав не надання документів, які б свідчили про відсутність інших осіб першого чи другого ступеня споріднення, які можуть здійснювати постійний догляд за ОСОБА_2 , наприклад - дружина, рідні брати або сестри (окрім ОСОБА_1 ), що позивач вважає протиправним.

Відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що позивач проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.04.2025 №334-ОС «Про особовий склад» зарахований у списки особового складу та всі види забезпечення, у зв`язку з прибуттям для подальшого проходження служби з НОМЕР_2 прикордонного загону, з 04.04.2025. 17.08.2025 позивач звернувся з рапортом (від 18.08.2025 за № 25/60547/25-Вн) на ім`я начальника загону про припинення (розірвання) контракту та звільнення з військової служби у зв`язку необхідністю здійснювати постійний догляд за членом сім`ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Листом від 10.09.2025 №08/66252/25-Вн позивачу надана відповідь, що документи долучені до рапорту не підтверджують відсутність або неможливість (за висновком МСЕК, ЛКК або рішення експертної команди) інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення які можуть здійснювати у разі необхідності такий догляд. На підтвердження відсутності членів сім`ї першого ступеня споріднення, а саме батька ОСОБА_3 надане свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 09.09.2020. На думку відповідача, до рапорту додатково не надані документи, які б свідчили про відсутність інших осіб, які можуть здійснювати постійний догляд за ОСОБА_2 . З долучених до рапорту документів стає зрозумілим, що у позивача та ОСОБА_3 є спільна мати – ОСОБА_4 . Відтак, позивачу необхідно надати документи, які підтверджують, що самій ОСОБА_5 необхідний постійний догляд за висновком медико соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Натомість, позивач долучає до рапорту довідку – висновок №467 від 15.07.2025 згідно якої зазначено, що ОСОБА_4 не може надавати соціальні послуги, доглядати за сином – 1 рік. В свою чергу, у вказаній довідці закреслено слово «потребує», що дає підстави для висновку, що ОСОБА_5 не визначена потреба у постійному догляді. Відповідач наголосив, що документи долучені позивачем не підтверджують наявність підстав для звільнення підпунктом «г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини), пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправною відмову від 10.09.2025 №08/66252/25-Вн за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 на рапорт про звільнення ОСОБА_1 .

Зобов`язано начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути повторно рапорт ОСОБА_1 про звільнення від 19.08.2025 №25/60547/25-Вн, з урахуванням позиції суду.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Зокрема, апелянт зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що відповідачем до рапорту додатково не надані документи, які б свідчили про відсутність інших осіб, які можуть здійснювати постійний догляд за ОСОБА_2 , наприклад – наявність або відсутність дружини, рідних дітей тощо. На підтвердження тієї чи іншої обставини може бути наданий витяг Державної реєстрації актів цивільного стану або відповідь з відповідної установи про відсутність актових записів про шлюб та народження дітей.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, у зв`язку із необґрунтованістю доводів апелянта.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційних скарг, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлені та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.04.2025 №334-ОС «Про особовий склад» зарахований у списки особового складу та всі види забезпечення, у зв`язку з прибуттям для подальшого проходження служби з НОМЕР_2 прикордонного загону, з 04.04.2025.

17 серпня 2025 року позивач звернувся з рапортом (від 18.08.2025 за № 25/60547/25-Вн) на ім`я начальника загону про припинення (розірвання) контракту та звільнення з військової служби у зв`язку необхідністю здійснювати постійний догляд за членом сім`ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Тобто, причиною для звільнення є здійснення догляду за його рідним братом ОСОБА_2 .

До рапорту про звільнення позивачем долучені: акт № 51 від 25.06.2025 про встановлення факту здійснення особою постійного догляду; витяг з реєстру територіальної громади ОСОБА_1 ; витяг з реєстру територіальної громади ОСОБА_2 ; довідка до Акта огляду МСЕК 2-18 ОД № 097381; довідка-висновок №467 від 15.07.2025; копію паспорта громадянина України ОСОБА_6 ; копію паспорта громадянина України ОСОБА_1 ; копію паспорта громадянина України ОСОБА_2 ; копію пенсійного посвідчення ОСОБА_2 ; копію пенсійного посвідчення та РНОКПП ОСОБА_6 ; копію карти фізичної особи - платника податків ОСОБА_2 ; копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 ; копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 ; копію свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 ; заява № 3445 нотаріально засвідчена.

Листом від 10.09.2025 №08/66252/25-Вн відповідач повідомив, що документи долучені до рапорту не підтверджують відсутність або неможливість (за висновком МСЕК, ЛКК або рішення експертної команди) інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення які можуть здійснювати у разі необхідності такий догляд за ОСОБА_2 , наприклад - дружина, рідні брати або сестри (окрім ОСОБА_1 ).

Вважаючи відмову відповідача у звільненні з лав Збройних Сил України протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем до рапорту додано всі наявні у нього документи, які підтверджують наявність відповідних сімейних обставин або інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення з військової служби на підставі пп. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно положень статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який наразі триває.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України визначає Закон України від 25 березня 1992 року №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII).

Частиною 6 ст. 2 Закону № 2232-XII передбачено зокрема такий вид військової служби, як військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Пунктом 12 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про оборону України" визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до частини п`ятої статті 1 Закону № 2232-ХІІ від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

При цьому підстави звільнення з військової служби військовослужбовців, які проходять за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період звільняються на підставах ч.4 ст. 26 Закону №2232 та з огляду на період застосування: у мирний час (пункт 1), під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану) (пункт 2); під час проведення мобілізації та дії воєнного стану (пункт 3).

Відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті абзацу 12 пункту 2 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах під час дії воєнного стану через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

Відповідно до положень ч.12 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах під час дії воєнного стану необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім`ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Отже, підставою для звільнення військовослужбовців з військової служби на період дії воєнного стану є зокрема необхідність здійснення постійного догляду за членом сім`ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи. При цьому необхідність постійного догляду повинна підтверджуватися відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

Таким чином, для звільнення позивача з військової служби з цих підстав має бути необхідна одночасна сукупність належним чином підтверджених наступних обставин:

- наявність у військовослужбовця члена сім`ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи та потребує постійного догляду;

- у такої особи мають бути відсутні інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення або інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення цієї особи самі повинні потребувати постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії, або висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Так, на підтвердження першого критерію до рапорту про звільнення з військової служби, а саме що рідний брат позивача ОСОБА_2 є інвалідом І “Б” групи з дитинства безстроково, надано копію пенсійного посвідчення від 21.11.2006 та копію довідки до акта огляду МСЕК від 17.10.2011 серія 2-18 ОД № 097381.

Також до рапорту про звільнення було долучено акт Болградської міської ради № 51 про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 25.06.2025, в якому зазначено, що позивач здійснює постійний догляд за своїм рідним братом ОСОБА_2 , на підставі того що він є інвалідом І “Б” групи з дитинства безстроково.

Дослідивши вказані документи, колегія суддів встановила, що вони належним чином підтверджують наявність у рідного брата позивача інвалідності І групи та необхідність здійснювати за ним постійний догляд.

Щодо підтвердження другого критерію, до рапорту на звільнення позивачем долучені копія свідоцтва про смерть батька ОСОБА_7 від 09.09.2020 серії НОМЕР_3 ; копію пенсійного посвідчення мати ОСОБА_6 від 19.01.2005; копію довідки - висновку № 467 лікарсько консультативної комісії 15.07.2025; заяву нотаріально завірену за № 3445 від 12.08.2025, якою засвідчено, що рідний брат позивача ОСОБА_2 ніколи не перебував і не перебуває у шлюбі, дітей немає.

На підставі наданого переліку документів та згідно із підпунктом 14.1.263 пунктом 14.1 статті 14 Податкового кодексу України можливо дійти висновку, що рідний брат позивача, а саме ОСОБА_2 наразі із родичів першої черги ступеня споріднення має тільки мати - ОСОБА_6 .

З метою доказу того, що мати ОСОБА_4 не може здійснювати постійний догляд за своїм сином та рідним братом позивача ОСОБА_2 додано до рапорту про звільнення: копію пенсійного посвідчення мати ОСОБА_6 від 19.01.2005; копію довідки - висновку № 467 лікарсько консультативної комісії 15.07.2025.

Саме цими документами підтверджується факт того, що мати ОСОБА_4 є пенсіонером по віку та на підставі довідки - висновку № 467 лікарсько консультативної комісії від 15.07.2025 не може надавати будь які соціальні послуги та доглядати за сином, який є особою з інвалідністю.

Судова колегія враховує, що висновки, викладені Верховним Судом в постанові по справі від 27 лютого 2025 року у справі № 380/16966/24 відповідно до яких, відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи" означає реальну відсутність таких осіб, які фактично могли б здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю, яка цього потребує. У випадку ж «юридичної наявності» інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, які, при цьому, реально не можуть здійснювати постійний догляд за такою особою з об`єктивних причин (перебування у полоні, відбування покарання у місцях позбавлення волі, проходження військової служби, тощо), то така особа відсутня у розумінні приписів абзацу 13 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону № 2122-IX. В контексті Закону № 2232-XII поняття "відсутність" охоплює не лише фізичну відсутність особи, а й її нездатність виконувати обов`язки з догляду через об`єктивні обставини (перебування в полоні, відбування покарання, здійснення військової служби тощо).

Враховуючи викладене, стан здоров`я матері позивача та його брата обумовлює фактичну відсутність у брата позивача інших, окрім позивача, членів сім`ї другого ступеня споріднення, які фактично могли б здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю.

Колегія суддів критично оцінює посилання апелянта, що позивач не довів належними та допустимими доказами відсутність інших осіб, які можуть здійснювати догляд за братом позивача, оскільки відповідно до абзацу 16 пункту 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2022 №154, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки перевіряють за зверненням командира військової частини або за заявою родичів (за наявності підстав) сімейний стан військовослужбовця.

Крім того, в силу вимог ч.2 ст. 77 КАС України, саме на відповідача покладений доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.

Враховуючи викладене, колегія судів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відмова відповідача у звільненні позивача з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" є протиправною.

Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 10 грудня 2025 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України

Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 321, 328 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 – залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2026 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: К.В.Кравченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua