Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №160/30819/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 160/30819/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.,

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

секретар Перетятько К.С.

за участі представника позивача Колошина В.П.

представника відповідача Шарамка І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансліт» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року (суддя Озерянська С.І., повне судове рішення складено 26 лютого 2026 року) в справі № 160/30819/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансліт» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртрансліт» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30 червня 2025 року:

№ 0370310703 про збільшення суми грошового зобов`язання податку на прибуток, який сплачують інші підприємства, в загальному розмірі 1 706 740 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням - 1 672 489 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 34 251 грн,

№ 0370360703 про зменшення суми від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток в розмірі 6 619 800 грн,

№0370370703 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 12 882 967,50 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням -10 306374 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 2 576 593,50 грн,

№0370380703 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 2 029 007 грн,

№0370410703 про застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість у розмірі 3 400 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Апелянт вказує, що судом першої інстанції порушено приписи статті 77 КАС України в частині неврахування недоведеності саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності рішень, а також приписи пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України.

Стосовно господарських відносин з ФОП ОСОБА_1 вказує, що зауваження контролюючого органу стосувались виключно контрагента, проте позивач не несе відповідальності за діяльність контрагента.

Стосовно господарських відносин з ТОВ «Юридична фірма «Робінсон Патман», адвокатським об`єднанням «ЮФ «Робінсон Патман» та ФОП ОСОБА_2 вказує, що висновок суду першої інстанції про відсутність в актах виконаних робіт фактичної кількості часу, витраченого фахівцями, та категорії фахівців, від чого залежить розрахований розмір грошового гонорару виконавців, є неправильним та спростовується сталою практикою Верховного Суду щодо того, що при застосуванні фіксованої суми гонорару не вимагається деталізація витраченого адвокатом часу.

Крім того, наявність у штаті позивача юриста не позбавляє права залучати інших фахівців.

Щодо господарських відносин з ТОВ «Лівайн Торг» зауважує, що контролюючий орган не вимагав під час проведення перевірки надання придбаних стрейтч-карток, відповідач зворотного не довів.

Вказує, що ТОВ «Тотал-Медіа» надано позивачу послуги, які полягали у розміщенні «програмного коду» на сторінках вебсайтів на протязі певного часу. Вартість такої послуги (для того, хто її надавав) полягала у часі, який затрачено на написання цього коду, який складається з багатьох спеціальних слів відповідного язика програмування. Послуга полягала у тому, що запити на ці сторінки були перенаправлені на адресу позивача. Послуга була надана належним чином та підлягала оплаті.

Вважає, що висновок суду першої інстанції щодо неприбутковості договорів не відповідає вимогам закону та практиці Верховного Суду, який вказує, що Цивільний кодекс України не ставить умову прибутковості як критерій дійсності договору. Договори з ФОП ОСОБА_3 , з ТОВ «Юридична фірма «Робінсон Патман», Адвокатське об`єднання «ЮФ «Робінсон Патман», ТОВ «Тотал Медіа», ФОП ОСОБА_2 направлені на забезпечення нормальної господарської діяльності позивача, тобто були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Судом першої інстанції не взято до уваги, що податок на додану вартість постачальником карток сплачено у повному обсязі. Постачальник карток оформив, надав та належним чином зареєстрував податкові накладні, жодна з яких не була заблокована.

Експертизу зроблено, враховуючи документи, які не було надано до перевірки та під час оскарження висновків акту перевірки, оскільки під час перевірки ці документи не вимагали, що знайшло підтвердження під час розгляду справи. Документи надано експерту саме на його вимогу.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга має бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 03.03.2025 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято наказ №1422-п “Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ “Укртрансліт”.

У період з 24.03.2025 року по 02.05.2025 року Головним управління ДПС у Дніпропетровській області було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ “Укртрансліт”.

За результатами документальної перевірки 09.05.2025 року складено акт № 2103/04-36-07-03/38530114 “Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ “Укртрансліт””.

Документальною перевіркою позивача встановлено наступні порушення:

1. П(С)БО 16, п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п. 134.1 ст.134 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього на суму 1 672 489 грн, в т ч.: за 2019 рік на суму 127 296 грн., за 2021 рік на суму 1 535 485 грн., за 2022 рік на суму 9 708 грн., та завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування всього у сумі 6 619 800 грн., в т ч.: за 2019 рік на суму 190 800 грн., за 2021 рік на суму 5 989 416 грн., за 2023 рік на суму 3 369 638 грн., за 2024 рік на суму 6 619 800 грн. (наростаючим підсумком);

2. п. 189.1 ст. 189, п. 198.1, п. 198.2, 198.3, пп. г) п. 198.5, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 10 306 374 грн., в тому числі: за квітень 2020 року на суму 83 261 грн., за серпень 2020 року на суму 8 645 грн., за листопад 2020 року на суму 553 820 грн., за вересень 2022 року на суму 855 097 грн., за листопад 2022 року на суму 207 319 грн., за квітень 2023 року на суму 627 232 грн., за грудень 2024 року на суму 7 971 000 грн., та завищено суму ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (показник рядка 21 Декларації) за грудень 2024 року у розмірі 2 029 007 грн.;

3. п. 201.1 ст. 201, абз. 4 п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України в частині несвоєчасної реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1, п. 90 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України штрафна санкція складає 5% від суми податку на додану вартість, зазначеного в такій накладній/розрахунку, а саме - 2131 грн., та в частині нездійснення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, шо відповідно до п. 120-1.2 ст. 120-1, п. 90 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3 400 гривень, а саме - 3 400,0 грн.;

4. пп. 141.4.1, 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок з доходів нерезидентів (код бюджетної класифікації 11020500 - податок на прибуток іноземних юридичних осіб) за 2018 рік на загальну суму 20 045 грн., а саме - при здійсненні на користь нерезидента РКР CARGO CONNECT SP. Z О.О. (Республіка Польща) виплати з доходів з джерелом його походження з України не задекларовані, податок не утриманий та не сплачений;

5. пп.16.1.3 п. 16.1 ст. 16, п. 46.1 ст. 46, п. 49.18 ст. 49, п. 103.9 ст.103 Податкового Кодексу України частині неподання до контролюючого органу розрахунку (звіту) податкових зобов`язань нерезидента, яким отримано доходи із джерелом їх походження з України, Додатку ПН до рядка 23 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2018 рік (1 Додаток ПН), що її невід`ємною частиною, по нерезиденту РКР CARGO CONNECT SP. Z О.О., що тягне за собою накладення штрафу відповідно до п. 120.1 ст. 120 Податкового Кодексу України, а саме 340,0 грн.

05.06.2025 року позивачем направлено заперечення на акт перевірки.

На підставі акту перевірки № 2103/04-36-07-03/38530114 від 09.05.2025 року податковим органом винесені наступні податкові повідомлення-рішення від 30.06.2025 року:

№ 0370310703, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства, на суму 1 706 740 грн., з яких 1 672 489 грн. - за податковими зобов`язаннями, та 34 251 грн. - за штрафними санкціями;

№ 0370360703, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток на 6 619 800 грн.;

№ 0370370703, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 12 882 967,50 грн., з яких 10 306 374 грн - за податковими зобов`язаннями, 2 576 593,50 грн - за штрафними санкціями;

№ 0370380703, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 2 029 007 грн.;

№ 0370410703, яким застосовано штрафну санкцію з податку на додану вартість у розмірі 3 400 грн.

Рішенням Державної податкової служби України від 17.09.2025 року залишено без змін оскаржувані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, а скаргу позивача - без задоволення.

Підставою для ухвалення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугували висновки податкового органу про заниження фінансового результату до оподаткування, завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування податку на прибуток, за рахунок неправомірного віднесення до витрат, які зменшили фінансовий результат до оподаткування, вартості придбаних послуг по операціям з ТОВ “Юридична фірма “Робінсон Патман”, Адвокатське об`єднання “ЮФ “Робінсон Патман”, ТОВ “Тотал Медіа”, ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_3 , по яким складені первинні бухгалтерські документи не містять обов`язкового реквізиту первинного документу: зміст та обсяг господарської операції та відсутнє документальне підтвердження факту їх отримання; заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість за відсутності належного документального підтвердження використання у господарській діяльності підприємства придбаних стретч-карток та непідтвердження їх використання в господарській діяльності, завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за результатами взаємовідносин з ТОВ “Юридична фірма “Робінсон Патман”, Адвокатське об`єднання “ЮФ “Робінсон Патман”, ТОВ “Тотал Медіа”, первинні документи по яким не підтверджують фактичне виконання послуг та їх належність до господарської діяльності позивача; не складання та не реєстрацію податкових накладних на суми заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість по операціях з обов`язку нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість за відсутності належного документального підтвердження використання в господарській діяльності підприємства придбаних стретч-карток та не підтвердження їх використання у господарській діяльності.

Суд першої інстанції вважав, що надані до перевірки документи не підтверджують фактичне виконання ТОВ “Юридична фірма “Робінсон Патман”, Адвокатське об`єднання “ЮФ “Робінсон Патман”, ТОВ “Тотал Медіа”, ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_3 послуг та не дають змогу встановити їх економічну та ділову доцільність, не підтверджують реальність операцій, які зумовлювали б зміни в структурі активів, зобов`язань та власному капіталі позивача. Надані документи не можуть вважатись документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності.

За наведених обставин суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність висновків відповідача про заниження ТОВ “Укртрансліт” фінансового результату до оподаткування та завищення різниць, на які зменшується фінансовий результат, а також щодо завищення податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ “Юридична фірма “Робінсон Патман”, Адвокатське об`єднання “ЮФ “Робінсон Патман”, ТОВ “Тотал Медіа”.

Щодо висновку про заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість по господарським операціям з ТОВ «Лівайн Торг» суд першої інстанції вказав, що досліджені судом первинні документи свідчать про невикористання придбаних стрейтч-карток у господарській діяльності позивача, оскільки стрейтч-картки придбано у березні 2020 року та не було використано. Договір поставки не містить назви АЗС, на яких можливо отримати придбаний товар шляхом пред`явлення стрейтч-картки.

Суд першої інстанції зазначив, що в основу висновку експерта покладено документи, які не було надано до перевірки та які в силу статті 44 Податкового кодексу України вважаються відсутніми у позивача.

В той час як встановлення реальності операцій, ділової мети виходить за межі компетенції експерта, про що прямо зазначено у висновку.

Тому суд першої інстанції вважав, що наданий позивачем висновок експерта не спростовує висновки податкового органу, зазначені в акті № 2103/04-36-07-03/38530114 “Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ “Укртрансліт”.

Тому суд першої інстанції дійшов до висновку про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 30.06.2025 року № 0370310703, № 0370360703, №0370370703, №0370380703, №0370410703 та відсутність підстав для їх скасування, необґрунтованість заявлених позовних вимог та відмову у їх задоволенні.

Суд визнає висновок суду першої інстанції необґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що видами діяльності ТОВ «Укртрансліт» є: основний 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; інші - 30.20 Виробництво залізничних локомотивів і рухомого складу; 20.20 Виробництво пестицидів та іншої агрохімічної продукції; 46.77 Оптова торгівля відходами та брухтом.

ТОВ «Укртрансліт» є платником податку на додану вартість.

ГУ ДПС проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Укртрасліт» за період діяльності з 01 квітня 2018 року по 31 грудня 2024 року, результати якої оформлено актом №2103/04-36-07-03/38530114 від 09 травня 2025 року (а.с. 22-85 т.1).

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Укртрасліт», зокрема:

- П(С)БО 16, пунктів 44.1, 44.2 статті 44, пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу, в результаті чого занижено податок на прибуток всього на суму 1 672 489 грн, в тому числі за 2019 рік – 127 296 грн, за 2021 рік – 1 535 485 грн, за 2022 рік – 9 708 грн;

- пункту 189.1 статті 189, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, підпункту г) пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 10 306 375 грн, в тому числі за квітень 2020 року – 83 261 грн, за серпень 2020 року – 8 645 грн, листопад 2020 року – 553 820 грн, вересень 2022 року – 855 097 грн, листопада 2022 року – 207 319 грн, квітень 2023 року – 627 232 грн, грудень 2024 року – 7 971 000 грн, та завищено суму податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (показник рядка 21 декларації) за грудень 2024 року у розмірі 2 029 007 грн;

- пункту 201.1 статті 201, абзацу 4 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

ГУ ДПС 30 червня 2025 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ 0370310703 про збільшення ТОВ «Укртрансліт» суми грошового зобов`язання податку на прибуток, який сплачують інші підприємства, в загальному розмірі 1 706 740 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням - 1 672 489 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 34 251 грн (а.с. 86-87 т.1),

№ 0370360703 про зменшення суми від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток в розмірі 6 619 800 грн (а.с. 88-89 т.1),

№ 0370370703 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 12 882 967,50 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням - 10 306 374 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 2 576 593,50 грн (а.с. 90-91 т.1),

№ 0370380703 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 2 029 007 грн (а.с. 92-93 т.1),

№ 0370410703 про застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість у розмірі 3 400 грн (а.с. 94-95 т.1).

Рішенням ДПС України від 17 вересня 2025 року скарга платника податків залишена без задоволення, податкові повідомлення-рішення - без змін.

Підставою збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на прибуток, податку на додану вартість, зменшення розміру відповідного від`ємного значення, є наступні висновки контролюючого органу:

заниження фінансового результату до оподаткування, завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування податку на прибуток за рахунок неправомірного віднесення до витрат, які зменшили фінансовий результат до оподаткування, вартості придбаних послуг по операціям з ТОВ «Юридична фірма «Робінсон Патман» (далі - ТОВ «ЮФ «Робінсон Патман»), Адвокатське об`єднання «ЮФ «Робінсон Патман» (далі - АО «ЮФ «Робінсон Патман»), ТОВ «Тотал Медіа», ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_3 , складені по яким первинні бухгалтерські документи не містять обов`язкового реквізиту первинного документу: зміст та обсяг господарської операції та відсутнє документальне підтвердження факту їх отримання;

заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість за відсутності належного документального підтвердження використання у господарській діяльності підприємства придбаних скретч-карток та непідтвердження їх використання в господарській діяльності, завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за результатами взаємовідносин з ТОВ «Юридична фірма «Робінсон Патман», Адвокатське об`єднання «ЮФ «Робінсон Патман», ТОВ «Тотал Медіа», первинні документи по яким не підтверджують фактичне виконання послуг та їх належність до господарської діяльності позивача;

не складання та не реєстрацію податкових накладних на суми заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість по операціях з обов`язку нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість за відсутності належного документального підтвердження використання в господарській діяльності підприємства придбаних скретч-карток та не підтвердження їх використання у господарській діяльності.

Дослідивши спірні операції, судом встановлено наступне.

Між ТОВ «Укртрансліт» та ТОВ «ЮФ «Робінсон Патман» укладено договори про надання юридичних послуг, за умовами якого позивачу надавались юридичні консультації та інших видів юридичних послуг відповідно до його завдань та на умовах договору: від 24 березня 2020 року №18/03-2020, від 15 червня 2020 року №15/06-2020, від 27 жовтня 2021 року №27/10-2021, від 10 січня 2022 року №10/01-2022, від 01 грудня 2021 року №01/12-2021, від 01 березня 2022 року №01/03-2022, від 01 квітня 2022 року №01/04-2022, від 01 квітня 2022 року №01-2/04-2022, від 02 червня 2022 року №02-04/06-2022 (а.с. 45-114 т.2).

ТОВ «ЮФ «Робінсон Патман» виставлені ТОВ «Укртрансліт» рахунки на оплату наданих юридичних послуг.

Виконання умов цих договорів оформлено актами виконаних робіт, в яких вказано про прийняття позивачем наданих ТОВ «ЮФ «Робінсон Патман» юридичних послуг на загальну суму 12 774 470,82 грн, в тому числі податок на додану вартість - 2 129 078,47.

Позивачем оплачено отримані юридичні послуги в загальному розмірі 12 774 470,82 грн.

Між АО «ЮФ «Робінсон Патман» та ТОВ «Укртрансліт» 03 квітня 2023 року укладено договір про надання правової допомоги №03/04-2023, предметом якого є надання юридичних консультацій та інших видів юридичних послуг щодо клієнта та/або будь-яких вказаних ним осіб відповідно до його завдань та на умовах договору, а клієнт зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги.

Виконання умов договору оформлено актом наданих послуг на загальну суму 143 370 грн, в тому числі податок на додану вартість - 23 895 грн.

Позивачем здійснено оплату юридичних послуг на загальну суму 143 370 грн.

Між ТОВ «Укртрансліт» та ФОП ОСОБА_2 01 березня 2017 року укладено договір про надання юридичних послуг №01/03, предметом якого є надання замовнику юридичних послуг, пов`язаних з правовим супроводом фінансово-господарської діяльності замовника до якої відносяться усні та письмові консультації з приводу поточної фінансово- господарської діяльності замовника, розробка, оформлення, редагування договорів, угод, що укладаються замовником з його контрагентами, а замовник зобов`язується приймати надані послуги та сплачувати щомісячну винагороду виконавцю на умовах, визначених цим договором.

Відповідно умов договору щомісячна винагорода становить 15 900 грн.

Додатковою угодою №1 від 28 грудня 2017 року сторони погодили розмір щомісячної винагороди - 21 200 грн.

На виконання умов договору сторонами підписано акти приймання-передачі наданих послуг на загальну суму 1 208 400 грн.

Позивачем здійснено оплату вказаних юридичних послуг на загальну суму 1 208 400? ?грн.

Між ТОВ «Укртрансліт» та ТОВ «Тотал-Медіа» 25 вересня 2020 року укладено договори №СФ-0000157, №СФ-0000158, №СФ-0000159, предметом яких є здійснення комплексу заходів з планування, виготовлення та розміщення рекламної продукції (а.с. 115-116, 118-119, 121-122 т.2).

ТОВ «Тотал-Медіа» виставлено позивачу рахунки від 25 вересня 2020 року №СФ-0000157, №СФ-0000158, № СФ-0000159 (117зв, 120зв, 123зв т.2).

На виконання умов вказаних договорів між сторонами оформлено акти виконаних робіт №№ ОУ-0000055, ОУ-0000056, ОУ-0000057 на загальну суму 1 094 400 грн,?в тому числі податок на додану вартість - 182 400 грн (а.с. 117, 120, 123 т.2).

В актах виконаних робіт зазначено вид послуги – розміщення інформаційного матеріалу в інтернеті.

Виконавцем надано замовнику звіти виконавця від 30.09.2020 (а.с. 57-86 т.14).

Надано послуги з розміщення рекламних матеріалів (макетів) на інтернет-сайтах для замовника (наявний перелік інтернет сайтів). До звітів додані скріншоти сторінок з рекламою замовника.

Позивачем перераховано ТОВ «Тотал-Медіа» кошти у загальній сумі 1 094?400 грн, в тому числі податок на додану вартість - 182 400 грн.

Між ТОВ «Укртрансліт» та ФОП ОСОБА_1 укладено 14 грудня 2020 року договір №14122020/4, предметом якого є надання послуг з розфасовки добрив, навантаження в автомобілі фасованих добрив на території складських площ виконавця.

Виконання умов договору підтверджено актами приймання-передачі добрив на пакування, актами наданих послуг, рахунками на оплату.

Позивачем оплачені придбані послуги з фасування добрив у розмірі 2 367 939,20 грн.

ФОП ОСОБА_1 листом від 14 квітня 2025 року підтвердив надання ТОВ «Укртрансліт» повного комплексу послуг з фасування мінеральних добрив в період з дати укладання договору до серпня 2022 року (а.с. 87-93 т.14).

У листі зазначено, що ним здійснено організацію перевезення насипних добрив від виробника АТ «Дніпроазот» до місця фасування, фасування добрив у визначену замовником тару та відвантаження фасованих добрив покупцям позивача.

У листі також зауважено, що наявність у ФОП ОСОБА_1 у власності (користуванні) будівлі цеху, що розташований у м. Кам`янське Дніпропетровської області, транспортних засобів, лінії з фасування, навантажувачів.

Всього здійснено фасування 13 454,20 тон мінеральних добрив, тара надавалась замовником (ТОВ «Укртрансліт») промаркована клеймом ТОВ «Укртрансліт».

Між ТОВ «Укртрансліт» та ФОП ОСОБА_3 08 жовтня 2019 року укладено договір №1142019 (а.с.183-184 т.1), предметом якого є надання інформаційно-консультаційних послуг, а саме інформації про основні тенденції розвитку мінеральних добрив у 2019-2020 роках.

Між ТОВ «Укртрансліт» та ФОП ОСОБА_3 16 листопада 2021 року укладено договір №1912021 (а.с. 185-186 т.1), предметом якого є надання інформаційно-консультаційних послуг з аналізу місця карбідно-аміачної суміші в структурі ринку мінеральних добрив України, методів та технології її виробництва, зберігання та внесення.

На виконання умов вказаних договорів підписано акти здачі-приймання-передачі послуг на загальну суму 658 200 грн., яку було сплачено позивачем на користь ФОП ОСОБА_3 (а.с. 186зв т.1)

Результатом виконання договорів є дослідження «Аналіз ринку мінеральних добрив України за 2019 рік та прогнози на 2020» та «Аналіз місця карбідно-аміачної суміші в структурі ринку мінеральних добрив України, методів та технології її виробництва, зберігання та внесення» (а.с. 187-210 т.1).

Між ТОВ «Укртрансліт» та ТОВ «Лівайн Торг» 16 березня 2020 року укладено договір №0164 про придбання скретч-карток?на бензин на загальну суму 60 000 000,07 грн, в тому числі податок на додану вартість - 10 000 006,68 грн (а.с. 211-212 т.1).

За умовами договору (розділу 5) строк поставки товару – до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-карток); покупець зобов`язується отримати товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі. Постачальник не несе відповідальності та звільняється від зобов`язань за договором у разі неотримання покупцем товару на АЗС до закінчення дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі.

Виконання умов договору підтверджено видатковими накладними, специфікаціями на загальну суму 60 000 040,07 грн, в тому числі податок на додану вартість - 10 000 006,68 грн. (а.с. 213-250 т.1, 1-36 т.2).

ТОВ «Лівайн Торг»?виписано?покупцю ТОВ «Укртрансліт» податкові накладні на суму 60 000 040,07 грн, в тому числі податок на додану вартість - 10 000 006,68 грн, які зареєстровані в ЄРПН.

Позивачем перераховано ТОВ «Лівайн Торг» суму 60 000 040,07 грн.

Позивачем сума податку на додану вартість віднесена до складу податкового кредиту у податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2020 року.

ТОВ «Укртрансліт» 16 березня 2024 року укладено з ТОВ «Лівайн Торг» договір зберігання №ДЗ20-63, за умовами якого ТОВ «Лівайн Торг» мав зберігати товар, який є предметом договору поставки №0164 від 16 березня 2020 року, обсягом обумовленого сторонами строку та за вимогою повернути товар поклажодавцю (а.с. 37-38 т.2).

Актами приймання-передачі товару підтверджено передачу ТОВ «Укртрансліт» на зберігання ТОВ «Лівайн Торг» товару загальною кількістю скретч-карток 138 592 шт. на загальну кількість пального - 2 495 920 літрів (а.с. 39-42 т.2).

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України) об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначає Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Міністерства фінансів України 31 грудня 1999 року № 318, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за № 27/4248 (далі – Національне положення (стандарт) 16).

Відповідно до пунктів 5-7 Національного положення (стандарту) 16 витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Згідно з пунктом 9 Національного положення (стандарту) 16 не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати: платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо; попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг; погашення одержаних позик; інші зменшення активів або збільшення зобов`язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту); витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; балансова вартість валюти.

Пунктом 6 Національного положення (стандарту) 16 передбачено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Відповідно до пункту 18 Національного положення (стандарту) 16 до адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, зокрема, винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо); інші витрати загальногосподарського призначення.

Пунктом 19 Національного положення (стандарту) 16 установлено, що витрати на збут включають такі витрати, пов`язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг), в тому числі: витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції на складах готової продукції; витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг); витрати на передпродажну підготовку товарів; інші витрати, пов`язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг.

Тобто, підставою для відображення (нарахування) витрат в бухгалтерському обліку є факт понесення таких витрат, що виражається у зменшенні активів або збільшенні зобов`язань.

Стосовно правомірності віднесення до складу витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток розміру оплачених юридичних послуг, наданих позивача ТОВ «ЮФ «Робінсон Патман», АО «ЮФ «Робінсон Патман», ФОП ОСОБА_2 суд зазначає таке.

Предметом договору про надання юридичних послуг №18/03-2020 від 24 березня 2020 року було надання позивачу юридичних консультацій, супроводу та інших послуг, пов`язаних із проведенням спеціального розслідування щодо імпорту азотних добрив в Україну, аналізом законодавства та ринку, оцінкою ризиків, формуванням стратегії, а також юридичним супроводом подальшої діяльності у випадку запровадження спеціальних заходів.

За результатами виконання зобов`язань ТОВ «ЮФ «Робінсон Патман» юридичною фірмою підготовлено юридичний висновок від 30 червня 2020 року, що стосувався правового аналізу спеціального розслідування щодо імпорту азотних добрив, оцінки правозастосовчої практики, визначення можливих ризиків для позивача, формування стратегії його участі в процесі, а також рекомендацій щодо подальших дій у разі застосування спеціальних заходів державними органами.

Договір про надання юридичних послуг №15/06-2020 від 15 червня 2020 року укладено для забезпечення професійного юридичного супроводу позивача у межах комплексного дослідження можливості організації виробництва рідких комплексних добрив на території України.

ТОВ «ЮФ «Робінсон Патман» підготовлено та надано позивачу юридичний висновок від 02 листопада 2021 року, в якому надано дослідження щодо організації можливого виробництва рідких комплексних добрив (РКД) в Україні у 2020 році.

Договір про надання юридичних послуг №27/10-2021 від 27 жовтня 2021 року укладено з метою забезпечення юридичного супроводу у процесі дослідження можливості організації імпорту на територію України аміаку безводного, а також питання його транспортування залізничним і трубопровідним транспортом, зберігання та подальшого продажу, у тому числі через аміачні роздаточні станції аміакопроводів.

ТОВ «ЮФ Робінсон Патман» підготовлений юридичний висновок від 02 листопада 2021 року, у якому викладено результати дослідження щодо можливості організації імпорту аміаку безводного на територію України, його транспортування, зберігання та реалізації. У висновку міститься аналіз ринку мінеральних добрив з урахуванням частки аміаку безводного, визначені основні ризики, запропоновано стратегію та алгоритм дій для мінімізації таких ризиків, а також наведено аналіз українського законодавства та правозастосовчої практики спеціальних розслідувань імпорту мінеральних добрив і сировини для їх виробництва.

Договір №10/01-2022 від 10 січня 2022 року спрямований на правовий супровід позивача у процесі аналізу та можливого придбання визначених об`єктів рухомого та нерухомого майна, розташованих на території України та задіяних у діяльності з фасування й зберігання мінеральних добрив, розташованих за такими адресами: Хмельницька область, Деражнянський район, м. Деражня, вул. Б. Олійника, 62; Київська область, Баришівський район, смт Баришівка, вул. Торф`яна, 30; Волинська область, Іваничівський район, с. Іваничі, вул. Зелена, 64а; Хмельницька область, Красилівський район, м. Красилів, вул. М. Грушевського, 233; Хмельницька область, Деражнянський район, м. Деражня, вул. Б. Олійника, 62; Сумська область, м. Суми, вул. Скрябіна, 38.

Договір укладено з метою вивчення інформації і збору документів щодо об`єктів нерухомості, вказаних у договорі, отримання дозволу Антимонопольного комітету України для придбання складів, для чого 18 січня 2022 року ТОВ «Укртрансліт» зареєстровано суб`єкти господарювання, в яких 100% статутного капіталу належить ТОВ «Укртрансліт»: ТОВ «Суми-агрохімія» (ЄДРПОУ 44551493), ТОВ «Баришівка-агрохімія» (ЄДРПОУ 44636922), ТОВ «Іванічі-агрохімія» (ЄДРПОУ 44599488), ТОВ «Деражня-агрохімія» (ЄДРПОУ 44636985), ТОВ «Красилів-агрохімія» (ЄДРПОУ 44648922).

ТОВ «ЮФ Робінсон Патман» підготовлена довідка щодо об`єктів/предметів купівлі, зазначених у договорі, зокрема інформацію про обтяження на об`єктах, речові права, іпотеки, власники, а також довідки по продавцям, складам.

Проєкт не реалізовано позивачем через початок повномасштабної воєнної агресії на території України.

Договір про надання юридичних послуг №01/12-2021 від 01 грудня 2021 року укладено з метою забезпечення юридичного супроводу та консультування позивач у зв`язку з початком здійснення господарських операцій з імпорту мінеральних добрив на територію України, результатом виконання якого є підготовка юридичного висновку від 14 березня 2022 року, який містить результати правового аналізу торговельного законодавства та містить оцінку регуляторних вимог і ризиків для діяльності позивача.

Договір про надання юридичних послуг №01/03-2022 від 01 березня 2022 року укладений з метою отримання професійної юридичної підтримки у сфері експортних операцій, що пов`язані з поставками азотних добрив та розширенням географії їх експорту на зовнішні ринки.

Фактичне виконання договору підтверджується юридичним висновком від 31 березня 2022 року, у якому комплексний аналіз експортних поставок та можливостей розширення географії експорту азотних добрив ТОВ «Укртрансліт», розглянуто чинні торговельні обмеження та надано пропозиції щодо правових механізмів їх можливого оскарження чи скасування. Наявність юридичного висновку підтверджує виконання наданого завдання та факт надання юридичних послуг у відповідності до умов укладеного договору.

Договір №01/04-2022 від 01 квітня 2022 року про надання юридичних послуг стосувався супровіду позивача у питаннях отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобутку природного газу та підготовки юридичного висновку щодо можливості отримання ТОВ «Укртрансліт» спеціального дозволу на користування надрами з кінцевою метою видобутку природного газу.

На виконання договору підготовлено юридичний висновок від 10 квітня 2022 року, в якому надана оцінка можливості отримання спеціального дозволу на користування надрами, включно з підготовкою аукціонної документації та взаємодією з Держгеонадрами, участю в аукціоні та подальшим укладенням угоди про умови користування ділянкою надр у разі перемоги.

Договір №01-2/04-2022 від 01 квітня 2022 року спрямований на надання консультацій щодо імпорту та сертифікації залізничної продукції (рейки широкої колії типу Р-65, залізнична сітка тощо).

На виконання умов договору ТОВ «ЮФ Робінсон Патман» проаналізовано національні вимоги до сертифікації, визнання іноземних сертифікатів відповідності, а також торговельні обмеження щодо поставок такої продукції.

На виконання договору підготовлено юридичний висновок від 05 травня 2022 року, який розглядав можливість позивача здійснювати поставки на внутрішній ринок України залізничних рейок широкої колії типу Р-65, залізничної сітки, рейкових накладок та підкладок. Висновок містив аналіз процедури сертифікації зазначеної продукції в Україні, порядку визнання іноземних сертифікатів відповідності та чинних торговельних обмежень. Юридична позиція базувалася на аналізі чинного законодавства, правозастосовної практики та відкритих джерел інформації, доступних на дату підготовки висновку.

Договір №02-04/06-2022 від 02 червня 2022 року укладений з метою надання позивачу юридичних послуг у сфері дослідження та аналізу поставок хлору на територію України, що включало в себе комплексне консультування щодо стану національного ринку хлору, визначення потенційних ризиків, розробку стратегії та алгоритму дій, мінімізацію ризиків при імпорті, а також аналіз регуляторних вимог, що застосовуються до імпорту даної продукції.

На виконання договору складено юридичний висновок від 23 червня 2022 року, який містить оцінку можливості організації поставок хлору в Україну, визначення ризиків ринку, пропозиції щодо стратегії та алгоритму дій, а також рекомендації щодо мінімізації ризиків при імпорті і відповідності регуляторним вимогам. Позиція, викладена у висновку, базується на аналізі чинного законодавства, правозастосовної практики та даних з відкритих джерел, доступних на момент складання висновку.

Договір про надання юридичних послуг №08/06-2022 від 08 червня 2022 року передбачав надання позивачу комплексного юридичного консультування з питань організації експортних поставок електроенергії з митної території України до країн Європейського Союзу, зокрема до Польщі та Румунії. В межах виконання договору проведено аналіз діючих обмежень щодо експорту електроенергії з України, вивчено регуляторні вимоги країн-імпортерів щодо імпорту електроенергії, надано рекомендації щодо необхідності отримання відповідних дозволів від державних органів України та регулюючих органів Європейського Союзу.

ТОВ «ЮФ «Робінсон Патман» підготовлено юридичний висновок від 07 липня 2022 року, в якому надана оцінка можливості організації експортних поставок електроенергії та досліджувалось питання щодо дотримання законодавства, отримання необхідних дозволів та особливостей регуляторного середовища в країнах ЄС. Позиція надана у висновку базується на аналізі чинного законодавства, правозастосовної практики та інформації з відкритих джерел, доступної на дату його підготовки.

Наведене підтверджує, що взаємовідносини між ТОВ «Укртрансліт» та ТОВ «Юридична фірма «Робінсон Патман» мали системний та тривалий характер, були зумовлені потребами господарської діяльності позивача та охоплювали різні напрями юридичного супроводу.

ТОВ «Юридична фірма «Робінсон Патман» надавались позивачу спеціалізовані консультації, аналітичні висновки стосовно господарської діяльності щодо імпорту, експорту, досліджень ринку, участі у регуляторних та торговельних процедурах, правочинах з майном та отриманні дозвільних документів.

На підставі договору про надання правової допомоги №03/04-2023 від 03 квітня 2023 року АО «ЮФ «Робінсон Патман» надавало ТОВ «Укртрансліт» спеціалізовані юридичні послуги, спрямовані на забезпечення належного правового супроводу діяльності підприємства у сфері імпорту, експорту та обігу хімічної продукції. Роботи охоплювали аналіз нормативних вимог, дослідження ринку хімічних товарів (зокрема хлору, каустичної соди та сульфату алюмінію), оцінку ризиків у період дії правового режиму воєнного стану, підготовку та подання документів для отримання дозволів Державною службою експортного контролю України, а також надання консультацій з питань експортно-імпортних операцій.

У межах цього договору АО «ЮФ «Робінсон Патман» надавало ТОВ «Укртрансліт» комплекс правничих послуг, спрямованих на забезпечення належного дотримання вимог законодавства у сфері імпорту, експорту та обігу хімічної продукції, яка становить частину комерційної діяльності позивача.

Послуги, що надавалися відповідно до договору, охоплювали дослідження ринку хлору, каустичної соди та сульфату алюмінію, аналіз ризиків при здійсненні операцій в умовах правового режиму воєнного стану, визначення правових вимог щодо експортно-імпортних операцій та підготовку повного пакета документів для отримання дозволів, які є обов`язковими для здійснення ввезення цієї категорії товарів на митну територію України.

Факт виконання умов договору підтверджується складеним юридичним висновком від 19 липня 2023 року щодо правового режиму поставок зазначених товарів.

За договором №01/03 від 01 березня 2017 року ФОП ОСОБА_2 мала надавати юридичний супровід фінансово-господарської діяльності ТОВ «Укртрансліт», що включало надання усних і письмових консультацій з правових питань, які виникали в процесі діяльності підприємства, розробку, оформлення та редагування договорів і угод, які укладалися позивачем із контрагентами, перевірку статутних документів партнерів, а також контроль за дотриманням трудового, податкового та господарського законодавства.

Договір передбачав постійне надання юридичних послуг на умовах абонентського супроводу за період 01 березня 2017 року по 01 березня 2018 року, в подальшому дія договору подовжена до 01 грудня 2022 року.

За наслідками виконання умов договору між сторонами щомісяця складались акти приймання-передачі послуг, звіти.

Фактично ФОП ОСОБА_2 виконувала юридичне обслуговування ТОВ «Укртрансліт».

У звітах зазначався перелік виконаних робіт (консультації, супровід кадрових питань, розробка договорів і комплаєнсу контрагентів).

ФОП ОСОБА_2 здійснювала перевірку контрагентів позивача (приблизно 1300 не протязі 2017– 2022 років), вивчала їхню правосуб`єктність і відповідність документів, готувала рекомендації щодо підписання угод, а також надавала інформаційно-правову підтримку щодо змін у чинному законодавстві.

Твердження позивача, що укладання договору з ФОП ОСОБА_2 обумовлено великим обсягом юридичної роботи, який перевищував внутрішні можливості одного штатного працівника, не спростовані відповідачем.

Відповідно до пунктів 5-8 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за № 27/4248, витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені. Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.

Згідно з абзацом 4 пункту 19 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» витрати на збут включають витрати на оплату праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут продукції.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можна дійти висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкової вигоди виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної та зареєстрованої податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Водночас норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкової вигоди, зокрема, це: непов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

У справах, предмет спору в яких стосується правомірності відображення платником податків у бухгалтерському та податковому обліках фінансових показників господарських операцій, які, за висновком контролюючого органу, є фіктивними, сталою є практика правозастосування Верховним Судом, яка, якщо її узагальнити, полягає в тому, що правові наслідки у вигляді права платника податків на формування в податковому обліку податкового кредиту та витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язано з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника. Господарські операції мають відповідати економічному змісту, відображеному в укладених платником податків договорах, та підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема про наявність таких обставин, як: неможливість реального здійснення операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, господарської діяльності у зв`язку з відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність документів обліку.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податків даних податкового обліку.

Верховним Судом вже сформована стала та послідовна правова позиція щодо застосування наведених норм права. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 7 липня 2022 року у справі № 160/3364/19, виснувала, зокрема, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.

Такий висновок Велика Палата зробила, застосувавши норму частини восьмої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», згідно з якою відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи. Цю норму Велика Палата тлумачила як таку, в якій відображено принцип індивідуальної відповідальності платника податків за внесення недостовірних відомостей до первинних документів.

Велика Палата Верховного Суду також звернула увагу на те, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі лише наявність вироку щодо контрагента платника податків, факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16 липня 2026 року у справі № 140/11483/25.

Застосовуючи наведений висновок Верховного Суду до обставин цієї справи, суд зауважує, що укладені між позивачем та ТОВ «ЮФ «Робінсон Патман», АО «ЮФ «Робінсон Патман», ТОВ «Тотал Медіа» договори про надання юридичних послуг стосувались безпосередньої господарської діяльності позивача.

Позивач як до перевірки, так й до матеріалів справи, надав акти наданих послуг, звіти виконавця із зазначенням переліку виконаних робіт, вартості послуг.

Подані акти наданих послуг містять конкретизацію виду послуг (юридичні послуги), вартість послуги та її загальну ціну.

Суд звертає увагу, що умовами договорів визначено перелік юридичних послуг, які підлягають наданню виконавцями, а звіти виконавців конкретизують зміст та обсяг фактично виконаних робіт за відповідні звітні періоди.

За таких обставин суд визнає помилковим висновок суду першої інстанції, яким підтримано позицію контролюючого органу, щодо формального характеру первинних документів та відсутності деталізації наданих послуг.

Надані позивачем докази у своїй сукупності підтверджують реальність отриманих юридичних послуг, їх зв`язок із господарською діяльністю товариства та правомірність віднесення понесених витрат до складу адміністративних витрат.

Стосовно господарських операцій ТОВ «Укртрансліт» з ТОВ «Тотал-Медіа» суд зазначає таке.

Як вказано вище, умовами договорів від 25 вересня 2020 року №СФ-0000157, №СФ-0000158, №СФ-0000159 передбачено здійснення на користь позивача комплексу заходів з планування, виготовлення та розміщення рекламної продукції.

Послуги полягали у розміщенні програмного коду на сторінках вебсайтів на протязі певного часу, внаслідок чого запити на цих вебсайтах перенаправлялись на адресу позивача.

Проаналізованими вище первинними документами, а також наданими позивачем на підтвердження придбання послуг скріншотів вебсайтів, підтверджено придбання позивачем послуг з розміщення рекламної продукції в мережі Інтернет.

Згідно з пунктом 19 Національного положення (стандарту) до витрат на збут включають такі витрати, пов`язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг), в тому числі: витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції на складах готової продукції; витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг); витрати на передпродажну підготовку товарів; інші витрати, пов`язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг.

Відтак, понесені ТОВ «Укртрансліт» витрати на розміщення рекламної продукції, яка безпосередньо стосується господарської діяльності підприємства, є витратами на збут та правомірно віднесені до витрат звітних періодів.

Щодо господарських операцій ТОВ «Укртрансліт» та ФОП ОСОБА_3 суд зазначає наступне.

Як вказано вище, ФОП ОСОБА_3 надавались позивачу інформаційно-консультаційні послуг на підставі договору від 08 жовтня 2019 року №1142019 щодо інформації про основні тенденції розвитку мінеральних добрив у 2019-2020 роках, а також договору від 16 листопада 2021 року №1912021 щодо аналізу місця карбідно-аміачної суміші в структурі ринку мінеральних добрив України, методів та технології її виробництва, зберігання та внесення.

Позивач підтверджує виконання цих договору актами здачі-приймання-передачі послуг на загальну суму 658 200 грн, яку сплачено позивачем на користь ФОП ОСОБА_3 , змістом виконаного ФОП ОСОБА_3 дослідженнями «Аналіз ринку мінеральних добрив України за 2019 рік та прогнози на 2020» та «Аналіз місця карбідно-аміачної суміші в структурі ринку мінеральних добрив України, методів та технології її виробництва, зберігання та внесення».

Згідно з пунктом 19 Національного положення (стандарту) до витрат на збут включають такі витрати, пов`язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг), в тому числі: витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції на складах готової продукції; витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг); витрати на передпродажну підготовку товарів; інші витрати, пов`язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг.

Відтак, понесені ТОВ «Укртрансліт» витрати на дослідження ринку мінеральних добрив, з урахуванням того, що видами діяльності ТОВ «Укртрансліт» є оптова торгівля хімічними продуктами, виробництво пестицидів та іншої агрохімічної продукції, є витратами на збут та правомірно віднесені до витрат звітних періодів.

Наступним спірним питанням є правомірність формування позивача складу витрат за господарськими операціями з ФОП ОСОБА_1 , яким надавались позивачу послуг з розфасовки добрив в упаковку, навантаження в автомобілі фасованих добрив на території складських площ виконавця.

Судом встановлено що виконання умов договору підтверджено актами приймання-передачі добрив на пакування, актами наданих послуг, рахунками на оплату.

Позивачем оплачена придбані послуги з фасування добрив у розмірі 2 367 939,20 грн.

ФОП ОСОБА_1 підтверджено надання позивачу послуг з розфасовки добрив в упаковку, навантаження в автомобілі фасованих добрив.

Згідно з пунктом 19 Національного положення (стандарту) до витрат на збут включають такі витрати, пов`язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг), в тому числі: витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції на складах готової продукції; витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг); витрати на передпродажну підготовку товарів; інші витрати, пов`язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг.

Відтак, понесені ТОВ «Укртрансліт» витрати з розфасовки добрив в упаковку, навантаження в автомобілі фасованих добрив безпосередньо пов`язані з господарською діяльністю позивача, тому є витратами на збут та правомірно віднесені до витрат звітних періодів.

Основним доводом контролюючого органу щодо неправомірності віднесення цих витрат до витрат на збут є відсутність у контрагента позивача відповідних ресурсів для здійснення значного об`єму фасування.

Відповідно до сталої та послідовної практики Верховного Суду норми податкового законодавства не ставлять у залежність право платника податків на врахування витрат при визначенні оподатковуваного прибутку та на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з фактичним придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Одне тільки порушення постачальником товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та обліку витрат за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента та про злагодженість дій між ними.

За умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими правомірно (обґрунтовано), якщо контролюючий орган не доведе зворотне.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 02 грудня 2019 року у справі № 826/13060/18.

Також варто врахувати, що для цілей податкового обліку беруться до уваги, насамперед, економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення відповідних операцій. Контролюючий орган не застосував підхід «превалювання суті над формою» як принцип бухгалтерського обліку, та, як наслідок, не спростував наявності обставин виконання контрагентом послуг, не з`ясував правову природу спірних правовідносин.

Позивачем належними доказами підтверджено придбання добрив, які в подальшому передавались на фасування ФОП ОСОБА_1 .

Суд відхиляє доводи відповідача про нереальність господарських операцій позивача та його контрагента з огляду лише на відсутність достатніх трудових ресурсів, відсутність основних засобів, необхідних складських, виробничих приміщень та обладнання у періоді, що перевірявся тощо, оскільки контролюючим органом не здійснювалась зустрічна звірка з ФОП ОСОБА_1 на предмет використання найманої праці, залучення ним до виконання інших осіб тощо.

Наведена контролюючим органом інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган, з урахуванням того, що надані платником податку документи повною мірою спростовують такі доводи.

Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 810/3514/17, від 05 серпня 2021 року у справі № 813/5824/15, від 16 вересня 2020 року у справі № 520/4150/19, від 27 березня 2024 року у справі №380/12821/22.

Зважаючи на наведене, суд доходить до висновку про правомірність формування позивачем складу витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, тому визнає протиправними податкові повідомлення-рішення № 0370310703 про збільшення суми грошового зобов`язання податку на прибуток, який сплачують інші підприємства, в загальному розмірі 1 706 740 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням - 1 672 489 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 34 251 грн, та № 0370360703 про зменшення суми від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток в розмірі 6 619 800 грн.

Стосовно висновку контролюючого органу про заниження позивачем податкових зобов`язань з податку на додану вартість по господарським операціям з ТОВ «ЮФ «Робінсон Патман», АО «ЮФ «Робінсон Патман», ТОВ «Тотал Медіа» суд зазначає наступне.

По-перше, правомірність формування позивачем складу витрат та доходу обумовлює правомірність формування позивачем показників звітності з податку на додану вартість за тими самими господарським операціям.

По-друге, контрагентами позивача виписано на адресу ТОВ «Укртрансліт» податкові накладні за результатами зазначених господарських операцій, які зареєстровані в ЄРПН.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 Податкового кодексу України.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 цього кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За положеннями пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначається порядок складання та реєстрації податкової накладної.

Видача позивачу належним чином оформлених податкових накладних контрагентами не є спірним питанням. Також не є спірним питанням факт реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Отримавши податкову накладну, покупець набув право на включення суми податку, вказаній в цій накладній, до складу податкового кредиту.

В цьому випадку суми податку на додану вартість, які підлягали сплаті у зв`язку з придбанням послуг, підтверджені податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН, а тому такі суми підлягають включенню до складу податкового кредиту.

Відповідно, є правомірним віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі вартості оплати придбаних послуг за приведеними вище господарськими операціями з ТОВ «ЮФ «Робінсон Патман», АО «ЮФ «Робінсон Патман», ТОВ «Тотал Медіа», що обумовлює висновок про протиправність податкового повідомлення-рішення №0370370703 про збільшення суми позивачу грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 12 882 967,50 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням - 10 306 374 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 2 576 593,50 грн.

Податковим повідомленням-рішення №0370380703 зменшено ТОВ «Укртрансліт» розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 2 029 007 грн, сформованим по операції з придбання позивачем у ТОВ «Лівайн Торг» скретч-карток.?

Як вказано вище, між ТОВ «Укртрансліт» та ТОВ «Лівайн Торг» 16 березня 2020 року укладено договір №0164 про придбання скретч-карток?на бензин на загальну суму 60 000 000,07 грн, в тому числі податок на додану вартість - 10 000 006,68 грн, за умовами якого (розділу 5) строк поставки товару – до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-карток); покупець зобов`язується отримати товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі. Постачальник не несе відповідальності та звільняється від зобов`язань за договором у разі неотримання покупцем товару на АЗС до закінчення дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі.

Виконання умов договору підтверджено видатковими накладними, специфікаціями на загальну суму 60 000 040,07 грн, в тому числі податок на додану вартість - 10 000 006,68 грн

ТОВ «Лівайн Торг»?виписано?покупцю ТОВ «Укртрансліт» податкові накладні на суму 60 000 040,07 грн, в тому числі податок на додану вартість - 10 000 006,68 грн, які зареєстровані в ЄРПН.

Позивачем перераховано ТОВ «Лівайн Торг» суму 60 000 040,07 грн.

Позивачем сума податку на додану вартість віднесена до складу податкового кредиту у податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2020 року.

Крім того, ТОВ «Укртрансліт» 16 березня 2024 року укладено з ТОВ «Лівайн Торг» договір зберігання №ДЗ20-63, за умовами якого ТОВ «Лівайн Торг» мав зберігати товар, який є предметом договору поставки №0164 від 16 березня 2020 року, обсягом обумовленого сторонами строку та за вимогою повернути товар поклажодавцю.

Актами приймання-передачі товару підтверджено передачу ТОВ «Укртрансліт» на зберігання ТОВ «Лівайн Торг» товару загальною кількістю скретч-карток 138 592 шт. на загальну кількість пального - 2 495 920 літрів.

Отже, належними доказами підтверджено придбання позивачем скретч-карток, здійснення позивачем оплати за придбаний товар з урахуванням сум податку на додану вартість, виписка ТОВ «Лівайн-Торг» позивачу податкових накладних, які зареєстровані в ЄРПН, а також подальшу передачу таких скретч-карток на зберігання.

Підставою, за якою відповідач, з яким погодився суд першої інстанції, зменшив позивачу від`ємне значення з податку на додану вартість є відсутність належного документального підтвердження використання у господарській діяльності позивача придбаних скретч-карток.

Надаючи оцінку таким висновкам контролюючого органу суд вважає за необхідне звернути увагу, що за фактично позивачем за договором з ТОВ «Лівайн-Торг» придбано паливно-мастильні матеріали, які реалізуються у формі скретч-карток, що дають право на отримання певного об`єму пального на АЗС.

В судовому засіданні представник позивача в обґрунтування економічної обґрунтованості цієї господарської операції зазначив, що ТОВ «Укртрансліт» розглядав питання здійснення діяльності, яка пов`язана з автомобільним транспортом (служба таксі).

Саме з метою реалізації заявленої цілі на підставі рішення власника позивача із ТОВ «Альянс Синтез» укладено протокол про наміри, після чого проводилась робота по складанню бізнес-плану та здійснення маркетингового дослідження ринку таксі у Дніпрі та Дніпропетровській області.

Після введення в Україні воєнного стану ухвалено спільне рішення про продовження спільної роботу по реалізації цього проекту після закінчення дії воєнного стану.

Наведені обставини дають підстави вважати, що придбання позивачем скретч-карток мало за мету використання придбаного товару у господарській діяльності позивача, що обумовлює висновок про намір позивача отримувати дохід від провадження власної господарської діяльності.

При цьому придбаний товар обліковувався на балансі підприємства.

Контролюючий орган в обґрунтування висновку про відсутність використання придбаного товару у господарській діяльності, зокрема, посилається не неможливість перевірки терміну дії скретч-карток, який визначається продавцем (або у договорі або безпосередньо на картці чи в супровідних документах).

В цьому випадку відповідно до умов договору поставки дія довірчого документу зазначена у довірчому документів (скретч-картці).

ТОВ «Укртрансліт» видано наказ №25/04-1 від 25 квітня 2025 року про проведення інвентаризації в ході проведення планової виїзної документальної перевірки (скретч-карток, які знаходяться на зберіганні у ТОВ «Лівайн-Торг».

Крім того, ТОВ «Укртрансліт» звернулось до ТОВ «Лівайн-Торг» із листом від 25 квітня 2025 року з питання надання доступу до товару.

Отже, позивачем вчинені усі залежні від нього заходи щодо проведення інвентаризації.

Відповідно до абзацу г) пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У розумінні підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вказано вище, висновок контролюючого органу про невикористання позивачем у господарській діяльності придбаних скретч-карток фактично ґрунтується на неможливості проведення інвентаризації, спливу терміну дії скретч-карток.

Разом з тим, такий висновок контролюючого органу є суто припущенням відповідача, а відповідачем не доведено факту відсутності використання придбаних товарів у операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Крім того, суд зауважує, що приписами абзацу г) пункту 198.5 статті 198 ПК України установлено обов`язок платника податку нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Проте контролюючий орган, зазначаючи про порушення позивачем цієї норми, не вказує про те, що придбані позивачем скретч-картки призначені для використані чи використані позивачем в операціях що не є господарською діяльністю позивача.

Контролюючим органом з цього питання сформульовано висновок про відсутність належного документального підтвердження використання позивачем в господарській діяльності позивача придбаних скретч-карток, не підтвердження перевіркою їх використання в господарській діяльності.

Відтак, в будь-якому разі контролюючим органом не доведено склад податкового правопорушення, передбаченого абзацом г) пункту 198.5 статті 198 ПК України.

Враховуючи наведені вище висновки, суд визнає протиправними та скасовує податкове повідомлення-рішення №0370380703.

Податковим повідомленням-рішення №0370410703 до ТОВ «Укртрансліт» застосовано штрафні санкції з податку на додану вартість у розмірі 3 400 грн на підставі пункту 120-1.2 статті 120-1 ПК України за не складення та не реєстрацію в ЄРПН податкових накладних на суми заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість по операціях з обов`язку нарахування податкових зобов`язань з цього податку за відсутності належного документального підтвердження використання в господарській діяльності придбаних скретч-карток.

Виходячи з акту перевірки, застосування штрафних санкцій за відсутність факту складання та реєстрації в ЄРПН податкових накладних відповідач пов`язує з порушенням абзацу г) пункту 198.5 статті 198 ПК України в частині заниження позивачем податкових зобов`язань з податку на додану вартість по операціях з обов`язку нарахування податкових зобов`язань з цього податку за відсутності належного документального підтвердження використання в господарській діяльності придбаних скретч-карток.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абзацами 1, 4 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За змістом абзацу 14 пункту 201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням відповідних граничних строків.

Відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної встановлена статтею 120-1 ПК України.

За приписами пункту 120-1.2 статті 120-1 ПК України відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу), що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної, або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

Вище суд дійшов висновку про відсутність факту заниження позивачем податкових зобов`язань з податку на додану вартість по операціях з обов`язку нарахування податкових зобов`язань з цього податку за відсутності належного документального підтвердження використання в господарській діяльності придбаних скретч-карток, тому у позивача був відсутній обов`язок із складання та реєстрації податкових накладних в цій частині.

Відтак, суд доходить до висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення №0370410703 про застосування до позивача штрафних санкцій за відсутність складання та реєстрації в ЄРПН податкових накладних у розмірі 3 400 грн

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що не доведеними є обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в частині та ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до частин першої та шостої статті 139 КАС України на користь позивача суд стягує судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 60 560 грн, з яких 24 224 грн – судовий збір, сплачений за подання позовної заяви, 36 336 грн – судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансліт» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року в справі № 160/30819/25 задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року в справі № 160/30819/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансліт» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень скасувати.

Ухвалити у справі № 160/30819/25 нове рішення.

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансліт» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30 червня 2025 року № 0370310703 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «Укртрансліт» суми грошового зобов`язання податку на прибуток в загальному розмірі 1 706 740 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням - 1 672 489 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 34 251 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30 червня 2025 року № 0370360703 про зменшення товариству з обмеженою відповідальністю «Укртрансліт» суми від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток в розмірі 6 619 800 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30 червня 2025 року №0370370703 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «Укртрансліт» суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 12 882 967,50 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням - 10 306 374 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 2 576 593,50 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30 червня 2025 року №0370380703 про зменшення товариству з обмеженою відповідальністю «Укртрансліт» розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 2 029 007 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30 червня 2025 року №0370410703 про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансліт» штрафних санкцій з податку на додану вартість у розмірі 3 400,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 44118658, вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49620) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансліт» (ЄДРПОУ 38530114, вул. Набережна Перемоги, 120, м. Дніпро, 49100) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) грн.

Постанова набирає законної сили з дати ухвалення 12 серпня 2026 року та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 19 серпня 2026 року.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя С.М. Іванов

суддя В.Є. Чередниченко