Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №457/958/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 457/958/26 Головуючий у 1 інстанції: Грицьків В.Т.

Провадження № 33/811/1308/26 Доповідач: Маліновська О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська О.В. розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Трускавецького міського суду Львівської області від 03 липня 2026 року,

встановив:

постановою Трускавецького міського суду Львівської області від 03 липня 2026 року, визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення, з врахуванням ст.36 КУпАП, у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави 665,60 грн судового збору.

Відповідно до постанови, ОСОБА_1 24.05.2026 о 18.44 год в м. Трускавці по вул. Стебницькій, 23, керуючи транспортним засобом Audi А6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на перехресті з вул. Івасюка, при виконанні обгону, не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з транспортним засобом Citroen Cactus, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався попутно і повертав ліворуч на вул. Івасюка. При дорожньо-транспортній пригоді транспортні засоби отримали механічні пошкодження. ОСОБА_1 залишив місце дорожньо-трансортної пригоди, не повідомивши про це органи поліції. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.10а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.

Крім того, ОСОБА_1 25.05.2026 о 17.10 год в м. Трускавці по вул. Стебницькій, 43, керував транспортним засобом Audi А6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку, на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.

Крім того, ОСОБА_1 26.05.2026 о 09.14 год в м. Трускавці по вул. С.Бандери, керував транспортним засобом Audi А6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку, на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі – відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.

На зазначену постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову та закрити провадження у справі щодо нього у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень. Вважає постанову незаконною.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що судом не було повно та об`єктивно з`ясовано всі обставини подій, зокрема, що місце події ним було залишено не з умислом уникнення відповідальності, а критичним психологічним станом, який у нього є після двох років полону, про що він повідомляв суд першої інстанції. Саме стан «панічної атаки» зумови в залишення місця вчинення ДТП.

Крім того наголошує, що зупинка його транспортного засобу була неправомірною, а тому наступні дії працівників поліції є наслідком порушення вимог закону. Наголошує, що повідомив працівникам поліції про те, що він є військовослужбовцем, відповідно працівники поліції не повинні були здійснювати будь – які процесуальні дії, а мали б викликати представника ВСП. Відповідно і проходити огляд на стан сп`яніння не хотів через вимоги дотримання спеціального закону, як до військовослужбовця.

У судове засідання до суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, не з`явився, однак скерував клопотання про розгляд справи за його відсутності через погане самопочуття, яке проявляється після перебування в полоні з 01.06.2024 по 05.03.2026, та віддаленості суду від місця проживання.

У відповідності до ч.6 ст.294 КУпАП неявка особи, яка подала апеляційну скаргу, та інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги за їх відсутністю в судовому засіданні.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Згідно вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об`єктивного та всебічного розгляду справи.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.122-4 КУпАП.

Судом першої інстанції, після дослідження матеріалів справи встановлено, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, оскільки він залишив, на порушення встановлених правил, місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний.

Крім того в суді першої інстанції знайшлось підтвердження наявності ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, у діях ОСОБА_1 , з врахуванням наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд першої інстанції визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Зазначені в постанові докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст.ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

Процесуальна форма та зміст протоколів серії ЕПР1 № 675308 від 25.05.2026 та ЕПР1 № 675737 від 26.05.2026 відповідають вимогам ст. 256 КУпАП.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 675308 від 25.05.2026 та ЕПР1 № 675737 від 26.05.2026 складено саме за відмову водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку, що зафіксовано на відеоносіях.

Відповідно суб`єктом цього адміністративного правопорушення є особа, яка керувала транспортним засобом.

Як у протоколі серії ЕПР1 № 675308 від 25.05.2026, так і у протоколі серії ЕПР1 № 675737 від 26.05.2026 зазначено, що велася відеофіксація. У судовому засіданні суду першої інстанції було досліджено вказані відеозаписи.

За таких обставин, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вказаному правопорушенні знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні та підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення та дослідженими у судовому засіданні відеоматеріалами фіксації правопорушення.

З таким висновком погоджується і суд апеляційної інстанції.

Покликання апелянта про те, що причиною залишення місця події був критичний психологічний стан, який спричиняє панічні атаки, як реакцією на різні ситуації, через перебування в полоні, не може бути поважною, адже перебування особи за кермом транспортного засобу вимагає відповідального ставлення до обстановки на дорозі так і до всіх учасників дорожнього руху.

Апеляційні вимоги ОСОБА_1 про неправомірність дій працівників поліції щодо безпідставного його зупинення, а також необгрунтованого подальшого складання протоколів про адміністративне правопорушення є голослівними.

З приводу складених протоколів про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 675308 від 25.05.2026 та ЕПР1 № 675737 від 26.05.2026 суддя в постанові зазначив, що процедура проведення огляду на визначення в особи стану алкогольного сп`яніння повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів, які регламентують це питання.

Згідно з п. 1 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року №1452/735, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів.

У матеріалах справи наявні належні та допустимі докази, які підтверджують винуватість ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП та ст.122-4 КУпАП.

Апеляційні вимоги про те, що він є військовослужбовцем та стосовно нього мав складати протокол представник ВСП є безпідставними та були предметом розгляду в суді першої інстанції, а в постанові детально роз`яснено необґрунтованість таких покликань.

Зокрема встановлено, що за обставинами даної справи відомості щодо виконання ОСОБА_1 обов`язків військової служби (перебування у відрядженні, виконання наказу, виконання державних обов`язків тощо) або ж прямування зі служби/на службу або повернення до місця служби за обставин, викладених у протоколі, не встановлені.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Крім того, суд апеляційної інстанції оглянув відеозапис події. Такий відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколів про адміністративне правопорушення, отриманих у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, є належним та допустимим доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, що ставляться йому у вину.

Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо наявності у діях ОСОБА_1 складів адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.122-4 КУпАП, та його винуватості, а тому посилання апелянта на незаконність та необґрунтованість судової постанови є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою та скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову Трускавецького міського суду Львівської області від 03 липня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ч.1 ст. 130 КУпАП – залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Оксана МАЛІНОВСЬКА